Надаючий допомогу видаляє з порожнини рота постраждалого сторонні тіла або харчову масу, підводить, свою ліву руку під його шию, а правою зміщує шелепу до гори для попередження западання язику. В цьому випадку гортань постраждалого звільняється для проходження повітря.
Надаючий допомогу робить два-три глибокі вдихи, а потім через марлю або хустку вдуває повітря з свого рота в рот постраждалого. Після кожного вдиху дихальні шляхи постраждалого звільняються для видиху.
В цей час надаючий допомогу знов робить два-три глибокі вдихи і повторює вдування повітря постраждалому.
Частота вдихів "з рота в рот" 12-16 разів па хвилину.
Правильність проведення штучного дихання перевіряють по розширенню грудної клітини, її опусканню і характерному шуму при видиху повітря з легенів потерпілого через рот і ніс.
Штучне дихання роблять до прибуття лікаря.
Відключити напругу. Якщо неможливо цього зробити, то необхідно обірвати або перерубувати дроти гострим предметом з ізольованою ручкою. При відокремленні постраждалого від струмоведучої частини електроустановки, слід користуватися струмонепровідними предметами або сухим одягом. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно вжити заходи, що виключають його падіння.