НОРМАТИВ™ PRO пользователь:М?нрег?онбуд New edition sn:12345671 31.10.2009

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

 

Планування iзабудова сільськихпоселень

 

ДБНБ.2.4-1-94

 

З введенням у дію ДБН Б.2.4-1-94 втрачає силу РСН 175-86.

РОЗРОБЛЕНІ

УкрНДІПцивільсільбуд (ведучий): кандидат арх.:

Г.М.Блінова, О.П.Чижевський — наукові керівники; кандидати арх. ГЛ.Болотов, Г.М.Рогожин, Ю.В.Самойлович, К.Д.Чхартішвілі; кандидати техн.наук Н.М.Зайцева, Л.М.Пшенична; П.П.Добровольський, В.В.Жога, А.С.Забаштансь-кий, Н.М.Касіна, Л.М.Кликова, Г.В.Комарова, О.І.Кононець, О.І.Майборода, В.А.Максименко, О.Ф.Пащенко, Ю.В.Романенко, С.А.Флоре, Ю.О.Ходаковський, Т.М.Штейнгель. Український гігієнічний центр: кандидати мед.наук В.Я.Акименко, М.П.Вашкулат, СЛ.Еппель, Б.С.Селезньов, К.Д.Фещенко, Г.Я.Чегринець.

Центр радіаційної медицини АМН України: кандидат біол.наук І.П.Лось. УкрНДІагропроект:    кандидат   економ.наук М.С.Шкурка, О.М.Марченко. Мінбудархітектурн України: В.Ф.Присяжнюк, О.П.Серков, В.В.Новиков.

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Головним Управлінням архітектури і містобудування Мінбудархітектури України.

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Наказом Мінбудархітектури України від 05.01.94 № 6 та введені в дію з 01.03.94

 

ЗМІНА № 1 ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", затверджена наказом Держбуду України від 11 квітня 2001 року № 89 і введена в дію з 1 жовтня 2001 року

ТЕКСТ ЗМІНИ

Виключити пункти 6.27 з таблицею 6.5, 6.28,другий абзац пункту 6.29, пункти 6.33, 6.35, 6.36,6.42 - 6.45 та 6.46 з таблицею 6.6.

ЗМІСТ

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.  ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

Функціональне зонування території та організація розселення

Вибір території для будівництва

3.  ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Функціональне зонування

Сельбищна зона

Громадський центр

Житлова забудова

Виробнича зона

4.  ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗЕЛЕНЕННЯ І БЛАГОУСТРІЙ

Територіальна організація рекреації

Система озеленення поселень

Благоустрій сільських населених пунктів

5.  ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ТА РОЗРАХУНОК МІСТКОСТІ ЗАКЛАДІВ

Організація мереж культурно-побутового обслуговування.

Дошкільні заклади

Загальноосвітні школи

Професійні навчальні заклади

Позашкільні заклади

Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку

Фізкультурно-оздоровчі та спортивні будинки і споруди

Культурно-освітні, видовищні та культові установи

Підприємства роздрібної торгівлі

Підприємства громадського харчування.

Підприємства побутового обслуговування

Комунальні підприємства

Органи управління і зв'язку

6.  ТРАНСПОРТНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ВУЛИЧНО-ШЛЯХОВА МЕРЕЖА

Зовнішні і внутрішньогосподарські зв'язки

Вулично-шляхова мережа населених пунктів

Автостоянки та гаражі

7.  ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ

8.  ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Водопостачання

Каналізація

Теплопостачання

Газопостачання

Електропостачання і зовнішнє освітлення

Зв'язок, радіомовлення і телебачення

Інженерні мережі

9.  ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Екологічні вимоги

Природоохоронні заходи

Протишумові заходи

Охорона і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду

Санітарна очистка

10.  ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА, ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ

11.  ОСНОВНІ ВИМОГИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

12. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні нових сільських населених пунктів України належить дотримуватись Державних будівельних норм з питань планування і забудови сільських поселень.

1.2.  Ці норми обов'язкові для всіх державних, кооперативних і громадських підприємств, організацій і установ, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування,   які  здійснюють проектування,   будівництво  і  благоустрій  на території сільських населених пунктів, а також для фермерських (селянських) господарств та індивідуальних забудовників.

