силові і контрольні кабелі систем вентиляції мають прокладатися поза зоною обслуговування системи;

фільтри систем вентиляції, що містять горючі конструкційні деталі і здатні посилити дію пожежі на вузли, важливі для безпеки, на підставі АПН мають захищатися від дії пожежі;

для зведення до мінімуму можливості забруднення продуктами горіння повітря, яке всмоктується камерою припливної вентиляції, приміщення з устаткуванням і системами, пов'язаними із забезпеченням безпеки, мають бути відокремлені від систем витяжної вентиляції;

сходові клітки реакторного відділення мають бути забезпечені системами підпору повітря (димовидалення).

7.2.2.5 При нормальній експлуатації АЕС пожежна безпека гермозони має забезпечуватися автоматичними засобами захисту.

7.2.2.6 Дія систем протипожежного захисту не повинна призводити до пошкодження інших систем забезпечення ядерної безпеки АЕС. Робота систем протипожежного захисту в гермозоні не повинна порушувати вимог, що висуваються до роботи систем вентиляції і контролю за викидом радіоактивних рідин і газів.

7.2.2.7 У гермозоні мають установлюватися системи виявлення пожеж, розраховані відповідно до вимог ВБН В.1.1-034-03.307-2003.

7.2.2.8 Насоси системи охолоджування реактора мають бути оснащені мастилозбірниками. Конструкція системи мастилозбору в разі виходу з ладу має забезпечувати запобігання пожежі в умовах нормальної експлуатації і в аварійних ситуаціях з руйнуванням захисної оболонки, а також зберігати працездатність при землетрусах, що не перевищують меж, прийнятних для безпечної зупинки реактора.

7.2.2.9 Мастилосистеми ГЦН мають забезпечувати:

швидке припинення подання мастила ГЦН у разі пожежі;

злив мастила з гермооболонки у разі пожежі.

7.2.2.10 Протипожежний захист кабелів, загоряння яких може вплинути на безпеку роботи АЕС, має забезпечуватися відповідно до розділу 7.2.4.

7.2.2.11 Вивантаження і завантаження паливних елементів і їх ТО, а також інші роботи в період ППР мають передбачати додаткові організаційно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки (розділ 11 цих Правил).

7.2.3 Дизельні електростанції

7.2.3.1 РДЕС належить до забезпечувальної СБ і є автономним джерелом електропостачання споживачів СБ АЕС. РДЕС має відповідати вимогам ОСТ 34-37-814-85.

7.2.3.2 До РДЕС мають прокладатися дороги з твердим покриттям.

7.2.3.3 РДЕС має бути забезпечена надійним телефонним і оперативним зв'язком, а також гучномовною системою оповіщення.

7.2.3.4 При експлуатації агрегатів забороняється заповнювати паливний бак під час роботи, а також при двигуні та вихлопних трубах, що не прохололи.

7.2.3.5 Не допускається заповнення витратних баків відрами або переносними бочками. Подача палива з резервуарів у витратні баки має здійснюватися по трубопроводах за допомогою насосів.

7.2.3.6 При експлуатації РДЕС має бути встановлений регулярний контроль за кріпленнями й ущільненнями колектора в блоці агрегату і вихлопної труби.

7.2.3.7 У процесі експлуатації необхідно здійснювати контроль за справністю дихальних клапанів і вогнеперешкоджальних пристроїв. При температурі повітря вище за нуль вогнеперешкоджальні пристрої мають перевірятися не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче нуля - не рідше двох разів на місяць.

7.2.3.8 Персонал зобов'язаний контролювати заповнення витратних паливних баків, відсутність течі палива і мастила через фільтри трубопроводів і сальникові ущільнення насосів, засувок.

7.2.3.9 Особлива увага має приділятися щільності з'єднань систем живлення і змащування агрегату. У необхідних випадках мають негайно застосовуватися заходи до усунення порушень їх ущільнення.

7.2.3.10 Ручні засувки аварійного зливу палива з витратних баків мають розташовуватися в безпечному і зручному для дій персоналу місці (поблизу виходів, у сусідньому приміщенні або коридорі тощо), фарбуватися в червоний колір і мати напис "Аварійний злив палива". До них має бути забезпечений вільний доступ.

7.2.3.11 У місцях, де вихлопні труби межують або прилягають до спалимих будівельних конструкцій, мають бути виконані такі протипожежні заходи:

у місцях проходу вихлопної труби через будівельні конструкції незалежно від наявності теплоізоляції мають установлюватися неспалимі протипожежні переділки на відстані не менше 0,5 м від вихлопної труби;

вихлопна труба має бути не менше 2 м над покрівлею.

7.2.3.12 Для підігріву дизельного палива та мастил дозволяється використовувати пару з тиском до 5 кгс/см2, гарячу воду або електродвигуни закритого типу.

7.2.3.13 Устаткування для підігріву палива та мастил повинне мати вентиляційні трубки, виведені назовні та оснащені вогнезатримувальними клапанами.

