7.4.13. Тиск води на виході з пожежних кранів при нормованій витраті води на підземне пожежогасіння повинен становити від 0,6 до 1,5 МПа (від 6 до 15 кгс/см2). На ділянках трубопроводів, де тиск перевищує 1,5 МПа (15 кгс/см2), перед пожежними кранами повинні бути встановлені пристрої, які забезпечують зниження тиску.

7.4.14. Необхідна витрата води на гасіння та локалізацію пожежі в гірничих виробках визначається розрахунком (додатки 11 і 12).

Водяна завіса повинна забезпечувати зниження температури нагрітого повітря менше температури займання елементів пожежного навантаження виробки.

7.4.15. Пожежозрошувальний трубопровід повинен бути обладнаний пожежними кранами з однотипними з'єднувальними головками, що мають умовний діаметр не менше як 70 мм та розміщаються відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02.

7.4.16. На поверхневих об'єктах пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання та пристосовані для опломбування і візуального огляду без їх відчинення.

7.4.17. При обладнанні цих шафок варто враховувати необхідність розміщення в них пожежних рукавів та стволів.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішньої сторони повинні бути зазначені літерний індекс ПК, порядковий номер крана та номер телефону для виклику диспетчера шахти.

Розміщення пожежних кранів на подавальних трубопроводах у вертикальних стволах не допускається.

Пожежні рукави, призначені для застосування в шахті, повинні бути виготовлені з матеріалів, які не піддаються гниттю, або оброблені антисептичними засобами.

7.4.18. Зусилля ручного регулювання шахтної трубопровідної арматури не повинно перевищувати 200 Н.

Усі види шахтної трубопровідної арматури (засувки, редукційні клапани, пожежні крани тощо) повинні бути пронумеровані та нанесені на схему водопроводів із указівкою порядку їх застосування.

7.4.19. Весь шахтний пожежозрошувальний трубопровід повинен фарбуватися розпізнавальним червоним кольором. Фарбування може бути виконане у вигляді смуги шириною 50 мм уздовж усього трубопроводу або у вигляді кілець шириною 50 мм, які наносяться через 1,5 - 2,0 м, відповідно до ГОСТ 14202-69, ГОСТ 12.4.026-76.

7.4.20. Відключення окремих ділянок пожежозрошувального трубопроводу здійснюється за письмовим дозволом директора шахти. Про кожне відключення доводять до відома гірничого диспетчера, який робить про це запис у книзі обліку роботи шахти.

7.4.21. Шахтна трубопровідна арматура повинна відповідати вимогам КД 12.5.016-95.

Забороняється використовувати в підземних виробках трубопровідну арматуру загальнопромислового призначення.

7.5. Первинні засоби пожежогасіння на проммайданчику шахти

7.5.1. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02, НАПБ Б.03.001-2004 та рекомендацій цих Правил (додаток 13).

7.5.2. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити.

На пожежних щитах повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані в червоний колір.

7.5.3. На пожежних щитах необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

7.5.4. Пожежні щити повинні забезпечувати:

захист вогнегасників від дії прямих сонячних променів, а також пожежного інструменту від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, які встановлені поза приміщеннями);

зручність і оперативність знімання (витягування) закріплених на щиті виробів.

7.5.5. Пожежний ручний інструмент, який розміщений на об'єкті, підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:

очищення від пилу, бруду та слідів корозії;

відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів;

випрямлення ломів та суцільнометалевих багрів від залишкової деформації після використання;

кріплення або заміна держаків лопат.

7.5.6. Вогнегасники слід установлювати в легкодоступних та видимих місцях (коридорах, при входах або виходах із приміщень), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш ймовірна поява осередків пожежі.

Пожежні щити, інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

7.5.7. Переносні вогнегасники повинні розміщатися шляхом:

навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

розміщення в пожежних шафах разом з пожежними кранами, у спеціальних тумбах або на пожежних щитах.

7.5.8. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

7.5.9. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до вимог НАПБ Б.01.008-2004, ДСТУ 4297:2004, паспортів заводів-виробників, а також затверджених у встановленому порядку регламентів технічного обслуговування. 