1.3.    При   проектуванні   сільських   населених   пунктів   України,   поряд   з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360—92*, СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів.

1.4. Реконструкція і розвиток сільських населених пунктів повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проектами; схемами генеральних планів території сільської Ради  (сільськогосподарського  підприємства),   генеральними  планами сільських населених пунктів, проектами детального планування сільських населених пунктів,   проектами   планування   і  забудови   громадського  центру   або  інших фрагментів населених пунктів, що ув'язані з проектами територіального розвитку

сільських адміністративних районів.

ПРИМІТКА. Сільський населений пункт (сільські поселення) — єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в сільському господарстві та інших територіальне розосереджених галузях, забезпечене об'єктами соціального та виробничого призначення.

1.5.  Основним напрямком переулаштування сільських населених пунктів є їх розвиток і реконструкція. Будівництво нового селища допускається, як виняток через винесення сіл із зон затоплення або у зв'язку з промисловою розробкою корисних копалин на його території, а також відселенням із зони екологічних катастроф   та   стихійних   лих.   Заняття   нових   територій   вимагає   відповідних обгрунтувань та оформлення  відведення  земельних ділянок за установленим порядком.

ПРИМІТКИ:

1.  В особливих випадках, зв'язаних з відведенням земельних ділянок під нове будівництво у зонах екологічних та стихійних лих, термінове рішення приймає Кабінет Міністрів України (чи призначена ним Надзвичайна комісія).

2.  Планувальна організація території сільських Рад, ведення господарства громадянами чи організаціями, відшкодування завданого збитку здійснюється у відповідності з діючим законодавством.

 

Таблиця 1.1 (довідкова)

Групи

Чисельність, тис.чол.

Значні

Від 3.0 до 5.0 і більше

Великі

Від 0.5 до 3.0

Середні

Більше 0.2 до 0.5

Малі

До 0.2

1.6.  Сільські населені пункти за чисельністю населення поділяються на групи {табл.  1.1).

1.7.   За територіальною ознакою згідно з законодавством   виділяються   такі   групи:   село, селище, хутір.

Село — сільське поселення, що характеризується усіма або більшістю ознак, указаних в примітці до п. 1.4.

Селище — велике або значне сільське поселення, що є адміністративно-господарським центром.

Хутір — відокремлене від села самостійне сільське поселення, що мас назву, в якому проживає сім'я або кілька селянських сімей, які займаються переважно сільським господарством.

1.8.  Перспективи розвитку кожного сільського населеного пункту незалежно  від чисельності  жителів  визначаються  місцем,   яке він  займає  у  системі розселення, територіальної організації виробництва і соціальної інфраструктури. При   цьому   враховуються   плани   розвитку   сільськогосподарських   та   інших підприємств,   їх   виробнича   спеціалізація,   рішення   проектів   землеустрою, територіального розвитку сільських районів і іншої містобудівної документації.

1.9.  В містобудівній документації для сільських населених пунктів необхідно передбачати  заходи  щодо  охорони навколишнього природного середовища, поліпшення   санітарно-гігієнічних   умов   проживання   населення,   раціонального використання і органічного включення до забудови пам'яток історії і культури, садово-паркового мистецтва, територій і об'єктів природно-заповідного фонду з упровадженням для них необхідних охоронних зон, по регулюванню кількості поверхів у будинках і висоти споруд, враховуючи культурно-етнічні ознаки і прогресивні історичні традиції формування поселень (за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони пам'яток, навколишнього природного середовища і місцевими Радами, в компетенції яких використання і охорона цих об'єктів).

 

2.    ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

Функціональне зонування території та організація розселення

2.1.  Концепція територіального розвитку населених пунктів та планувальної організації території сільських Рад розроблюється в проекті схеми генерального плану   відповідної території,   який  в  умовах  приватизації землі  повинен  бути первинним і обов'язковим містобудівним документом.

2.2.  При вирішенні питань удосконалення розселення на території сільської Ради належить вважати її як первинну систему розселення, а населені пункти, в тому числі хуторські поселення фермерів, як складові елементи цієї системи.

