Допускається визначати незамулюючу швидкість за формулою

(П.4)

де А - емпіричний коефіцієнт:

А= 0,33 для < 1,5;


A= 0,44 для = 1,5-3,5;

A = 0,55 для >3,5:

- середньозважена гідравлічна крупність наносів,

мм/с;

Q - розрахункова витрата каналу, м3/с.


Додаток Р

(рекомендований)

Визначення фільтраційних втрат води з каналів


Розрахунок фільтраційних втрат води Qf , м3/с, з

каналів безперервної дії в земляному руслі при уста­леній вільній фільтрації слід виконувати, використо­вуючи такі залежності:

а) для каналів полігональної та параболічної форми

Qf = 0,0116kf (B +2dc); (P.I)

б) для каналів трапецеїдальної форми при <4

(P.2)

при <4

Qf, =0,0116 kf (B +Adc ), (P.3)

де Qf - фільтраційні втрати, м3/c на 1 км дов­жини

каналу;

kf - коефіцієнт фільтрації грунтів ложа ка­

налу, м/добу,

В - ширина каналу по урізу води, м;

b - ширина каналу по дну, м;

dc - глибина води в каналі, м;

; А - коефіцієнти, що визначаються за таб­ -

лицею P.I.

Таблиця P.I

b

dc

m = 1,0

m = 1,5

m = 2,0


A

µ

A

µ

A

µ

2


0,98


0,78


0,62

3

-

1,00

-

0,98

-

0,82

4

-

1,14

-

1,04

0,94

5

3,0

-

2,5

-

2,1

-

6

3,2

-

2.7

-

2,3

-

7

3,4

-

3,0

-

2,7

-

10

3,7

-

3,2

-

2,9

-

15

4,0

-

3,6

-

3,3

-

20

4,2

-

3,9

-

3,6

-

При багатошаровій основі коефіцієнт фільтрації слід визначати за формулою

, (Р.4)

де t 1 - tn - потужність шару грунту, м',

k1 - kn - коефіцієнт фільтрації цього шару

грунту, м/добу.

Розрахунки фільтраційних втрат з облицьованих каналів Qf , м3/c на 1 км, з однаковою товщиною об­лицювання дна й укосів при усталеній вільній фільтрації рекомендується виконувати за формулою


(Р.5)

t - товщина облицювання, м;

Ь - ширина каналу по дну, м;

dc - глибина наповнення каналу при розрахунко­вій

витраті, м;

т - коефіцієнт закладання укосів.

Усереднені коефіцієнти фільтрації протифільтра­ційних покриттів каналів (з урахуванням фільтрації крізь шви) слід приймати за таблицею P.2.

Втрати при підпірній фільтрації Qfl ,м3/с, слід ви­значати за залежністю

QfL=Qf a ( P.6)

де Qf - фільтраційні втрати при вільній фільтрації,м3/с;

a - коефіцієнт, що характеризує вплив під­пору ґрунтових вод на величину втрат (a <1) залежно від висоти перевищення ка­налу над дзеркалом ґрунтових вод і визна­чається за таблицею P.3.

Таблиця P.2


Протифільтраційне покриття

Усереднений коефіцієнт фільтрації, м/добу

Бетонне монолітне облицювання, якість швів задовільна

0.0007-0.0003

Бетонне монолітне облицювання зі швами, герметизованими профільними прокладками типу "констоп"

0,0002

Залізобетонне збірне облицювання, шви гер­метизовано пороізолом і бітумно-полімерними мастиками

0,0007-0,0003

Залізобетонне збірне облицювання, шви гер­метизовано тіоколовими мастиками

0,0004-0.00025

Збірне бетоноплівкове облицювання

0,0003-0,00025

Монолітне бетоноплівкове облицювання

0,0003-0,00025

Асфальтобетонне облицювання

0,0004-0,0002

Грунтоплівкові екрани, поверхневі екрани з полімерних плівок

0,00035-0,00025


Таблиця Р.З


Витра­-

Глибина залягання грунтових вод, м

та


води в


каналі,


м3/с

до 3

3

5

7,5

10

15

20

25

1

0,63

0,79

-

-

-

-

-

-

3

0,50

0,63

0,82

-

-

-

-


10

0,41

0,50

0,65

0,79

0,91

-

-

-

20

0,36

0,45

0,57

0,71

0,82

-

-

-

ЗО

0,35

0,42

0,54

0,66

0,77

0,94

-

-

50

0,32

0,37

0,49

0,60

0,69

0,84

0,97

-

100

0,28

0,33

0,42

0,52

0,58

0,73

0,84

0,94


де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;


