7.2.4.29 Забороняється допуск персоналу для проведення обслуговування кабельних споруд без узгодження з начальником зміни підрозділу або особою, відповідальною за пожежну безпеку, а також без присутності спостерігача.

7.2.4.30 Особи, допущені для проведення робіт або обстеження кабельних споруд, мають бути забезпечені індивідуальними електричними ліхтарями з розрахунку один ліхтар на групу з трьох чоловік.

7.2.4.31 Кабельні канали і фальшпідлоги в кабельних і інших спорудах повинні мати перекриття із знімних конструкцій, негорючих або важкогорючих, з межею вогнестійкості REI 30. У приміщеннях щитів управління підлоги з горючих матеріалів мають зсередини захищатися негорючими матеріалами з нормативно передбаченою межею вогнестійкості. Знімні конструкції (плити, щити та ін.) повинні мати пристосування для їх швидкого підняття (відкриття).

7.2.4.32 Не дозволяється залишати кабелі і дроти, як знеструмлені так і під напругою, з незаізольованими струмоведучими жилами.

7.2.5 Розподільчі пристрої і підстанції

7.2.5.1 Електроустановки розподільчих пристроїв електричних станцій і підстанцій мають відповідати вимогам ПУЕ та іншим нормативно-правовим актам.

7.2.5.2 Приміщення ЗРП мають триматися в чистоті.

7.2.5.3 Забороняється в приміщеннях і коридорах ЗРП влаштовувати комори, інші підсобні та допоміжні споруди, що не належать до розподільчого пристрою, а також зберігати електротехнічне устаткування, запасні частини, ЛЗР і ГР, балони з газами.

7.2.5.4 Для очищення електротехнічного устаткування від бруду і відкладень слід використовувати, як правило, пожежобезпечні мийні суміші і препарати. У виняткових випадках при неможливості з технічних причин (вимога заводу-виробника) використовувати спеціальні мийні засоби допускається застосування ГР у кількості, що не перевищує при разовому користуванні 1 л.

7.2.5.5 При використанні ГР має застосовуватися тільки тара, що закривається, з небиткого матеріалу.

7.2.5.6 Зварювальні й інші пожежонебезпечні роботи в ЗРП допускається проводити тільки на устаткуванні, яке неможливо винести, при дотриманні додаткових заходів безпеки, указаних в наряді-допуску.

7.2.5.7 Кабельні канали ЗРП і наземні кабельні лотки ВРП мають бути постійно закритими кришками, що не згорають. Місця підведення кабелів до осередків ЗРП і інших споруд повинні мати ущільнення, що не згорає, - пояс з вогнестійкістю не менше EI 45 для систем нормальної експлуатації, а для СБ - EI 90.

7.2.5.8 Наземні кабельні лотки ВРП повинні мати вогнезатримувальний пояс у місцях проходу кабелів з кабельних споруд у ці лотки, а також у місцях розгалуження на території ВРП. Ущільнення, що не згорають, мають виконуватися в кабельних каналах у місцях їх проходу з одного приміщення в інше, а також у місцях розгалуження каналу і через кожні 30 м завдовжки. Місця улаштування вогнеперешкоджального поясу позначаються вертикальними червоними смугами з написом "ВП".

7.2.5.9 У розподільчих пристроях мають бути обладнані і позначені місця для заземлення пожежної техніки.

7.2.5.10 На території ВРП слід періодично скошувати і видаляти траву. Суха трава має негайно видалятися з території ВРП. Забороняється випалювати суху траву на території об'єкта і прилеглих до огорожі територій.

7.2.5.11 Компресорні приміщення необхідно тримати в чистоті. Дрантя слід зберігати в спеціальних металевих ящиках місткістю 0,5 м3. Допускається безпосередньо в приміщенні зберігати в металевому ящику добовий запас змащувальних матеріалів у закритій небиткій тарі.

7.2.5.12 Під'їзні дороги на території підстанцій, а також під'їзди до вододжерел мають бути з твердим покриттям і в справному стані, а в зимовий період регулярно очищатися від снігу.

7.2.5.13 Електротехнічне устаткування розподільчих пристроїв необхідно очищати за затвердженим графіком з обов'язковим виконанням організаційних і технічних заходів щодо безпеки праці. Температура повітря усередині приміщень розподільчих пристроїв у літній час має бути не більше +40° C і в разі її підвищення понад +40° C необхідно вжити заходи із зниження температури устаткування або охолоджування повітря.

При пожежі в ЗРП технологічна загальнообмінна вентиляція має бути відключена.

7.2.6 Приміщення з електролізними установками

7.2.6.1 У приміщеннях з установками з виробництва водню мають бути вжиті заходи щодо унеможливлення утворення застійних зон водню.