7.2.3.14 Вихлопні труби мають бути обладнані пристроєм іскрогасіння.

7.2.3.15 Після щомісячних випробувань дизель-генератора необхідно провести злив накопичених продуктів неповного згорання нафтопродуктів з випускної системи дизеля.

7.2.3.16 Усі противибухові пластини і клапани, установлені на газовідвідній трубі і глушнику, мають періодично перевірятися. Газовідвідний тракт і глушник необхідно періодично очищати від відкладень продуктів неповного згорання.

7.2.3.17 Паливні резервуари, масляні баки, трубопроводи й устаткування РДЕС мають бути заземлені. Пристрої заземлення будівлі необхідно періодично перевіряти (один раз на місяць).

Агрегат має бути зупинений при виникненні ситуацій, обумовлених в ІЕ агрегату.

При запуску агрегату за сигналом аварії на АЕС і наявності несправностей, обумовлених в ІЕ, зупинка агрегату допускається тільки з дозволу НЗС, НЗБ.

7.2.3.18 Приміщення РДЕС мають бути чистими. Розлиті ПММ необхідно негайно прибирати. Використані і невикористані обтиральні матеріали потрібно зберігати в закритих металевих ящиках місткістю 0,5 м3, і в кінці робочої зміни використане дрантя має забиратися в спеціально відведене місце для утилізації.

7.2.3.19 На прилеглій території і в РДЕС забороняється поза спеціальними приміщеннями зберігати порожню і наповнену тару з-під ЛЗР, ГР, а також горючу тару та упаковку устаткування і матеріалів.

7.2.3.20 У РДЕС забороняється:

сушити спецодяг на нагрітих частинах устаткування;

захаращувати проходи приміщень;

зберігати устаткування і інші матеріали поза спеціальними приміщеннями.

7.2.4 Кабельні споруди

7.2.4.1 Для забезпечення надійної експлуатації кабельних ліній і проведення протипожежних заходів кабельне господарство має закріплюватися за структурними підрозділами АЕС, про що видається розпорядчий документ з указівкою меж відповідальності.

7.2.4.2 Приймати в експлуатацію кабельні споруди після монтажу або прокладки нових кабельних ліній під час ремонтів без ущільнення проходок в протипожежних перегородках, а також без працездатних АУПГ, передбачених проектом, забороняється.

7.2.4.3 Кабельні споруди необхідно регулярно оглядати за графіком. Результати огляду мають заноситися в спеціальний журнал і журнал дефектів та неполадок устаткування.

7.2.4.4 Кабельні споруди і конструкції, на яких укладаються кабелі, мають виконуватися з негорючих матеріалів.

7.2.4.5 Світильники кабельних приміщень повинні мати конструктивне виконання і ступінь захисту відповідно до вимог ПУЕ.

7.2.4.6 Гідроізоляція і дренажні пристрої кабельних споруд мають бути в справному стані. Роботу дренажних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік, при виході енергоблока з ППР, з відповідним записом у журнал.

7.2.4.7 При виявленні попадання в кабельні споруди води, пари, мастил мають негайно вживатися заходи щодо їх видалення і запобігання їх подальшому надходженню.

7.2.4.8 Шафи з рядами затисків, розташовані в кабельних приміщеннях, мають бути закритими, виключати попадання в них води і відповідати ступеню захисту за ПУЕ.

7.2.4.9 Двері кабельних приміщень мають самозачинятися з ущільненням у стулці і відповідати необхідній межі вогнестійкості. Двері, що самозачиняються, секційних перегородок кабельних споруд повинні мати щільну стулку, відкриватися у бік найближчого виходу і фіксуватися в закритому положенні.

7.2.4.10 Біля виходів з кабельних споруд мають бути встановлені світлові покажчики "Вихід" з електроживленням від системи аварійного освітлення. На дверях секційних перегородок необхідно наносити вказівний знак "Вихід тут".

7.2.4.11 Транзитні повітроводи в кабельних спорудах мають виконуватися з матеріалів, що не згоряють, і мати межу вогнестійкості не менше EI 45 (EI 90 - у приміщеннях СБ). Прокладка через кабельні споруди транзитних трубопроводів і інших комунікацій не допускається, за винятком прокладки трубопроводів і комунікацій, що забезпечують безпеку прилеглих приміщень, з обов'язковим виконанням заходів, що забезпечують необхідний захист комунікацій, що прокладаються.

7.2.4.12 Біля входів у кабельні споруди мають бути передбачені місця заземлення пожежної техніки. Позначення мають бути добре видимими.

7.2.4.13 На час проведення монтажних робіт у кабельних спорудах проектом організації робіт мають бути передбачені конкретні заходи, що забезпечують пожежну безпеку і фізичний захист.

7.2.4.14 Прокладку кабелів у кабельних приміщеннях і спорудах АЕС, що перебувають в експлуатації, необхідно виконувати згідно з проектом за нарядами. Допуск на проведення робіт з прокладки кабелю в кабельних спорудах здійснює оперативний персонал.

