Допускається визначати незамулюючу швидкість за формулою
(П.4)
де А - емпіричний коефіцієнт:
А= 0,33 для 
< 1,5;
A= 0,44 для 
= 1,5-3,5;
A = 0,55 для 
>3,5:
- середньозважена гідравлічна крупність наносів,
мм/с;
Q - розрахункова витрата каналу, м3/с.
Додаток Р
(рекомендований)
Визначення фільтраційних втрат води з каналів
Розрахунок фільтраційних втрат води Qf , м3/с, з
каналів безперервної дії в земляному руслі при усталеній вільній фільтрації слід виконувати, використовуючи такі залежності:
а) для каналів полігональної та параболічної форми
Qf = 0,0116kf (B +2dc); (P.I)
б) для каналів трапецеїдальної форми при 
<4
(P.2)
при 
<4
Qf, =0,0116 kf (B +Adc ), (P.3)
де Qf - фільтраційні втрати, м3/c на 1 км довжини
каналу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунтів ложа ка
налу, м/добу,
В - ширина каналу по урізу води, м;
b - ширина каналу по дну, м;
dc - глибина води в каналі, м;
; А - коефіцієнти, що визначаються за таб -
лицею P.I.
Таблиця P.I
b dc | m = 1,0 | m = 1,5 | m = 2,0 | |||
A | µ | A | µ | A | µ | |
2 | 0,98 | 0,78 | 0,62 | |||
3 | - | 1,00 | - | 0,98 | - | 0,82 |
4 | - | 1,14 | - | 1,04 | — | 0,94 |
5 | 3,0 | - | 2,5 | - | 2,1 | - |
6 | 3,2 | - | 2.7 | - | 2,3 | - |
7 | 3,4 | - | 3,0 | - | 2,7 | - |
10 | 3,7 | - | 3,2 | - | 2,9 | - |
15 | 4,0 | - | 3,6 | - | 3,3 | - |
20 | 4,2 | - | 3,9 | - | 3,6 | - |
При багатошаровій основі коефіцієнт фільтрації слід визначати за формулою
, (Р.4)
де t 1 - tn - потужність шару грунту, м',
k1 - kn - коефіцієнт фільтрації цього шару
грунту, м/добу.
Розрахунки фільтраційних втрат з облицьованих каналів Qf , м3/c на 1 км, з однаковою товщиною облицювання дна й укосів при усталеній вільній фільтрації рекомендується виконувати за формулою
(Р.5)
t - товщина облицювання, м;
Ь - ширина каналу по дну, м;
dc - глибина наповнення каналу при розрахунковій
витраті, м;
т - коефіцієнт закладання укосів.
Усереднені коефіцієнти фільтрації протифільтраційних покриттів каналів (з урахуванням фільтрації крізь шви) слід приймати за таблицею P.2.
Втрати при підпірній фільтрації Qfl ,м3/с, слід визначати за залежністю
QfL=Qf a ( P.6)
де Qf - фільтраційні втрати при вільній фільтрації,м3/с;
a - коефіцієнт, що характеризує вплив підпору ґрунтових вод на величину втрат (a <1) залежно від висоти перевищення каналу над дзеркалом ґрунтових вод і визначається за таблицею P.3.
Таблиця P.2
Протифільтраційне покриття | Усереднений коефіцієнт фільтрації, м/добу |
Бетонне монолітне облицювання, якість швів задовільна | 0.0007-0.0003 |
Бетонне монолітне облицювання зі швами, герметизованими профільними прокладками типу "констоп" | 0,0002 |
Залізобетонне збірне облицювання, шви герметизовано пороізолом і бітумно-полімерними мастиками | 0,0007-0,0003 |
Залізобетонне збірне облицювання, шви герметизовано тіоколовими мастиками | 0,0004-0.00025 |
Збірне бетоноплівкове облицювання | 0,0003-0,00025 |
Монолітне бетоноплівкове облицювання | 0,0003-0,00025 |
Асфальтобетонне облицювання | 0,0004-0,0002 |
Грунтоплівкові екрани, поверхневі екрани з полімерних плівок | 0,00035-0,00025 |
Таблиця Р.З
Витра- | Глибина залягання грунтових вод, м | |||||||
та | ||||||||
води в | ||||||||
каналі, | ||||||||
м3/с | до 3 | 3 | 5 | 7,5 | 10 | 15 | 20 | 25 |
1 | 0,63 | 0,79 | - | - | - | - | - | - |
3 | 0,50 | 0,63 | 0,82 | - | - | - | - | |
10 | 0,41 | 0,50 | 0,65 | 0,79 | 0,91 | - | - | - |
20 | 0,36 | 0,45 | 0,57 | 0,71 | 0,82 | - | - | - |
ЗО | 0,35 | 0,42 | 0,54 | 0,66 | 0,77 | 0,94 | - | - |
50 | 0,32 | 0,37 | 0,49 | 0,60 | 0,69 | 0,84 | 0,97 | - |
100 | 0,28 | 0,33 | 0,42 | 0,52 | 0,58 | 0,73 | 0,84 | 0,94 |
де ks - коефіцієнт фільтрації екрана, м/добу;
Додаток С
(рекомендований)
Схеми регулювання водорозподілу
Таблиця C.I
Спосіб поливу | Тип і конструкція во- | Рекомендована схема |
доводів | регулювання | |
