До передачі радіоактивних відходів у власність держави ліцензіат, внаслідок діяльності якого утворюються радіоактивні відходи, несе відповідальність за радіаційний захист та безпеку при поводженні з радіоактивними відходами.

Стаття 52. Фінансування поводження з радіоактивними відходами

Фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюється за рахунок Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

(частина перша статті 52 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 17.09.2008 р. N 515-VI)

Розмір та порядок відрахування внесків виробниками відходів до цього фонду встановлюються законодавством України.

Стаття 53. Трансграничне перевезення радіоактивних відходів

Перевезення на територію України радіоактивних відходів з територій інших держав забороняється, крім тих, що утворилися внаслідок послуг, які було надано Україні іншою державою і на які поширюється дія контрактної угоди між ними щодо повернення таких відходів в Україну.

Порядок трансграничних перевезень радіоактивних відходів на територію України або через її територію визначається міжнародними договорами, учасником яких є Україна.


РОЗДІЛ X
ПЕРЕВЕЗЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ

(назва розділу X із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Стаття 54. Учасники перевезення радіоактивних матеріалів

(назва статті 54 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Учасниками перевезення радіоактивних матеріалів є вантажовідправник - юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення і іменується у перевізних документах вантажовідправником, та перевізник - особа, що здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту.

(частина перша статті 54 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Вантажовідправник несе безпосередню відповідальність за безпеку перевезень радіоактивних матеріалів, якщо інше не передбачено контрактом.

(частина друга статті 54 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Стаття 55. Умови видачі дозволу на перевезення радіоактивних матеріалів

(назва статті 55 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів видається лише за умови:

(абзац перший статті 55 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

підтвердження сертифікатом безпеки упаковки;

наявності дозволу органів державного санітарного нагляду на перевезення радіоактивних матеріалів транспортним засобом;

(абзац третій статті 55 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

документального підтвердження того, що перевезення здійснюється особами, які мають достатні знання з радіаційного захисту;

наявності плану аварійних заходів під час перевезення;

гарантування, що перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється транспортом, який відповідає вимогам даного перевезення;

(абзац шостий статті 55 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

гарантування відшкодування шкоди, яка може бути завдана внаслідок аварії;

гарантування того, що під час перевезення ядерних матеріалів їх приймання або передача здійснюються лише за наявності документів, оформлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи повинні містити найменування сторін, що передають і одержують ядерні матеріали, а також дані про кількість, форму і склад таких матеріалів і зберігатися учасниками перевезень не менше одного року. Опис переданих ядерних матеріалів може бути замінено відповідним позначенням вантажу у разі, коли це необхідно для цілей фізичного захисту, що має бути відображено в супровідних документах учасників перевезень.

(статтю 55 доповнено абзацом восьмим згідно із
 Законом України від 03.02.2004 р. N 1417-IV)

Стаття 56. Аварійні заходи під час перевезення радіоактивних матеріалів

(назва статті 56 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

На випадок транспортних аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів відповідними органами державної влади і самоврядування обов'язково розробляються плани аварійних заходів (державний, регіональні, місцеві).

(частина перша статті 56 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Вантажовідправники та перевізники також зобов'язані мати власні плани аварійних заходів.

Забороняється надавати дозвіл на перевезення радіоактивних матеріалів за відсутності плану аварійних заходів і забезпечення готовності до їх реалізації на випадок транспортної аварії. Вимоги до змісту, порядку розробки та затвердження аварійних заходів встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

(частина третя статті 56 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Стаття 57. Забезпечення якості перевезень радіоактивних матеріалів

(назва статті 57 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Всі учасники перевезень радіоактивних матеріалів, а також орган державного регулювання безпеки перевезень повинні мати систему забезпечення якості, яка включає програму систематичного контролю та інспекцій, спрямовану на забезпечення безпеки під час перевезення радіоактивних матеріалів.

(стаття 57 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)


Стаття 58. Спеціальні умови перевезень радіоактивних матеріалів

(назва статті 58 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV)

Перевезення вантажу, що не відповідає нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, здійснюється з дотриманням спеціальних умов, які встановлюються органом державного регулювання безпеки перевезень. Такі умови мають забезпечувати рівень безпеки не нижчий, ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

Стаття 59. Особливі вимоги щодо міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів

Під час міжнародних і транзитних перевезень радіоактивних матеріалів територією України орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки попередньо узгоджує такі перевезення з компетентними органами всіх країн, територією яких здійснюватиметься перевезення.

