Узгоджено

Національний науково-дослідний інститут охорони праці України

Лист № 304 від 18.09.02 р.

Затверджено

Наказ ДК "Укртрансгаз"

№257 від 24.09.02 р.

ПІ 1.1.23- 205 -2002

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВУЛКАНІЗАТОРНИКА

Київ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дана інструкція призначена для всіх робітників, що працюють за професією вулканізаторник на підприємствах ДК "Укртрансгаз".

1.2. До самостійної роботи допускаються особи у віці не молодше 18 років, які у навчальному закладі отримали професію вулканізаторника та за станом здоров'я можуть бути допущені до вказаної роботи. Перед допуском до самостійної роботи, після отримання вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, яка проводиться за екзаменаційними білетами, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, вулканізаторник повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2-15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого вулканізаторника. Допуск до самостійної роботи здійснюється при позитивних результатах стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

1.3. Вулканізаторник виконує ремонт шин і камер методом вулканізації, який полягає у прогріві виробів, що склеюються, у мульдах, на варочних плитах чи вулканізаційному апараті з доведенням температури нагріву до 140-145°С.

1.4. Вулканізаторник повинен знати: основні вимоги з охорони праці, передбачені даною інструкцією, інструкціями за видами робіт та інструкціями заводів-виготовлювачів з експлуатації обладнання, що використовується у роботі; властивості шкідливих та отруйних речовин; правила користування засобами індивідуального та колективного захисту; порядок надання першої долікарняної допомоги при нещасних випадках; правила внутрішнього трудового розпорядку.

Вулканізаторник повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам. Порушення вулканізаторником вимог інструкцій розглядається як порушення ним трудової дисципліни, за яке до нього може бути застосовано стягнення згідно з чинним законодавством.

Кодексом законів про працю України передбачені наступні дисциплінарні стягнення: догана, звільнення.

1.5. Вулканізаторник повинен забезпечувати безпечне виконання робіт з ремонту шин та камер та безпечної експлуатації механізмів, обладнання, інструменту і пристроїв, які він може використовувати на протязі робочого дня.

1.6. Вулканізаторник зобов'язаний виконувати тільки ту роботу, яка дозволена адміністрацією, без дозволу і інструктажу не проводити роботу, яка не входить в обов'язки вулканізаторника.

Під час робити бути уважним, не займатися сторонніми справами і розмовами, не відвертати увагу інших.

1.7. Згідно з Відомчими нормами безкоштовної видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту, затвердженими наказом ДК "Укртрансгаз" від 29.12.2000р. № 296, (розділ 5, п.5.9) та ДНАОП 0.00-3.06-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту", затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 20.10.98р. № 207, (п.4), вулканізаторнику видається наступний спецодяг:

• Костюм бавовняний (ГОСТ 12.4.109-82) - на 12 місяців.

• Черевики шкіряні (ГОСТ 12.4.137-84) - на 12 місяців.

• Рукавиці комбіновані (ГОСТ 12.4.010-75) -на 2 місяці. Колективним договором по підприємству може бути передбачена видача спецодягу і

спецвзуття понад встановлені норми.

Спецодяг вулканізаторника повинен бути добре підігнаний і застібнутий .

1.8. Робочим місцем вулканізаторника є приміщення мехмайстерні (гаражу), відведене для виконання вулканізаційних робіт.

1.9. У процесі виробничої діяльності на вулканізаторника діють наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук), ураження електричним струмом, наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину). Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна вулканізаторника сприяє запобіганню професійним отруєнням і захворюванням.

Вулканізаторник зобов'язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

• утримувати в чистоті і порядку робоче місце ;

• правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і засобами індивідуального захисту;

• утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді;

• перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;

• дотримуватись питного режиму з врахуванням особливостей умов праці;

• дотримуватись режиму праці і відпочинку;

• при появі температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря. Для виключення випадків отруєння забороняється застосовувати бензин чи метанол

(інші легкозаймисті і отруйні речовини) для миття рук, спецодягу чи деталей та вживати їх (інші лаки, фарби, емульсії, реагенти) як алкогольні та наркотичні речовини.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Надіти встановлений для даного виду робіт спецодяг, спецвзуття, головний убір і, за необхідності, інші засоби індивідуального захисту.

2.2. Включити припливно-витяжну вентиляцію.

2.3. Перевірити справність місцевого відсмоктувана верстата для шорсткування.

2.4. Уважно оглянути робоче місце, прибрати усі предмети, що заважають в роботі. Перевірити справність робочого інструменту, розкласти його зручно, у безпечному для користування порядку.

2.5. Впевнитись у тому, що робочий інструмент, пристрої, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам безпеки.

2.6. Необхідно перевірити цілісність і справність заземлення обладнання, справність електропроводки та електроарматури.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час роботи на вулканізаційних апаратах необхідно постійно стежити за рівнем води у котлі, тиском пари за манометром та дією запобіжного клапана. При зниженні рівня води її можна підкачувати тільки невеликими порціями.

3.2. Працювати дозволяється тільки на справному вулканізаційному апараті. Ремонтувати апарат дозволяється після його повної зупинки і відсутності тиску у котлі.

