Шляхи евакуації, які не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електросвітильниками (у разі наявності людей).
5.3.5. Не допускається:
улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, піднімальні, обертові двері та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші та майданчики, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, устаткованням, різними матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
забивати, заварювати, замикати зсередини на підвісні замки, болтові з'єднання та інші запори, які важко відчиняються, зовнішні евакуаційні двері будівель.
6. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ГОСПОДАРСТВО ШАХТИ. ПІДЗЕМНІ ГАРАЖІ. КОМПРЕСОРНІ УСТАНОВКИ І ПОВІТРОПРОВОДИ. ЗВ'ЯЗОК ТА СИГНАЛІЗАЦІЯ. БЛИСКАВКОЗАХИСТ ТА ЗАЗЕМЛЕННЯ. ШАХТНЕ ОСВІТЛЕННЯ
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Застосовувані в шахтах електроустатковання (кабелі) та системи електропостачання під час експлуатації повинні забезпечувати електробезпеку працівників шахти, а також вибухо- і пожежобезпеку.
6.1.2. Шахтні електроустановки на поверхні шахт, у тому числі в будівлях та спорудах вугільного та породного комплексів, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01, ПТЕ, стандартів, будівельних норм та правил.
6.2. Умови застосування електроустатковання
6.2.1. У підземних виробках шахт, небезпечних за газом або пилом, у стволах з вихідним струменем повітря цих шахт та в надшахтних будівлях, які прилягають до цих стволів, а також у стволах зі свіжим струменем повітря та надшахтних будівлях шахт, які прилягають до них, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, якщо не виключене проникнення шахтного повітря в ці будівлі, слід застосовувати електроустатковання, електричні мережі та освітлення відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01, а їх експлуатація має відповідати вимогам ПТЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.30-5.27-02.
6.2.2. Застосування електроустатковання в шахтах, які небезпечні за нафтогазопроявленнями, повинне здійснюватися відповідно до вимог НАОП 1.1.30-5.02-84.
6.3. Електричні проводки
6.3.1. Для передавання або розподілення електричної енергії в підземних виробках повинні застосовуватися кабелі, які відповідають щодо пожежної безпеки вимогам ГСТУ 12.11.402-97, що мають сертифікат відповідності щодо пожежної безпеки, та призначені для шахтних умов.
6.3.2. Кабельні вводи електроустатковання повинні бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, які відповідають рівню вибухозахисту електроустатковання.
6.3.3. Забороняється:
сумісне прокладення з однієї сторони виробки електричних кабелів та вентиляційних труб;
підімкнення декількох жил кабелів до одного затискача, якщо це не передбачено конструкцією затискача.
6.4. Камери для електричних машин та підстанцій
6.4.1. Усі камери, де встановлене електроустатковання з масляним заповненням, слід облаштовувати суцільними пожежними дверима. В інших камерах повинні бути ґратчасті двері із запірним пристроєм. Двері камер, у яких немає постійного обслуговуючого персоналу, повинні бути зачинені. Біля входу камери повинні бути вивішені знаки "Вхід стороннім заборонений", а в камері на видному місці повинні бути прикріплені відповідні попереджувальні плакати.
У камерах, де встановлене електроустатковання з масляним наповненням, повинен улаштовуватися поріг заввишки не менше 100 мм та розміщені автоматичні установки пожежогасіння.
6.4.2. Забороняється:
застосовувати в підземних виробках комутаційні і пускові апарати та силові трансформатори, що містять мінеральну олію або іншу горючу рідину;
споруджувати нові камери для КРУ з масляним заповненням між рівнобіжними виробками.
6.5. Підземні гаражі для дизелевозів та електровозів
6.5.1. Будова та розміщення підземних гаражів для дизелевозів (далі - гаражі) повинні відповідати вимогам ГСТУ 10.1-00185790-2003.
6.5.2. Гаражі слід розміщувати у виробках на відстані не менше 60 м від стволів шахт, електропідстанцій, складу вибухових матеріалів та вентиляційних дверей.
6.5.3. Гаражі повинні мати:
місця паркування всіх дизелевозів;
склад паливно-мастильних матеріалів;
пункт заправки дизелевозів;
майстерню для ремонту дизелевозів;
камеру регулювання дизельних двигунів;
пункт промивання деталей горючими рідинами.
У разі зберігання всього палива в шахті в одній цистерні місткістю не більше 2000 л допускається поєднувати пункт заправки дизелевозів та склад паливно-мастильних матеріалів. Для цього використовується одна загальна камера, яка зачиняється з двох сторін металевими протипожежними дверима та закріплюється залізобетонною затяжкою.
6.5.4. Електроустатковання, яке встановлене в гаражі, повинне мати вибухобезпечне виконання відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-1.01-00 та ГОСТ 22782.0-81.
6.5.5. Розміщення гаражів слід передбачати у виробках з відокремленим свіжим струменем.
