(підрозділ 6.5 доповнено пунктом 6.5.7 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.6 Дизель-генераторні установки

6.6.1 Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу надземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 м3. Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 1 м3 для ЛЗР і 5 м3 ГР слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.

6.6.2 Паливні та мастильні баки, їхні трубопроводи та арматуру забороняється розміщувати на відстані менш як 0,5 м від вихлопної труби ДЕС.

6.6.3 Випускні трубопроводи повинні мати пристрої для компенсації температурного подовження, трубопроводи повинні прокладатись оптимальною трасою. Забороняється об'єднувати вихлопні трубопроводи різних двигунів. На ділянці прокладання у приміщеннях (машзал та інші) вихлопний трубопровід повинен мати теплоізоляцію. Забороняється прокладати вихлопні трубопроводи у вентиляційних каналах споруди. Випускний трубопровід повинен бути вище покрівлі на 1,5 м.

6.6.4 Усе електрообладнання ДЕС підлягає зануленню (заземленню) шляхом підключення до нульових жил кабелів електроживлення та магістральної шини заземленого обладнання. Занулення однофазних споживачів виконувати окремою третьою жилою електропроводки.

6.6.5 При розміщенні ДЕС у блоці-боксі треба додатково з'єднати корпус блока-боксу із заземленого обладнанням не менше ніж у двох місцях.

6.6.6 Випадково розлиті пальне, мастило слід негайно витерти. Обтиральні матеріали необхідно зберігати в закритих металевих ящиках ємністю не більше 0,5 м3, а наприкінці робочого дня виносити за межі будинку.

6.6.7 Необхідно передбачити автоматичне відключення при пожежі припливних вентиляторів і насосів підкачування палива.

6.6.8 Допускається розміщення ДЕС у цокольних та підвальних поверхах будівель зв'язку за умови виконання вимог підрозділу 6.2 цих Правил.

6.6.9 При розміщенні стартерних акумуляторних батарей на дизель-генераторах (не в шафах) вентиляція приміщення ДЕС при непрацюючому дизель-генераторі повинна бути природною з розрахунку виділення водню від акумуляторів.

(підрозділ 6.6 доповнено пунктом 6.6.9 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.6.10 При працюючому дизель-генераторі поповнення витратних баків палива, розташованих у рамі дизель-генераторів, не дозволяється.

(підрозділ 6.6 доповнено пунктом 6.6.10 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.6.11 З витратних баків, розташованих у рамі дизель-генераторів, обов'язково передбачати викид дихальних парів назовні.

(підрозділ 6.6 доповнено пунктом 6.6.11 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.6.12 Опалення машинних залів ДЕС повинно бути центральним водяним.

Допускається застосування електричних опалювальних приладів із закритими елементами і захисним екраном з негорючих матеріалів між приладом і стіною з негорючих матеріалів на відстані не менше 100 мм.

(підрозділ 6.6 доповнено пунктом 6.6.12 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7 Кабельні лінії та приміщення для їхнього розміщення

6.7.1 Уводи кабелів у мережні вузли, кінцеві та проміжні підсилювальні пункти в будівлях АТС, АМТС, телеграфних станцій та інших об'єктів зв'язку прокладаються через спеціально обладнані приміщення вводу кабелів (шахти), розташовані, як правило, у підвальному (цокольному) поверсі, а в будівлях без підвалу - на першому поверсі, з улаштуванням приямків у підлозі приміщення.

6.7.2 Канали ввідних блоків кабельної сигналізації у будівлях АТС, АМТС (МТС) та міжповерхові перекриття над приміщеннями вводу кабелів зв'язку, акумуляторної і тамбурів до них повинні бути газонепроникні.

6.7.3 Станційні колодязі слід установлювати на відстані не далі 30 м від будинку АТС.

6.7.4 У приміщеннях уводу кабелів не дозволяється:

а) улаштування вводу силових кабелів, радіофідерів, водопроводу, теплоцентралі та газопроводу;

б) сумісне прокладання кабелів зв'язку, проводів пожежної сигналізації та електроживлення з трубами розводки вогнегасильних речовин та повітроводами.

6.7.5 У вертикальних кабельних шахтах на рівні перекриттів повинні передбачатися неспалимі діафрагми з межею вогнестійкості не менше 0,75 г.

6.7.6 Кабелі з'єднувальних ліній МТС, що використовуються для системи передачі з дистанційним живленням, із приміщення уводу кабелів (шахта) повинні прокладатися безпосередньо в ЛАЦ на стійки вводно-кабельного обладнання (без заходу в крос).

6.7.7 Шахту приміщення вводу кабелів слід обладнувати дверима, що щільно зачиняються й оббиваються з двох боків листовим залізом по азбесту.

