МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

  1. № 355

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2013 р. за № 1127/23659

Про затвердження Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, що додаються.
  2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохот- ва О.І.) у встановленому порядку:
  3. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
  4. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
  5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
  6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

Міністр

Е. Ставицький

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

  1. № 355

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2013 р. за № 1127/23659

ПРАВИЛА

безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового

призначення

І. Сфера застосування

  1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що здійснюють поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
  2. Ці Правила встановлюють вимоги безпечного поводження з вибуховими матеріалами на об’єктах, розташованих на земній поверхні, у підземних та підводних умовах.
  3. Вимоги цих Правил є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, які організовують і контролюють роботу з промислової безпеки та охорони праці під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та/або:
  • розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, знищенням вибухових матеріалів;
  • розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для підривних робіт;
  • транспортуванням, ввезенням, вивезенням і транзитним перевезенням через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення;
  • проведенням підривних робіт.

ІІ.Терміни та визначення понять

  1. У цих Правилах терміни та поняття вживаються в значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законом України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», Порядком затвердження проектно-технічної документації на ведення вибухових робіт, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09 вересня 2006 року № 597, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 вересня 2006 року за № 1063/12937 (далі - НПАОП 0.00-6.07-06), Вимогами технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 15 травня 2007 року № 104, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 року за № 546/13813 (далі - НПАОП 0.00-7.08-07), Інструкцією з обслуговування аварійно-рятувальними службами масових вибухів на вугледобувних і гірничорудних підприємствах, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 березня 2003 року № 86, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2003 року за № 311/7632.
  2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

єдина книжка - свідоцтво, що підтверджує кваліфікацію працівника після проходження навчання та складання іспитів кваліфікаційній комісії на допуск до виконання підривником або майстром-підривником відповідного виду підривних робіт;

заборонена зона - зона, у межах якої забороняється перебування осіб, не задіяних у встановленому порядку в підготовці вибуху;

загальні види підривних робіт - підривні роботи в підземних умовах вугільних, рудних та нерудних шахт;

керівник підривних робіт - посадова особа, що має відповідні освіту та посвідчення, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу з проведення підривних робіт, здійснює внутрішньоорганізаційне управління таким колективом та несе відповідальність за проведення підривних робіт;

масовий вибух на відкритих роботах - вибух змонтованих у загальну підривну мережу двох і більше свердловин, котлових або камерних зарядів;

масовий вибух на підземних роботах - вибух, під час здійснення якого потрібен час для провітрювання і відновлення робіт у шахтах більший, ніж це передбачено розрахунком у разі повсякденної організації робіт (перевищує час міжзмінної перерви);

небезпечна зона - зона, у межах якої не виконуються умови безпеки від дії уражаючих факторів вибуху;

підривні роботи в підземних умовах - підривні роботи, що здійснюють безпосередньо в підземному просторі на шахтах вугільної, рудної і нерудної промисловості;

підривні роботи на відкритих гірничих розробках - підривні роботи, що здійснюють безпосередньо у відкритому просторі в межах чаш кар’єрів рудної і нерудної промисловості;

спеціальні види підривних робіт - підривні роботи під час провадження сейсморозвідувальних робіт, а також прострільно-підривні роботи в нафтових, газових, водних та інших свердловинах; розпушення мерзлих ґрунтів, дроблення льоду, підводні підривні роботи, підривні роботи на болотах; руйнування гарячих масивів, оброблення матеріалів (різання, зварювання, штампування, зміцнення тощо) вибухом, руйнування будинків і споруд, дроблення фундаментів і руди, що спеклася; корчування пнів, валення дерев, розпушування дров, що змерзлися, ліквідація заторів під час лісосплаву, боротьба з лісовими пожежами; підривні роботи в підземних виробках і на поверхні нафтових шахт; підривні роботи під час проведення тунелів і будівництва метрополітену; підривні роботи під час проходки гірничорозвідувальних виробок; підривні роботи, пов’язані з використанням вибухових матеріалів у наукових та навчальних цілях;

технологічний вибух на підземних роботах - вибух для відбійки, відрізки, підсікання (підрізування) основного масиву, а також для обрушення стелин і ціликів у межах підповерху; під час здійснення технологічного вибуху розрахунковий час провітрювання гірничих виробок не перевищує часу міжзмінної перерви.

