Страница 2: ПІ 1.1.70-405-2005. Примірна інструкціяз охорони праці для підривника (3271)

Сейф змінного зберігання ВМ повинен мати надійні замки, ключі від яких підривник зберігає при собі.

1. Підривник, що одержав ВМ, зобов'язаний витратити їх протягом зміни за призначенням. Якщо ВМ не витрачені або витрачені не повністю, підривник зобов'язаний здати ВМ або їх залишки на склад.
2. Завантаження вагонеток (місткостей) вибуховими речовинами на поверхні шахти виконується на спеціальному майданчику. На час розвантажувально-навантажувальних робіт майданчик, за відсутності стаціонарної огорожі, захищається канатом з прикріпленням через 2-2.5м червоних прапорців.
3. Вагонетки або транспортно-зарядні машини з ВМ и шахті розміщуються в пунктах-виробках відстою, що знаходяться під охороною. При цьому, кожне місце зосередження ВМ необхідно забезпечити чотирма вогнегасниками, пожежним стволом, приєднаним до протипожежної магістралі з водою.
4. При доставці контактними електровозами вагонетки накриваються вогнезахисним покриттям. При цьому у вагоні для перевезення людей необхідно мати не менш 4-х справних вогнегасників.
5. Підривники, що вперше виділені на доставку ВМ, повинні бути проінструктовані на загальних підставах про правила поводження з ВМ і ЗІ і протипожежними заходами із записом в книзі інструктажу.
6. Доставка ВМ на півповерхові виробки виконується підривником або проінструктованим підривником в справних сумках по вертикальним виробкам - піднятковим, обладнаним згідно типового паспорта сходовим ходом.
7. При доставці ВМ у витратні склади і в місця тимчасового зберігання ВМ при підготовці масових вибухів підривник повинен супроводжувати рухомий склад з ВМ знаходячись в спеціальному вагоні. Допускається піший супровід складу з ВМ, при цьому швидкість руху складу повинна відповідати швидкості пересування підривника.
8. Підривник зобов'язаний охороняти доставлені ВМ як в період доставки, так і в міжзмінні перерви, міняючись на місцях зберігання ВМ. Пропуск осіб в небезпечну зону здійснюється згідно пропусків або письмових дозволів відповідального керівника вибуху.
9. Підривник, що виконує вибухові роботи по ліквідації зависань руди в дучках (рудоперепускниках), а також при подрібненні негабаритів, зобов'язаний:
1. Ознайомитися з паспортом вибухових робіт на вторинне подрібнення і "Проектом організації робіт на випуск, доставку і виробництво підривних робіт по подрібненню негабаритів і ліквідацію заторів в дучках і рудоспусках" - під розпис.
2. Перед виконанням підривних робіт, перш ніж подати звуковий сигнал, видалити всіх людей, не зайнятих підривними роботами, за межі небезпечної зони і на всіх можливих підступах до місця виконання підривних робіт виставити пости охорони.
3. Подавши попереджувальний сигнал, підготувати і встановити накладний заряд, змонтувати і перевірити з безпечної відстані вибухову мережу, подати бойовий сигнал і виконати вибух, замкнути накоротко кінці проводки, і після провітрювання виробки, але не раніше ніж через 5 хв. після вибуху, змотати вибуховий дріт і оглянути місце виконання вибуху. Після чого підривник зобов'язаний подати сигнал "відбій".
4. Монтаж вибухової мережі здійснювати від заряду до джерела струму.
5. Якщо при включанні джерела струму вибуху не відбулося, від'єднати магістральні дроти від клем джерела струму, кінці їх накоротко замкнути, узяти з собою ключ від джерела струму і з'ясувати причину "відмови". Підходити в цьому випадку до місця вибуху можна не раніше, ніж через 10 хв., незалежно від типу електродетонаторів, що застосовані.
6. Різати детонуючий шнур на відрізки необхідної довжини до введення його в заряд необхідно гострим ножем .