Додаток С

(рекомендований)

Схеми регулювання водорозподілу

Таблиця C.I

Спосіб поливу

Тип і конструкція во­-

Рекомендована схема


доводів

регулювання

Постійна внутрішньогосподарська мережа

Полив дощувальними машинами:



незалежно від уклону

напірні трубопроводи

в напірних трубопроводах

уклони перевищують критичні

самонапірні трубопро­-

в напірних трубопроводах, по ниж­-


води

ньому б'єфу на трубопроводах

Середньоуклонні поверхні землі по

канали

каскадне регулювання по ниж­-

трасі каналу менше ніж 0,001


ньому б'єфу або змішане регулю­-



вання

Полив затопленням на рисових систе­-

канали

каскадне регулювання по ниж­-

мах


ньому б'єфу

Міжгосподарська мережа

Полив дощувальними машинами і зато­-



пленням на рисових системах:



середні уклони поверхні землі по

канали

каскадне регулювання (по нижньо­-

трасі каналу менше ніж 0,001


му б'єфу, змішане регулювання,



підтримування постійних пере­-



падів)

середні уклони поверхні землі по

канали

каскадне регулювання з перетіка­-

трасі каналу менше ніж 0,002


ючими б'єфами

Уклони менші за критичні

канали

по верхньому б'єфу

Середні уклони поверхні землі понад

канали

по верхньому б'єфу

0,002




Додаток Т

(рекомендований)

Верхня межа допустимого вмісту солей

Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засо­лення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)


Тип засолення

Параметри

хлоридний

сульфат-но-хлоридний

хлоридно-сульфатний

сульфатний

хлоридно-содовий та содово-хлориднчй

сульфатно-содовий та содово-сульфатний

сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний

Загальний вміст солей (густий залишок)

0,150

0,200

0,4 (0,6)

0,6(1,2)

0,200

0,250

0,400

Сума токсичних солей

0,100

0,120

0,250

0,300

0,150

0,250

0,300

Токсичний сульфат-іон

0,020

0,040

0,110

0,140

0,007

0,100

Хлор-іон

0,030

0,030

0,030

0,030

0,020

-

0,030

Рухливий натрій-іон

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

0,046

Гідрокарбонат-іон

0,080

0,080

0,080

0,080

0,100

0,100

0,100

рН в суспензії 1:2,5

8,300

8,300

8,300

8,300

8,500

8,500

8,500

Поглинутий натрій

У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати

відповідно 10% і 5% суми катонів

Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%.

Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників.


Додаток У

(рекомендований)

Розрахунок міждренних відстаней

При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі не­обхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробо­вані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні гене­тичних особливостей грунтів.

У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосфер­ному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:

для випадку

; ( У.1)

для випадку

, ( У.2 )

де hd - відстань від осі дрени до водоупору, м;


ad - відстань між дренами (каналами), м ;

Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;

H - розрахунковий напір, м;

T - провідність пласта, м2/добу;

  1. інтенсивність інфільтраційного живлення ( середній за розрахунковий період

приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;

kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;

Li - фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;

D - зовнішній діаметр дрени, м

. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою


, ( У.3)

де hо =0,5 Н

Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою

H=dв - 0,6Jnd, (У .4)

де Jnd - норма осушення, м;

dd - глибина до осі дрени, м.

. (У.5)

Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних да­них або визначається за формулою

(У.6)

де W - шар води, що підлягає відведенню, м;

t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.

Шар води, що підлягає відведенню,

(У.7)

де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З

урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:


- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;