МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 42 від 01.12.99 м.Київ

Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99

Терміни та визначення

  1. Виробниче приміщення - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.
  2. Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
  3. Робоче місце- місце постійного аботимчасового

перебування працюючогов процесітрудової діяльності.

  1. Постійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться понад 50%робочогочасу або більше2-хгодин

безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.

  1. Непостійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться менше 50%робочогочасу або менше2-хгодин

безперервно.

  1. Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.
  2. Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності .
  3. Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
  4. Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10 град.C.
  5. Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.C і нижче.
  6. Середньодобова температура зовнішнього повітря - середня величина температури зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби.
  7. Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму.
  8. Легкі фізичні роботи (категорія І)охоплюють види

діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.)- категорія Іа та 141-175 Вт (121-150 ккал/год.)-

категорія Іб. До категорії Іа належать роботи, що виконуються сидячи іне потребують фізичного напруження.До категорії Іб

належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

  1. Фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ) охоплюютьвиди діяльності, при яких витратаенергії дорівнює

176-232 Вт(151-200 ккал/год.)- категорія ІІа та233-290 Вт

(201-250 ккал/год.) - категорія ІІб. До категорії ІІа належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії ІІб належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.

  1. Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) охоплюють види діяльності, при яких виграти енергії становлять 291-349 Вт (251-300 ккал/год.). До категорії ІІІ належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

Загальні положення

Санітарні норми поширюються на умови мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень підприємств, закладів, установ тощо, незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

Цей документ регламентує нормативні величини оптимальних та допустимих показників мікроклімату та встановлює вимоги до методів вимірювання мікрокліматичних параметрів та їх оцінки.

Норми не поширюються на мікроклімат підземних та гірничих виробок, пересувних транспортних засобів, тваринницьких та птахівницьких ферм, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, холодильників, складів і т. ін., а також приміщень, в яких параметри мікроклімату встановлюються відповідно до технологічних вимог .

  1. Вимоги до параметрів мікроклімату

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:

  • температура повітря,
  • відносна вологість повітря,
  • швидкість руху повітря,
  • інтенсивність теплового ( інфрачервоного ) опромінення ,
  • температура поверхні.

За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови поділяють на оптимальні та допустимі.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.

Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в табл. 1 та 2, а пояснення до них - в п. 1.1 і 1.2.

  1. Оптимальні умови мікроклімату
  2. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць (табл. 1).
  3. Показники температури повітря в робочій зоні по висотіта по горизонталі, а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт, вказаної в табл. 1.
  4. Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля), технологічного обладнання (екрани і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2 град^ за межі оптимальних величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних в табл. 1.
  5. При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22-24 град.^ відносна вологість 60-40%, швидкість руху повітря не більш 0,1 м/сек.).

Таблиця 1

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих

приміщень

Період року

Холодний

період

року

Категорія робіт

Відносна

вологість

Швидкість руху, м/ сек .|

0,1

0,1

Температура

повітря

|

|

|

|

| Легка Іа |22-24|60-40|

|

| Легка Іб |21-23|60-40|

|

|Середньої|19-21|60-40|

|важкості|||

|ІІа|||

|Середньої|17-19|60-40|

0,2

0,2

0,3

|важкості||

|ІІб||

|Важка ІІІ|16 - 18|60-40|

|23-25|60-40|

Теплий період | року

0,1

Легка Іа

| Легка Іб |22-24|60-40|

|

0,2

|Середньої|21-23|60-40|

|важкості|||

|ІІа|||

|Середньої|20-22|60-40|

0,3

0,3

0,4

|важкості||

|ІІб||

|Важка ІІІ|18 - 20|60-40|

  1. Допустимі умови мікроклімату
  2. Допустимівеличинимікрокліматичнихумов

встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.

  1. Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних

робочих місць, які наведені в табл. 2.

  1. Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3 град^ для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 2.

Таблиця 2

Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих

приміщень

Категорія| робіт | | |

| Відносна |

Період

року

Температура, град^

Ш

І

| (м

І І І

гість (%) на робочих місцях - постійних і непостійних |

75|

І

75|

І

Верхня межа

Нижня межа

+-

На | непостійних| робочих | місцях |

На | постійних|

На | постійних| робочих | місцях |

На

непостійних робочих | місцях |

м

по

неп

робочих | місцях |

І

Легка Іа |25

|

|

|

Холодний

період

року

26

21

18

н

Легка Іб |24

|

25

20

17

н

Середньої| важкості| ІІа |

Середньої| важкості| ІІб |

Важка |

ІІІ |

Легка Іа | |

Легка Іб | |

Середньої| важкості| ІІа |

Середньої| важкості| ІІб |

23

24

17

15

75

н

21

23

15

13

75

н

19

20

13

12

75

н

І

І

|5 5 - при 2 8 |0,

Теплий

період

року

28

30

22

20

І

град.C |

19І60- при 27І 0,

|град.C|

17І65- при 26І 0,

|град.C|

28

30

21

27

29

18

І

І

І70 - при 25 І 0,

27

29

15

15

| град.C

І

|

13І75-при24І0,

|гр.C і нижче|

26

28

15

Важка

ІІІ

  1. Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних обладнань (екранів і т. ін.) не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних в табл. 2.
  2. Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних

приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35,0 Вт/м 2 - при опроміненні 50% та більше поверхні тіла,70 Вт/м 2 - при величині опромінюваної поверхні від 25 до

50%, та 100 Вт/м 2 - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.

При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м 2 і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.

  1. При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м 2. Величина опромінюваної площі не повинна перевищувати 25 % поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).
  2. У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою максимальною температурою найбільш жаркого місяця вище 25 град^ згідно з БНіП "Будівельна кліматологія" допускаються відхилення від величин показників мікроклімату, вказаних в табл. 2, для даної категорії робіт, але не більше ніж на 3 град.^ При цьому швидкість руху повітря повинна бути збільшена на 1,1 м/сек., а відносна вологість повітря знижена на 5% при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур повітря, вказаних в табл. 2.
  3. У виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі величини мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність передбачаються заходи щодо захисту від можливого перегрівання та охолодження, що вказані в розд. 2.
  4. Основні вимоги до засобів нормалізації мікроклімату

та теплозахисту

  1. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають:будівельно-планувальні, організаційно-технологічні,

санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактикиперегріваньтапереохолодженьробітників

використовуються засоби індивідуального захисту, медико-біологічні тощо .

  1. Формовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бутидосягнені,впершу чергу,за рахунок раціонального

планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями. Для зменшення термічнихнавантажень на працюючих передбачається максимальна

механізація,автоматизаціята дистанційне управління

технологічними процесами і устаткуванням.

  1. У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь

передбачаються заходи щодо захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів в теплий період року (орієнтація віконних прорізівсхід - захід, улаштування жалюзі та ін.), від

радіаційногоохолодження- в зимовий (екранування робочих

місць). Притемпературівнутрішніхповерхонь огороджуючих

конструкцій, засклення нижче або вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.