Страница 3: НАПБ 05.032-2002. Інструкція з протипожежного захисту розподільних пристроїв, підстанцій та трансформаторів (3512)

4.4.4 Вузли керування та окремі запірно-пускові пристрої повинні встановлюватися:

- в окремих приміщеннях відповідно до п. 1.2.40 ДБН В.2.5-13-98;

- відкрито, не ближче 15 м від установленого зовні транс­форматора, при температурі зовнішнього повітря +5 °С і вище;

- у виробничих приміщеннях категорій Γ і Д у зруч­них для обслуговування і безпечних під час пожежі на тран­сформаторі місцях. Встановлювати перегородки, які відокрем­люють ці вузли від виробничих приміщень, не потрібно.

4.4.5 Не допускається розміщувати вузли керування в підвалах і колодязях, які під час аварії можуть бути затоплені водою чи залиті нафтопродуктами, а також у при­міщеннях, які захищаються УВП.

4.4.6 На секціях установок перед запірно-пусковими пристроями належить установлювати засувки з ручним при­водом. Як ремонтні засувки у вузлах керування допускається

використовувати розподільні засувки підвідних кільцевих трубопроводів із урахуванням відключення на ремонт не більше трьох секцій УВП трансформатора.

4.5 Зрошувачі

4.5.1 Для захисту трансформаторів розпиленою водою слід застосовувати дренчерні зрошувачі ОПДРН-15 за ТУ 25-09.059-82.

4.5.2 Розміщення зрошувачів на розподільних трубопро­водах АУВП повинно забезпечувати зрошення розпиленою водою поверхні трансформатора з інтенсивністю не менше 0,2 л/с•м2.

4.5.3 Зрошувачі рекомендується встановлювати не менш ніж у два яруси.

Для зрошення високовольтних вводів встановлюються окремо зрошувачі на мережах.

Доцільно встановлювати зрошувачі під кутами 0°; 45° і 90° до поверхні, яка захищається.

4.5.4 Витрата води через окремий зрошувач визначається залежно від тиску води перед ним відповідно до його вит­ратної характеристики Q-H (додаток 4).

4.5.5 Ефективні умови зрошення (довжина і ширина факела) забезпечуються при робочому тиску води перед зро­шувачем у межах 0,2-0,6 МПа (2-6 кгс/см2), з урахуван­ням чого виконується гідравлічний розрахунок трубопро­водів.

4.5.6 Необхідна кількість зрошувачів приймається за картами зрошення, наведеними у додатку 5, із урахуван­ням середньої інтенсивності, але не менше визначеної роз­рахунком за формулою:

n = 0.2 S/Q,

де n — необхідна кількість зрошувачів для гасіння по­жежі (шт.);

S — площа поверхні, яка захищається зрошувачами (м2);

0,2 — нормативна інтенсивність зрошення (л/с · м2);

Q — витрата води, що подається через зрошувач (л/с), визначається згідно з додатком 4.

4.5.7 Розрахунки для визначення необхідної кількості зрошувачів рекомендується проводити у табличній формі, їх належить наводити на технологічному кресленні з розмі­щенням зрошувачів і графічним відображенням зон дії кож­ного зрошувача.

4.6 Засоби виявлення пожежі та керування установкою пожежогасіння трансформатора

4.6.1 Автоматичний пуск УВП трансформатора повинен передбачатися від таких захистів, які діють на відключен­ня трансформатора:

- 2-го ступеня газового захисту;

- диференціального захисту;

- пристрою контролю ізоляції вводів (КІВ) для блоко­вих трансформаторів, які з'єднані з генераторами без вими­качів; для трансформаторів, установлених у приміщеннях, і для трансформаторів, установлених на об'єктах без пос­тійного обслуговуючого персоналу.

Послідовне ввімкнення пускових органів вказаних захис­тів, які запускають установку пожежогасіння, не допуска­ється.

4.6.2 Приміщення, в якому розміщується трансформа­тор з АУВП, повинно бути оснащене автоматичною пожеж­ною сигналізацією (АПС) для захисту трансформаторів у разі виникнення пожежі у приміщенні.

АПС приміщень, у яких встановлюються трансформа­тори, виконує такі функції:

- сигналізація на об'єкт з постійним обслуговуючим пер­соналом;

- відключення трансформатора і пуск установки поже­жогасіння на об'єктах без постійного обслуговуючого пер­соналу.

4.6.3 У разі спрацювання ланцюга пуску установки пожежогасіння трансформатора від засобів виявлення пожежі й дистанційного керування повинні подаватися сигнали:

- в систему автоматичного керування водяного поже­жогасіння ВЩК, ЦЩК, ЦПК та ін.;

- на відкривання ЗПП (у разі встановлення двох ЗПП на трансформатор для кожного ЗПП подається окремий сиг­нал);

- на закривання відсічного клапана розширювального бака трансформатора;

- на вимкнення вентиляції і закривання вогнезахисних клапанів у приміщенні, де встановлений трансформатор.

