Узгоджено

Національний науково-дослідний інститут охорони праці України

Лист № 304 від 18.09.02 р.

Затверджено

Наказ ДК "Укртрансгаз"

№257 від 24.09.02 р.

ПІ 1.1.23- 205 -2002

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ТОКАРЯ

Київ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана інструкція призначена для всіх робітників, що працюють за професією токар на підприємствах ДК "Укртрансгаз".

1.2. До самостійної роботи допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення про присвоєння професії токар та придатні за станом здоров'я. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, токар повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого токаря. Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

1.3. Робочим місцем токаря є токарний верстат, біля якого він перебуває на протязі всієї робочої зміни. Робота токаря полягає у здійсненні різних операцій на токарному верстаті.

1.4. Токар повинен знати: основні вимоги з охорони праці, передбачені даною інструкцією, інструкціями за видами робіт та інструкціями заводів-виготовлювачів з експлуатації обладнання, що використовується у роботі; правила безпечного використання слюсарного та контрольно-вимірювального інструменту; властивості шкідливих та отруйних речовин; правила користування засобами колективного та індивідуального захисту; порядок надання першої долікарняної допомоги потерпілим при нещасних випадках; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Токар повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам. Порушення токарем вимог інструкцій розглядається як порушення ним трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

Кодексом законів про працю України передбачені наступні дисциплінарні стягнення: догана, звільнення.

1.5. Токар зобов'язаний безпечно виконувати роботи з токарної обробки деталей, зокрема, довгомірних із застосуванням рухомого і нерухомого люнетів, нарізання зовнішніх і внутрішніх різей будь-якого типу та безпечно експлуатувати верстат, обладнання, інструмент та пристрої, які він може використовувати протягом робочого дня.

1.6. Згідно з Відомчими нормами безкоштовної видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту, затвердженими наказом ДК "Укртрансгаз" від 20.12.2000 №296 (розділ 5, п.5.4), токарю видається наступний спецодяг:

При виконанні робіт з рясним охолодженням скипидаром, гасом та мастилами:

• Комбінезон віскозно-лавсановий (ГОСТ 12.4.109-82) - на 12 місяців.

• Черевики шкіряні (ГОСТ 5394-74) - на 12 місяців.

• Окуляри захисні (ГОСТ 12.4.013-75) - до зносу. При виконанні робіт з сухої обробки деталей:

• Комбінезон віскозно-лавсановий (ГОСТ 12.4.109-82) - на 12 місяців.

• Черевики шкіряні (ГОСТ 5394-74) - на 12 місяців.

• Респіратор (ТУ6-16-2485-81) - до зносу.

• Окуляри захисні (ГОСТ 12.4.013-75) - до зносу. При виконанні робіт з рясним охолодженням емульсією:

• Комбінезон віскозно-лавсановий (ГОСТ 12.4.109-82) - на 12 місяців.

• Черевики хромові (ГОСТ 5394-74) - на 12 місяців.

• Окуляри захисні (ГОСТ 12.4.013-75) - до зносу.

При постійній роботі по обробці деталей з магнієвого сплаву:

• Костюм бавовняний з вогнезахисним просоченням (ГОСТ 12.4.045-78)-на 12 місяців.

• Черевики хромові (ГОСТ 5394-74) - на 12 місяців. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і

спецвзуття понад встановлені норми.

Спецодяг токаря повинен бути добре підігнаний і застібнутий.

1.7. У процесі виробничої діяльності на токаря діють небезпечні та шкідливі виробничі фактори: запиленість, шум, підвищена травмонебезпека, емульсії, мастила. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.8. До робочого місця токаря та інструменту, який використовується протягом робочого дня, ставляться такі вимоги:

на кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на

всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що

виступають;

робоче місце токаря повинно мати достатнє освітлення, у тому числі, і місцеве;

пускові пристрої, електродвигуни, а також металеве обладнання, яке може

опинитись під напругою, повинні бути заземленими;

оброблювані заготовки, що виступають за габарити обладнання, повинні бути

огороджені і мати надійні, стійки підтримуючі пристрої;

верстати, під час роботи на яких виділяється стружка або іскра, повинні бути

забезпечені зручними для експлуатації запобіжними пристроями з досить міцним

склом або іншим прозорим матеріалом для захисту очей.

