11.19. Пуск сушильної установки в роботу дозволяється тільки зі справною контрольно-вимірювальною апаратурою та справними запобіжними клапанами на тракті газів та пиловловлювачів.
11.20. Експлуатація газових сушильних установок без обмеження з концентрації кисню допускається при сушінні антрациту, напівантрациту, а також кам'яного вугілля з початковою температурою (на вході в апарат) до 400° C та температурі відпрацьованих газів або повітря (перед або після димососа) до 70° C.
11.21. Контроль за концентрацією кисню повинен проводитися за показниками стаціонарних автоматичних газоаналізаторів.
11.22. Температура газів перед димососом повинна бути не більше 120° C (для установок без обмеження концентрації кисню 70° C).
11.23. Кожна газова сушильна установка повинна мати блокувальні пристрої:
перешкоджаючі включенню електродвигунів димососів та сушильного барабана за відсутності захисної пари (інертного газу) у підвідному трубопроводі до сушарки та води на мокрі пиловловлювачі;
які відключають установку при досягненні температури перед димососом 120° C (70° C для установок без обмеження концентрації кисню).
11.24. Забороняється пуск та робота газових сушильних установок у разі:
відсутності або несправності контрольно-вимірювальних приладів, сигналізації та блокування;
несправності устатковання, укриттів та систем промислової вентиляції;
відсутності захисної пари або інертного газу;
відсутності води в мокрих пиловловлювачах;
засмічення або забиття вугіллям труб;
наявності осередку пожежі в сушильному тракті;
засмічення відводів і несправності запобіжних клапанів;
тертя барабана об кожух розвантажувальної камери;
перевищення значення температури перед димососом, яке установлене режимною картою.
11.25. Для гасіння пожежі повинна подаватися захисна пара (інертний газ) в усі ступені сухого пиловловлювання та в усі резервуари з висушеним продуктом, а також для барабанних сушарок - у зону закидання вугілля, для установок киплячого (завислого) шару та класифікаторів, які працюють з початковою температурою газів понад 150° C, - над ґратами.
11.26. Трубчасті парові сушарки на вугільних брикетних фабриках повинні мати світлову та звукову сигналізації, розміщені на щиті оператора сушильно-пресового корпусу, що спрацьовують при:
досягненні температури перед електрофільтром 107° C;
зниженні витрати пари менше встановленого мінімального рівня;
досягненні нижньої межі температури пароповітряної суміші (80° C);
знятті напруги з електрофільтра;
несправності струшувальних механізмів;
несправності шлюзових затворів бункерів пилу.
11.27. Трубчаста парова сушильна установка повинна мати блокувальні пристрої:
які перешкоджають включенню електродвигуна привода сушарки та відключають його при зупинці збірного конвеєра висушеного вугілля;
які забезпечують відключення електрофільтра та припинення подавання пари на сушильний барабан при досягненні температури пароповітряної суміші 110° C;
які відключають електрофільтр при подаванні захисної пари.
11.28. Сушильні відділення повинні мати систему аспірації та діючу припливно-витяжну вентиляцію.
11.29. Для гасіння вибухового тиску та відведення із сушильного відділення газів, що утворилися під час вибуху, поверхня поздовжньої зовнішньої стінки з боку систем газоочистки повинна мати одинарне засклення з площею не менше 30 % поверхні. Застосування армованого скла та склоблоків для засклення зовнішньої стіни сушильного відділення з боку систем газоочистки не допускається.
11.30. Розвантажувальні камери, провальна частина труб-сушарок та пилоуловлювальні апарати сухого очищення газів для вивантаження сухого вугілля та пилу повинні обладнуватися герметизуючими пристроями, які перешкоджають проникненню вибухових газів до приміщень та підсмоктуванню повітря до сушильних трактів.
11.31. Монтаж та експлуатація електрофільтрів повинні проводитися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 та НАОП 1.1.30-1.03-90.
Відповідальною за експлуатацію електрофільтрів та безпечне ведення робіт наказом керівника фабрики призначається особа з числа інженерно-технічних працівників, яка має відповідне посвідчення з електробезпеки.
11.32. Приміщення підвищувально-випрямної підстанції електрофільтрів повинне бути ізольоване від виробничих приміщень, які містять вугільний пил.
11.33. Електрофільтри необхідно включати в роботу тільки із справними трансформаторними пристроями для видалення уловленого вугільного пилу.
11.34. Електрофільтри з металевими кожухами, щоб уникнути конденсації і налипання на електроди вугільного пилу, повинні мати теплову ізоляцію. Корпус електрофільтра повинен бути герметичним щодо вугільного пилу і газу.