6.7.8 Усі пускові пристрої (пускачі, вимикачі і т. ін.) необхідно розміщувати поза приміщенням шахти.

6.7.9 Пункт 6.7.9 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7.10 Вільні канали телефонної каналізації потрібно щільно закривати дерев'яними або бетонними чопами і зашпаровувати.

6.7.11 Пункт 6.7.11 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7.12 У приміщенні вводу кабелів допускається застосування переносних світильників напругою не більше 12 В чи ручних електричних (акумуляторних) ліхтарів у вибухонебезпечному виконанні.

6.7.13 У колодязі, до якого можливе надходження газів, забороняється користуватися відкритим вогнем. Якщо потрібне штучне освітлення, то воно повинно здійснюватися згори через люк чи від переносного світильника у вибухонебезпечному виконанні з напругою живлення 12 В.

6.7.14 При роботі з відкритим вогнем кабелі, якими подається дистанційне живлення та які розташовані поруч, повинні огороджуватися щитами з вогнетривкого матеріалу.

6.7.15 Палити в приміщеннях уводу кабелів (шахті) забороняється.

6.7.16 Пункт 6.7.16 вилучено 

(згідно з наказом Державного комітету
 зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7.17 Технічний огляд повинен проводитися в присутності особи, відповідальної за справний стан і безпечну дію КСУ. Результати оглядів мають оформлятися актом.

6.7.18 Установка для утримування кабелю під тиском може розміщуватися як у підземній, так і в наземній його частині. Для підтримання кабелів під надлишковим тиском належить застосовувати стиснене повітря; у закритих приміщеннях (необслуговуваних підсилювальних пунктах, обслуговуваних підсилювальних пунктах, підсилювальних пунктах, шахт тощо) застосовувати азот для підтримання кабелю під надлишковим тиском забороняється. У процесі застосування сухого азоту для просушування ізоляції жил кабелів закриті приміщення необхідно вентилювати.

6.7.19 Припаювати до кабелю, який перебуває під тиском, повітропровід (вентиль) забороняється.

6.7.20 Станційні кабелі і кабелі живлення необхідно прокладати на різних трасах. Якщо неможливо рознести траси за напрямками, то зазначені кабелі мають бути прокладені різними рівнями на відстані не менш як 30 см.

6.7.21 Кабелі зв'язку, електроживлення постійного і змінного струму повинні прокладатися по різних трасах. У разі неможливості - відстань між кабелями зв'язку, постійного і змінного струму повинна становити не менш як: 100 мм - між кабелями зв'язку та кабелями постійного струму, 200 мм - між кабелями постійного та змінного струму, 300 мм - між кабелями змінного струму та кабелями зв'язку.

(підрозділ 6.7 доповнено пунктом 6.7.21 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7.22 Дозволяється прокладати проводи і кабелі групових ліній робочого освітлення з груповими лініями аварійного й евакуаційного освітлення в одному лотку та монтажному профілі.

При цьому відстань між проводами робочого, аварійного й евакуаційного освітлення має бути не менш як 20 мм.

(підрозділ 6.7 доповнено пунктом 6.7.22 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.7.23 У приміщеннях підземного введення кабелів необхідно встановлювати стаціонарні сигналізатори для контролю довибухонебезпечних концентрацій горючих газів у повітрі з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію. У разі відсутності автоматичного сигналізатора наявність горючих газів повинна визначатися щоденно за допомогою газового індикатора з записом у журналі.

(підрозділ 6.7 доповнено пунктом 6.7.23 згідно з наказом
 Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 08.01.2003 р. N 2)

6.8 Радіоспоруди

6.8.1 Будинки та споруди передавальних та приймальних радіостанцій, радіотелевізійних передавальних станцій і радіотелевізійних ретрансляторів повинні бути не нижче IIIа ступеня вогнестійкості.

6.8.2 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння антенних опор вежевого типу з технологічним приміщенням у підвалини опори і вежі слід установлювати не менше 50 л/с та не менше 20 л/с (4 струмені по 5 л/с) - на внутрішнє пожежогасіння.

6.8.3 Протипожежне водозабезпечення дозволяється не передбачати для радіотелевізійних ретрансляторів потужністю до 1 кВт, що розміщені в будівлях або контейнерах із негорючих матеріалів об'ємом до 250 м3.

6.8.4 На антенних полях слід:

а) регулярно очищати територію від сміття;

б) своєчасно викошувати траву;

в) навколо дерев'яних щогл, на відстані одного метра - викопати канаву;

г) переорати смугу за 3 - 4 м від лісових масивів за всім периметром;

ґ) на щоглах 80 м і більше слід мати спеціальні колиски для піднімання працівників пожежної охорони і засобів пожежогасіння для гасіння пожежі на них.

