НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

БУДИНКИ  І  СПОРУДИ

 

ТЕПЛИЦІ ТА ПАРНИКИ

 

ДБН В.2.2-2-95

 

РОЗРОБЛЕНІ:

Об'єднанням "УкрНДІагропроект" (ведуча)

к.е.н. О.Ф. Омельченко - керівник, С. 1. Телюк - відповідальний виконавець, к.т.н. Ю. І. Кошиць, Ю. П. Гайворонський, М. 1. Дейниченко, О. Я. ЄрьомІн, Ю. Л. Замський, Е. Б. Коврига, О. В. Кукушкін, В. С. Шеремет;

Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України:

к.м.н. Н. П. Вашкулат;

Українським державним проектним інститутом споруд захищеного грунту:

В. Г. Притула, В. І. Роговий, М. А. Шелегеда, В. П. Солдатенко, О. М. Суязов;

Мінсільгосппродом України:

В.П.Яковенко, І.І.Бровко;

Інститутом споруд штучного клімату:

к.т.н. П. П. Іваненко, к.т.н. Ю. К. Розковшенко, В. О. Вишневський, О. В. Карасьов;

УкрНДІ пожежної безпеки МВС України:

Н. В. Гузій, В. В. Денисенко;

Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури:

к.т.н. К. М. Гурін.

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Відділом державних нормативів і стандартів Держкоммістобудування України.

ЗАТВЕРДЖЕНІ:

Наказом Держкоммістобудування України від 27 січня 1995 р. № 17 та введені в дію з 1 лютого 1995 р.

З введенням в дію ДБН В.2.2-2-95 втрачає силу на территорії України СНиП 2.10.04-85.

 

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ

ТА ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК   

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ

ДОДАТОК 1 (обов'язковий).

ПРОФІЛЬ ПОКРИТТЯ ТА СХЕМИ РОЗПОДІЛУ СНІГОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ .

ДОДАТОК 2 (обов'язковий).

СХЕМАТИЧНА КАРТА РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИПО ВАЗІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ТЕПЛИЦЬ    

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  Ці норми поширюються на проектування нових та реконструкцію діючих тепличних підприємств, окремих теплиць і парників для вирощування різних видів сільськогосподарської продукції.

1.2.  При проектуванні тепличних підприємств, теплиць та парників, а також окремих будівель і споруд допоміжного призначення слід керуватися відповідними нормами технологічного проектування, СНиП 2.10.02-84, СНиП ІІ-108-78 та санітарними нормами.

При проектуванні культиваційних споруд для промислового вирощування грибів слід керуватися будівельними нормами та правилами для промислових будівель та споруд і нормами технологічного проектування таких споруд.

1.3. При проектуванні тепличних підприємств, окремих теплиць та парників слід передбачати прогресивні технології та технічні рішення, що забезпечують економію паливно-енергетичних ресурсів, підвищення врожайності, зниження собівартості продукції, ефективне використання капітальних вкладень, створення сприятливих умов праці та охорону навколишнього природного середовища.

1.4.  Тепличні підприємства, окремі теплиці та парники, як правило, слід розмішувати з урахуванням можливого використання нетрадиційних джерел енергії (геотермальні води, низькопотенційна та викидна теплота ТЕС, ДГЕС, АЕС та газокомпресорних станцій, сонячна енергія, енергія вітру).

Теплиці в есняно-літнь о-осіннього використання доцільно розмішувати при тепличних підприємствах, що мають теплиці цілорічного використання.

1.5.  Ступінь вогнестійкості та гранична вогнестійкість будівельних конструкцій теплиць, парників та з'єднувальних коридорів не нормуються.

1.6. Загальна площа тепличних підприємств визначається сумою площ всіх теплиць та площ з'єднувальних коридорів (включно технічних), що вимірюються в межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін (цоколю).

До загальної площі теплиць не входять площі технічного підпілля заввишки менше як 1,8м, а також площа всіх ярусів внутрішніх стелажів та лотків.

1.7.  Відстань між теплицями, які експлуатуються на протязі цілого року (зимові), слід встановлювати не менше як ; між теплицями, які експлуатуються навесні, влітку та восени (весняними), - не менше як .

Під'їзди до будівель, а також проїзди для пожежних машин необхідно виконувати відповідно до вимог проектування генеральних планів сільськогосподарських підприємств.