7. Заряд вводити під завислу руду в дучці (рудоперепускнику) на місці із застосуванням детонуючого шнура, знаходячись при цьому збоку від випускного отвору в закріпленій частині виробки. Звернути увагу на справність кріплення, відсутність навислих кусків породи.
8. При заряджанні накладних, шпурових і концентрованих зарядів свердловин не повинні виконуватись інші роботи, не пов’язані з підготовкою і проведенням підривних робіт; всіх сторонніх осіб необхідно видалити за межі небезпечної зони.
10. Підривник, що виконує заряджання і вибух шпурових зарядів при проходці гірничих виробок, зобов'язаний:
1. Ознайомитися з паспортом буропідривних робіт і "Проектом організації робіт на проходку гірничої виробки" під розпис.
2. При не відповідності кількості шпурів в забої, їх розбіжності, глибині і т.д. паспорту БВР (буро-вибухових робіт), підривник зобов'язаний доповісти про це нагляду, а підривнику роботи вести в тому випадку, якщо в наряд-путівку внесені відповідні корективи гірничим майстром.
3. Перед заряджанням шпурів необхідно:
4. Видалити всіх людей, не пов'язаних із заряджанням, з небезпечної зони.
5. Розставити пости або встановити попереджувальні знаки (плакати) в місцях обумовлених в паспорті буропідривних робіт.
6. Обібрати куски породи, що відшарувалися, в чолі забою і покрівлі.
7. Переконатися у тому, що забій відбурений згідно паспорта БВР, засоби провітрювання справні і відповідають проекту, шляхи відходу із забою не захаращені породою, матеріалами, кріплення не порушено, і відставання його не більше передбаченого паспортом кріплення.
8. Вибрати і підготувати місце для виготовлення патронів-бойовиків і подати попереджувальний сигнал, який означав що вхід в забій заборонений і постові припиняють, допуск людей в небезпечну зону.
11. При заряджанні шпурів для забезпечення безпеки підривник зобов'язаний:
1. Виготовити патрони-бойовики в кількості, необхідній для вибуху в даному забої (окрім стволів шахти), з виконанням наступних вимог:
2. Подрібнити патрон, з торця патрона розвернути паперову обгортку, голкою з матеріалу, що не дає іскри, зробити заглиблення для детонатора і ввести запалювальну трубку або електродетонатор. Краї обгортки потім зібрати і зав'язати шпагатом разом з вогнепровідним шнуром або дротами електродетонатору.
3. При електричному вибуху допускається проколювати торець патрона, не розвертаючи паперову обгортку, здійснити введення електродетонатора в патрон ВМ, закріпивши його накладенням петлі дротів на кінець патрона-бойовика.
4. Патрон-бойовик з пресованих ВМ виготовляти тільки з патронів з гніздами заводського виготовлення.
5. Вводити патрони-бойовики і патрони ВМ в шпури без зусиль і поштовхів, користуючись для цього дерев'яними, алюмінієвими або поліетиленовими забійниками.
6. При заклинюванні патронів в шпурах не тягнути за вогнепровідний шнур або дроти електродетонаторів.
7. Для збільшення густини заряджання розрізати паперову або поліетиленову оболонку патронів основного заряду (окрім патронів з пресованим ВМ).
12. При механізованому заряджанні шпурів для забезпечення безпеки необхідно:
1. Всі виготовлені патрони-бойовики ввести в шпури, а кінці запалювальних трубок зібрати в пучок.
2. Завантажити бункер зарядника вибуховою речовиною.
3. Ввести в шпур зарядний шланг до патрона-бойовика, потім подати його назад на 30-40 см і почати заряджання.
4. При заповненні шпура згідно паспорта БВР заряджання припинити.
5. При вибуху за допомогою електродетонаторів патрони-бойовики вводяться після заряджання шпура гранульованими ВМ.
