Страница 22: ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди (3720)

Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ

10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї

забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.

Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі, м, залежно від конструкції дрен слід приймати:

- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8

- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3

- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1

- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4

- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5

- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0

Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де

- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.

У.2 Відстань між дренами аd , м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою

( У.8)

де (У.9)

( У.10)

( У.11)

( У.12)

де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;

( У.13)

- градієнт висхідного потоку.

У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому

( У.14)

( У.15)

( У.16)

де Но - напір води у дрені, м;

h1 - відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визна­чають по

середині відстані між дренами, м;

h2 - те саме, після зволоження, м;

t - час зволоження, діб;

- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-

печеності, м/добу;

Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової

забезпеченості, м/добу.

У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою

(У.17)

, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого

де t - час відведення поверхневих вод, год;

n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для

борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для

виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;

- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;

і - уклон поверхні;

h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.

Таблиця У.1

Додаток Ф

(рекомендований)

Способи захисту дрен від завохрення

Таблиця Ф.1

Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).

Таблиця Ф.2

Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.

Таблиця Ф.З

Додаток X

(рекомендований)

Таблиця Х.1 - Класифікація умов застосування вертикального дренажу (ВД) в гумідній зоні

Додаток Ц

(рекомендований)

Розрахунок відстані між елементами регулювальної мережі при підґрунтовому зволоженні

Для осушувально-зволожувальних систем, в яких для зволоження використовується осушувальна мережа, шукану відстань вибирають виходячи з вимог забезпечення заданої інтенсивності подачі вологи у грунт, оскільки ефективність дії дренажу в режимі зволоження є нижчою, ніж при осушенні. У випадку систем з роздільними мережами, які виконують функції осушення та зволоження незалежно одне від одного, міждренні відстані розраховуються окремо для осушувальної та зволожувальної мереж.

При ньому оптимальними приймаються такі міждренні відстані, за яких дренаж здатний створити найкращі для рос­ту та розвитку сільськогосподарських культур водно-фізичні умови у кореневмісному шарі в необхідні терміни.

В меліоративних системах двосторонньої дії за проектні відстані між елементами регулювальної мережі приймають менше із значень, обчислене у режимах осушення та зволоження.

Розрахунковим періодом с літній посушливий, тривалість якого визначається чутливістю даної культури до нестачі вологи у кореневмісному шарі (від 3 до 7діб, від 3 до 5діб).

Розрахункове випаровування визначається за біокліматичним методом (орієнтовні значення - від 2 до 6 мм/добу), опади - від 0 до 2 мм/добу. Коефіцієнт нестачі насичення приймають таким, що дорівнює коефіцієнту водовіддачі грунту.

Перевищення п'єзометричного напору в дренах при підґрунтовому зволоженні приймають таким, що дорівнює від 0,4 до 0,8 м.

Для визначення міждренної відстані L,м, при зволоженні двошарового грунту (рисунки Ц.1, Ц.2) без урахування живлення та випаровування, при якому забезпечується підняття РГВ до глибини H* у заданий строк (до моменту часу t+), необхідно використовувати формули, наведені в прикладах Ц.1, Ц.2.

Приклад Ц.1. Початковий рівень ґрунтових вод повністю розміщується у верхньому шарі двошарового грунту (рису­нок Ц.1), якщо т>т2

(Ц.1)

де - коефіцієнт осередненої водовіддачі грунту в зоні зміни РГВ у верхньому шарі,