7.2.6.2 Приміщення електролізу, очищення і сушки водню, компресорної і наповнювальної мають бути забезпечені автоматичними газоаналізаторами з улаштуванням світлової і звукової сигналізації, що спрацьовує при вмісті водню в повітрі приміщень не більше 10 % від його нижньої межі вибуховості (0,4 % об'єму). А при їх відсутності має бути встановлений порядок відбору і контролю проб повітря. Приміщення, де можливе виділення водню, повинні мати природну витяжну вентиляцію з верхньої зони приміщення в обсязі не менш одноразового обміну в годину.

7.2.6.3 Підлога в приміщеннях має унеможливлювати іскроутворення і, крім того, бути діелектричною.

7.2.6.4 Улаштування вікон і дверей в приміщеннях слід виконувати так, щоб при вибуху водню вони відкривалися назовні, або приміщення мають бути обладнані клапанами надмірного тиску.

7.2.6.5 При вмісті водню в повітрі виробничого приміщення вище 25 % від нижньої межі вибуховості (1 % об'єму) технологічне устаткування має бути відключене автоматичним захистом.

7.2.6.6 Місця проходу трубопроводів, кабелів через внутрішні стіни, що розділяють вибухонебезпечні і невибухонебезпечні зони, а також приміщення різних категорій з вибухопожежонебезпеки мають бути ущільнені негорючими матеріалами.

7.2.6.7 При огляді і ремонті всередині ємності і апаратів необхідно застосовувати вибухозахищені переносні світильники напругою не більше 12 В з металевою сіткою.

7.2.6.8 Робота електролізерів за відсутності видимих рівнів електроліту в оглядових вікнах забороняється.

7.2.6.9 Електролізери після зупинки і перед пуском необхідно продувати азотом. При цьому водень у газі, що подається для продувки (після зупинки) має бути відсутній, а вміст кисню в газі, що подається для продувки (перед пуском), не повинен перевищувати 4 % об'єму.

7.2.6.10 Температура найгарячіших осередків електролізера не повинна перевищувати 80° C, перепад температур за довжиною електролізера має бути не більше 20° C.

7.2.6.11 Забороняється використовування масел і жирів при роботі на устаткуванні з наявністю кисню.

7.2.6.12 Попадання лугу на ізоляційні втулки, кільця стягнутих болтів і на ізолятори під опорними плитами має бути виключено.

7.2.6.13 У приміщенні електролізної забороняється:

користуватися відкритим вогнем;

користуватися електронагрівальними приладами, переносними електролампами;

користуватися металевими інструментами із сталі, зокрема нержавіючої, здатними викликати іскроутворення. Інструмент має бути з кольорового металу;

зберігати горючі і вибухові речовини.

7.2.6.14 У разі витоку газу через нещільність, що утворилася, і його займанні необхідно негайно відключити установку, збити полум'я і припинити вихід газу шляхом ущільнення місця витоку вогнестійким полотном, подати азот в установку.

7.2.6.15 Забороняється організація стоянок автотранспорту біля будівель, споруд і приміщень з умістом (обігом) водню ближче 10 м.

7.2.6.16 Зварювальні й інші роботи із застосуванням відкритого вогню можуть проводитися на відстані не менше 15 м від будівель і приміщень, у яких розміщені комунікації з умістом водню. У разі потреби проведення вогневих робіт на відстані менше 15 м від зазначених будівель і приміщень має бути розроблена програма проведення цих робіт, узгоджена з об'єктовою пожежною охороною, СПБ і затверджена головним інженером АЕС.

7.2.7 Приміщення з акумуляторними установками

7.2.7.1 Двері акумуляторних мають відкриватися назовні та мати маркувальні написи "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити", "Куріння заборонене" і знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76*. Двері повинні мати справне ущільнення, бути постійно закритими і мати прилад самозачинення.

7.2.7.2 У приміщеннях акумуляторних батарей припливно-витяжна вентиляція має бути в справному стані і в обов'язковому порядку блокуватися із зарядним пристроєм, створюючи розрідження повітря не менше 0,02 МПа. Відключення витяжної вентиляції слід проводити після повного видалення газів, але не раніше 1,5 год. після закінчення зарядки.

7.2.7.3 При заміні і ремонті в приміщеннях акумуляторних батарей світильників, електропроводки, електродвигунів вентприладів, нагрівальних пристроїв слід ураховувати вимоги ПУЕ до експлуатації електроустаткування у вибухонебезпечних зонах.

7.2.7.4 Отвори після прокладки кабелів і трубопроводів необхідно ретельно закладати й ущільнювати матеріалами, що не згорають.

7.2.7.5 Світильники й інше електроустаткування мають бути у вибухозахищеному виконанні.

7.2.7.6 При огляді приміщення акумуляторних батарей необхідно перевіряти і заносити до журналу:

справність вентиляції і опалювання (у зимовий час);

стан шин, контактних пластин і надійність контактних з'єднань;

наявність і термін придатності ПЗПГ.

7.2.7.7 У приміщеннях акумуляторних батарей керівником цеху має бути встановлений порядок організації відбору і контролю проб повітря при допуску персоналу до ремонтних робіт із застосуванням відкритого вогню.