Провітрювання гаражів забезпечує склад повітря, який відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДНАОП 0.03-1.31-85, але не менше ніж 4-кратний обмін повітря впродовж 1 год.
6.5.6. Гаражі з кожної сторони повинні бути обладнані одинарними протипожежними дверима, які забезпечують герметичне зачинення виробок. Підходи до гаражів на відстані не менше 25 м повинні бути закріплені негорючим кріпленням.
6.5.7. Пункт заправки дизелевозів слід розміщувати в окремому приміщенні з бетону та закріплювати залізобетонним кріпленням. У торцевих стінках приміщення мають бути металеві ґратчасті двері, які замикаються, а в боковій стінці - два вікна: одне для заливання дизпалива в бак дизелевозів, друге - для заливання масел.
6.5.8. Пункт заправки дизелевозів повинен бути розрахований на зберігання дизельного палива та мастильних матеріалів, в об'ємі тридобового запасу, але не більше 2000 л в одній цистерні.
6.5.9. Для виключення розтікання пролитого палива в пункті заправлення мають бути обладнані дві зливальні ями в колії рейкового шляху, місткість яких повинна бути не менше місткості для зберігання палива.
6.5.10. Підошва виробки в майстерні для ремонту дизелевозів повинна мати рівну, зручну для очищення поверхню з покриттям, стійким до впливу дизельного палива.
6.5.11. Уздовж гаража має бути прокладений протипожежний трубопровід діаметром не менше 100 мм, приєднаний до системи водопостачання, а також установлені насоси: один - для закачування води до бака для заправлення системи охолоджування електровозів та три - для завдань пожежогасіння. Протипожежний трубопровід повинен мати відводи для приєднання пожежного рукава.
6.5.12. Біля пункту заправлення та майстерень для ремонту дизелевозів повинні бути влаштовані пожежні пости, які мають по п'ять пінних (водних) та порошкових переносних вогнегасників, ящик з 0,4 м3 піску або інертного пилу, дві лопати, лом, відро, пожежний рукав довжиною не менше 20 м з пожежним стволом.
6.5.13. Гараж повинен бути обладнаний телефонним зв'язком з розміщенням телефонного апарата на відстані не більше 20 м від входу до пункту заправлення дизелевозів у напрямку проти повітряного струменя.
6.5.14. Перед пунктом заправлення дизелевозів до покрівлі повинне бути підвішене світлове табло з написом "Стій! Ведеться заправлення дизелевозів".
6.5.15. Гаражі повинні бути обладнані системою пожежної сигналізації, а перед в'їздом до гаража - звуковою і світловою сигналізацією, яка оповіщує про в'їзд дизелевозів до гаража.
6.5.16. Цистерни з ПММ, усі трубопроводи та апаратура в гаражі повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 22782.0-81.
6.5.17. Перед пунктом заправлення дизелевозів повинні розміщуватися установки автоматичного порошкового або пінного пожежогасіння, розпилювачі яких необхідно розміщувати над кожною цистерною з ПММ.
6.5.18. Контроль вмісту метану в повітрі здійснюється персоналом гаража відповідно до вимог пожежної безпеки у вугільних шахтах, а працівниками дільниці ВТБ не рідше одного разу на добу з занесенням результатів перевірки до журналу або на дошку замірів газів.
6.5.19. Приймання на склад ПММ повинні здійснювати особи, які спеціально призначені для супроводу цих матеріалів у шахту. Персонал гаража повинен знати правила поводження з горючими рідинами.
6.5.20. Доставку ПММ до гаража та зберігання їх у пункті заправлення дизелевозів слід здійснювати в спеціальних герметичних цистернах, які забезпечені запірними клапанами, насосами для перекачування пального та різьбовими пробками (для дизельного палива та масел) або кришками, які щільно закриваються (для густих мастил типу солідолу). Усередині пункти заправлення дизелевозів мають бути оснащені не менше ніж двома порошковими вогнегасниками типу ВП-8 або ВПЗ-9.
6.5.21. На цистернах для зберігання та перевезення ПММ має бути напис "Вогненебезпечно".
6.5.22. Забороняється зливати паливо до водостічної канавки, на підошву та стінки виробок. На місці, де пролита горюча рідина, та на відстані 10 м від нього всі роботи повинні бути повністю припинені, поки не буде зібрана та видалена горюча рідина.
6.5.23. Розлите паливо необхідно видаляти за допомогою піску або інших негорючих матеріалів.
6.5.24. Зберігання обтиральних матеріалів дозволяється тільки в майстернях для ремонту дизелевозів у металевих ящиках з кришками, які щільно закриваються та замикаються. Вміст ящика повинен щотижня вивозитися на поверхню шахти для утилізації.
6.5.25. Забороняється використання ломів та інших інструментів з металу, який дає іскру при ударі. Для цього необхідно використовувати дерев'яні, мідні або інші інструменти та пристрої, які унеможливлюють іскроутворення.
