ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
ЗАСТОСУВАННЯ
В БУДІВНИЦТВІ І БУДІНДУСТРІЇ
ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ
І ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВ
ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Держбуд України
Київ 1999
|
РОЗРОБЛЕНІ
|
Дніпропетровським дочірнім орендним підприємством НДІБВ Держкоммістобудування України (канд. техн. наук Є.В.Жихович, канд. техн. наук В.П.Примаков, інженери О.І.Овсіенко, О.Т. Кагітіна);
Науково-дослідним комплексом Київського державного університету будівництва і архітектури Мін вузу У країн и (канд. техн. наук М.П. Безсмертний, інженери В.М.Шеруда, А.Б.Анісімов, Ю.М.Стромілов);
Інститутом проблем матеріалознавства АН України (канд. техн. наук Я.П.Гіндіс) |
|
ВНЕСЕНІ І ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ |
Відділом будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держбуду України |
|
ЗАТВЕРДЖЕНІ |
Наказом Держбуду України від 30.12.97 р. № 66 та надано чинності з 1 квітня 1998 р. |
З наданням чинності ДБН В.2.7-63-97 на території України припиняють дію РСН 329-88
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
|
Будівельні матеріали Застосування в будівництві і будіндустрії гранульованих щлаків і шлакопемзових відсівів феросплавного виробництва |
Вводяться на заміну РСН 329-88 |
1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
1.1 Дані будівельні норми поширюються на застосування в будівництві гранульованих шлаків силікомарганцю і вуглецевого феромарганцю, які одержують шляхом напівсухої грануляції вогненно-рідких шлаків феросплавного виробництва на гідрожолобних агрегатах, а також шлакопемзових відсівів, які одержують шляхом подрібнення і розсіювання шлакових матеріалів феросплавного виробництва, що містять фракції дрібніше .
1.2 Гранульовані шлаки виробляються в цехах шлакопереробки феросплавних заводів у відповідності з технологічним регламентом, що забезпечує випуск продукції з якісними показниками за ТУ 14-11-217-85.
2 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ
ВІДСІВІВ
2.1 Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва повинні відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-17-95 і ТУ 14-11-217-85.
2.2 Рекомендований зерновий склад гранульованих шлаків і шлакопемзових відсівів, які застосовуються для виробництва різних видів бетонів, повинен відповідати кривим просіювання, наведеним на рисунку, а при невідповідності має бути відкориговани
2.3 При улаштуванні основ під фундаменти і доріг, виконанні зворотного засипання, при утворенні територій коригування зернового складу гранульованих шлаків не вимагається.
3 ЗАСТОСУВАННЯ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ І ШЛАКОПЕМЗОВИХ ВІДСІВІВ
3.1 Гранульовані шлаки і шлакопемзові відсіві силікомарганцю застосовуються для виготов лення легких бетонів; як заповнювач для виробництва шлакоблоків; при улаштуванні теплоізо ляційного і звукоізоляційного засипань; як додатки (в тонкомеленомувигляді) при виготовленні виробів з ніздрюватого бетону автоклавноготверднення і жаростійких бетонів; як підкислювана домішки при виробництві мінеральної вати з доменних шлаків.
3.2 Гранульований шлак вуглцевого феромарганцю застосовується при виготовленні важких бетонів як укрупнююча домішка до дрібнозернистого кварцевого піску.
3.3 Всі види гранульованих шлаків і шлакопемзові відсіви феросплавного виробництва за стосовуються як будівельний матеріал при улаштуванні нижніх шарів дорожніх покриттів, при виконанні зворотного засипання і утворенні територій - як домішки (в тонкомеленому вигляді) до вапняно-піщаних сумішей для виготовлення силікатної цегли автоклавного тверднення.
3.4 При недостатньому вмісті в шлаках дрібних фракцій допускається для приготування конст рукційних бетонів введення до їх складу кварцевого піску з метою підвищення легкоукладальності суміші.
3.5 Для поліпшення реологічних властивостей легкобетонної суміші при використанні як дріб ного заповнювача гранульованих шлаків силікомарганцю, зниження густини і одержання злитої структури бетону необхідно уводити до його складу поризуючі і мінеральні дисперсні домішки (мікронаповнювачі).
3.6 Для зниження витрати цементу у важкому бетоні як укрупнюючу домішку до дрібнозер нистого піску необхідно застосовувати гранульований шлак вуглецевого феромарганцю з модулем крупності більше 2,5.