3.3. Під час експлуатації парових котлів для живлення вулканізаційного обладнання необхідно дотримуватись вимог діючої на підприємстві Інструкції з безпечної експлуатації та обслуговування котлів, які працюють під тиском.

3.4. Під час огляду покришки за допомогою спредера необхідно слідкувати за тим, щоб гаки постійно захоплювали борти покришки. Якщо гаки погнулися, необхідно призупинити роботу.

3.5. Роботу з шорсткування шин необхідно проводити тільки у захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.

3.6. Розкроювання, промазування матеріалу гумовим клеєм і складання варильних мішків необхідно виконувати на спеціальних столах.

3.7. Впускання пари у парову оболонку мульди кільцевого вулканізатора, а також повітря у повітряний мішок, можна проводити тільки після закривання форми, у вулканізаційний котел - тільки переконавшись, що кришка закрита і надійно зафіксована (кришка котла повинна бути щільно закрита і не мати перекосів).

3.8. Під час роботи на парових мульдах подача стисненого повітря у варильний мішок може проводитись тільки після остаточного закріплення покришки та бортових накладок струбцинами.

3.9. Послабляти струбцини дозволяється за умови попереднього випуску повітря із варочних мішків.

3.10. Готовити гумовий клей і переливати бензин слід лише у спеціально обладнаних приміщеннях.

3.11. Під час виконання ремонтних робіт у приміщеннях, де використовується бензин або гумовий клей, слід застосувати тільки інструмент, який не дає іскри. У цих приміщеннях не дозволяється заточувати ножі та інший інструмент.

3.12. Під час вирізання латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал). Дозволяється працювати тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо. Зачищати ушкоджені місця покришок і камер на шліфувальних верстатах слід у захисних окулярах.

3.13. Після очистки пошкодженого місця латку притискують до ремонтувальної камери гвинтом струбцини і проводять вулканізацію.

3.14. Виймати камеру із струбцини після вулканізації виконувати за умови повного охолодження відновленої ділянки.

3.15. Зберігати бензин в металевій посудині з герметичною пробкою і з постійною запобіжною сіткою у наливному отворі.

3.16. Місткості з бензином та клеєм необхідно держати тільки щільно закритими, відкриваючи у разі потреби. На робочому місця дозволяється зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу.

3.17. Для приготування гумового клею дозволяється використовувати тільки неетильований бензин .

3.18. Для запобігання виникненню статичної електрики і спалахуванню бензину під час переливання його з однієї посуди в іншу до горловини зливної труби або до верхнього краю посудини, яка спорожнюється, прикріпити латунний ланцюжок, опустивши його кінець на дно посудини, яка наповнюється, так, щоб струмінь стікав по ній.

3.19. Тару з-під бензину промити гарячим мильним розчином протягом 20-30хв. або водним розчином каустичної соди.

3.20. Сушити намазані гумовим клеєм або очищені бензином покришки і ремонтні матеріали при температурі не вище 30°С.

3.21. Роботи з приготування гумового клею і вулканізацію проводити при включеній вентиляції.

3.22. Перед встановленням шліфувального каменю на верстат впевнитися у відсутності на камені механічних дефектів, які можуть викликати його розрив.

3.23. Шліфувальний камінь закріплюють фланцями. Між фланцями навколо з обох боків необхідно встановлювати прокладки з еластичного матеріалу товщиною від 0,5 до З мм.

3.24. Чищення, змащування і прибирання верстата слід проводити лише після його зупинки, гумовий пил видаляти тільки спеціальною щіткою.

3.25. У випадках виявлення несправностей в електромережі або електроустаткуванні

викликати електромонтера, а не усувати ці несправності самому .

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути тиск пари і повітря від приладів і обладнання, відключити електрообладнання.

4.2. Привести в порядок робоче місце, очистити обладнання, пригорілу гуму акуратно усунути, а потім це місце протерти ганчіркою, змоченою в бензині, попередньо охолодивши апарат до температури повітря, протерти інструмент та пристосування і скласти їх у спеціально відведене місце.

4.3. Зняти спецодяг, повісити його в спеціально відведену шафу. Вимити руки і обличчя водою з милом або прийняти душ.

4.4. Повідомити майстру про всі порушення і неполадки, які були виявлені у процесі роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. В аварійних ситуаціях необхідно вимкнути живлення електричним струмом.

5.2. Вимикати вулканізатор необхідно у наступних випадках:

а) при небезпеці ураження електричним струмом;

б) при несправності шліфувального верстату (тріщини круга, знос круга).

5.3. При несправності насоса (неможливо підкачати воду) слід негайно зупинити роботу, вилучити паливо з топки та випустити пару. Гасити паливо водою не дозволяється.

5.4. Вулканізаторник, який помітив пожежу або задимлення та інші явища, які можуть привести до виникнення пожежі, зобов'язаний:

— негайно викликати пожежну охорону по телефону або пожежному сповіщувачу;

— викликати до місця пожежі майстра, виконроба або начальника дільниці;

— вжити заходів щодо обмеження розповсюдження вогню і ліквідації пожежі. 5.5.Послідовність надання першої допомоги:

• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з ураженої зони, загасити полум'я, у тому числі на одязі, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;

• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів щодо його рятування;

• вжити необхідних заходів щодо рятування потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);

• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;

• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.