11.35. Включати електрофільтри дозволяється після одержання сигналів про нормальну витрату пари не нижче встановленої режимною картою сушильного барабана та за нормальної температури пароповітряної суміші не менше 78° C.
11.36. Кожен електрофільтр повинен мати пристрій, що автоматично відключає його у разі підвищення сили струму понад установлену межу.
11.37. Під час зменшення подавання вугілля в сушильний барабан нижче встановленої норми напруга в електрофільтрах повинна автоматично відключатися. За відсутності автоматики відключення напруги в електрофільтрі повинне здійснюватися до припинення подавання вугілля в сушильні барабани.
11.38. Двері, які ведуть на дах приміщення електрофільтрів, повинні бути постійно зачинені на замок. Ключі повинні зберігатися в особи, яка відповідальна за експлуатацію електрофільтрів.
На дах фабрики та у приміщення електрофільтрів дозволяється входити лише за спеціальним допуском.
11.39. Під час зниження витрати пари в сушильному барабані менше необхідного та при температурі пароповітряної суміші понад 110° C напруга в електрофільтрах повинна автоматично відключатися.
11.40. Забороняється робота електрофільтрів з несправним блокуванням дверей трансформаторної комірки.
11.41. Гасіння вугільного пилу, який горить у шахті електрофільтра, повинне здійснюватися розпиленим струменем води або іншими вогнегасними речовинами через верхні люки камер при відключеному живленні. Отвори трубок сушильної установки, у яких відбулося загоряння вугілля, необхідно герметизувати глиною або іншими негорючими матеріалами з двох сторін. Ліквідація осередків горіння вугілля повинна проводитися в присутності змінного майстра (начальника зміни).
Після ліквідації загоряння в камері електрофільтра необхідно відкрити двері на розвантажувальній стороні сушильного барабана. Двері необхідно відкривати без поштовхів та ударів, здатних викликати завихрення пилу.
11.42. Електротехнічні установки підприємств та їх експлуатація повинні відповідати вимогам чинних ДНАОП 0.00-1.32-01, ДНАОП 0.00-1.21-98 та інструкції з монтажу та експлуатації електроустатковання.
11.43. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок, які мають вибухонебезпечні зони, від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів повинен виконуватися відповідно до РД 34.21.122-87.
11.44. Шляхи евакуації людей, а також робочі місця виробничих приміщень (підбункерна частина вуглеприймання, дробильно-сортувальне, флотаційне, сушильне та пресове відділення, станція збирання та перекачування конденсату, заглиблена насосна, котельня) повинні мати аварійне освітлення, виконане відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01.
Аварійне освітлення повинне мати незалежне джерело електроенергії від іншої підстанції або окремого трансформатора.
На діючих підприємствах допускається застосування як аварійного освітлення шахтних акумуляторних світильників.
11.45. Маневрові локомотиви повинні бути обладнані іскрогасниками.
Забороняється заїжджати локомотивам у будівлю приймальних бункерів. При необхідності подавання вагонів у кінець тупика маневрові локомотиви виконують цю роботу тільки за наявності прикриття з відповідною кількістю вагонів.
11.46. Склади зберігання реагентів та рідких зв'язувальних речовин повинні відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним в цих Правилах.
11.47. Живильні баки реагентів об'ємом не більше добової витрати можуть бути в будівлі флотації за умови розміщення їх в окремому ізольованому приміщенні. Двері повинні бути протипожежними 2-го типу.
При цьому зазначене приміщення повинне бути обладнане:
самостійною приливно-витяжною вентиляцією;
стаціонарними паровими або пінними приладами пожежогасіння;
піддоном місткістю не менше 50 % об'єму живильних баків, що мають вільний злив у приймальний пристрій поза будинком.
11.48. Заповнення живильних баків реагентом і з'єднувальними речовинами слід здійснювати через трубопроводи спеціальними насосами.
Заповнювати їх вручну категорично заборонено.
11.49. З метою попередження переповнення реагентами та з'єднувальними речовинами баки повинні мати переливні трубопроводи з гідравлічними затворами з виводом їх у резервуари складу або спеціальні резервуари. Трубопроводи подавання реагентів і з'єднувальних рідин мають бути постійно справними.
11.50. Приміщення з живильними баками реагентів та з'єднувальних рідин повинні мати вентиляцію.
11.51. Проливання реагентів на підлогу, стіни та зовнішні частини машин неприпустимо. Розлиті реагенти повинні бути прибрані, а устатковання ретельно витерте.
