8.64. Обмеження опромінення населення здійснюється на основі регламентів та контролю питомої радіоактивності об'єктів навколишнього середовища (атмосферного повітря, води, грунту, харчових продуктів), технологічних процесів, які можуть призвести до їх забруднення радіонуклідами; доз від медичного опромінення; техногенно підвищеного фону, обумовленого наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, будівельних матеріалів та хімічних добрив, спалення органічного палива. Для об'єктів, що є джерелами іонізуючого випромінення, встановлюються санітарно-захисні зони відповідно до п. 5.4 цих Правил.
8.65. При виникненні підвищеного в порівнянні з природним фоном опромінення окремих груп населення в результаті радіаційної аварії мають бути вжиті всі практично можливі заходи, спрямовані на зведення до мінімуму радіоактивного забруднення навколишнього середовища та опромінення населення, аж до його відселення, відповідно до вимог "Норм та правил радіаційної безпеки України" та діючих законодавчих документів.
8.66. Території, на яких перевищені основні допустимі границі опромінення населення належать до зони посиленого радіаційного контролю.
При ліквідації наслідків аварії Міністерство охорони здоров'я України встановлює тимчасові основні дозові границі опромінення населення та припустимі рівні вмісту радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища, розробляє санітарні правила по забезпеченню життєдіяльності на територіях, забруднених радіоактивними речовинами.
8.67. Проведення будівельних робіт на радіаційно забруднених територіях повинно бути погоджено з Міністерством охорони здоров'я України. При виконанні робіт мають бути забезпечені заходи щодо радіаційної безпеки працюючих та запобігання перенесенню радіоактивного забруднення на суміжні території.
8.68. Проведення робіт цивільного та промислового будівництва дозволяється тільки після попередньої дезактивації території до контрольних рівнів з передачею очищеної території за актом генпідрядчику. Підрядчик у процесі будівництва повинен забезпечити заходи щодо запобігання повторному радіоактивному забрудненню території та об'єктів, що будуються. Державне приймання закінчених об'єктів здійснюється тільки після проведення на них дозиметричного контролю.
8.69. При розміщенні всіх видів будівництва на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, необхідно враховувати зони та правовий режим їх використання відповідно до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської катастрофи":
- зона відчуження - територія повної евакуації населення в 1986 р.;
- зона безумовного відселення - територія, що зазнала забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію - 90 від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище), де розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів за харчовими ланцюгами може перевищувати 5,0 м3в/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період;
- зона гарантованого добровільного відселення - територія з щільністю забруднення грунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію-90 від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2), де розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів по харчових ланцюгах може перевищувати 1,0 м3в/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період:
- зона посиленого радіоекологічного контролю - територія з щільністю забруднення грунту вищою від доаварійного рівня (ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію-90 від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію до 0,01 Кі/км2) за умови, що розрахункова еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів та інших факторів не повинна перевищувати 1,0 м3в/рік понад дозу, яку вона отримала в доаварійний період.
8.70. Розподіл території на зони проводиться відповідно до даних дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Дозиметричний паспорт населеного пункту повинен щорічно уточнюватися Українським науковим центром радіаційної медицини МОЗ і НАН України.
8.71. Планування та забудова міських та сільських поселень на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС, повинні здійснюватись на основі комплексного вирішення питань функціонального зонування території, розселення з урахуванням переселення мешканців із зон радіоактивного забруднення та господарського використання забруднених територій, необхідних змін в структурі народногосподарського комплексу, інженерної інфраструктури, благоустрою населених пунктів, організації короткочасного та тривалого відпочинку.
