НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів

Науково-технічний супровід будівельних об'єктів

ДБН В.1.2-5:2007

Київ

Мінрегіонбуд України

2007

РОЗРОБЛЕНО:

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Мінбуду України (Кривошеєв П.І., канд. техн. наук; Немчинов Ю.І., д-р техн. наук; Слюсаренко Ю.С., канд. техн. наук; Тарасюк В.Г., канд. техн. наук; Шарапов Г.В., канд. техн. наук)

Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (Балицький B.C., д-р техн. наук; Галінський О.М., канд. техн. наук)

ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського" (Гордєєв В.М., д-р техн. наук; Микитаренко М.О., канд. техн. наук; Оглобля О.І., д-р техн. наук; Шимановський О.В., д-р техн. наук) Барзилович Д.В., інж.

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

Управління технічного регулювання в будівництві Мінбуду України

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ Мінбуду України від 05.04.2007 р. № 119 і надано чинності з 01.01.2008 р.

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів

Науково-технічний супровід будівельних об'єктів

ДБН В.1.2-5:2007

Чинні від 2008-01-01

Ці Норми розповсюджуються на будівельні об'єкти на різних етапах їх життєвого циклу.

Норми встановлюють порядок та умови виконання науково-технічного супроводу будівельних об'єктів незалежно від форм їх власності, відомчої належності та призначення.

Будівельні об'єкти, що є власністю інших держав, їх юридичних та фізичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій підлягають науково-технічному супроводу в порядку, що визначений цими Нормами, якщо інший порядок не визначений відповідною міжнародною угодою.

Терміни та визначення понять, що використовуються у цих Нормах, наведені у додатку А, а перелік нормативних документів – у додатку Б.

1 Загальні положення

  1. Метою науково-технічного супроводу (далі – супроводу) є вирішення проблем, які не обумовлені нормативними документами та можуть виникнути на різних етапах життєвого циклу будівельного об'єкта (далі – об'єкта).
  2. Головним завданням супроводу є забезпечення вирішення містобудівних, архітектурних, конструктивно-технічних та будівельно-технологічних проблем з мінімальним ризиком помилок в умовах, що не регламентовані чинними нормами і стандартами, та за відсутності достатнього досвіду або прямих аналогів у вітчизняній та світовій практиці.
  3. Основними видами робіт з супроводу є обстеження, науково-дослідні роботи, спостереження за технічним станом об'єкта, прогноз, пошукові, проектні розробки технічних та будівельно-технологічних рішень, визначення характеристик будівельних матеріалів, перевірка відповідності вимогам будівельних норм та технічної документації окремих конструкцій та прийнятих конструктивних рішень, інженерні вишукування, аналіз технічних рішень щодо відповідності встановленим вимогам тощо.
  4. Виконувати супровід можуть безпосередньо проектувальники об'єкта або базові організації з науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади у сферах будівництва, промисловості будівельних матеріалів, архітектури і містобудування, які мають ліцензію на виконання певного виду робіт відповідно до завдань супроводу. Відповідальність виконавців і замовників супроводу визначається чинним законодавством України.

1.5Джерелами фінансування робіт з супроводу є:

  • державні і комунальні кошти;
  • кошти екологічних та інших фондів;
  • кошти підприємств, установ та організацій або інших замовників та інвесторів;
  • кредити банків;
  • інші джерела фінансування.

2 Науково-технічний супровід у будівництві

  1. Супроводом у будівництві є науково-технічна діяльність однієї або декількох організацій, пов'язана з виконанням певного комплексу робіт на різних етапах життєвого циклу будівельних об'єктів, в тому числі будівель чи споруд, що є об'єктами культурної спадщини, потенційно небезпечних, унікальних, складних за конструктивними рішеннями та/або інженерно-геологічними умовами.
  2. Перелік будівель та споруд, що підлягають обов'язковому супроводу, наведено у додатку В.

Необхідність проведення супроводу на етапі будівництва підтверджують у проекті на відповідну будівлю або споруду. Витрати з супроводу відшкодовуються замовником робіт на підставі кошторису, складеного в установленому порядку. Кошти на покриття зазначених витрат при відповідному обґрунтуванні враховуються у главі 9 зведеного кошторисного розрахунку будівництва.