7.5.10. Вогнегасники, які допущені до експлуатації, повинні мати:

облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

пломби на пристроях ручного пуску;

бирки і маркувальні написи на корпусі;

сертифікат відповідності.

7.5.11. Зарядження і перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкцій з експлуатації. Газові і закачні вогнегасники, у яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5 % (за температури 20+2° C), підлягають дозарядженню (перезарядженню).

7.5.12. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно направляти на перезарядження або перевірку.

7.5.13. Вогнегасники, які відправлені з об'єкта на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників того ж типу.

7.5.14. Вогнегасники, встановлені поза приміщеннями або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, необхідно знімати на холодний період. У такому разі на пожежних щитах повинна бути інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

7.5.15. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підприємств первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками несуть керівники підприємств (або орендарі згідно з договором оренди).

7.5.16. У приміщеннях з мінусовою температурою повинні застосовуватися порошкові вогнегасники, пінні з важкозамерзаючим зарядом.

При зберіганні засобів пожежогасіння в спеціальних ящиках (резервуарах) на них повинні бути зроблені розпізнавальні написи "Вогнегасники", "Пісок", "Пил для гасіння пожежі" тощо.

7.6. Склади аварійного устатковання та матеріалів

7.6.1. Для ліквідації можливих пожеж в організаціях, до складу яких входять підприємства, у групах шахт, а також на кожній шахті повинні бути визначені та погоджені з органами Держпожежнагляду, ДВГРС перелік та кількість необхідних матеріалів та устатковання, місця їх зберігання (регіональні та шахтні склади), а також особи, відповідальні за утримування та укомплектованість цих складів.

7.6.2. Склад аварійного устатковання та матеріалів на поверхні повинен бути розташований на проммайданчику та сполучатися рейковими коліями зі стволами шахти.

Якщо спускання до шахти матеріалів та устатковання здійснюється фланговим стволом, то склад повинен знаходитися на майданчику цього ствола.

7.6.3. Мінімальний перелік матеріалів та устатковання, якими повинен бути укомплектований шахтний підземний склад, наведений у таблиці 2.

Таблиця 2

Мінімальний перелік матеріалів та устатковання шахтного підземного складу

Найменування 

Кількість 

Пісок, м3 

10 

Глина, м3 

10 

Бетоніти або полегшені блоки 

1200 

Цемент гідрофобний у поліетиленових мішках, т 

Відра металеві 

Носилки робочі 

Цвяхи довжиною 100 - 150 мм, кг  

20 

Пожежні рукава (шланги гумові), м 

100 

Ручні вогнегасники: 

  

порошкові 

20 

пінні 

20 



7.6.4. У складі повинні зберігатися також комплекти заздалегідь підготовлених та підігнаних деталей та матеріалів для додаткової герметизації усть стволів, якщо в них відсутні пожежні ляди або вони не забезпечують герметизації.

7.6.5. Якщо ПЛА передбачено піднімання людей із шахти та спускання відділень аварійно-рятувальної служби або ДВГРС за допомогою скіпів (бадей), то в складі (або в іншому місці на проммайданчику) повинен зберігатися комплект заздалегідь підготовлених, підігнаних і випробуваних деталей (полиці, драбини, запобіжні пояси тощо) для оснащення скіпів (бадей).

7.6.6. Усі склади повинні бути закриті на замок та опломбовані. Ключі від складів повинні зберігатися в приміщенні гірничого диспетчера. У разі пожежі замки дверей цих складів можуть бути зламані.

7.6.7. Забороняється використання матеріалів, що знаходяться в аварійних складах, на потреби, які не пов'язані з ліквідацією аварій. Матеріали зі складів, які витрачені під час ліквідації пожеж та інших аварій, повинні бути поповнені протягом доби.

7.7. Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, яке схильне до самозаймання

7.7.1. Кожна шахта, яка розробляє пласти вугілля, схильного до самозаймання, повинна бути забезпечена засобами придушення осередків самозаймання, локалізації та гасіння ендогенних пожеж відповідно до вимог КД 12.01.402-2000.