2.3.   В межах сільського адміністративного району розрізняють системи розселення   трьох   типів:   районну,   кущову   і   первинну   (одиниця   сільського розселення).

2.4.    Кущова   система   розселення   формується   в   значних   сільських адміністративних районах за наявністю на їх території додаткових міських поселень або великих сіл з розвинутими промисловими і обслуговуючими функціями.

2.5.    Первинні  системи   розселення   формуються   на   основі   спільності повсякденних виробничих, трудових, культурно-побутових, транспортних та інших зв'язків між поселеннями. Центром у них вважаються села - центри сільських або селищних Рад. Межі первинних систем розселення повинні співпадати з межами сільських Рад.

2.6.  Функціональне зонування території сільської Ради здійснюється на основі комплексної містобудівної оцінки природних та інших ресурсів, аналізу перспективної  програми,   удосконалення   виробництва   з   урахуванням   нових   форм господарювання, в тому числі фермерських господарств, та видів власності, в тому   числі   на   землю,   розвитку   перероблювальних   галузей   і   допоміжних промислів, а також можливостей організації туризму і масового відпочинку.

2.7.   На території сільської Ради виділяються такі функціональні зони:

—    сільськогосподарського використання (земельні, лісові угіддя);

—    виробнича;

—    території комунального призначення;

—    сельбищна;

—    рекреації, об'єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини.

ПРИМІТКИ:

1.  При наявності на території сільської Ради промислових запасів корисних копалин місця їх залягання виділяються в спеціальну зону.

2.  Території, цінні в рекреаційному відношенні, і які мають районне чи обласне значення, також виділяються в самостійну зону, для якоі розроблюється спеціальна проектна документація.

2.8. При розміщенні сільськогосподарських виробничих об'єктів, а також фермерських та індивідуальних господарств («малі ферми») слід керуватися санітарними вимогами та нормами.

При визначенні території майданчиків сільськогосподарських комплексів і окремих об'єктів необхідно забезпечувати раціональне використання землі у відповідності з земельним законодавством України.

2.9. При розробці загальної концепції соціального і територіального розвитку сільських населених пунктів у межах базової адміністративно-територіальної одиниці — сільської (селищної) Ради:

—    намічаються заходи щодо удосконалення розселення і організації системи культурно-побутового обслуговування, розвитку транспортних та інженерних комунікацій з розрахунком місткості, потужності і обгрунтуванням розміщення відповідних об'єктів;

—    прогнозується проектна кількість населення;

—    вносяться пропозиції щодо організації перебудови сільських населених пунктів, першочергові завдання і необхідні обсяги містобудівної документації на першу чергу будівництва;

—    визначаються перспективи розвитку і раціональне розміщення виробничих підприємств і об'єктів агропромислового комплексу, а також фермерських господарств (на основі Державного земельного кадастру);

—   передбачаються заходи щодо охорони навколишнього середовища, пам'яток історії, культури, а також територій і об'єктів з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами у відповідності з порядком використання земель рекреаційного та історикокультурного призначення.

2.10.   Чисельність населення,   яке  прогнозується  на  перехідний період*, повинна визначатися методом експертної оцінки з урахуванням тенденцій розвитку і місця населеного пункту в системі розселення.

* Перехідний період — до розробки загальної концепції нормативної бази України в галузі містобудування.

Вибір території для будівництва.

2.11. Територію до розвитку та реконструкції існуючих і будівництва нових населених пунктів належить вибирати на підставі Державного земельного кадастру, а також Містобудівного кадастру населених пунктів. Першочерговому освоєнню підлягають вільні від забудови землі, що знаходяться у межах населеного пункту, включаючи ділянки, на яких потрібно провести спеціальні інженерні заходи, а також землі, на яких розташовані старі будівлі, у відповідності з відведенням земельних ділянок на підставі діючого законодавства.

ПРИМІТКИ:

1. На перехідний період першочергові задачі розвитку і реконструкції сільських поселень визначаються: інвентаризацією земель сільських населених пунктів; встановленням меж сільських поселень.