2.3. Позначення та скорочення, що вживаються у цих Правилах:

АС - аміачна селітра;

БПР - буропідривні роботи;

ВМ - вибухові матеріали;

ВР - вибухова речовина;

ВШ - вогнепровідний шнур;

ДАРС - державна аварійно-рятувальна служба;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ДШ - детонувальний шнур;

ЕД - електродетонатор;

ЗЗМ - змішувально-заряджальна машина;

ЗІ - засоби ініціювання;

ЗМ - зарядна машина;

КВР - конверсійна вибухова речовина;

КД - капсуль-детонатор;

ЛНО - лінія найменшого опору;

МВ - масовий вибух;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

НСІ - неелектричні системи ініціювання;

ПБ - патрон-бойовик;

ППА - прострільні та підривні апарати;

ТУ - технічні умови;

УПХ - ударно-повітряна хвиля.

ІІІ.Класифікація вибухових матеріалів і загальні вимоги до них

  1. Усі промислові ВМ, у тому числі й КВР, за ступенем небезпеки (сумісності) у процесах поводження з ними (зберігання, перевезення, доставка до місць проведення робіт, використання тощо) належать відповідно до чинного законодавства до класу 1 і поділяються за групами сумісності, класифікація ВМ за групами сумісності наведена в додатку 1 до цих Правил, і підкласами, класифікація ВМ за підкласами наведена в додатку 2 до цих Правил.
  2. На АС (інші селітри), що використовуються для виготовлення ВР і зберігаються на складах ВМ разом з ВР, поширюються вимоги до зберігання та обліку як до ВР групи D.
  3. Емульсія і матриця окислювача на основі АС, що використовуються для виготовлення ВР, повинні зберігатися в ємностях-накопичувачах, бункерах транспортних або ЗЗМ відповідно до вимог ТУ підприємства-виробника.
  4. ВМ різних груп сумісності потрібно зберігати та перевозити окремо одні від одних.
  5. Дозволяється спільне зберігання таких ВМ:

димних (група сумісності D) і бездимних (група сумісності С) порохів відповідно до вимог для найчутливішого з них;

ВШ, засобів для його запалювання та порохів (димних і бездимних), сигнальних і порохових патронів і ракет (група сумісності D) з ВМ груп сумісності В, С і D;

ДШ (група сумісності D) з КД, ЕД, електронними детонаторами, комплектами хвилеводів НСІ і поверхневих з’єднувачів НСІ та піротехнічними реле (група сумісності В).

  1. Дозволяється перевозити автомобільним транспортом одночасно ВМ груп B, C, D, E, F, G, N і S у разі доставки ВМ зі складу на склад того самого суб’єкта господарювання або безпосередньо до місць проведення робіт за дозволом керівника суб’єкта господарювання, що здійснює підривні роботи, за умови додержання вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (далі - Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів), і таких вимог:
  • завантаження транспортного засобу не більше двох третин його вантажопідйомності;
  • розміщення ЗІ в передній частині транспортного засобу в спеціальних щільно закритих ящиках з внутрішніми м’якими прокладками з усіх боків;
  • розділення упаковок з ВР та ящиків з ЗІ способами, що виключають передачу детонації від ЗІ;
  • розміщення порохів групи С і перфораторних зарядів у заводській упаковці або у спеціальних ящиках і не ближче ніж 0,5 м від інших ВМ;
  • закріплення ящиків та іншої тари з ВМ, що виключає удари та тертя їх між собою.
  1. ВМ однієї групи сумісності, але різних підкласів дозволяється перевозити сукупно за умови застосування до них заходів безпеки, як до ВМ підкласу 1.1, відповідно до додатка 2 до цих Правил.