1.8.  Майданчики для тепличних підприємств, окремих теплиць та парників повинні бути сплановані з ухилом для відведення атмосферних вод. Ухили майданчиків визначаються нормативними документами та організацією рельєфу місцевості згідно з генеральним планом. Позначка грунту в теплиці повинна бути не менше як на , а доріжки - не менше як вище спланованої позначки ділянки навколо теплиці.

Теплиці слід розмішувати на південних та південно-східних схилах з рівнем ґрунтових вод не менше ніж від поверхні землі в ґрунтових теплицях. Допускається будівництво на схилах каскадних теплиць.

На майданчиках з просадними грунтами рекомендується будівництво гідропонних стелажних теплиць. При влаштуванні фундаментів теплиць на просадних грунтах слід передбачати спеціальні заходи, що запобігають осіданню фундаментів.

1.9. При розробці проектів реконструкції та технічного переозброєння тепличних підприємств допускаються відхилення від нормативів, які повинні враховувати вимоги техніки безпеки, санітарні правила, захисту навколишнього середовища та зниження ефективності капітальних вкладень.

1.10 Орієнтування тепличних підприємств, окремих теплиць та парників відносно сторін світу встановлюється нормами технологічного проектування.

Теплиці повинні розміщуватись з навітряного боку по відношенню до джерела забруднення їх світлопрозорих огороджень та з підвітряного боку - до перешкод обдування їх вітром.

1.11.        Теплиці класифікуються на основі таких ознак:

а)  згідно з функціональним призначенням - на теплиці овочеві, розсадні (виробництво розсади для відкритого грунту), квіткові (оранжереї), селекційні;

б)  згідно з технологією вирощування рослин - на грунтові (вирощування сільськогосподарсь ких культур на ґрунтових сумішах) та гідропонні (вирощування сільськогосподарських культур на штучних субстратах у басейнах або стелажах);

в)  згідно з часом експлуатації - на цілорічні (з штучним обігріванням), весняно-літньо-осінні (з обігріванням за рахунок сонячної радіації з додатковим аварійним штучним обігріванням);

г)  згідно з об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням - на ангарні (однопрогонові) та блочні (багатопрогонові);

д)  згідно з типом огороджувальних конструкцій - на скляні, плівкові, із світлопрозорих синтетичних матеріалів.

1.12.                Розміри санітарно-захисних зон від теплиць та парників при їх біологічному обі гріванні повинні становити:

* на гною   -

* на смітті -

1.13.  Склади мінеральних добрив та пестицидів слід розміщувати на території тепличних підприємств з урахуванням санітарних розривів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм проектування промислових підприємств.

1.14.  При розміщенні біологічних лабораторій по виробництву біологічних засобів бо ротьби з шкідниками та хворобами рослин на тепличних підприємствах їх слід розміщувати на відстані не менше як від виробничих теплиць.

1.15.                 Внутрішньомайданчикові шляхи тепличних підприємств повинні мати тверде покриття та відповідати вимогам ДБН "Генеральні плани сільськогосподарських підприємств".

Майданчики для виготовлення гнойового компосту, виготовлення та зберігання ґрунтових сумішей слід передбачати з твердим гідроізольованим покриттям та розміщувати на нижче планувальної позначки прилеглої території.

1.16.  При проектуванні складських приміщень, майстерень, котельних установок та інших допоміжних будівель слід дотримуватись протипожежних та санітарних норм, що відповідають ДБН та СНиП.

1.17.  При проектуванні теплиць в районах з об'ємом снігопереносу на протязі зими більше як 200 м3/м згідно із СНиП 2.01.01-82 необхідно передбачати штучні снігозахисні заходи, об'єднуючи їх функції з вітрозахищенням та огородженням території. Як снігозахисне облад нання слід передбачати лісонасадження, щити та огорожі.

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬШ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення тепличних підприємств, окремих теплиць та парників повинні відповідати нормам технологічного проектування підприємств для вирощування сільськогосподарської продукції та забезпечувати економію паливно-енергетичних ресурсів за рахунок герметизації і теплоізоляції огороджу вальних конструкцій та зниження їх відносної площі.

Тип теплиць, кількість прольотів визначаються техніко-економічним обгрунтуванням з урахуванням функціонального їх призначення. Парники слід проектувати з односхилим або двосхилим покриттям.

2.2. Допоміжні приміщення для працюючих в тепличних підприємствах слід проектувати згідно із СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.02-85* та нормами технологічного проектування. При цьому допускається не передбачати опалювання в переходах між теплицями, що експлуатуються навесні, влітку та восени (весняні) та побутовими приміщеннями. Побутові приміщення весняних теплиць площею до допускається розміщувати в мобільних приміщеннях.