4.7 Керування насосною станцією пожежогасіння

4.7.1 Схема електроживлення двигунів насосів повинна виконуватися відповідно до вимог ПУЕ, розділу 7 СНиП 2.04.02-84 і розділу 1.5 ДБН В.2.5-13-98 за І категорією від двох незалежних джерел і мати АВР. Живлення нале­жить передбачати від різних секцій РПВП-6 кВ і РПВП 0,4 кВ головного корпусу і від енергосистеми.

4.7.2 Взаєморезервуючі кабельні лінії живлення насос­ної належить прокладати по різних трасах із таким розра­хунком, щоб у разі аварії чи пожежі не могли вийти з ладу одночасно обидві живильні кабельні лінії.

4.7.3 Схема керування пожежними насосами повинна за­безпечувати:

- пуск робочих пожежних насосів у разі одержання сиг­налу від загальних пристроїв автоматичного керування по­жежогасінням;

- пуск резервного насоса у разі відмови в роботі будь-якого з робочих насосів;

- зупинку насосів (робочих, резервних) у разі одержан­ня сигналу від загальних пристроїв;

- зупинку насоса та блокування сигналу на його пуск при дії технологічного і електричного захисту;

- пуск і зупинку (випробування) будь-якого пожежно­го насоса з насосної станції;

- сигналізацію пуску пожежних насосів (стану вими­качів двигунів пожежних насосів або наявності номіналь­ного тиску в магістральному трубопроводі);

- контроль живлення двигунів насосів і їхніх схем ке­рування;

- сигналізацію несправного стану, аварійного вимкнен­ня насосних агрегатів;

- дистанційне керування пожежними насосами;

- сигналізацію зникнення живлення схеми керування пожежними насосами і автоматичне перемикання живлення на резервне джерело.

4.8 Керування запірно-пусковими пристроями

4.8.1 Живлення приводів запірно-пускових пристроїв повинно здійснюватися від збірок змінного струму, які ма­ють взаємне резервне живлення від двох незалежних дже­рел живлення.

У разі встановлення двох засувок живлення електро­приводів повинно виконуватися від різних збірок змінного струму, які мають незалежні джерела живлення.

У разі використання як ЗПП швидкодіючого клапана соленоїд керування клапаном повинен бути на напругу 220 В постійного струму і його керування повинно здійснювати­ся від тих же мереж, що й апаратура формування сигналів на пожежогасіння трансформатора.

4.8.2 Схеми керування приводами запірно-пускових при­строїв повинні забезпечувати:

- відкривання запірно-пускових пристроїв у разі одер­жання сигналу від захистів за п.п. 4.6.1, 4.6.2 і дистанцій­ного керування УВП трансформатора з приміщення oпeративного контуру (ЦПК, ЦЩК, ГЩК та ін.) з перевіркою відключеного стану трансформатора з усіх боків;

- автоматичне закривання ЗПП після закінчення розра­хункового часу відповідно до п. 4.1.5;

- місцевий пуск системи пожежогасіння трансформатора з шафи керування ЗПП;

- контроль живлення приводу і схеми керування ЗПП;

- сигналізацію відкритого положення ЗПП і наявності тиску води у сухотрубах в оперативний контур;

- узагальнену сигналізацію про несправності ЗПП в опе­ративний контур;

- випробування ЗПП із шафи керування.

4.8.3 Апаратура керування запірно-пусковими пристроя­ми може розміщуватися на щиті пожежогасіння разом з апаратурою загальних пристроїв, апаратурою приймаль­них пристроїв пожежної сигналізації, а також у групових шафах керування запірно-пусковими пристроями і окремо біля запірно-пускового пристрою.

4.8.4 Ланцюги електроживлення керування і сигналізації запірно-пускових пристроїв повинні виконуватися проводами і кабелями відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98 та ПУЕ.

4.9 Керування вентиляцією

Керування вентиляцією приміщень, в яких встановлені трансформатори, проектується відповідно до технологічних функцій цієї вентиляції.

Схема керування вентиляцією приміщень із трансфор­маторами повинна забезпечувати:

- пріоритетну дію сигналів, сформованих від засобів захисту за п. 4.6.1 і від дистанційного керування із при­міщень оперативного контуру на вимкнення вентиляції і закривання вогнезатримуючих клапанів;

- сигналізацію в оперативний контур про вимкнення вентиляції і закривання вогнезатримуючих клапанів;

- зняття блокування і керування витяжною вентиля­цією вручну;

- сигналізацію несправності мереж живлення і керуван­ня вогнезатримуючими клапанами, яка видається в шафу керування вентиляційною системою.

4.10 Система автоматичного керування водяного пожежогасіння

4.10.1 Система автоматичного керування водяного поже­жогасіння трансформатора забезпечує керування установкою водяного пожежогасіння та забезпечує сигналізацію в опе­ративний контур керування електростанції (ЦПК, ЦЩК, БЩК та ін.).