6.5.26. Пункти заправлення, в яких зберігається горюча рідина в кількості не більше 10000 л, повинні зачинятися ґратчастими металевими дверима, а понад 10000 л - повинні забезпечуватися цілодобовим чергуванням або охороною.
6.5.27. Забороняється зберігання горючих рідин за межами пунктів заправлення, за винятком палива, що знаходиться в баках дизелевоза. Дизелевози, тимчасово зняті з експлуатації, повинні знаходитися в гаражі зі спорожненими паливними баками.
6.5.28. У гаражі дозволяється включати одночасно тільки один дизелевіз.
6.5.29. Під час заправлення паливом двигун дизелевоза має бути вимкнений.
6.5.30. Гараж має бути освітлений люмінесцентними світильниками відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-1.01-00 та НАОП 1.1.30-1.05-75 для підземних гаражів.
6.5.31. Персонал гаража щокварталу повинен проходити інструктаж з техніки безпеки обслуговування дизелевозів, а також протипожежні інструктажі.
6.5.32. Дизельні двигуни з навісним устаткованням повинні мати маркування з позначенням рівня вибухозахисту РВ-1В та виду вибухозахисту - С відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01. На дизелевозі має бути нанесений чіткий напис: "Допущений до експлуатації в шахтах, небезпечних за газом або пилом".
6.5.33. Для роботи двигунів допускається використання дизельного палива з температурою спалаху не нижче 55° C.
6.5.34. Кожен дизелевіз має бути обладнаний стаціонарним протипожежним пристроєм та переносним вогнегасником. У протипожежних пристроях слід використовувати вуглекислий газ.
6.5.35. Вогнегасна суміш повинна подаватися до всмоктувального та випускного колекторів, до паливного бака та до паливного насоса дизелевоза. Подавання вогнегасної суміші одночасно до всіх перерахованих вузлів дизелевоза слід здійснювати централізовано з кабіни машиніста.
6.5.36. Для забезпечення пожежовибухобезпеки всмоктувальні та випускні системи дизелевоза мають бути обладнані полум'ягасильними пристроями.
6.5.37. Полум'ягасильні пристрої мають бути знімними для забезпечення регулярного чищення та надійно захищені від механічних пошкоджень.
6.5.38. Корпуси полум'ягасника, їх вибухозахисні фланці та частини пристрою, які утворюють полум'ягасні зазори або канали, мають бути виготовлені з матеріалу, який не піддається активній корозії та витримує теплові, хімічні та інші дії, що можуть мати місце під час експлуатації.
6.5.39. Вводи для подавання вогнегасної суміші або води до вивідної або всмоктувальної системи, а також штуцер для відбирання проб вихлопних газів повинні мати полум'ягасник у вигляді каналів діаметром не більше 1 мм на довжині не менше 13 мм або діаметром не більше 0,8 мм на довжині не менше 5 мм.
6.5.40. Електровозний гараж повинен складатися з трьох зблокованих між собою камер: зарядної, перетворювальної підстанції та ремонтної майстерні.
6.5.41. Зарядні камери електровозних гаражів повинні мати відокремлене провітрювання струменем свіжого повітря. Вміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5 %.
6.5.42. У зарядних камерах з відокремленим провітрюванням у шахтах, небезпечних за газом або пилом, слід застосовувати електроустатковання з рівнем вибухозахисту не нижче рудникової підвищеної надійності.
6.5.43. Силові кабелі в гаражах повинні бути підвішені на стаціонарних підвісках та мати відповідні трафарети.
6.5.44. Зарядні пристрої повинні мати світлову сигналізацію включення.
6.5.45. Металеві оболонки електроустатковання, кабелі змінного та постійного струму, зарядні столи та інше електроустатковання в зарядних камерах повинні мати заземлення відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.31-02 із приєднанням до загальношахтної мережі заземлення.
6.5.46. Зарядниками, ремонтними та черговими слюсарями електровозних гаражів можуть бути спеціально навчені особи, які мають документи про проходження відповідного навчання та присвоєння кваліфікації. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електровозні гаражі, повинна проводитися не рідше одного разу на рік з наданням посвідчень про складання іспитів.
6.5.47. У шахтах, небезпечних за газом або пилом, забороняється ремонт акумуляторних електровозів, який пов'язаний з розкриттям електроустатковання, за винятком заміни плавких вставок. Ремонт дозволяється робити тільки в гаражі.
6.5.48. В'їзд до тупикових виробок газових шахт дозволяється електровозам тільки у вибухобезпечному виконанні, про що перед підходом до виробки повинен попереджати спеціальний знак.
У виробках зі свіжим струменем повітря на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля або газу та із суфлярними виділеннями, тимчасово допускається застосування електровозів у виконанні рудникової підвищеної надійності за умови підходу їх до очисних вибоїв на відстані не більше 50 м.