Порядок надання дозволів на перевезення радіоактивних матеріалів, включаючи узгодження відповідних документів для подання клопотання на одержання дозволу, надання дозволу, підтвердження про одержання такого дозволу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не може відмовити у наданні дозволу на перевезення територією України радіоактивних відходів від переробки відпрацьованого ядерного палива, які повертаються до країни походження для зберігання або захоронення, якщо такий дозвіл було надано для первинного перевезення відпрацьованого ядерного палива і таке перевезення здійснюється згідно із законодавством України.

Вивезення радіоактивних відходів з України на територію інших країн не дозволяється, якщо за висновком органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ці країни не мають належних технічних та інших можливостей для безпечного поводження з такими відходами.

Ввезення на територію України джерел іонізуючого випромінювання та їх вивезення в інші країни дозволяються за умови наявності у вантажоодержувача ліцензії на використання таких джерел.

При міжнародних перевезеннях радіоактивних матеріалів їх відправником або кінцевим одержувачем має бути суб'єкт господарювання, що зареєстрований в Україні.

(стаття 59 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 22.05.2003 р. N 887-IV,
 у редакції Закону України від 03.02.2004 р. N 1417-IV)


Розділ XI
ФІЗИЧНИЙ ЗАХИСТ ЯДЕРНИХ УСТАНОВОК, ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ, РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ, ІНШИХ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

(назва розділу XI у редакції Закону
 України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Стаття 60. Цілі фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання

Цілями фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є:

створення державою умов, які унеможливлювали б акти ядерного тероризму, крадіжку або будь-яке інше незаконне вилучення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також зміцнювали б режим нерозповсюдження ядерної зброї;

надання експлуатуючими організаціями (операторами) необхідної інформаційної та технічної допомоги органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи щодо повернення зниклих ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

(стаття 60 у редакції Закону
України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Стаття 61. Обов'язковість фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання

Забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання є обов'язковою умовою для надання дозволу (ліцензії) на здійснення діяльності на усіх етапах їх життєвого циклу, а також на виробництво, використання, зберігання, технічне обслуговування ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Рівень фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародних перевезень повинен відповідати міжнародним договорам, учасником яких є Україна.

Забороняються експлуатація ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також проведення особливих робіт з використання ядерних матеріалів у будь-якій формі та під час їх виробництва, використання, перероблення, транспортування або зберігання, якщо не вжито заходів для виконання вимог до забезпечення фізичного захисту.

(стаття 61 у редакції Закону
України від 15.05.2003 р. N 747-IV)


Стаття 62. Державне регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання

Державне регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Порядок державного регулювання фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання встановлює Кабінет Міністрів України.

(стаття 62 у редакції Закону
 України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Стаття 63. Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання

Відповідальність за порушення порядку визначення, створення та підтримку безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання несуть експлуатуюча організація (оператор) та інші суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії.

(стаття 63 у редакції Закону
 України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Стаття 64. Допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання

(назва статті 64 у редакції Закону 
України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, надає керівник підприємства, установи, організації за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, відповідно до вимог цього Закону.

(частина перша статті 64 у редакції
Закону України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

Спеціальну перевірку виконують, на підставі відповідного запиту державні органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність згідно з законодавством.

Порядок проведення спеціальної перевірки встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 65. Обов'язки осіб, щодо яких проводиться спеціальна перевірка

Особи, які бажають виконувати роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, повинні:

(абзац перший частини першої статті 65 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

подавати про себе достовірні відомості, які у встановленому порядку визнано необхідними для отримання допуску до роботи, та давати письмову згоду на проведення перевірки цих відомостей;

не брати участі в діяльності об'єднань громадян, яка не підлягає легалізації відповідно до законодавства або заборонена у встановленому порядку.

Особи, які виконують роботи з ядерними матеріалами або на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зобов'язані:

(абзац перший частини другої статті 65 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 747-IV)

виконувати у встановленому порядку вимоги обмеження допуску до ядерних матеріалів та ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами;