МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПРИ РОБОТАХ НА ГАЛЬВАНІЧНИХ ДІЛЬНИЦЯХ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки для робітників, котрі забезпечують підготовку та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях. Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.
1.2 Роботи на гальванічних дільницях відносяться до робіт із шкідливими речовинами та підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 „Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.
1.3 Згідно зі ст.11 Закону України „Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.
1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:
котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;
з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право: працювати з агресивними та легкозаймистими хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки не нижчу И-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або ІУ-ої);
з котрими проведено вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці з відповідним записом у журналі інструктажу.
1.5 Робітники, котрі виконують роботи з підготовки та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях, зобов'язані:
знати та дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);
знати та дотримуватися вимог правил поведінки з устаткуванням та іншими засобами виробництва;
користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
дотримуватися вимог та зобов'язань з охорони праці, передбачених Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:
а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням;
в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;
проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст. 159 Кодексу Законів про працю України/КЗпПУ/).
повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу (ст.159 КЗпПУ).
1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.
1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.
1.8 При проведенні робіт на гальванічних дільницях можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:
а) фізичні:
ураження електричним струмом;
вибухонебезпека;
отримання термічних опіків;
підвищення або зниження рухомості повітря;
підвищення або зниження температури робочої зони;
б) хімічні:
отримання хімічних опіків;
отруєння;
токсична та подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання, нервову і серцеву системи) робочих рідин, їх парів, а також газоподібних продуктів хімічних реакцій.
1.9 Для виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах праці (ст.8 Закону) робітникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття, інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:
халат з кислотностійких тканин згідно з ГОСТ 12.4.103-83; ковпак (шапочка) з кислотностійких тканин згідно з ГОСТ 12.4.011-89;
чоботи гумові згідно з ГОСТ 12.4.137-2001; рукавички гумові (тип II) згідно з ГОСТ 12.4.103-83;
рукавички гумові технічні згідно з ГОСТ 20010-93;
фартух з прогумованої тканини згідно з ГОСТ 12.4.029-76;
нарукавники поліетиленові;
рукавички х/б одинарні або подвійні;
килимок діелектричний гумовий згідно з ГОСТ 4997-75;
окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013-85;
респіратор фільтруючий протигазовий РПГ-67 згідно з ГОСТ 12.4.004-74;
протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121-83;
коробки фільтруючі відповідної марки згідно з ГОСТ 12.4.122-83 (додаток А);
мило туалетне згідно з ГОСТ 28546-90;
рушник з бавовняної тканини.
1.10 Робітники, котрі забезпечують підготовку та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях, зобов'язані дотримуватися таких вимог санітарних норм та особистої гігієни:
розпочинати роботу тільки у відповідних засобах індивідуального захисту;
утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;
їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, які видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин), необхідно вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;
після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.
1.11 Робітники зобов'язані дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
1.12 При проведенні технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів необхідно враховувати властивості хімічних речовин та рідин, що використовуються, їх небезпечні чинники.
1.12.1 Калія діціано-(І) аурат (К [Аи (€N2)]) - безбарвні кристали, розчиннні у воді.
Густина - 3,45 г/см3.
При використанні розчину як електроліту відбувається накопичення сильнодіючої отрути - ціаніду, який має характерний запах гіркого
мигдалю. Ціанід - сильна отрута, яка діє смертельно навіть у малих дозах. Вдихання парів у мізерних дозах спричиняє запаморочення, нудоту.
ГДК у повітрі робочої зони 0,3 мг/ м3.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.2 Срібло азотнокисле або нітрат срібла (А§Ж)3), який називається також ляпісом (ГОСТ 1277-75. Серебро азотнокислое. Технические условия).
Це безбарвні прозорі кристали, які добре розчиняються у воді.
Густина - 4,35 г/см .
Токсична дія при багаторічній роботі: нітрат срібла відкладається в з'єднуючих тканинах стінок капілярів різних органів людини, в т.ч. у нирках, кістковому мозку, селезінці, а особливо в зіркових клітинах печінки у вигляді металу.
ГДК у повітрі робочої зони 0,01 мг/м .
Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.3 Калій роданістий (КС^) (ГОСТ 4139-75. Калий роданистьій. Технические условия).
Це кристали блідо-рожевого забарвлення, малотоксичні речовини. При тривалому вдиханні їх парів розвивається гострий психоз, що нагадує шизофренію з дезорієнтацією і галюцинаціями, а також гастрит. Психічні розлади зникають через три дні.
ГДК парів у повітрі робочої зони 50 мг/м .
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.4 Калій хлористий або хлорид калію (КСЬ) (ГОСТ 4234-77. Калий хлористьій. Технические условия).
Це безбарвні кристали, добре розчиняються у воді. Мало токсична речовина.
Густина - 1,98 г/см .
ГДК для повітря не обчислюється.
1.12.5 Нікель сірчанокислий (№8047Н2 О) (ГОСТ 4465-74. Никель (II) сернокисльїй 7-водньій. Технические условия).
Густина - 1,948 г/см .
Уражає тканини легенів, призводить до розладу нюху, а при контакті зі шкірним покривом з'являються нікелеві екземи. ГДК у повітрі робочої зони 0,5 мг/м3. Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6 Кислота борна (Н3В03) (ГОСТ 18704-78 Е. Кислота борная. Технические условия).
