Міністерство транспорту України

Державна адміністрація залізничного транспорту України

Примірна інструкція з охорони праці

для промивальника-пропарювача цистерн і

слюсаря з ремонту рухомого складу,

зайнятого заправкою і ремонтом клапанів зливних приладів цистерн

Київ 2003

Узгоджено

Держнаглядохоронпраці

лист від " 29 " грудня 2002 р.

№ 09-03-15/5359

Затверджено

наказ Укрзалізниці

" 15 " січня 2003 р.

№ 9-Ц

Узгоджено

Головний державний санітарний лікар

залізничного транспорту лист

від "01 " листопада 2002 р. № 465-08/02

Узгоджено ННДІОП

лист від " 29 " грудня 2002 р. № 472

ПІ 5.1.11-213-2003

Примірна інструкція з охорони праці

для промивальника-пропарювача цистерн

і слюсаря з ремонту рухомого складу,

зайнятого заправкою і ремонтом клапанів зливних приладів цистерн

Київ 2003

Зміст

Вступ 4

Загальні положення 4

Вимоги безпеки перед початком роботи 11

Вимоги безпеки під час виконання роботи 13

Вимоги безпеки після закінчення роботи 22

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 23

Вступ

Примірна інструкція встановлює основні вимоги безпеки під час промивання, пропарювання, очищення цистерн, заправленні і ремонті клапанів зливних приладів цистерн для нафтопродуктів і вагонів бункерного типу для нафтобітуму (далі по тексту - вагони-бункери) на промивально-пропарювальних станціях, пунктах (далі по тексту - ППС), в вагонних депо, на заводах Укрзалізниці промивальниками-пропарювачами і слюсарями з ремонту рухомого складу (далі по тексту - слюсарі).

З введенням у дію цієї Примірної інструкції вважати, що Типова інструкція з охорони праці для промивальників-пропарювачів цистерн і слюсарів на ремонті рухомого складу (на заправці і ремонті клапанів зливних приладів цистерн), №ЦВ/4760, затверджена 23.12.89р. МШС СРСР не застосовується на території України.

1. Загальні положення.

1.1. До самостійної роботи з промивання, пропарювання, очищення цистерн, а також заправці і ремонту клапанів зливних приладів цистерн допускаються чоловіки, які:

- досягли 18 річного віку і мають відповідну кваліфікацію за професією промивальника-пропарювача і слюсаря;

- пройшли медичний огляд у встановленому порядку та не мають медичних протипоказань;

- пройшли вступний і первинний інструктаж на робочому місці, навчання, стажування і перевірку знань з питань охорони праці.

1.2. Промивальник-пропарювач і слюсар зобов'язані:

- знати технологію підготовки цистерн до наливу різними нафтопродуктами, ремонту і заправки клапанів зливних приладів цистерн;

- знати способи визначення роду залишків вантажу, який раніше перевозився, по зовнішнім ознакам і властивостям (колір, в'язкість, запах);

- знати правила надання першої (долікарняної) допомоги;

- знати сигнали тривоги, які встановлені на ППС і місця знаходження пристроїв для їх подачі;

- знати вимоги техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки;

- виконувати тільки ту роботу, яка входить в їхні обов'язки або дорученої майстром (бригадиром);

- володіти безпечними способами праці;

- утримувати у справному стані і чистоті на протязі зміни інструмент, пристрої, інвентар, засоби індивідуального захисту (далі ЗІЗ), рятувальні засоби і первинні засоби пожежогасіння;

- уважно слідкувати за сигналами і розпорядженнями керівника робіт (майстра, бригадира) і виконувати його розпорядження;

- виконувати вимоги забороняючих, попереджуючих, вказівних і розпорядчих знаків, написів і іншої сигналізації;

- дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку;

- виконувати вимоги режиму праці і відпочинку.

1.3. Під час роботи на промивальника-пропарювача і слюсаря можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- рухомий склад, що рухається;

- транспортні засоби, що рухаються (електрокари, самохідні вишки або візки для огляду котлів цистерн);

- рухомі частини насосного, зливного, підіймально-транспортного і іншого обладнання;

- предмети і інструмент, які падають з висоти;

- електричний струм;

- підвищені рівні шуму і вібрації насосного, компресорного і іншого обладнання;

- недостатнє освітлення робочої зони і недостача штучного освітлення під час роботи всередині цистерни;

- підвищена температура поверхней обладнання під час обробки цистерн;

- підвищена загазованість повітря робочої зони парами і аерозолями нафтопродуктів;

- підвищена і понижена температура, вологість і рухомість повітря робочої зони під час роботи на відкритому повітрі;

- хімічні фактори, які діють на організм людини через дихальні шляхи, травну систему і шкіру.