4.10.2 У разі одержання сигналу про пуск установки по­жежогасіння трансформатора повинні бути забезпечені:

- пуск пожежних насосів;

- заборона (блокування) операцій відкривання ЗПП на всіх інших напрямках, включаючи трансформатори (знят­тя блокування рекомендується виконувати вручну із при­міщення оперативного контуру);

- зупинка пожежних насосів при закінченні часу відпо­відно до п. 4.1.5;

- світлові сигнали на панелі оперативного контуру про пожежу трансформатора, спрацювання УВП трансформа­тора, спрацювання блокування операцій відкривання ЗПП на всіх напрямках.

4.10.3 На панелі оперативного контуру повинні бути передбачені:

- загальний сигнал про несправності в насосній станції;

- загальний сигнал про несправності ЗПП пожежога­сіння трансформаторів.

У приміщенні оперативного контуру повинні бути перед­бачені засоби дистанційного керування пожежними насо­сами (насосної станції пожежогасіння), засоби дистанцій­ного пуску УВП трансформатора і засоби дистанційного керування вентсистемою та вогнезатримуючими клапана­ми приміщення трансформатора.

4.11 Система відведення води і масла під час пожежогасіння трансформатора

4.11.1 Система відведення води і масла під час пожежогасіння трансформатора складається з маслоприймача, мас-ловідводу та маслозбірника.

4.11.2 Об'єм стоку під час пожежогасіння трансформа­тора, не обладнаного АУВП, від гідрантів і пересувної пожежної техніки може прийматись умовно з розрахунку і інтенсивності зрошення поверхні трансформатора, яка до­рівнює 0,2 л/с·м2 протягом 0,25 год.

Для унеможливлення аварійного переповнення ємності маслозбірника (в нерозрахунковому режимі) у проекті по­винні передбачатися спеціальні пристрої (сигналізація, пе­реливні труби, аварійні насоси відкачування).

4.11.3 Система масловловлення і очищення замаслених стоків повинна забезпечувати необхідний ступінь очищення.

Відведення замаслених стоків із маслоприймача рекомен­дується передбачати відповідно до схем, наведених у додат­ках 1 і 3.

4.11.4 У період нормальної експлуатації споруд у масло-збірник трансформатора поступають стічні води від випробування АУВП трансформаторів, а в разі зовнішнього вста­новлення — й від атмосферних опадів.

При встановленні трансформаторів на ГЕС (ГАЕС) допус­кається також у маслозбірник приймати (відкачувати) сто­ки від кабельних споруд.

Відкачування стоків із маслозбірника проводиться на­сосом (робочим, резервним) автоматично по сигналу регулятора-сигналізатора рівня. При цьому відкачується акуму­льований об'єм стоку не менше 10 м3.

4.11.5 Під час пожежі трансформатора в режимі керування насосної станції системи відкачування стоку повинно перед­бачатися блокування її автоматичної роботи в експлуа­таційному режимі.

В цьому разі необхідний відстій стоку, який надійшов під час гасіння пожежі, протягом не менше 3 год, що за­безпечує розподіл води і масла.

Після вказаного часу насос вмикається експлуатаційним персоналом вручну для перекачування відстояної води.

Вимкнення насоса, який працює, проводиться персона­лом за показниками датчика-сигналізатора визначення се­редовища (вода відкачана, йде масло).

Відкачування відстояного масла слід проводити спеціаль­ним масляним насосом в інвентарну ємність із наступною відправкою на утилізацію.

4.11.6 Відведення стоку (масловідвід) здійснюється по трубопроводу діаметром не менш ніж 100 мм у спеціальну ємність-маслозбірник (відстійник-масловіддільник), яку слід розраховувати на приймання 100% масла найбільшого тран­сформатора, трикратний об'єм води від розрахункового часу пожежогасіння та об'єм дощової води в разі відкритого вста­новлення трансформатора.

Розрахункові витрати і об'єм маслоприймача системи відведення води та масла під час пожежогасіння визнача­ються такими співвідношеннями:

— розрахунок витрати масловідводу за формулою:

ДОДАТОК 1

(рекомендований)

Принципова технологічна схема УВП трансформатора і системи відведення стоку під час пожежогасіння

Примітки:

1. Встановлення фільтрів та байпасів пожежних насосів, а та­кож водонапірного бака визначається конкретною схемою водопо­стачання і аналізом води.

2. Допускається спрощена схема відведення стоку під час поже­жогасіння з самозливом дощової води через масловловлювач у ка­налізацію і відкачуванням масла пересувними насосами в автоци­стерну за умовою погодження її органами санітарного нагляду.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

1 — вододжерело; 2 — водоживильник; 3 — насосна станція по­жежогасіння; 4 — водонапірний бак; 5 — підвідний трубопровід; 6 — підживлюючий трубопровід; 7 — розподільний трубопровід; 8 — запірно-пусковий пристрій; 9 — вузол керування; 10 — секція (напрямок) УВП; 11 — кільцева магістраль внутрішнього водогону з пожежними кранами; 12 — зовнішній водопровід з пожежними гідрантами; 13 — маслоприймач; 14 — масловідвід; 15 — масло-збірник; 16 — насосна станція системи відведення води; 17 — очисна споруда замаслених стоків; 18 — автоцистерна; 19 — гребінки зі з'єднувальними головками для пересувної пожежної техніки