Безбарвні кристали. Густина - 1,43 г/см .
Смертельна доза для людини - 15-20 г. Уражає шкірний покрив і дихальні шляхи.
ГДК парів у повітрі робочої зони 10 мг/м3. Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.7 4,4 метиленбіс (О-анізид)-діаміно 3,3-диметоксідіфенілметан
(С15НУЧ2О2) - порошковидна речовина від світлокоричневого до коричневого кольору, розчиняється в ацетоні, бензолі. Слабкорозчинний у спирті.
Токсикологічна характеристика:
смертельна доза - 50 мг/кг, у шлунок - 250 мг/кг;
орієнтовний безпечний рівень дії (ОБРД) - 0,5 мг/м .
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Речовина пожежонебезпечна, аерозоль речовини
вибухонебезпечний. Температура самозаймання +297° С, аерозолю +412иС, нижня границя вибуху - 11,7 г/м .
1.12.8 Ацетон (СН3СОСН3) (ГОСТ 2768-84. Ацетон технический. Технические условия).
Ацетон - безбарвна, займиста рідина, розчинна у воді, вибухонебезпечна. Вибухонебезпечна концентрація у суміші з повітрям 2,55-12,8 %. Температура самозаймання - 465° С.
Ацетон є наркотиком, який вражає всі відділи нервової системи і має здатність накопичуватися в організмі людини.
ГДК у повітрі робочої зони 200 мг/м3.
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.9 Спирт етиловий (С2Н5ОН) (ГОСТ 17299-78. Спирт зтиловьій технический. Технические условия).
Прозора, безбарвна, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок, з характерним запахом. Легкорозчинна у воді, бензині та бензолі.
Густина - 0,789 г/см
Температура плавлення - +114 С
Температура кипіння - +78,3° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 3,6-19,0% (за об'ємом).
Температура межі розповсюдження полум'я:
нижня - +11 С,
верхня - +41 С
Етиловий спирт - наркотик, який спричиняє спершу збудження, потім параліч нервової системи.
Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м3.
З клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.10 Кислота азотна (НЖ>3) (ГОСТ 11125-84. Кислота азотная особой чистотьі. Технические условия).
Азотна кислота - безбарвна рідина (деколи забарвлюється в бурий колір розчиненими в ній оксидами азоту).
Азотна кислота негорюча, пожежонебезпечна рідина. Сильний окислювач, при контакті з багатьма горючими органічними матеріалами спричиняє їх самозагоряння з виділенням діоксиду азоту (Ж)2). Спирт і скипидар при контакті з азотною кислотою вибухають. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях.
Азотна кислота токсична. Дим, який містить діоксид азоту (N02), азотний ангідрид (М205) і туман азотної кислоти при перевищенні гранично допустимої концентрації роз'їдає дихальні шляхи, може спричинити руйнування зубів, кон'юктивіти й ураження роговиці ока.
Азотна кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки. Вдихання газоподібних оксидів азоту або парів кислоти спричиняє отруєння.
Гранично допустима концентрація (ГДК) азотної кислоти та її парів у повітрі робочої зони 2 мг/м (в переліку на N02).
З клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.11 Кислота соляна (НС1) (ГОСТ 14261-77. Кислота соляная особой чистотьі. Технические условия).
Соляна кислота - 38 % розчин у воді хлористого водню, на поівтрі „димить", добре розчиняє більшість металів, добре розчиняється у воді. При попаданні на шкіру спричиняє загальні захворювання, хімічні опіки. Пари соляної кислоти подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів та легенів.
Соляна кислота відноситься до речовин 3 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
ГДК парів у повітрі робочої зони 5 мг/м3.
1.12.12 Кислота сірчана (Н2804), (ГОСТ 14262-78. Кислота соляная особой чистотьі. Технические условия)
Сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина. Якщо сірчану кислоту розчинити у воді, то виділяється дуже велика кількість тепла, тому змішувати концентровану сірчану кислоту з водою слід дуже обережно. Щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шару розчину, треба вливати сірчану кислоту (як важчу) у воду невеликими порціями або тонким струменем.
Сірчана кислота інтенсивно поглинає воду, чим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо тих, які належать до класу вуглеводів (клітковина, цукор тощо). Концентрована сірчана кислота, особливо гаряча - сильний окислювач. Пари сірчаної кислоти подразнюють та обпікають слизову оболонку горла, верхні дихальні шляхи, уражають легені. При попаданні на шкіру сірчана кислота спричиняє тяжкі хімічні опіки.
ГДК у повітрі робочої зони 1 мг/м .
2 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.13 Кислота оцтова (СН3СООН) (ГОСТ 18270-72. Кислота уксусная особой чистотьі. Технические условия).
Оцтова кислота- легкозаймиста рідина з різким запахом. Температура спалаху - +38° С.
Температура кипіння - +118,1° С.
Температура самозагоряння - +454° С. Температура загоряння - +68° С.
Температурні межі загоряння: нижня - +35° С; верхня - +76° С.
•з
ГДК парів оцтової кислоти у повітрі робочої зони 5 мг/м .
3 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Категорія і група вибухонебезпечної суміші парів оцтової кислоти з повітрям 11А-Т1 згідно з ГОСТ 12.1.011-78.
Виявлення парів оцтової кислоти в повітрі проводять йодометричним методом. При перевищенні ГДК пари оцтової кислоти подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Оцтова кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки шкіри.