  1. Науково-технічний супровід об'єктів, що не підлягають обов'язковому супроводу, може здійснюватись за ініціативою відповідного органу державного нагляду, на замовлення власника будівлі чи споруди, страхової компанії у разі страхування майна, генерального проектувальника та будівельної організації.
  2. Науково-технічна діяльність з супроводу передбачає надання інформаційної допомоги, виконання перевірних та дублюючих розрахунків, розроблення та апробацію конструктивних та/або технологічних рішень, обстеження, моніторинг та діагностику об'єкта, контроль якості матеріалів, виробів та конструкцій, розроблення рекомендацій щодо усунення негативних процесів, що мають місце або можуть мати у майбутньому.

3 Зміст робіт науково-технічного супроводу на етапах життєвого циклу об'єкта

3.1 Науково-технічний супровід на етапі проектування об'єкта.

3.1.1 На етапі проектування об'єкта супровід передбачає такі основні види робіт:

  • аналіз світового досвіду проектування подібних об'єктів та вибір конструктивних і технологічних рішень;
  • оптимізацію конструктивних схем об'єкта або його елементів (геометрія, конструктивні рішення, матеріали, що застосовуються, тощо);

-варіантне пророблення об'єкта та порівняльний аналіз розроблених варіантів;

  • уточнення властивостей ґрунтової основи об'єкта та кліматичних умов на території забудови;
  • проведення дублюючих розрахунків основ, фундаментів, конструкцій, інженерного устаткування;
  • апробацію прийнятих конструктивних та технологічних рішень, в тому числі технологій моніторингу;
  • розроблення експлуатаційної документації об'єкта;
  • оцінка впливу нового будівництва на оточуючі будівлі і споруди та населення, що проживає у межах території забудови;
  • розроблення проектів експлуатації та технологій моніторингу, що застосовуються на етапах експлуатації та зняття об'єкта з експлуатації;
  • розроблення проектів інтегрованих автоматизованих систем моніторингу і управління об'єкта (далі – АСМУ);
  • розроблення проектів ліквідації об'єкта тощо.

3.1.1.1Аналіз світового досвіду щодо застосованих конструктивних рішень під час проектування аналогічних або подібних об'єктів здійснюють на підставі патентних досліджень, що мають бути виконані відповідно до вимог ДСТУ 3575, вивчення науково-технічної літератури, нормативних документів, в тому числі кодів і норм інших країн, та інших матеріалів.

  1. Оптимізація конструктивних схем об'єкта має виконуватися на підставі методів математичного або фізичного моделювання з метою виявлення можливих варіантів їх технічного рішення, порівняння розроблених варіантів та обґрунтування оптимального варіанта об'єкта або його елементів.
  2. Уточнення властивостей ґрунтової основи та кліматичних умов слід виконувати з метою перевірки фізико-механічних характеристик ґрунтів основи, гідрогеологічних умов майданчика забудови, можливого розташування підземних комунікацій або підземних виробок в межах території забудови, на якій планується будівництво, оцінювання сейсмічності майданчика залежно від категорії ґрунту за сейсмічними властивостями, а також з метою оцінки впливу підземних споруд будівлі, що проектується, на гідрогеологічну ситуацію на прилеглій території.
  3. Для уточнення характеристик ґрунтів та гідрогеологічних умов застосовують додаткове буріння геотехнічних свердловин, статичне або динамічне зондування, випробування ґрунтів еталонною або інвентарною палею, геофізичні методи, лабораторні дослідження ґрунтів, розрахунки тощо.
  4. Проведення дублюючих розрахунків основ, фундаментів, конструкцій, інженерного устаткування здійснюється спеціалізованими організаціями з метою отримання достовірних даних щодо реального стану об'єктів, їх складових частин та навколишнього природного середовища.
  5. Апробацію прийнятих конструктивних та технологічних рішень здійснюють із застосуванням математичних та/або фізичних моделей, дублюючих розрахунків.
  6. Розроблення необхідної експлуатаційної документації об'єкта має виконуватися з метою правильного та безпечного використання будівель та споруд, виявлення та правильної оцінки невідповідностей, своєчасного їх усунення.
  7. Оцінка впливу нового будівництва на оточуючі будівлі і споруди та населення, що проживає у межах території забудови, здійснюється з урахуванням реального стану будівельних конструкцій, інженерного та технологічного обладнання об'єктів, характеристик ґрунтової основи та кліматичних умов з метою збереження експлуатаційних властивостей існуючих об'єктів та комфортних умов проживання людей.
  8. Розроблення проектів експлуатації та технологій моніторингу, яке застосовується на етапах експлуатації та зняття об'єкта з експлуатації, має передбачати створення порядків експлуатації, моніторингу або обстеження об'єкта. За необхідності, цими документами можуть передбачатись роботи, що зазначені у додатках Г та Д.