6. У виробках висотою більш 2-х метрів верхні шпури заряджати із спеціальних драбин, а підошвені - в останню чергу, з метою скорочення часу контакту ВР з водою.
13. При монтажі вибухової мережі:
1. Зняти напругу на електроустановках, силових кабелях і контактному дроті в радіусі небезпечної зони до початку монтажу вибухової мережі.
2. Монтувати вибухову мережу в напрямі від заряду до джерела струму, після видалення не пов'язаних з монтажем осіб за межі небезпечної зони.
3. Всі з'єднання дротів надійно захищати, зрощувати і ізолювати за допомогою контактних затискачів.
4. Перевірити приладом ВІС 1 провідність вибухової мережі.
5. Під'єднувати дроти вже змонтованої вибухової мережі до наступних дротів після замикання кінців останніх накоротко.
6. Перед вибухом подати другим сигнал - бойовий, піти в укриття, і привівши в дію вибухову машинку, виконати вибух.
7. Якщо вибуху не відбулося - від’єднати магістральні дроти від клем вибухової машинки, замкнути їх накоротко, узяти з собою ключ вибухової машинки і з'ясувати причину відмови.

Підходити до місця вибуху не раніше ніж через 10 хв., незалежно від типу електродетонаторів, які застосовані, а при електровогняному - через 15 хв., рахуючи з моменту запалення.

1. Якщо вибух відбувся - виходити з укриття і підходити до місця вибуху після повного провітрювання забою, від’єднання і замикання накоротко магістральних дротів, але не раніше ніж через 5 хв. після вибуху.
2. Після провітрювання і обстеження місця вибуху подати сигнал - відбій, що означає закінчення вибухових робіт.
1. При виявленні відмови (або підозрі на неї) підривник зобов'язаний:
1. Виключити доступ людей в забій і повідомити особу змінного нагляду.
2. При виявленні у відмовленому заряді дротів від електродетонатора замкнути їх накоротко.
3. Роботи, пов’язані з ліквідацією відмов, проводити під спостереженням особи змінного нагляду.
4. Ліквідовувати шпурові заряди, що відмовили, таким чином:
1. Перевірити приладом ВІС-1 цілісність містка електродетонатора і виконати вибух в звичному порядку.
2. Вибухом зарядів в допоміжних шпурах, пробурених паралельно тим, що відмовили, на відстані не ближчі 30 см.
5. Після вибуху, призначеного для ліквідації відмови, ретельно оглянута висаджену масу і зібрати всі знайдені ВМ заряду, що відмовив.
2. При механізованому заряджанні свердловин і концентрованих зарядів підривник зобов’язаний:
1. Перед запуском зарядної машини в роботу попередити про не осіб, що беруть участь в заряджанні.
2. В процесі заряджання стежити за справністю і показами приладів.
3. При виявленні несправностей припинити заряджання, попередити підривника в буровій виробці.
4. Виконувати заряджання за наявності двостороннього зв'язку з буровими виробками.
5. Передавати керування машиною іншій особі тільки за розпорядженням відповідального за заряджання.
1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБІТ
1. По закінченню робочої зміни підривник зобов’язаній:
1. Зібрати залишки ВМ і здати їх у витратний склад.
2. Навести належний лад в сейфах змінного зберігання ВМ, закрити їх на замки, а ключі передати по зміні.
3. Підтвердити витрату ВМ особі змінного нагляду і здати наряд-путівку в склад ВМ.
4. Здати в склад вибухову машинку, годинник і ВІС-1.
5. Заповнити "Журнал реєстрації відмов при підривних роботах" і поставити в ньому свій підпис.
6. Доповісти керівництву ділянки про виконання наряду по проведенню підривних робіт.
2. При виконанні робіт по механізованому заряджанню по закінченню робіт підривник зобов'язаний:
1. Заповнити "Відомість проміжного обліку ВМ при підготовці масового вибуху" і передати залишки ВМ згідно цієї відомості своєму зміннику.
2. Продути повітряно-водяною сумішшю зарядний трубопровід.