3.7 Гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю можуть застосовуватися для улаштування основ на грунтах 1-ї категорії просідання. При виконанні зворотного засипання і улаштуванні шлакових подушок методом пошарового ущільнення необхідно керуватися вимогами РСН 232-88.
4 МЕТОДИКА ПІДБИРАННЯ СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ
ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА
4.1 При підбиранні складу важкого бетону за основу необхідно приймати склади на незба- гаченому дрібнозернистому піску. Підбирання складів повинно виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 27006-86. Початковий склад бетону розраховують за фактичними характерис тиками вихідних матеріалів у відповідності з посібниками і рекомендаціями науково-дослідних інститутів.
4.2 При підбиранні складів конструкційних легких бетонів як дрібний заповнювач повинні застосовуватись гранульовані шлаки вуглецевого феромарганцю, силікомарганцю, а також шла копемзові відсіви феросплавного виробництва. Нестачу дрібних фракцій піску в гранульованих шлаках доцільно компенсувати уведенням до їхнього складу 30-50 % природного піску.
При підбиранні складів конструкційного легкого бетону на основі шлаку силікомарганцю необхідно використовувати гранульований шлак з насипною густиною не нижче 900 кг/м3 з додаванням до нього 30-50 % щільного піску.
4.3При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону щільної структури за основу необхідно приймати склади на гранульованому шлаку силікомарганцю з насипною гус тиною не нижче 800 кг/м3 без збагачуваних домішок.
4.4 При підбиранні складів конструкційно-теплоізоляційного легкого бетону поризованої структури для поліпшення технологічних властивостей бетонної суміші необхідно застосовувати повітровтягувальну добавку - смолу деревну омилену (СДО) за ТУ 13-05-02-83, комплексну добавку - СДО+ЛСТ (смола деревна омилена + лігносульфонат технічний за ОСТ 13-287-85) у співвідношенні 3:1 за масою або СДО+УПБ (смола деревна омилена + упарена післядріжджова барда за ОСТ 18-126-83). Кількість поризуючої добавки береться 0,2-0,3 % від маси цементу і залежить від зернового складу дрібного заповнювача і ступеня поризації бетонної суміші; при цьому кількість дрібного заповнювача може бути зменшена на 30 %.
4.5 Приклади підбирання складів бетонів різного призначення наведені в обов'язковому додатку 1.
4.6 Розрахунок складу шихти для виробництва мінеральної вати з використанням гранульо ваного шлаку силікомарганцю приведений в обов'язковому додатку 2.
4.7 Розрахунок складу вапняно-шлако-піщаних сумішей для виготовлення силикатної цегли наведений у обов'язковому додатку 3.
4.8 Розрахунок складу жаростійкого бетону слід виконувати у відповідності з обов'язковим додатком 4.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Пил гранульованих шлаків за ступенем дії на організм відноситься до речовин класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76, що зумовлено наявністю в їх складі аерозолей дезінтеграції гранульованого шлаку силікомарганцю та феромарганцю, які є компонентами рецептур бетонних сумішей.
5.2Токсикологічна характеристика гранульованих шлаків приведена в таблиці 1. Таблиця 1
|
Найменування матеріалу |
Позначення нтд |
ГДК р.З в повітрі мг/м3 за ГОСТ 12. 1.005-88 |
Клас небезпеки |
Характеристика дії на організм |
|
Шлак гранульований виробництва феромарганцю |
ТУ 14-11-217-85 |
0,2 |
II |
Марганець може виділятись в повітря у вигляді аерозолю дезінтеграції. Токсична дія пов'язана з ураженням ЦНС, ендокринної, серцево-судинної систем. При постійній дії на організм виникає марганотокси-коз, ураження ЦНС, пневмонія |
|
Шлак гранульований виробництва силікомарганцю |
ТУ 14-11-217-85 |
1,0 |
III |
Кремній може виділятися в повітря у вигляді аэрозолю дезінтеграції. Загальнотоксична дія незначна. При довготривалій дії на організм може викли- кати захворювання верхніх дихальних шляхів, хронічний пиловий бронхіт, пневмосклероз |
5.3 Технологічні процеси виробництва бетонних сумішей та бетонних виробів із них, які супро воджуються утворенням пилу, повинні виконуватися у відповідності з вимогами Мінохоронздоров'я СРСР № 1042-73 від 04.04.1978 р. та СН 3223-85.
