ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ
Основні положения
До тексту внесена поправка
(лист Держбуду України від 15 березня 2002 року № 4/2-99).
Держбуд України
Київ 1999
РОЗРОБЛЕНІ:
ВНЕСЕНІ І ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ЗАТВЕРДЖЕНІ:
ВАТ КиївЗНДІЕП (керівники: доктор арх. Л.М.Ковальський, канд.арх. В.В.Куцевич); канд. арх. О.А.Гайдученя, архітектори Б.М.Губов, І.І.Чернядьєва, канд.техн.наук В.Ф.Гершкович, канд. техн.наук Д.М.Подольський, інженери Б.Ґ.Польчук, Ю.О.Сіземов, Б.А.Ступаченко;
за участю Укрінвестекспертизи (арх. В.А.Кур'ято);
УкрНДІПцивільсільбуду (канд. арх. Г.І.Болотов);
НДІТІАМ (канд. арх. Л.М.Бармашина);
Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України (інспектор-лікар А.П.Скрипник);
Українського науково-гігієнічного центру МОЗ України (доктор мед. наук В.Я.Акіменко, канд. мед. наук Н.М.Янко, канд. мед. наук К.Д.Фещенко).
Управлінням архітектури і будівництва житлово-цивільних будинків та споруд Держбуду України (канд. арх. Л.Х.Муляр, архітектори О.П.Авдіенко, Г.П.Яценко, В.Є.Коротков, канд.техн.наук Н.В.Трофимович, інженери П.О.Безрідний, Л.Б.Брановицька).
Наказом Держбуду України від 04.08.1999 p. № 187 та введені в дію 301.01.2000р.
Система нормативних документів на громадські будинки та споруди містить:
- базовий нормативний документ - державні будівельні норми ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положения";
- державні або відомчі будівельні норми за групами чи окремими видами громадських будинків та споруд (далі - будівельні норми за видами будинків та споруд).
У розвиток положень нормативних документів, за необхідності, розробляють посібники з окремих видів будинків та споруд.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
|
Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення |
На зміну СНіП 2.08.02-89 |
Ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі - громадських будинків), а також вбудовано-прибудованих приміщень громадського призначення.
Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
При проектуванні громадських будинків та споруд поряд з положеннями цих норм слід також керуватися положеннями будівельних норм за видами будинків та споруд, перелік яких наведений у додатку А.
Перелік основних нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку Б.
У даних нормах використовуються терміни та визначення згідно з додатком В.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Вимоги, пов'язані з особливостями окремих видів громадських будинків, у тому числі функціонально-планувальні, за умовами кооперування, блокування, інтеграції один з одним або з житловими та виробничими будинками, встановлюються в окремих будівельних нормах за видами будинків та споруд і в спеціальних нормах.
1.2 При проектуванні громадських будинків належить керуватись нормами, що визначають місткість, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, вимоги до інженерного обладнання, розміщення та розмірів земельних ділянок закладів та підприємств обслуговування згідно з ДБН 360.
1.3 У громадських будинках і на території громадських комплексів допускається розміщення необхідних за технологією сервісно-виробничих та житлових приміщень службового призначення. Зазначені приміщення повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд і 7.1 даних норм.
1.4 При проектуванні громадських будинків та споруд необхідно передбачати обладнання і пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами даних норм (див. додаток Г) та ВСН 62.
Види обладнання і пристроїв для інвалідів визначаються у завданні на проектування.
1.5 У випадку реконструкції чи розширення існуючих громадських будинків, при спорудженні 16-поверхових і вище будинків, а також багатофункціональних громадських комплексів допускаються відхилення від окремих параметрів даних норм за умови обов'язкового обгрунтування цих відхилень та їх належного документального оформлення при безумовному дотриманні вимог пожежної безпеки та санітарно-гігієнічних вимог за погодженням з державними органами нагляду.
1.6 Підрахунок загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об'єму, площі забудови та поверховості громадських будинків здійснюється згідно з додатком Д.
2 ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
2.1 Розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДержСанПіН 173, ДержСанПіН 239. СанПіН 2605, СанПіН 1304, СанПіН 3077, СанПіН 1757, СанПіН 2152.