ВМ груп сумісності С, D і E дозволяється транспортувати сукупно в разі виконання вимог, установлених для підкласу з меншим номером, віднесеного до групи сумісності Е (якщо перевозять ВМ цієї групи) або С (за відсутності ВМ групи Е).

ВМ групи сумісності N, як правило, забороняється перевозити з ВМ інших груп сумісності, окрім S. Якщо ВМ групи сумісності N перевозять з ВМ груп сумісності С, D і Е, то їх потрібно розглядати як такі, що мають групу сумісності D.

  1. Усі промислові ВР розподіляються на класи та групи відповідно до класифікації ВР за умовами застосування, наведеної у додатку 3 до цих Правил.
  2. Умови застосування ВМ повинні відповідати цим Правилам.
  3. ВМ потрібно упаковувати та маркувати на заводах-постачальниках або в організаціях, що їх виготовляють, відповідно до вимог чинних державних стандартів.

Пакетування повинно бути надійним, а маркування - чітким і розбірливим. Ящики, мішки, пакети з ВР потрібно пломбувати (прошивати, проклеювати) встановленими способами та наносити на них різні за кольором позначки, що відповідають кольору розпізнавальної смуги або оболонок патронів (упаковок), відповідно до класифікації ВР за умовами застосування згідно з додатком 3 до цих Правил.

  1. До упаковок ВМ заводом-постачальником або організацією, що їх виготовляє, необхідно вкладати інструкції (керівництва) із застосування ВМ. Дозволяється надання інструкцій із застосування ВР разом із супровідною документацією замість укладання їх в упаковку.
  2. ЗІ повинні забезпечувати надійну та повну (без відмов) детонацію або швидкісне горіння зарядів ВР, призначених для застосування з ними в усіх визначених умовах використання.

ІУ.Організаційно-правові вимоги

  1. Діяльність у сфері поводження з ВМ промислового призначення підлягає державному регулюванню відповідно до вимог Законів України «Про охорону праці», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Гірничого закону України, Господарського кодексу України, вимог цих Правил та нормативних документів.
  2. Розроблення, виробництво, випробування, придбання, перевезення, зберігання, облік, реалізація, знищення ВМ, розроблення і виготовлення обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для підривних робіт, ввезення, вивезення і транзит через територію України ВМ, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведення підривних робіт здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення».
  3. Суб’єкти господарювання, що проводять підривні роботи та використовують у своїй діяльності ВМ промислового призначення, зобов’язані мати належне технічне та організаційне забезпечення, зокрема дозвільну нормативну і проектно- технічну документацію, місця зберігання ВМ, спеціальне устаткування відповідно до вимог розділу XI цих Правил, підготовлений персонал, Положення про керівництво підривними роботами.

Положення про керівництво підривними роботами суб’єкта господарювання повинно містити:

  • посилання на нормативно-технічну документацію, відповідно до якої ведуться підривні роботи;
  • зазначення видів ВМ, що використовуються у суб’єктах господарювання, та порядку ознайомлення працівників з їх властивостями та вимогами до використання;
  • розподіл обов’язків відповідальних осіб з контролю та проведення підривних робіт;
  • порядок проведення профілактичної роботи відповідальних осіб з питань проведення підривних робіт;
  • порядок організації контролю за роботою та ремонтом зарядного обладнання;
  • порядок організації контролю та перевірки контрольно-вимірювальних і захисних приладів;
  • порядок організації перевірки, видачі, здачі підривних машинок;
  • порядок організації навчання і перевірки знань персоналу та відповідальних осіб, які задіяні на підривних роботах;
  • порядок використання звукових сигналів на підземних роботах;
  • порядок та організацію забезпечення підривників (майстрів-підривників) електропідривним проводом і можливості його повторного використання;
  • порядок та організацію робіт з доставки, завантаження-розвантаження ВМ на підприємстві;
  • строки зберігання технічної документації на ведення підривних робіт;
  • інші питання, що стосуються підривних робіт і можуть поліпшити стан промислової безпеки ведення підривних робіт.