2.3 Геометричні розміри теплиць та парників повинні прийматися відповідно до технологічної частини проекту. Ширина прогону одно прогонових та багатопрогонових теплиць приймається виходячи з конструктивної особливості споруди в залежності від техніко-еко-номічних обгрунтувань. Висота теплиць повинна визначатися від позначки поверхні підлоги або грунту до низу конструкцій або підвішеного обладнання та комунікацій і виходячи з умов вільного проїзду передбачених технологією машин та механізмів, але не менше як . Прогін парників повинен бути не менше як .

2.4.              Теплиці слід проектувати з металевим або, при техніко-економічному обгрунтуванні. дерев'яним каркасом. Парники слід проектувати з дерев'яним або залізобетонним каркасом.

В розрахунках конструкцій теплиць згідно із СНиП 2.01.07-85 слід враховувати коефіцієнт надійності за призначенням 0,9.

Несучі сталеві конструкції теплиць допускається розраховувати ймовірно-економічним методом, згідно з Посібником по проектуванню сталевих конструкцій до СНиП ІІ-23-81*.

2.5.              Світлопрозоре огородження зимових теплиць слід проектувати з скла, плівки, світ- лопрозорих синтетичних матеріалів, як правило, двошаровим або одношаровим з додатковими трансформівними шторами або теплозахисним екраном, а весняних теплиць - з плівки, що знімається на зимовий період.

У випадках, коли огородження теплиць передбачено панелями з світлопрозорих синтетичних матеріалів, максимально допустиму площу теплиць передбачати як для будівель Vступеня вогнестійкості.

2.6.  Висота цоколю теплиць повинна бути не менше як від поверхні грунту. Навкруги цокольної частини теплиць необхідно передбачати вимощення.

2.7.  Позначка верху фундаментів під опори (стояки каркасу) теплиць повинна бути вище від позначки поверхні грунту не менше ніж на . При розміщенні теплиць на похилих ділянках позначки верху окремих фундаментів дозволяється призначати змінними з ухилом теплиць згідно з рельєфом місцевості, але не більше:

*    засклених   уздовж  гребенів (лотків)   - 2%

поперек гребенів (лотків)    - 1,5%

*    плівкових   (в обох напрямках)  - 3%

2.8.Ухил прямолінійних схилів покриття теплиць належить приймати не менше ніж 45%, криволінійних, стрілчастого обрису - не менше ніж 20%.

В багатопрогонових теплицях розжолобок потрібно проектувати у вигляді лотків з ухилом не менше ніж 0,2% та завширшки не менше ніж . Ухил покриття парників повинен бути не менше, як 6%.

2.9.              Сумарна площа світлонепроникних конструкцій теплиць повинна складати не більше 15% загальної площі світлопрозорих огороджень зі скла та 10% - при огородженні плівкою.

2.10.  Для кріплення скла до шпросів повинні прийматися спеціальні затискачі (клямери, профільні елементи та ін.), ДЛЯ герметизації стиків скляних огороджень (в місцях сполучення зі шпросами, в горизонтальних стиках) - прокладки або спеціальні еластичні мастики, які забез печують повітро- і вологонепроникність.

2.11.  Антикорозійний захист будівельних конструкцій та виробів слід призначати згідно з вимогами СНиП 2.03.11-85. При цьому середовище в теплиці за ступенем агресивного впливу слід відносити для сталевих конструкцій - до слаб о агресивної, для алюмінієвих та дерев'яних - до неагресивної. Для залізобетонних конструкцій, що знаходяться у грунті (стовпчики фун даментів ґрунтових та басейнових теплиць, цоколів), та стелажів і басейнів слід приймати середню агресивність середовища в залежності від прийнятої технології виробництва.

• 2.12. Навантаження на будівельні крнструкції теплиць та парників слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.01.07-85, враховуючи такі вимоги:

а)  вага снігового покриву на 1 м  горизонтальної поверхні землі при проектуванні зимових теплиць з одношаровим огородженням, двошаровим огородженням с подачею теплоносія поміж шарами, а також однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням слід приймати для районів:

І- 100Па(10кгс/м2);

ІІ-150Па(15кгс/м2).

При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим огородженням - 100 Па (10 кгс/м2) для всіх районів України.

Районування території України за вагою снігового покриву для проектування теплиць приведено в обов'язковому додатку 2.

Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонтальній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць та схеми розподілу снігового навантаження необхідно приймати згідно з обов'язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантаження на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами перевантаження 1,4;