5.4 Обладнання для обробки та транспортування матеріалів, з яких піднімається пил, повинно бути герметизоване або обладнане аспіраційними пристроями. Оглядові вікна, стики, з'єднання окремих частин обладнання та укриття повинні бути улаштовані прокладками, які забезпечують необхідну герметичність.
5.5 В усіх виробничих та побутових приміщеннях повинні бути встановлені опалювально- вентиляційні пристрої, що забезпечують протягом всього робочого часу метрологічні і санітарні умови згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88. Побутові приміщення повинні бути обладнані у від повідності з СНІП 2.09.04-87.
5.6 Виробництво бетонних сумішей здійснюється в приміщеннях, обладнаних припливно-ви тяжною вентиляцією у відповідності з вимогами СНІП 2.04.05-86 та ГОСТ 12.4.021-75, освітленням у відповідності з СНІП ІІ-4-79 та ГОСТ 12.1.046-85, водою питною (ГОСТ 2874-82) та гарячою.
Технологічне обладнання повинне бути заземлене від статичної електрики у відповідності з ГОСТ 12.1.018-86. Захист від шуму необхідно забезпечити у відповідності з СН 3223-85.
5.7 В приміщеннях з надлишком вологи та тепла, крім місцевих витяжних шаф, повинна бути обладнана природна, а при неможливості її влаштування - припливно-витяжна вентиляція з ви тягуванням із верхньої зони.
5.8 Ступінь очищення запиленого повітря, яке викидається вентустановками, повинна виз начатися розрахунками забруднення атмосфери джерелами викидів підприємств на основі положень Загальносоюзного нормативного документа ОНД-86.
5.9 У приміщеннях, де виділяються гази та пил, необхідно проводити заміри забруднення повітряного середовища, відносної вологості та швидкості руху повітря у відповідності з ГОСТ 12.1.005-88.
5.10Контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони проводиться у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 і методичними вказівками Мінохоронздоров'я СРСР № 3936-85.
Контроль в повітрі робочої зони необхідно проводити на сполуки, вказані у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Найменування шкідливих речовин |
Метод визначення речовини |
|
Марганець і оксид марганцю |
Методичні вказівки щодо визначення шкідливих речовин у повітрі. Вип.1-5, № 1617-77, с. 16-18 |
|
Оксид кремнію |
Методичні вказівки щодо визначення вільного двоокису кремнію в деяких видах пилу. М.: МЗ СРСР № 2392-81 від 24.04.84 р. |
5.11 При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням пилу, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: засоби індивідуального захисту органів дихання у від повідності з вимогами ГОСТ 12.4.034-85, спецодяг - ГОСТ 27574-87 і ГОСТ 27575-87, спецвзуття - ГОСТ 28507-90, захисні окуляри - ГОСТ 12.4.013-85 Е, засоби індивідуального захисту від шуму - ГОСТ 12.4.051-87.
5.12 Прибирання робочих приміщень від пилу повинно виконуватися з використанням засобів малої механізації і, в залежності від характеру пилу, мокрим або пневматичним способом.
5.13 Технологічна стічна вода зливається в каналізацію у відповідності з вимогами СН 245-71.
ДОДАТОК 1
(обов'язковий)
РОЗРАХУНОК СКЛАДІВ БЕТОНУ З ЗАСТОСУВАННЯМ ГРАНУЛЬОВАНИХ ШЛАКІВ ФЕРОСПЛАВНОГО ВИРОБНИЦТВА
Підбирання складів важкого бетону
За основу приймають склад на незбагаченому дрібнозернистому піску.
При уведенні до складу бетону шлаку вуглецевого феромарганцю витрата цементу зменшується на 5 %. Витрата води визначається множенням зменшеної кількості цементу на водоцементне відношення. Кількість укрупнюючої домішки в межах 30-70 % за масою варіюється в залежності від зернового складу гранульованого шлаку, зокрема, від вмісту в ньому фракції менше .
Об'єм гранульованого шлаку дещо перевищує об'єм заміненого піску. Однак досягнута збагаченням піску безперервність гранулометрії компонентів при застосуванні і ущільненні суміші забезпечує приблизно той же об'єм.
Фактичну витрату матеріалів на бетону визначають виходячи з отриманої середньої густини ущільненої бетонної суміші.
Склади важкого бетону можуть підбиратися без використання таблиць будь-яким методом, що забезпечує необхідні характеристики бетонної суміші і бетону за найменшої витрати цементу.