1.9. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна токаря сприяє попередженню професійних отруєнь і захворювань. Для запобігання простудним захворюванням необхідно стежити, щоб одяг і взуття не були мокрими, уникати протягів, не допускати переохолодження і перегрівання тіла. Токар зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

утримувати у чистоті і порядку робоче місце;

правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями,

спецодягом і індивідуальними засобами захисту;

утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді; - для запобігання шкірним захворюванням при користуванні охолоджуючими

рідинами (емульсії, масла тощо) необхідно перед початком роботи змастити руки

спеціальними пастами;

перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;

дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;

дотримуватись режиму праці і відпочинку;

при появі температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягти спецодяг, застібнути, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, одягти головний убір.

2.2. Підготувати верстат до роботи.

2.3. Перевірити наявність, справність робочого інструменту і розкласти його у порядку, зручному для роботи.

2.4. Відрегулювати освітлення так, щоб робоча зона була достатньо освітлена, а світло не засліплювало очі.

2.5. Перевірити верстат на холостому ході, а саме:

- справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, запинки тощо);

- справність системи змащення і охолодження;

- справність фіксації важелів включення і переключення (впевнитись, що можливість самовільного переключення з холостого ходу на робочий виключена);

- відсутність слабини у рухомих частинах верстата, особливо у шпинделі, поздовжніх і поперечних полозках супорта.

2.6. Перевірити справність та наявність усіх огороджень і пристроїв, надійність закріплення різального інструменту.

2.7. Перевірка справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв, захисного заземлення, огородження проводиться візуально.

2.8. При виявленні несправностей інструменту, обладнання верстата, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника робіт.

2.9. Одержати від керівника робіт завдання на майбутню роботу.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Вимоги безпеки під час обробки різанням повинні бути викладені у технологічній документації і виконуватися протягом усього технологічного процесу.

3.2. Використовувати інструмент та пристосування тільки за призначенням.

3.3. Під час установлення (нагвинчування) патрона чи планшайби на шпиндель необхідно підкладати під них на верстат дерев'яні прокладки з виїмкою по формі патрона (планшайби); нагвинчувати тільки вручну.

3.4. Згвинчування патрона (планшайби) ударами кулачків об підставку допускається тільки при ручному обертанні патрона.

3.5. Під час обробки деталей довжиною, що дорівнює 12 діаметрам і більше, а також при швидкісному і силовому різанні деталей довжиною, яка дорівнює восьми діаметрам і більше, необхідно застосовувати додаткові опори (люнети).

3.6. Надійно і жорстко закріпляти деталі у патроні верстата. Після закріплення деталі вийняти із патрона торцевий ключ. Не допускати, щоб кулачки виступали за бокову поверхню патрона. Якщо кулачки виступають, необхідно замінити патрон або вставити спеціальні захисні пристосування.

3.7. За наявності на верстаті гідравлічних, пневматичних або електромагнітних пристроїв для закріплення деталей, необхідно захищати від механічних пошкоджень трубки подач повітря, рідини, електроенергії.

3.8. Під час обробки заготовок у центрах необхідно застосовувати безпечні хомути або повідкові патрони.

3.9. Під час закріплення заготовок у центрах: протерти та змастити центрові отвори;

застосовувати токарні центри, які відповідають розмірам отворів; не допускати упору центра у дно центрового отвору заготовки; не затягувати туго задній центр, надійно закріпляти задню бабку;

- надійно закріпляти заготовку у хомутах, щоб вона не прокручувалась у процесі обробки.

3.10 Під час обробки пруткового матеріалу, виступаючий з шпинделя кінець прута необхідно захищати по всій довжині. Довжина прута повинна відповідати паспортним даним верстата.

3.11. Під час швидкісної обробки дозволяється працювати тільки з рухомим центром.