11.52. Розігрівання антраценового масла в цистернах та резервуарах повинне здійснюватися до температури не більше 70° C.
11.53. Зберігання твердого пеку дозволяється тільки в пристосованих для цієї мети приміщеннях (місцях), захищених від дії сонячних променів та вітру.
11.54. Усі приміщення, де здійснюється подрібнення та розмелювання пеку, повинні бути ізольовані та обладнані витяжною вентиляцією.
11.55. Завантаження пеку в дробильні і змішувальні пристрої, а також змішування твердого пеку з вугіллям повинно здійснюватися за допомогою механічних пристроїв та при включеній витяжній вентиляції.
11.56. Конвеєрні стрічки, застосовувані на підприємствах, повинні бути виготовлені з негорючих, важкогорючих та важкозаймистих матеріалів, які не поширюють полум'я по поверхні згідно з ГСТУ 12.11.402-97.
11.57. Вогневі роботи на підприємствах, які переробляють вугілля, небезпечні за вибухом газу або вугільного пилу, проводяться відповідно до НАПБ А.01.001-95, ДНАОП 1.1.30-5.18-02.
11.58. На підприємствах, які перероблюють вугілля, небезпечне за вибухами вугільного пилу або газу, вогневі роботи повинні проводитися відповідно до ДНАОП 0.00-5.12-01, ДНАОП 1.1.30-5.18-02.
11.59. При виконанні вогневих робіт повинні дотримуватися вимоги ГОСТ 12.3.003-86 та цих Правил.
12. ШАХТИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У РЕЖИМІ ВОДОВІДЛИВУ ("СУХА КОНСЕРВАЦІЯ")
12.1. У проекті ліквідації шахти повинен бути розроблений розділ "Протипожежний захист", який підлягає експертизі в НДІГС "Респіратор".
Забороняється передавати шахту на реструктуризацію (закриття або консервацію) за наявності порушень вимог її протипожежного захисту.
12.2. На проммайданчиках ліквідованих шахт повинен бути улаштований пожежний резервуар місткістю не менше 100 м3. Заповнення резервуара може здійснюватися від однієї лінії підводного трубопроводу. Для заповнення резервуара може використовуватися освітлена технічна вода.
12.3. Від пожежних резервуарів до кожного ствола та об'єкта проммайданчика ліквідованої шахти повинен бути прокладений водопровід з розрахунковим діаметром, але не менше 100 мм.
12.4. Подавання води з поверхні в гірничі виробки ліквідованої шахти може здійснюватися по одному магістральному трубопроводу, прокладеному вертикальною або похилою виробкою. Як водоподавальні можуть бути використані водовідливні магістралі, повітропроводи тощо. Параметри мережі повинні бути обґрунтовані гідравлічним розрахунком згідно з КД 12.07.403-96.
12.5. Для ліквідованих шахт допускається подавання води в мережу пожежних трубопроводів насосами шахтного водовідливу.
12.6. Параметри пожежного трубопроводу розраховують за сумарною витратою води, необхідною на створення пожежної водяної завіси та на безпосереднє гасіння пожежі суцільним струменем з одного пожежного ствола. Загальна витрата води повинна бути не менше 0,022 м3/с (80 м3/год.).
12.7. Пожежний трубопровід функціонуючих гірничих виробок ліквідованої шахти обладнується пожежними кранами відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02.
12.8. Тиск води на виході з пожежних кранів, розміщення та кількість первинних засобів пожежогасіння повинні відповідати вимогам ДНАОП 1.1.30-5.34-02.
12.9. На шахтах, які ліквідуються і перебувають у стадії "сухої консервації", дозволяється природне провітрювання гірничих виробок у холодну пору року за узгодженням з НДІГС "Респіратор" і органами Держнаглядохоронпраці.
Директор Департаменту | |
Додаток 1 |
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ІНСТРУКЦІЙ ЩОДО ЗАХОДІВ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
1. Інструкції повинні розроблятися на основі цих Правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого устатковання вугільних підприємств.
Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки та дії персоналу у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї в пожежну охорону, евакуації людей та матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.
Інструкції можуть мати план евакуації людей та матеріальних цінностей.
Інструкції щодо заходів пожежної безпеки розробляють особи, які відповідальні за пожежну безпеку, їх затверджує керівник підприємства або особа, що виконує його обов'язки, вони узгоджуються з органами Державного пожежного нагляду, вивчаються в системі виробничого навчання та вивішуються на спеціально обладнаних стендах.