2.2 Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд прийма-ється відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН В.2.4-1 з урахуванням ДержСанПіН 173.
2.3 При компактному розміщенні громадських будинків у комплексах і центрах обслуговування, а також розміщення їх в блокованих, кооперованих та багатофун-кціональних будинках або в умовах реконструкції допускається скорочення нормованої площі ділянки на 25 % (для дитячих дошкільних та навчальних закладів - на 20 %) без порушення нормативних вимог щодо допустимих показників озеленення та площі основних елементів функціонального призначення.
2.4 Ділянка для розміщення громадського будинку або комплексу будинків та споруд повинна відповідати вимогам забезпечення їх оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків, влаштування зручних підходів, під'їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем (%) озеленення.
2.5 Розмір (місткість) відкритих та критих (у тому числі підземних) автостоянок будинків і комплексів визначається згідно з ДБН 360 та додатком Е.
В'їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з тривалим перебуванням людей, а також ділянок загальноосвітніх шкіл, інтернатних, лікувальних та дитячих дошкільних закладів згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.
Вентиляційні шахти підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні передбачатися згідно з вимогами ВСН 01.
2.6 Огорожа сходів, сходових площадок і пандусів на ділянці забудови, а також матеріали шляхового покриття повинні забезпечувати безпечне пересування пішоходів, включаючи мало-мобільні групи населення з урахуванням руху колясок для дітей та інвалідів. Зовнішні сходи (або їх частини) і площадки заввишки від рівня тротуару більше 0,45 м при входах до будинку повинні мати огорожу.
2.7 При плануванні ділянки та розміщенні на ній будинку або комплексу необхідно забезпечити можливість проїзду пожежних машин до будинків згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.
2.8 Під'їзди до фасадів будинків, у тому числі багатофункціональних, допускається проектувати по експлуатованих покрівлях стилобатів та прибудов, розрахованих на відповідні навантаження, з урахуванням шумового впливу на приміщення стилобатної частини.
2.9 При влаштуванні стилобатної частини багатоповерхового будинку величина виносу стилобату повинна встановлюватись виходячи із забезпечення доступності всіх приміщень основної частини будинку з автомобільних пожежних драбин або колінчастих автопідіймачів з урахуванням їх тактико-технічних даних.
2.10 Рівень плоскої покрівлі стилобатної частини або об'ємів, що прибудовуються, не повинен перевищувати більше ніж на 0,2 м позначку підлоги розташованого вище поверху основної частини будинку.
Матеріали утеплювача у конструкціях покриття та покрівлі повинні бути негорючими. Несучі конструкції стилобату або прибудованих частин повинні мати вогнестійкість не менше 1 год і нульову межу поширення вогню.
2.11 Обов'язковими є заходи щодо запобігання шкідливому впливу розжарених на сонці покриттів плоских покрівель стилобату на житлові приміщення, що знаходяться вище, а також на приміщення з тривалим перебуванням людей.
2.12 Наскрізні проїзди в будинках слід приймати завширшки (у просвіті) не менше 3,5 м, заввишки не менше 4,25 м.
Ця вимога не поширюється на наскрізні проходи та проїзди в будинках та спорудах на рівні землі або першого поверху, які не призначені для проїзду пожежних машин.
2.13 В разі влаштування в будинках світлових або функціональних двориків з габаритами 18,0 м х 18,0 м і більше проїзди до них слід приймати згідно з 2.12.
3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ
Вхідні вузли та комунікації
3.1 Основні входи до громадських будинків повинні мати зручні підходи та оптимальні розміри, які враховують можливості всіх розрахункових категорій відвідувачів. Кількість входів (виходів) визначається розрахунком виходячи із пропускної спроможності будинків, а також експлуатаційними вимогами.
3.2 Для інвалідів та інших маломобільних груп населення у громадських будинках один з основних входів повинен бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм, що забезпечує можливість підйому інваліда на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вхід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним слід влаштовувати площадку розміром не менше їм х 2,5 м з дренажем.
3.3 У громадських будинках при кожному зовнішньому вході до вестибюлю та сходових кліток належить передбачати тамбури для теплового і вітрового захисту.