3.12. Під час перевірки правильності установки заготовки у патроні необхідно користуватись шматком крейди.

3.13. Під час обробки металів, котрі дають стружку, не допускати намотування її на заготовку, яка обробляється, інструмент, патрон; у цих випадках користуватись спеціальними різцями. Скидати стружку необхідно від себе і у бік від патрона.

3.14. Поверхню заготовки, яка обробляється, необхідно розміщувати поближче до патрону.

3.15. Для установки різця по осі центрів необхідно користуватися тільки спеціально для цього призначеними прокладками. Не допускається застосування для цієї мети випадкових предметів.

3.16. Під час відрізування не можна притримувати відрізаний кінець руками. Наприкінці відрізування необхідно зменшити швидкість різання і подачу інструменту.

3.17. Для захисту очей від стружки та бризок охолоджувальної рідини необхідно користуватися захисним екраном або окулярами.

3.18. Виліт різця під час закріплення його у різцетримачі не повинен перевищувати 1,5 висоти його тримача. Кріпити різець необхідно не менше, ніж двома болтами різцетримача.

3.19. Під час центрування деталей на верстаті та їх вимірювання, а також під час виконання операцій по шліфуванню наждаком, зачищенню чи відпилюванню - різець необхідно відводити від патрона на безпечну відстань.

3.20. Підводити різець до деталі, що обробляється, необхідно обережно і тільки під час роботи верстата, а відводити до зупинки верстата.

3.21. Під час підрізки торців обробку необхідно починати від центру, при цьому різець повинен бути встановлений по осях центрів.

3.22. Різці з напаяними пластинами з твердих сплавів необхідно ретельно контролювати; не користуватися різцями, пластини котрих мають тріщини або ознаки відриву від тіла різця.

3.23. Різальний інструмент вводити у метал поступово, плавно, без удару. Особливо це важливо під час роботи твердосплавним інструментом. Пластина з твердого сплаву під час різкого введення різця у метал може виламатися і осколками нанести травму.

3.24. Не можна допускати нагромадження стружки біля верстата під час роботи.

3.25. При кожному включенні верстата необхідно впевнитись, що пуск верстата нікому не загрожує.

3.26. Токар повинен зупинити верстат та вимкнути двигун:

при виявленні несправностей пристроїв (люфт та вібрація затискного патрона,

недостатнє утримання деталей, поломка чи недостатнє кріплення різця) та

електродвигуна;

при огляді, чистці, змащуванні верстата;

при встановленні та знятті тяжких заготовок;

під час вимірювання оброблюваних деталей, якщо відсутні спеціальні пристрої для

вимірів на ходу.

3.27. Під час виконання операцій на токарному верстаті необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки:

- чистити та змащувати частини верстата тільки за умови його повної зупинки;

- встановлювати заготовки тільки під час повної зупинки верстата;

- ремонтувати верстат та його механізми, а також підкручувати болти та гайки тільки за умови повної зупинки верстата;

- не гальмувати обертові частини верстата рукою;

- під час роботи верстата не подавати рукою у шпиндель оброблюваний прут;

- користуватись напилком та іншими інструментами тільки з дерев'яними ручками;

- стружку з верстата видаляти за допомогою спеціальної щітки;

- не залишати включений верстат навіть на короткий час;

- проводити прибирання верстата та робочого стола за умови його повної зупинки;

- не допускати до роботи на верстаті осіб, котрі не мають до нього відношення.

3.28. Готові заготовки і деталі необхідно складувати на спеціальних стелажах, не захаращувати робоче місце і підходи до нього .

3.29. Для уникнення порізу ніг металевою стружкою забороняється працювати на верстаті взутими у босоніжки, тапочки.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Зупинити верстат, вимкнути електродвигун.

4.2. Привести у порядок робоче місце:

- прибрати стружку з верстата;

- різці, вимірювальні пристосування та інструменти скласти у спеціально відведене місце;

- прибрати з верстата готові деталі, заготовки.

4.3. Спецодяг, захисні пристрої привести у порядок і скласти їх в установленому місці.