8.72. У зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю необхідно передбачати такі заходи:
- заборону будівництва нових та розширення діючих підприємств, що безпосередньо не пов'язані із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, умов його життя та праці, а також підприємств, які погіршують радіоекологічну ситуацію;
- виведення із експлуатації або перепрофілювання підприємств I та II класу санітарної небезпеки;
- переведення всіх теплоенергетичних та опалювальних установок (промислові, комунальні ТЕС та котельні, опалювальне обладнання в житлових будинках) на природний газ; в умовах підвищеної радіоактивності використання в малоповерховому та індивідуальному житловому фонді вугілля, брикетів, дров, торфу небажане (через значні викиди в атмосферу канцерогенних вуглеводнів при їх спалюванні); використання дров та торфобрикетів можливе після встановлення регіонального контрольного рівня вмісту радіонуклідів;
- заборону будівництва санаторіїв, баз, будинків відпочинку, таборів літнього відпочинку дітей та інших закладів тривалого відпочинку;
- широкий розвиток мережі культурно-оздоровчих споруд в закритих приміщеннях (басейни, фізкультурно-оздоровчі комплекси, стадіони тощо);
- розвиток систем централізованого водопостачання з повним охопленням міських та сільських поселень і забезпеченням якості питної води, що відповідає діючим стандартам;
- розробку спеціальних заходів по дезактивації радіаційно забруднених територій, збиранню, знезараженню та захороненню радіоактивних відходів;
- використання засобів хімічного захисту рослин (пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів) може бути дозволене за погодженням з установами Мінсільгосппроду та Міністерства охорони здоров'я України.
8.73. Будівельні матеріали, вироби та конструкції, призначені для використання в цивільному, промисловому та шляховому будівництві, повинні відповідати вимогам та нормам Положення про радіоактивний контроль на об'єктах будівництва та підприємствах будіндустрії та будматеріалів України.
Допустимі значення сумарної питомої активності природних радіонуклідів (радію-226, торію-232 та калію-40) в будівельних матеріалах наведені у додатку N 23.
|
|
|
|
| Додаток N 1 |
Показники оцінки території для промислово-цивільного будівництва та масового відпочинку населення
**************************************************************************************************************
*Фактори* Характеристика * Території *
*оцінки * оцінюваних **********************************************************************************
* * показників * сприятливі * обмежено сприятливі * несприятливі *
* * **********************************************************************************
* * *для промисло-*для масового*для промисло-*для масового*для промисло-*для масового*
* * *во-цивільного*відпочинку *во-цивільного*відпочинку *во-цивільного*відпочинку *
* * *будівництва * *будівництва * *будівництва * *
**************************************************************************************************************
* 1 * 2 * 3 * 4 * 5 * 6 * 7 * 8 *
**************************************************************************************************************
1.Водні Середня багаторічна
ресурси витрата води: об'єм
можливого одночасного >5 >0,2 1-5 0,05-0,2 <1 <0,05
водовідбору (м3/сек)
Запаси підземних вод,
модуль експлуатаційних
запасів з 1 км2 >1,5 >0,5 0,5-1,5 0,2-0,5 <0,5 <0,2
території (л/сек)
Характеристика артезіан- міжпластові тріщинувато-карстові,
підземних вод за ські, та безна- підруслові та ін. з грунтові
їх захищеністю від напірні пірні надійними водотривкими
забруднення горизонтами
Нахил поверхні в бік
водойми /градуси/ <3 3-5 3-5 5-10 >5 >10
Забезпеченість поверх-
невими водами
/км від водойми/ <10 <5 10-30 5-20 >30 >20
2.Інже- Глибина залягання
нерно- грунтових вод від не менше не менше
геоло- поверхні /м/ 3 3 1-3 1-3 <1 <1
гічні
Імовірність затоплен- <1 <1 1-4%, шар 1-10%, шар >4%, шар >10%, шар
ня високими водами /%/ затоплення затоплення затоплення затоплення
менше 2 м менше 1 м >2 м >1 м
Середня відстань між
гідрографічною мережею,
горизонтальне розчлену- >5 >1,5 0,5-5,0 0,3-1,5 <0,5 <0,3
вання рельєфу /км/
Ухил поверхні /градуси/ 0-10 до 20 10-30 20-30 >30 >30
Зсуви відсутні відсутні дрібні, поверхневі крупні, глибокі
типу опливини
Ярова ерозія яри відсутні або яри відсутні яри глибиною до 10 м, яри глибиною більше 10 м,
з'являються на або старі слабка інтенсивність значна інтенсивність росту
невеликій площі стабілізовані росту
глибиною до 3 м
Сейсмічність 0 - 6 7 - 8 9 та більше
/бали/
3.Кліма- Будівельно- II В II В
тичні кліматичні III Б,В III Б,В -- -- -- --
райони IV В IV В
Світло- II, III, II, III, IV -- -- -- --
кліматичні IV
4.Висот- Перевищення відміток
ність рельєфу над
рівнем моря /м/ <1500 <2000 1500-2000 2000-2500 >2000 >2500
5.Грун- Придатність без заміни родючого із заміною до 50% із заміною від 50 до
тово- грунту для грунту родючого грунту 100% родючого грунту
рос- озеленення
линні
Лісистість 10-30 та
території /%/ 30-60 >40 більше 60 10-40 <10 <10
Примітка. Таблиця складена на підставі "Методических рекомендаций по гигиеническому обоснованию размещения и развития производительных сил на территориях нового освоения и в промышленно развитых регионах".