Ширина тамбура повинна перевищувати ширину прорізу не менше ніж на 0,15 м з кожного боку, а глибина тамбура повинна перевищувати ширину полотна дверей не менше ніж на 0,2 м. Мінімальна глибина тамбура - 1,2 м.
3.4 Позначка рівня підлоги приміщень біля входу до будинку повинна бути вище від позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м.
Допускається приймати позначку рівня підлоги біля входу до будинку менше 0,15 м (в тому числі і заглиблення нижче позначки тротуару) за умови захисту приміщень від попадання опадів.
3.5 Розміри приміщень вестибюльної групи приймаються з урахуванням максимальної пропускної спроможності, коефіцієнта змінності, необхідності забезпечення вхідного контролю та охорони, інших особливостей експлуатації будинків різного призначення згідно з ДБН за видами будинків та споруд.
3.6 У громадських будинках та спорудах, що обслуговують інвалідів та інші маломобільні групи населення, площу приміщень вестибюльної групи слід збільшувати з урахуванням людей, які супроводжують інвалідів, з розрахунку 0,5 м2 на кожного інваліда згідно з ВСН 62.
3.7 Місткість гардеробних приймається відповідно до вимог будівельних норм за видами будинків та споруд. Площу гардеробних для верхнього одягу за бар'єром слід приймати з розрахунку на одне місце не менше 0,08 м2, коли використовують вішалки консольного типу, і 0,1 м2, коли використовують звичайні та підвісні вішалки.
При зберіганні у гардеробній, крім верхнього одягу, сумок та портфелей площу за бар'єром допускається збільшувати на 0,04 м2 на одне місце.
3.8 Глибина гардеробної за бар'єром не повинна перевищувати 6 м. Між бар'єром та вішалками слід передбачати прохід не менше 1 м.
3.9 Приміщення, зони та місця надання послуг, що відвідуються маломобільними відвідувачами, належить, як правило, розташовувати на рівні, найближчому до поверхні землі. В інших випадках слід передбачати сходи, пандуси, ліфти та інші пристосування для переміщення маломобільних відвідувачів.
В усіх будинках, в яких приміщення, призначені для користування інвалідами на кріслах-колясках, розташовані вище першого поверху, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розміри не менше: ширину -1,1 м; глибину - 1,5 м; ширину дверного прорізу - 0,85 м.
Ліфти повинні мати автономне керування з кабін і з рівня поверху, що має безпосередній вихід назовні.
3.10 Влаштування ліфтів або інших підйомників є обов'язковим для будинків з різницею позначок рівнів підлоги вхідного вестибюлю та підлоги верхнього поверху (крім технічного верхнього) 13,2 м і більше.
За меншої різниці позначок необхідність у ліфтах визначається з урахуванням особливостей громадських будинків і вимог відповідних будівельних норм за видами будинків та споруд.
3.11 Пасажирські ліфти належить передбачати із розрахунку в будинках:
а) установ органів управління, проектних, конструкторських та кредитно-фінансових установ - заввишки більше 3-х поверхів; у будинках районних, міських та обласних державних адміністрацій та інших установ, які часто відвідуються населенням, - починаючи с 3-го поверху;
б) лікарень та пологових будинків:
1) ліфти для будинків лікувально-профілактичних закладів (далі - лікарняні ліфти) - при розташуванні палатних відділень на 2-му поверсі та вище;
2) пасажирські ліфти - в будинках заввишки 3 поверхи та більше;
в) амбулаторно-полікліничних закладів:
1) лікарняні ліфти - в будинках заввишки 2 поверхи та більше;
2) пасажирський ліфт, який має кабіну з глибиною не менше 2,1 м, - у будинках заввишки 2 поверхи та більше;
г) санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв:
1) пасажирські ліфти - в будинках заввишки 3 поверхи та більше;
2) лікарняний ліфт - при розташуванні лікувальних приміщень вище першого поверху в будинках заввишки 2 поверхи та більше;
д) готелів та мотелів вищих розрядів "А" та "Б" - заввишки 2 поверхи та більше;
е) готелів, турбаз та мотелів І розряду - заввишки 3 поверхи та більше;
ж) те саме, II розряду і нижче, а також усіх інших закладів відпочинку та туризму - заввишки 4 поверхи та більше;
