Страница 5: ДБН В.2.7-64-97. Будівельні матеріали. Правила застосування хімічних добавок у бетонах і будівельних розчинах (3615)

- збільшення попередньої витримки на 1-2 год з наступним скороченням на такий самий період часу ізотермічного прогрівання;

- збільшення часу підвищення температури на 1-2 год з наступним зменшенням тривалості ізотермічного прогрівання на цей час;

- підвищення температури середовища до 30-40 °С при вистоюванні бетону перед теплово­логісною обробкою;

- зниження температури ізотермічної витримки бетону на 20-25 °С при одночасному збільшенні тривалості тепловологісної обробки.

Тривалість ізотермічного витримування, год

а - при температурі ізотермічного прогрівання 60 °С, б - те саме 80 °С; 1 - без добавки;

2 - НК (3%)+ЛСТ (0,15%); 3 - ННХК (2%)+ЛСТ (0.15%); 4 - ННХК (2%); 5 - ННК (3%).

Рисунок 1 - Залежність міцності бетонів класів В15-В22,5 (марок 200-300) від тривалості ізотермічного витримування при пропарюванні (бетон на портландцементі М400).

Тривалість ізотермічного витримування, год

а - при температурі ізотермічного прогрівання 60 єС; б - те саме 80 єС; 3 - ННК (3%); 4 - СН (1,5-2%); 5 - СН (2%)+ УПБ (0,15%); 6 - ННХК (2%); 7 - НК (3%)+ЛСТ (0,15%); 8 - ННХК (2%)+ЛСТ (0,15%); 9 - СН (2%)+ЛСТ (0,15%).

Рисунок 2 - Залежність міцності бетонів класів В15-В22,5 (марок 200-300) від тривалості ізотермічного витримування при пропарюванні (бетон на шлакопортландцементі М300).

6.9 При тепловологісній обробці бетонів з Повітроутягувальними добавками попередня вит­римка бетону повинна бути не менше 5 год, а швидкість підвищення температури не повинна перевищувати 10 °С за годину. Доцільність подовження режиму тепловологісної обробки повинна підтверджуватися техніко-економічним розрахунком. У випадку незабезпечення проектних вимог до бетонів можливе застосування у комплексі прискорювачів тверднення.

6.10 Режими тепловологісної обробки бетонів з добавками повинні уточнюватися лабораторією експериментальне для кожної партії цементу і добавок, які знову надійшли.

7 ЗАСТОСУВАННЯ ДОБАВОК У БЕТОННИХ СУМІШАХ,

ЯКІ УКЛАДАЮТЬСЯ ЗАСОБАМИ БЕТОНОНАСОСНОЇ ТЕХНІКИ

7.1 Для поліпшення властивостей бетонних сумішей (підвищення рухливості, зв'язності, легкоукладальності), які укладаються засобами бетононасосної техніки, рекомендується застосовувати такі добавки: суперпластифікатори, суперпластифікатори типу С-3 у сполученні з ПОЭ, пласти­фікатори ПДК. ПДКО, а також ЛСТ, УПБ у сполученні з ПДК, ПДКО, НК, ННК, СН, ПОЭ.

7.2 Рухливість бетонної суміші, що характеризується осіданням стандартного конуса (ОК), повинна бути у межах 8-12 см і уточнюватися у залежності від дальності перевезення.

7.3 При безвібраційному способі бетонування монолітних конструкцій повинні викори-стову­ватися литі бетонні суміші з ефективними добавками - розріджувачами (ОК ≥ 18 см): суперпласти­фікаторами, пластифікаторами II, III, IV груп у комплексі зі стабілізуючими добавками. Ущільнення бетонної суміші відбувається під дією гравітаційних сил. У місцях складної конфігурації, вузлових сполученнях і густоармованих конструкціях рекомендується вібрація глибинними вібраторами про­тягом 3-5 с.

7.4 Оптимальна кількість добавок повинна встановлюватися експериментальне. Орієнтовні дозування добавок наведені у таблиці 6.

Таблиця 6

Орієнтовна кількість добавки для бетонних сумішей,

які укладаються засобами бетононасосної техніки, % від маси цементу

7.5 Підбір складу бетону, приготування бетонної суміші, подавання добавок у бетонозмішувач здійснюється у відповідності з ГОСТ 27006-86, СН 290-74.

7.6 Склади рухливих бетонних сумішей з добавками необхідно підбирати з мінімальною витра­тою цементу.

При підборі складу бетону треба дотримуватися вимог щодо співвідношення крупного і дрібного заповнювачів, вмісту в бетонній суміші цементу і пиловидних часток піску, водовмісту бетонної суміші, а самі бетонні суміші повинні відповідати вимогам цих норм.

7.7 При транспортуванні бетонної суміші в автобетонозмішувачах, бетоновозах тощо повинні забезпечуватись задана рухливість і однорідність бетонної суміші на місці укладання. Виготовлений із неї бетон повинен мати проектну марку за міцністю та інші потрібні характеристики.

7.8 Вибір режимів перевезень бетонних сумішей, визначення допустимого часу їх транспортуван­ня повинні встановлюватися з урахуванням місцевих умов і погоди.

Добавки у високорухливих і литих бетонних сумішах дозволяють збільшити тривалість вит­римки бетонної суміші в барабані автобетонозмішувача: застосування суперпластифіка-торів при температурі зовнішнього повітря 15-20 °С на 1-2 год, при 25-35 °С - на 1-1,5 год, застосування добавок типу СП+ЛСТ, ПДК+ЛСТ - відповідно 1,5-3 год і 1-2 год.

7.9 При провадженні робіт у зимових умовах у якості протиморозних добавок, які знижують температуру замерзання рідкої фази в бетоні, можуть застосовуватися НН, П+Б+Г, НКМ, НК, ННК, ННХК у сполученні з ЛСТ.

Кількість протиморозних добавок повинна призначатися у залежності від розрахункової темпе­ратури зовнішнього повітря згідно з таблицями 7, 8, 9.

7.10 При температурах до мінус 15 °С можливе використання бетоноукладальної техніки звичай­ного виконання із застосуванням бетонних сумішей з ефективними протиморозними добавками.

7.11 При провадженні бетонних робіт у зимових умовах необхідно меншою мірою двічі за зміну визначати температуру води, водного розчину добавки, застосовуваних заповнювачів, бетонної суміші при виході з бетонозмішувача і після доставки суміші до об'єкта, в момент виходу бетону із бетоноводу.

Таблиця 7

Кількість добавки, % від маси цементу

Таблиця 8

Кількість комплексних добавок, % від маси цементу

Таблиця 9

Інтенсивність набирання міцності бетону при мінусовій температурі