7.2.7.8 У приміщеннях акумуляторних батарей зберігати кислоти і луги в кількості, що перевищує однозмінну потребу, а також сторонні предмети і матеріали, що згорають, забороняється.

7.2.7.9 Приміщення акумуляторних батарей мають бути обладнані клапаном надмірного тиску, і в них має бути встановлений термометр для контролю температури повітря.

7.2.7.10 Роботи з відкритим вогнем у приміщеннях акумуляторних необхідно виконувати відповідно до вимог розділу 11.3.1.

7.2.7.11 Трубопроводи парового або водяного опалювання акумуляторних приміщень не повинні мати фланцевих з'єднань. Установка вентилів у приміщенні забороняється.

7.2.7.12 Ремонт і зберігання кислотних і лужних акумуляторів необхідно здійснювати в різних приміщеннях.

7.2.7.13 Приміщення акумуляторних батарей, пов'язані із забезпеченням безпеки, мають бути відділені протипожежними будівельними конструкціями з межею вогнестійкості REI 90.

7.2.8 Приміщення з технічними засобами АСУ

7.2.8.1 Вхідні двері приміщень АСУ мають бути справні, мати межу вогнестійкості не менше EI 30, прилади самозачинення і ущільнення у стулках.

7.2.8.2 Не допускається виконувати з горючих або важкогорючих матеріалів звукопоглинальне облицювання стін і стель приміщень АСУ.

7.2.8.3 Не допускається прокладка транзитних технологічних комунікацій через приміщення з ЕОМ.

7.2.8.4 Фальшпідлоги в приміщеннях ЕОМ мають бути з негорючих матеріалів відповідно до НАПБ А.01.001-2004. Простір під ними слід розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше REI 45. У місцях перетину діафрагм комунікації слід прокладати в спеціальних обоймах, а отвори закладати негорючими матеріалами на всю товщину.

7.2.8.5 У каналах між окремими рядами стійок і в місцях їх уведень необхідно виконувати вогнезахисні пояси згідно з існуючими нормами.

7.2.8.6 Перфострічки, дискети і магнітні стрічки мають зберігатися у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами.

7.2.8.7 У машинних залах ЕОМ не дозволяється встановлювати шафи для зберігання матеріалів, що згорають, одягу, за винятком резервного запасу носіїв інформації, обсяг якого затверджує головний інженер станції і погоджує пожежна охорона.

7.2.8.8 Дисплейні зали, у яких розміщуються персональні ЕОМ (де влаштування АУПГ не обов'язкове), слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. загальним об'ємом 5 л на кожні 20 м2 площі приміщення (з урахуванням ГДК вогнегасної речовини).

7.2.8.9 Очищення від пилу агрегатів і вузлів ЕОМ, а також кабельних каналів і підпільного простору необхідно здійснювати не рідше одного разу на квартал.

7.2.8.10 Усі пожежонебезпечні роботи з ремонту технічних засобів АСУ слід виконувати в майстернях. Якщо ремонт великогабаритних вузлів проводиться на місці, мають бути розроблені заходи, що забезпечують пожежну безпеку.

7.2.8.11 Для промивки деталей необхідно застосовувати негорючі мийні засоби. Промивка комірок та інших знімних пристроїв ГР допускається тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

7.2.8.12 У машинних залах ЕОМ допускається в період ППР мати не більше 0,5 літра мийної ЛЗР для дрібного ремонту і ТО машин. Тара повинна бути небитка, щільно закриватися і мати опізнавальну етикетку.

7.2.8.13 Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них мають відключатися від мережі живлення. Забороняється залишати без спостереження включену в мережу живлення електронну апаратуру для випробування і контролю ЕОМ.

7.2.8.14 Не допускається розміщувати машинні зали ЕОМ у підвалах.

7.2.8.15 У приміщеннях з технічними засобами АСУ не допускається:

застосовувати побутові електронагрівальні і електроопалювальні прилади;

зберігати в залах ЕОМ перфострічки, магнітні стрічки і дискети, інші носії інформації, запасні блоки і деталі;

проводити роботи з ремонту знімних вузлів (блоків) ЕОМ безпосередньо в машинному залі;

зберігати речовини і матеріали в підпільному просторі;

палити і застосовувати відкритий вогонь.

7.2.9 Лабораторії

7.2.9.1 Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з вибухопожежонебезпечними рідинами і речовинами, повинні мати покриття, що не згорає, і борти, що запобігають розтіканню рідини при розливі.

7.2.9.2 Усі роботи в приміщеннях, пов'язані з можливістю виділення токсичної або вибухопожежонебезпечної пари і газів, мають проводитися тільки у витяжних шафах, які належить підтримувати в справному стані.

7.2.9.3 У приміщеннях не допускається прибирати випадково пролиті вогненебезпечні рідини при засвічених пальниках і включених електронагрівальних приладах. Прибирання пролитих рідин здійснюється дрантям за допомогою нейтралізувальних речовин (сода і ін.) з подальшим прибиранням дрантя в спеціальну тару.