3.1.1.10Проект АСМУ виконується з метою забезпечення об'єкта на етапі експлуатації системою безперервного контролю відповідності поточних параметрів інженерних систем та конструкцій контрольним параметрам.

3.1.1.11 Розроблення проектів ліквідації об'єкта здійснюється з метою захисту людини та навколишнього природного середовища за допомогою вирішення технічних, економічних, соціальних та медичних питань. У проектах ліквідації повинні бути розглянуті усі види діяльності, пов'язані зі зняттям (виведенням) об'єкта з експлуатації та його ліквідації або консервації.

3.2 Науково-технічний супровід на етапі будівництва об'єкта.

3.2.1 На етапі будівництва об'єкта супровід передбачає такі основні види робіт:

-надання інформаційної допомоги при вирішенні завдань будівельного виробництва щодо його підготовки, розроблення проектно-технологічної документації, планування і управління, забезпечення всіма видами ресурсів, обліку тощо;

  • моніторинг стану конструкцій і інженерного обладнання;
  • відпрацювання, за необхідності, конструктивних рішень окремих вузлів з урахуванням конкретних умов виконання робіт;
  • відпрацювання окремих технологічних рішень, пов'язаних з реальними умовами виконання робіт;
  • контроль якості матеріалів, виробів та конструкцій;
  • нагляд за станом існуючої забудови та умовами проживання людей;
  • коригування (уточнення) проектів експлуатації та технологій моніторингу, що застосовуються на етапах експлуатації та зняття об'єкта з експлуатації тощо.

3.2.1.1 Надання інформаційної допомоги здійснюють на підставі результатів патентних досліджень, аналізу світового досвіду та вивчення науково-технічної літератури, нормативних документів та інших матеріалів.

3.2.1.2 Моніторинг стану будівельних конструкцій слід здійснювати за допомогою візуальних та інструментальних спостережень, вимірювань та випробувань.

  1. Відпрацювання конструктивних рішень окремих елементів або вузлів, обумовлених конкретними умовами виконання будівельно-монтажних робіт, має здійснюватись перевіркою їх розрахунками або, за необхідності, випробуваннями на моделях та в умовах будівництва.
  2. Відпрацювання нових рішень виконання окремих будівельно-монтажних робіт слід здійснювати коригуванням проектів організації будівництва, проектів виконання робіт або окремих технологічних карт на ці види робіт, додатковим навчанням персоналу і, за необхідності, тренінгом, у тому числі на макетах.
  3. Контроль якості матеріалів, виробів та конструкцій повинен здійснюватись протягом всього терміну будівництва за допомогою випробувань, процедур підтвердження відповідності та підтвердження придатності на підставі чинних нормативних документів.
  4. Нагляд за станом існуючої забудови та умовами проживання людей здійснюється з метою збереження експлуатаційних властивостей існуючих об'єктів та комфортних умов проживання населення.

3.2.1.7Коригування (уточнення) проектів експлуатації та технологій моніторингу, які застосовуються на етапах експлуатації та зняття об'єкта з експлуатації, здійснюється на підставі отриманих результатів супроводу на етапах проектування та будівництва будівель та споруд.

4 Порядок виконання робіт з науково-технічного супроводу

4.1 Функції учасників робіт з супроводу.

  1. Організації, установи та підприємства залежно від характеру їх участі у супроводі поділяються на замовників та виконавців.
  2. Якщо супровід фінансується за рахунок центрального або місцевого бюджетів, функції замовника виконують центральні або місцеві органи виконавчої влади. Крім органів виконавчої влади, функції замовника супроводу можуть виконувати страхова організація, власник будівлі чи споруди або організація, якій вони доручають представляти свої інтереси.
  3. Залежно від характеру складності та обсягів робіт супровід здійснюють одним або декількома виконавцями. Якщо у роботах з супроводу беруть участь декілька виконавців, то серед них визначають головного виконавця. Решта виконує функції виконавців окремих робіт (складових супроводу) і є співвиконавцями супроводу.
  4. Роботи з супроводу мають здійснюватися згідно з договором (контрактом) між замовником і головним виконавцем (виконавцем) за ініціативи замовника або за умовами конкурсу відповідно до положення про нього.