7.7.2. Розділи "Протипожежний захист" проектів будівництва (реконструкції) шахти або ППЗ діючих шахт, які розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання, повинні включати заходи щодо запобігання самозайманню вугілля та гасіння ендогенним пожежам. 

У заходах повинні бути обрані схеми провітрювання, визначені спеціальні способи та засоби запобігання ендогенних пожеж, їх локалізації та гасіння. У разі внесення змін до заходів головний інженер шахти зобов'язаний погоджувати їх з ДВГРС та НДІГС "Респіратор".

7.7.3. Засоби запобігання, локалізації та гасіння ендогенних пожеж повинні вибиратися для кожної дільниці з урахуванням конкретних гірничо-геологічних та гірничо-технічних умов.

7.7.4. На пластах з підвищеною ендогенною пожежною небезпекою відкатними та вентиляційними штреками повинні прокладатися трубопроводи діаметром не меншим як 100 мм для подавання пожежогасячих матеріалів у вироблений простір лави.

Трубопроводи можуть не прокладатися, якщо є інші трубопроводи, які можуть бути використані в аварійних умовах.

7.8. Контроль стану протипожежного захисту шахт

7.8.1. Для контролю стану протипожежного захисту шахт проводяться піврічні перевірки, які поєднуються із заходами з підготовки до узгодження ПЛА. Результати перевірок оформляються актами.

7.8.2. Перевірки включають:

зовнішній огляд та перевірку стану пожежних насосних установок на проммайданчику підприємства;

зовнішній огляд усієї мережі підземного пожежозрошувального трубопроводу з вимірюванням витрати та напору води в кінцевих точках кожного тупикового трубопроводу та перевірку роботи підземних насосних станцій;

перевірку герметичності сухотрубних пожежних трубопроводів;

перевірку розміщення в гірничих виробках первинних засобів пожежогасіння, пожежних рукавів та стволів;

зовнішній огляд та перевірку справності автоматичних засобів пожежогасіння, а також пересувних та стаціонарних вогнегасників;

зовнішній огляд та перевірку пожежних дверей і ляд;

виконання заходів протипожежної безпеки у разі експлуатації шахтного електроустатковання та стрічкових конвеєрів;

укомплектованість складів аварійних матеріалів;

якість ізоляції вироблених просторів, стан ізолюючих перемичок, виконання планів та графіків профілактичного замулювання, обробки вугілля антипірогенами та інших заходів щодо боротьби із самозайманням вугілля.

При цьому перевіряють:

випробування в дії всіх пристроїв протипожежного захисту та системи пожежного водопостачання гірничих виробок та поверхневих споруд;

відповідність фактичного стану протипожежного захисту проектним рішенням, а за необхідності - обґрунтування прийнятих у проекті інженерних рішень та внесених до нього змін;

стан пожежних резервуарів, справність дії пожежних насосів з подаванням води до гірничих виробок і до поверхневих споруд шахти;

відповідність витрати води та напору кожного пожежного крана нормативним величинам, а також справність дії аварійної водорозбірної арматури (засувок, гідравлічних редукторів тощо) і пристроїв для переключення трубопроводів, пристосованих для подавання води на потреби пожежогасіння.

Піврічні перевірки повинні проводитися за участю представників ДВГРС та місцевого органу Держнаглядохоронпраці.

8. ОБ'ЄКТИ НАЗЕМНОГО КОМПЛЕКСУ ШАХТ

8.1. Копри та надшахтні будівлі

8.1.1. На шахтах, що розробляють пласти, які небезпечні або загрозливі за раптовими викидами вугілля та газу, в стволах та в надшахтних будівлях стволів, що подають у шахту струмінь свіжого повітря (та на вихідному струмені), повинне застосовуватися електроустатковання у вибухозахищеному виконанні.

Виняток складають електромашинні приміщення підіймальних установок, які розташовані на копрах. У таких приміщеннях дозволяється застосування електроустатковання в загальнопромисловому виконанні у разі наявності пристроїв, які унеможливлюють проникнення шахтного повітря в ці приміщення (шлюзові, протиметанові камери, ляди).