Постійна внутрішньогосподарська мережа | ||
Полив дощувальними машинами: | ||
незалежно від уклону | напірні трубопроводи | в напірних трубопроводах |
уклони перевищують критичні | самонапірні трубопро- | в напірних трубопроводах, по ниж- |
води | ньому б'єфу на трубопроводах | |
Середньоуклонні поверхні землі по | канали | каскадне регулювання по ниж- |
трасі каналу менше ніж 0,001 | ньому б'єфу або змішане регулю- | |
вання | ||
Полив затопленням на рисових систе- | канали | каскадне регулювання по ниж- |
мах | ньому б'єфу | |
Міжгосподарська мережа | ||
Полив дощувальними машинами і зато- | ||
пленням на рисових системах: | ||
середні уклони поверхні землі по | канали | каскадне регулювання (по нижньо- |
трасі каналу менше ніж 0,001 | му б'єфу, змішане регулювання, | |
підтримування постійних пере- | ||
падів) | ||
середні уклони поверхні землі по | канали | каскадне регулювання з перетіка- |
трасі каналу менше ніж 0,002 | ючими б'єфами | |
Уклони менші за критичні | канали | по верхньому б'єфу |
Середні уклони поверхні землі понад | канали | по верхньому б'єфу |
0,002 | ||
Додаток Т
(рекомендований)
Верхня межа допустимого вмісту солей
Таблиця T.I - Верхня межа допустимого вмісту солей у грунті залежно від типу засолення, %, на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки 1:5)
Тип засолення | |||||||
Параметри | хлоридний | сульфат-но-хлоридний | хлоридно-сульфатний | сульфатний | хлоридно-содовий та содово-хлориднчй | сульфатно-содовий та содово-сульфатний | сульфатно-хлоридно-гідрокарбо-натний |
Загальний вміст солей (густий залишок) | 0,150 | 0,200 | 0,4 (0,6) | 0,6(1,2) | 0,200 | 0,250 | 0,400 |
Сума токсичних солей | 0,100 | 0,120 | 0,250 | 0,300 | 0,150 | 0,250 | 0,300 |
Токсичний сульфат-іон | 0,020 | 0,040 | 0,110 | 0,140 | — | 0,007 | 0,100 |
Хлор-іон | 0,030 | 0,030 | 0,030 | 0,030 | 0,020 | - | 0,030 |
Рухливий натрій-іон | 0,046 | 0,046 | 0,046 | 0,046 | 0,046 | 0,046 | 0,046 |
Гідрокарбонат-іон | 0,080 | 0,080 | 0,080 | 0,080 | 0,100 | 0,100 | 0,100 |
рН в суспензії 1:2,5 | 8,300 | 8,300 | 8,300 | 8,300 | 8,500 | 8,500 | 8,500 |
Поглинутий натрій | У високогумусних та малогумусних грунтах верхня межа не повинна перевищувати відповідно 10% і 5% суми катонів | ||||||
Примітка 1. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в грунтах не більше ніж 0,5%, у дужках - понад 0,5%. Примітка 2. Вміст солей не повінен перевищувати величини будь-якого з наведених показників. | |||||||
Додаток У
(рекомендований)
Розрахунок міждренних відстаней
При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі необхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробовані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні генетичних особливостей грунтів.
У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосферному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:
для випадку 
; ( У.1)
для випадку 
, ( У.2 )
де hd - відстань від осі дрени до водоупору, м;
ad - відстань між дренами (каналами), м ;
Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;
H - розрахунковий напір, м;
T - провідність пласта, м2/добу;
приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;
Li - фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;
D - зовнішній діаметр дрени, м
. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою
, ( У.3)
де hо =0,5 Н
Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою
H=dв - 0,6Jnd, (У .4)
де Jnd - норма осушення, м;
dd - глибина до осі дрени, м.
. (У.5)
Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних даних або визначається за формулою
(У.6)
де W - шар води, що підлягає відведенню, м;
t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.
Шар води, що підлягає відведенню,
(У.7)
де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З
урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