|
|
|
| | Додаток N 2 |
Критерії оцінки потенціалу забруднення атмосфери за
середньорічними значеннями метеорологічних параметрів
*************************************************************************
* Потенціал * Приземні інверсії *Повторюваність /%/*Висота *Трива-*
* забруднення ******************************************шару *лість *
* атмосфери *повто-* потуж-*інтен-*швид- *в т.ч.про-*перемі-*туману*
* *рюва- * ність *сив- *кість *тягом кі- *щування*/год./*
* *ність * /км/ *ність *вітру *лькох днів* /км/ * *
* * /%/ * * /оC/ *0-1 м/с* /застій * * *
* * * * * * повітря/ * * *
*************************************************************************
1. Низький 20-30 0,3-0,4 2- 3 10-20 5 - 10 0,7-0,8 80-350
2. Помірний 30-40 0,4-0,5 3- 5 20-30 7 - 12 0,8-1,0 100-550
3. Підвищений:
- континентальний 30-45 0,3-0,6 2- 6 20-40 3 - 18 0,7-1,0 100-600
- приморський 30-45 0,3-0,7 2- 6 10-30 10 - 25 0,4-1,1 100-800
4. Високий 40-50 0,3-0,7 3- 6 30-60 10 - 30 0,7-1,6 50-200
5. Дуже високий 40-60 0,3-0,9 3-10 50-70 20 - 45 0,8-1,6 10-600
|
|
|
| | Додаток N 3 |
Критерії оцінки потенціалу самоочищення водойм
*******************************************************************
*Температурний *Середня багаторічна витрата води водойми (м3/сек)*
*показник само- ***************************************************
*очищення водойм* до 50 * 51-500 * більше 500 *
*******************************************************************
більше 0,32 знижений помірний високий
0,32 - 0,24 низький знижений помірний
менше 0,24 низький низький знижений
Примітка. Температурний показник потенціалу самоочищення водойми
розраховується шляхом ділення кількості днів у році з
температурою води 16° С та вище на загальну кількість
днів у році.
|
|
|
| | Додаток N 4 |
САНІТАРНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ, ВИРОБНИЦТВ ТА СПОРУД І РОЗМІРИ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН ДЛЯ НИХ
ХІМІЧНІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ВИРОБНИЦТВА
Клас I. А. Санітарно-захисна зона 3000 м
1. Виробництво білково-вітамінного концентрату (поприну).
Б. Санітарно-захисна зона 1000 м
1. Виробництво зв'язаного азоту (аміаку, азотної кислоти, азотнотукових та інших добрив).
2. Виробництво напівпродуктів аніліно-фарбової промисловості бензольного та ефірного ряду (анілінів, нітробензолу, нітроаніліну, алкіламінолу, хлорбензолу, нітрохлорбензолу, фенолу та ін.) при загальній потужності виробництва понад 1000 т/рік.
3. Виробництво напівпродуктів нафталенового і антраценового ряду (бетанафтолу, аш-кислоти, фенілперикислоти, перикислоти, антрахінону, фталевого ангідриду та ін.) понад 2000 т/рік.
4. Виробництво бромного заліза.
5. Виробництво целюлози і напівцелюлози за кислим сульфітним, бісульфітним або моносульфітним способами з виготовленням варочних розчинів шляхом спалювання сірки або інших матеріалів, які містять сірку, а також виробництво целюлози сульфатним способом (сульфатцелюлози).