Під час виникнення пожежо-вибухонебезпечної аварійної ситуації на працівників можуть діяти небезпечні фактори від вибуху і пожежі.

1.4. Згідно з Галузевими норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам залізниць, підприємств та організацій промивальник-пропарювач і слюсар повинні бути забезпечені наступними ЗІЗ:

- костюм брезентовий;

- костюм бавовняний;

- білизна натільна;

- рукавиці брезентові;

- протигаз шланговий;

- пояс запобіжний;

- чоботи юхтові вибухобезпечні. Взимку додатково:

- теплозахисний костюм;

- чоботи юхтові утеплені вибухобезпечні.

Під час очищення цистерн з-під етильованого бензину видаються додатково:

- чоботи гумові нафтомаслостійкі;

- костюм типу протиіпритного;

- рукавички гумові нафтомаслостійкі.

Видаються одночасно два костюми брезентові і дві пари натільної білизни на термін носіння 12 місяців. Під час застосування пневмокостюмів замість двох костюмів брезентових із терміном носіння 12 місяців видаються:

- костюм брезентовий;

- пневмокостюм.

Під час виконання робіт із зливання і збирання нафтових залишків видаються:

- костюм із плащ-намету;

- черевики шкіряні;

- чоботи на поліуретановій підошві;

- рукавиці брезентові;

- окуляри захисні. Взимку додатково видаються:

- теплозахисний костюм;

- чоботи утеплені.

1.5. Особистий одяг і спецодяг необхідно зберігати окремо:

- спецодяг - в камерах з сушильними і вентиляційними установками;

- особистий одяг - в кабінах з припливно-витяжною механічною вентиляцією.

В камерах для зберігання спецодягу періодично повинно проводитись прибирання.

1.6. Спецодяг, спецвзуття, а також засоби індивідуального захисту після зміни слід залишати в камерах. Спецодяг і інші засоби індивідуального захисту перед здаванням їх в камеру для зберігання повинні бути очищені від нафтопродуктів, які на них потрапили.

1.7. Промивальник-пропарювач і слюсар повинні слідкувати за станом спецодягу, своєчасно здаючи його для прання, на хімічне чищення і ремонт.

Не дозволяється зберігати, ремонтувати і прати спецодяг і захисні засоби в домашніх умовах.

1.8. Мазут, масла мастильні мінеральні, гас, нафта, парафін і інші речовини можуть викликати на шкірі екземи, дерматити, пігментації, фолікуліти (масляні вугрі), тощо. Силікат рідинний (скло рідке) викликає сильне подразнення шкіри і слизових оболонок. Під час його попадання на шкіру виникають гнійничкові захворювання. Подразнення шкіри (відчуття печення і червоніння) викликає бензин, в тому числі алкіл-бензин і його похідні, а також уайт-спирит і інші нафтопродукти.

Особиста обережність, застосування засобів захисту від забруднення, а також обмивання тіла теплою водою з милом попереджує ці захворювання.

1.9. Для захисту шкіри від дії нафтопродуктів, органічних розчинників повинні застосовуватись плівкоутворюючі креми (типу силіконових і ін.), пасти ХІОТ-6, "Біологічні рукавички", "Міколан", мазі Селиського, а також різні захисно-мийні пасти (ОП-7, ОП-10 тощо).

1.10. Від речовин, що містять ПЕК (пековий дистилат) шкіру необхідно оберігати протиопіковою пастою ХІОТ, а також світлозахисними пастами і кремами (цинкова, мелан).

1.11. На відміну від звичайного, етильований бензин має синє, рожеве, яскраво-оранжеве забарвлення і має отруйні властивості. Порушення санітарних правил під час роботи з ним може викликати гостре хронічне отруєння. Отруйні речовини, які містяться в етильованому бензині, здатні проникати в організм через дихальні шляхи, через рот (під час приймання їжі забрудненими руками, під час сифонування етильованого бензину шлангом тощо), через шкіру (під час обливання, використанні етильованого бензину для миття рук). Ніяких явищ при цьому спочатку не спостерігається. Накопичуючись в організмі, отруйні речовини можуть викликати хронічне отруєння. Ознаки гострого отруєння етильованим бензином під час попадання його в організм з'являються в більшості випадків не відразу, а після прихованого періоду, якій продовжується від декількох годин до 7-10 днів.