7.2.4.15 Додаткова прокладка або заміна кабелю має відбуватися з обов'язковим виконанням протипожежних вимог.

7.2.4.16 Кабельні короби допускається закривати кришками, що швидко знімаються, а замкові пристрої мають відкриватися без застосування ключів і інших пристосувань. У металевих коробах будь-якого типу забороняється з'єднання кришок з коробом зварюванням.

7.2.4.17 Усі місця проходу кабелів через стіни, перегородки, перекриття мають бути ущільнені. Конструкція ущільнення кабельних проходок має забезпечувати нормовану межу вогнестійкості для перешкод, що перетинаються. Ущільнення кабельних проходок, трас мають виконуватися із застосуванням різних вогнестійких сумішей і складів, дозволених на АЕС у встановленому порядку.

7.2.4.18 У кабельних коробах мають передбачатися вогнезахисні ущільнення в місцях проходу через стіни, перегородки, перекриття, на горизонтальних ділянках через кожні 30 м, на вертикальних ділянках - через кожні 20 м, у місцях розгалуження коробів. Межа вогнестійкості вогнеперешкоджувальних поясів має бути не менше EI 45.

Вогнеперешкоджувальні пояси мають бути позначені нанесенням на зовнішніх стінках коробів червоних смуг і маркування.

7.2.4.19 АУПГ кабельних споруд необхідно експлуатувати відповідно до вимог нормативно-технічної документації. Під час перебування в кабельних спорудах персоналу (при обходах, ремонтних роботах та ін.) запускання установок за конкретним напрямком має переводитися в дистанційне керування з обов'язковим повідомленням об'єктової державної пожежної охорони, а після виходу персоналу з приміщень знову переводитися в автоматичний режим. Процедура зміни режиму роботи установок має бути наведена в ІЕ. Про зміну режиму роботи установок пожежогасіння необхідно робити запис в оперативному журналі.

7.2.4.20 Кабелі, що прокладаються заново, мають бути вогнестійкими або такими, що не поширюють горіння. Усі місця проходу кабелів через стіни і перекриття в приміщеннях, у яких ведуться роботи з прокладки кабелів, незалежно від їх конструктивного виконання мають тимчасово ущільнюватися вогнестійкими матеріалами.

Усі порушені в процесі прокладки кабелів тимчасові ущільнення мають щодня (позмінно) відновлюватися по всій довжині траси після закінчення робіт.

Після закінчення робіт з прокладки кабелів до введення їх в експлуатацію всі місця їх проходу через будівельні конструкції, а також вогнеперешкоджувальні пояси мають бути ущільнені ВЗС з нормованою межею вогнестійкості.

7.2.4.21 Покриття кабельних трас ВЗС виконується відповідно до вимог нормативно-правових актів. ВЗС повинні мати сертифікати відповідності. При проектуванні кабельних трас і розміщенні кабелів на одній кабельній конструкції (поміст, лоток, днище кабельного короба та ін.) рекомендується не допускати сумарного об'єму полімерної горючої маси, що входить до складу ізоляції й оболонки кабелів, більше 7,0 л на погонний метр траси. У разі, якщо з компонувальних конструктивних міркувань сумарний об'єм полімерної горючої маси кабелів, розташованих на одній кабельній конструкції, досягає 7,0 л і більше на погонний метр кабельної траси, ці кабелі мають бути покриті ВЗС. Загальні технічні вимоги до ВЗС викладені в додатку 7.

7.2.4.22 Роботи з нанесення ВЗС мають виконуватися персоналом, що має відповідну ліцензію.

7.2.4.23 Антикорозійні покриття, які застосовуються для захисту металевих оболонок кабелю і металевих поверхонь, по яких прокладені кабелі, мають бути негорючими.

7.2.4.24 Сполучні муфти силових кабелів мають бути вкладені в захисні кожухи.

7.2.4.25 При виявленні порушень місць вогнезахисного ущільнення кабельних ліній, що проходять через перегородки, перекриття і інші будівельні конструкції, мають негайно вживати заходів щодо їх відновлення. При виявленні пошкодженої зовнішньої оболонки кабелю необхідно вживати термінові заходи для ремонту або заміни пошкодженої ділянки.

7.2.4.26 Кабельні споруди необхідно тримати в чистоті. Забороняється влаштування в них будь-яких комор, майстерень, а також зберігання матеріалів і устаткування. Не допускається складування різних матеріалів (запчастин, устаткування тощо) на підходах до дверей кабельних споруд.

7.2.4.27 При експлуатації кабельних ліній не допускається їхній перегрів від проектного супутнього устаткування і інших джерел нагріву вище за допустимі норми. Тепловий режим роботи кабелів, температуру повітря і роботу вентиляційних систем у кабельних спорудах необхідно перевіряти один раз на тиждень. Температура повітря усередині кабельних споруд не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10° C у літній час.

7.2.4.28 Для виключення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб у кабельні приміщення мають бути розроблені і виконані належні організаційно-технічні заходи.