3. Змити пил і обдути стислим повітрям зарядну установку.
4. Накрити зарядну установку вогнезахисним покривалом.
5. Зібрати розсипані ВМ в місцях перевантаження і в бурових виробках і знищити в установленому порядку.
6. Після закінчення зарядки доставити зарядне і протипожежне устаткування в гараж для зарядної техніки і устаткування.
7. Зібрати, вивезти з шахти на ревізію переговорні пристрої і котушки з дротом для переговорних пристроїв.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
1. Кожен робітник повинен знати план ліквідації аварії. Особливо добре робітник повинен знати заходи безпеки, які при необхідності слід прийняти на тій ділянці. де він працює, зокрема:
1. Способи самоспасіння.
2. Способи гасіння підземних пожеж вогнегасниками, піском і ін. Робітнику необхідно знати найкоротші і найбезпечніші шляхи для виходу на поверхню або в безпечні ділянки робіт, а також місце розташування складів протипожежних матеріалів і устаткування.
2. Кожен підривник, який помітив небезпеку, що загрожує людям або підприємству, а також той, то виявив аварію або її ознаки зобов'язаний:
1. Негайно вжити заходи на місці по її ліквідації, якщо це не загрожує життю.
2. Попередити про небезпеку найближчих робітників.
3. Повідомити про аварію диспетчера шахти.
3. Якщо робочий, що виявив аварію, побачить, то він без ризику для свого життя може її ліквідувати своїми силами, то він зобов'язаний це зробити і потім вже доповісти, що їм зроблено. Якщо ж аварія прийняла великі розміри або справитися з нею без ризику для життя не можна, то робітник повинен негайно сповістити нагляд про те, що відбулося.
4. Якщо на місці аварії присутній хто-небудь з осіб нагляду, необхідно беззаперечно виконувати всі його розпорядження, дотримуючи спокій, витримку, дисципліну.
5. Якщо нікого з осіб нагляду поблизу немає і не представляється можливим витрачати час на їх розшуки, необхідно вжити заходи для саморятування.
6. Рятувальні роботи повинні вестися строго по наперед розробленому плану ліквідації аварій і тому не слід застосовувати заходів, що йдуть в розріз з цим планом.
7. Необхідно пам'ятати вказівки, що передбачені в плані ліквідації аварій, швидко оцінити їх придатність для даного випадку і потім використати щонайшвидше ці вказівки для саморятування і порятунку інших.
8. Перш за все треба піти з аварійної ділянки, використовуючи для цього шляхи, що намічені планом ліквідації аварії.
9. Якщо на місці аварії з'явився дим і гази, необхідно одягнути саморятівник, піти із забою і рухатися у напрямі свіжого вентиляційного струменя.
10. Від осередку пожежі необхідно завжди пересуватись назустріч свіжому струменю повітря.
11. Якщо представляється можливим, йдучи з осередку пожежі і не ризикуючи життям, пройти незначну відстань проти витікаючого від осередку пожежі струменя і вийти у виробки, що не заповнені димом і газом, то потрібно подолати цей шлях щонайшвидше, щоб досягти безпечного місця.
12. Якщо не представляється можливим відступити, слід сховатися у виробці, спеціально для цього призначеної, тобто в камері аварійного повітропостачання (КАГІП).
13. Кожен робітник повинен уміти падати першу допомогу постраждалому, так:
1. При втраті свідомості або клінічній смерті слід вживати наступні заходи:
1. Забезпечити правильність кровообігу.
2. Укласти постраждалого на спину, не закидаючи голови і не згинаючи шиї, розстебнути комір, штани, при почервонінні обличчя, важкому хрипкому диханні необхідно надати постраждалому напівсидяче положення.
3. Забезпечити достатній приплив свіжого повітря.
4. Застосовувати штучно дихання і непрямий масаж серця.
2. Штучне дихання роблять вдуванням повітря в рот або ніс постраждалого.