6.8.5 На радіорелейних станціях:

а) будинки та споруди повинні бути не нижче IIIа ступеня вогнестійкості;

б) вузлові, прикінцеві, проміжні з дизельними агрегатами в одній технічній будівлі апаратної і дизельної дозволяється розташовувати в будинках не нижче II ступеня вогнестійкості;

в) на автоматизованих проміжних з резервними ДЕС, що працюють без постійного перебування чергового персоналу, і з промисловими будівлями (включаючи контейнери) IIIа ступеня вогнестійкості об'ємом менше 1000 м3 протипожежне водозабезпечення та автоматичне пожежогасіння не потрібне;

г) слід застосовувати тільки закриті кислотні акумулятори або герметичні чи метизовані.

6.8.6 На радіовузлах:

а) на дерев'яних підлогах або постаментах шафи встановлюються на металевий лист товщиною 0,3 - 1,0 мм з прокладкою з листового азбесту товщиною 3 - 5 мм;

б) при встановленні в ряду стійок з різнотипними лицьовими панелями та шафами апаратури вирівнюються за лицьовими краями шаф, розмір проходу з тильного боку ряду визначається мінімально допустимою відстанню 0,8 м для найбільшого за глибиною блоку;

в) внутрішні поверхні жолобів та кришок до них, виготовлених з деревини, оббиваються даховим залізом товщиною 0,3 - 0,5 мм по шару азбесту товщиною не менше 3,0 мм;

г) електрокабелі напругою до 1000 В прокладаються по неоштукатурених дерев'яних поверхнях і закріплюються на кронштейнах так, щоб відстань між поверхнею стіни і електрокабелю була не меншою 50 мм;

ґ) на вводах антен повинні бути встановлені розрядники Р-350 та ИР-0,3 (або іншого типу), змонтовані в антенних щитках;

д) вивід із станції на стояк радіотрансляційної лінії здійснюється через вивідні станційні стійки. По горищу до станційних стійок кабелі повинні бути прокладені у сталевих заземлених трубах;

е) перед початком грозового періоду та після кожної грози перевіряти і при потребі регулювати зазори в магістральних фідерах (0,7 мм), розподільних фідерах (0,3 мм), підсилювальних трансформаторах (4,5 - 5,0 мм). Результати оформлюються актом.

6.9 Ремонтно-регулювальні і налагоджувальні майстерні

6.9.1 У регулювальних майстернях робочі поверхні столів, верстатів повинні бути покриті лінолеумом (пластиком) і мати гладкі торцеві поверхні.

6.9.2 Чищення (промивання) приладів і механічних частин телеграфних апаратів бензином слід проводити в окремих приміщеннях, де встановлені спеціальні металеві шафи, що обладнані витяжною вентиляцією (місцевим відсмоктуванням).

6.9.3 У приміщеннях, які спеціально обладнані для промивки бензином приладів і деталей, палити і користуватися відкритим вогнем забороняється. На вхідних дверях цих приміщень необхідно розміщувати знаки "Забороняється користуватися відкритим вогнем" і "Забороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76*.

6.9.4 Для чищення приладів забороняється використовувати етилований бензин.

6.9.5 Резервуари з кількістю бензину та іншого пального, що перевищує добову потребу майстерні, слід зберігати в спеціальному приміщенні. Пальне в кількості добової потреби потрібно зберігати в щільно закритих посудинах у вогнетривкому ящику, що розташовані в приміщенні майстерні.

6.9.6 Паяння шрифту стартстопних апаратів, гартування шрифту, продування обмоток збудження, фрезерування колекторів, просушування промитих у бензині якорів електродвигунів і частин апаратів, що супроводжуються виділенням газів, пилу та парів бензину, слід здійснювати на спеціальних столах-верстатах, обладнаних витяжними пристроями.

6.9.7 Робочі місця слід обладнувати місцевими витяжними пристроями, які забезпечують швидкість руху повітря безпосередньо на місці паяння не менше 0,6 м/с.

6.9.8 Паяльники в робочому стані завжди слід тримати в зоні припливу витяжної вентиляції.

Для електроживлення паяльників і переносних ламп у приміщенні майстерні слід установити на стіні електророзетки напругою 42 В змінного струму.

6.9.9 Вентиляційні установки необхідно вмикати до мережі до початку робіт і вимикати після їх закінчення.

6.9.10 Для збирання використаного обтирального матеріалу для чищення і паяння приладів слід застосовувати місткості (бачки з кришками). Використані ганчірки й паперові серветки, забруднені свинцем, необхідно спалювати. Місце спалювання узгоджується з державним пожежним наглядом чи СПБ.

6.9.11 Робочі поверхні столів, а також внутрішні поверхні ящиків для інструментів після закінчення зміни необхідно очищувати і обмивати гарячим мильним розчином.