1.12. Під час надходження етильованого бензину в організм багаторазово в малих кількостях явище хронічного отруєння може розвиватись поступово, залишаючись непомітним інколи на протязі декількох тижнів і навіть місяців.

Небезпека отруєння етильованим бензином посилюється здатністю накопичуватися у зовнішньому середовищі на стінах і підлозі будівель, на оточуючих предметах і одязі працюючих.

1.13. Одяг і взуття, які забруднені етильованим бензином, треба негайно зняти, прийняти душ, одягнути чистий спецодяг і взуття, а якщо необхідно, і чисту натільну білизну. Під час незначного забруднення спецодягу і спецвзуття плями етильованого бензину необхідно змити неетильованим бензином, а в разі його відсутності використовувати гас.

1.14. Приймати їжу можна тільки в їдальнях, буфетах або в спеціально відведених для цього кімнатах, які мають відповідне обладнання. Не дозволяється зберігати і приймати їжу на робочих місцях.

Перед вживанням їжі або палінням необхідно ретельно вимити руки теплою водою з милом і прополоскати рот.

Руки забруднені етильованим бензином, необхідно витерти неетильованим бензином і вимити водою з милом.

1.15. Палити на території ППС допускається тільки в спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях, які позначені відповідними знаками.

1.16. Промивальник-пропарювач і слюсар не повинні мати при собі речей для паління: сірників, запальничок, тютюну, паперу. Ці предмети повинні зберігатись в місцях, відведених для паління.

Не дозволяється користуватися відкритим вогнем, а також ліхтарем у вибухонебезпечному виконанні.

1.17. Приступати до роботи всередині котла під час підготовки цистерн до наливу і ремонту дозволяється тільки після пропарки, промивки і вентилювання цистерн проточним повітрям. Необхідно впевнитись в наявності акта форми ВУ-19 по перевірці на вибухобезпечність газоповітряного середовища.

1.18. Проходження бригади промивальників-пропарювачів і слюсарів до робочого місця на залізничних коліях станції і ППС виконується за вказівкою старшого в бригаді (майстер, бригадир).

Під час знаходження на залізничних коліях промивальник-пропарювач і слюсар повинні виконувати наступні вимоги:

- проходити до місця роботи і з роботи, а також по території ППС за спеціально установленими маршрутами, позначеними знаками "Службовий прохід";

- проходити вздовж колій тільки по узбіччю або посередині міжколійя, звертаючи увагу на вагони і локомотиви, що рухаються по суміжних коліях;

- переходити колії під прямим кутом, попередньо переконавшись, що в цьому місці немає локомотива або вагона, що рухається на небезпечній відстані;

- переходити колію, яка зайнята рухомим складом, користуючись тільки гальмовими площадками вагонів, переконавшись в справності поручнів і підніжок і у відсутності локомотива або вагонів, що рухаються по суміжних коліях;

- під час сходу з гальмової площадки вагона триматися за поручні знаходячись обличчям до вагона, попередньо оглянувши місце сходу;

- обходити групи вагонів або локомотивів, які стоять на колії, на відстані не менше 5 м від автозчепу;

- проходити між розчіпленими вагонами, якщо відстань між автозчепами цих вагонів не менше 10 м;

- звертати увагу на показання світлофорів огородження, звукові сигнали і попереджувальні знаки;

- не переходити або не перебігати залізничні колії перед рухомим складом (локомотивом, вагоном, мотовозом, дрезиною тощо), що рухається;

- не ставати або не сідати на рейку;

- не сідати на підніжки вагонів або локомотивів і не сходити з них під час

руху;

- не знаходитись на міжколійі' між поїздами під час беззупиночного їх прямування по суміжним коліям;

- не переходити стрілки, які обладнані електричною централізацією, в місцях розміщення гостряків і поперечних скріплень стрілочних переводів, не ставати між гостряком і рамною рейкою або в жолоби на стрілочних переводах і на кінці залізобетонних шпал.

1.19. Виходячи на колію із приміщення, а також з-за будівель, які погіршують видимість колії, необхідно попередньо впевнитися у відсутності рухомого складу, що рухається по ній.

1.20. Під час виявлення порушень цієї Інструкції, несправностей обладнання, інструменту, захисних пристроїв, засобів індивідуального захисту і пожежогасіння, а також погіршення самопочуття, промивальник-пропарювач і слюсар зобов'язані без зволікання повідомляти про це керівнику робіт (майстру, бригадиру).