III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОСНОВНИХ ВИДІВ РОБІТ І ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ

1. Технологічні трубопроводи та арматура

1.1. Проектування, виготовлення, монтаж і випробування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72, та інших чинних нормативно-правових актів.

1.2. Трубопроводи, що призначені для транспортування вибухонебезпечних, пожежонебезпечних та шкідливих речовин, що містять зріджені гази, незалежно від температури нагріву, а також арматура повинні виготовлятися з матеріалів, що відповідають за своїми технічними характеристиками робочим умовам середовища, що транспортується.

Ці трубопроводи повинні відповідати вимогам "Правил устройства и безопасной эксплуатации трубопроводов для горючих, токсичных и сжиженных газов (ПУГ-69)", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР від 05.03.71 (НПАОП 60.3-1.15-71).

1.3. Обладнання, виготовлення, монтаж і експлуатація трубопроводів пари з тиском більше 0,07 МПа або гарячої води з температурою понад 115° C повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98), і НПАОП 40.1-1.02-01.

1.4. Запірні пристрої та арматура для апаратів і трубопроводів перед їх установленням і після кожного ремонту необхідно випробовувати на герметичність. Ці випробування необхідно здійснювати після закінчення пригінки та слюсарно-механічної обробки. Проведення випробувань арматури та трубопроводів, що вводяться в експлуатацію, оформляються відповідним актом.

1.5. Трубопроводи в будинках цехів необхідно прокладати відкрито. Не дозволяється прокладати надземні пекопроводи через побутові, допоміжні, складські, електротехнічні приміщення, а також через вентиляційні приміщення.

1.6. Фланцеві з'єднання трубопроводів, що перебувають під тиском, необхідно надійно ущільнювати. Ущільнені поверхні фланців для з'єднання трубопроводів, а також матеріали та конструкції прокладок для них необхідно брати з урахуванням робочого тиску, температури та фізико-хімічних властивостей середовища, що транспортується.

1.7. Фланцеві з'єднання трубопроводів кислот і лугів повинні бути обладнані захисними кожухами (муфтами).

1.8. На вводах трубопроводів у споруди цехів необхідно встановлювати запірну, а в разі потреби регулювальну арматуру.

1.9. Запірну та регулювальну арматуру трубопроводів необхідно встановлювати в доступних і безпечних для обслуговування місцях або мати дистанційне керування. Необхідність застосування арматури з дистанційним керуванням або ручним приводом необхідно визначати відповідно до умов технологічного процесу та забезпечення безпеки робіт.

Місця розташування на трубопроводах арматури, що вимагає постійного обслуговування, повинні освітлюватися.

1.10. Усі металеві трубопроводи необхідно заземлювати при вводі в будинки цехів і при виводі з них на контур заземлення цехових електроустановок.

Перевірку захисного заземлення необхідно провадити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1.11. Ремонт трубопроводів, що призначені для транспортування небезпечних і шкідливих продуктів, повинен проводитися з попереднім продуванням їх інертним газом або водяною парою. Підвід інертного газу або пари до технологічних трубопроводів необхідно здійснювати за допомогою знімних ділянок трубопроводів або гнучких рукавів, що відповідають вимогам ГОСТ 18698-79 "Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом", з установленням запірної арматури з обох боків знімної ділянки. Після закінчення продування ці ділянки трубопроводів або рукава необхідно зняти, а запірну арматуру закрити.

Біля запірної арматури технологічних трубопроводів, крім того, необхідно встановлювати заглушку.

1.12. Повітропроводи газовидалення від пекоприймачів, дозувальних бачків, змішувальних машин, автоклавів необхідно обладнувати парозбірниками.

1.13. Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні роботи на трубопроводах: що перебувають під тиском; що транспортують вибухопожежонебезпечні пари та гази; що перебувають під розрідженням.

1.14. Розпізнавальне фарбування, попереджувальні знаки та маркування технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".

1.15. Трубопроводи для подачі сипких матеріалів (воронки або жолоби) необхідно герметизувати та надійно ущільнювати по всій їх довжині. Оглядові люки цих трубопроводів під час подачі матеріалу необхідно надійно ущільнювати.

1.16. Воронки та жолоби повинні мати мінімальну кількість зчленувань і колін. Кут ухилу окремих їх ділянок повинен бути не менше кута природного ухилу матеріалу, що проходить (45 - 60° до горизонту).

1.17. Очищення воронок і жолобів необхідно проводити спеціальним шурувальним ломом. У разі розташування оглядового люка на висоті більше ніж 2 м очищення необхідно провадити зі спеціального майданчика.

2. Вентиляція, газоочистка та пилопридушення, водопостачання, каналізація, освітлення та опалення

2.1. Вентиляція, газоочищення та пилопридушення

2.1.1. Необхідно, щоб повітря робочої зони виробничих приміщень відповідало вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і ГОСТ 12.1.005-88.

2.1.2. Під час перевищення у приміщеннях норм концентрації шкідливих газів і пилу, що передбачаються санітарними нормами, необхідно негайно вивести людей в безпечну зону та вжити заходів щодо ліквідації загазованості та запиленості повітря.

2.1.3. Необхідно, щоб системи вентиляції в цехах підприємства задовольняли вимоги СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.11.91.

2.1.4. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися вимог безпеки за ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

2.1.5. Пуск, налагодження та експлуатацію вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" та інших чинних нормативно-правових актів.

Пуск, налагодження та експлуатація установок очищення газу повинні виконуватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

2.1.6. Припливні та витяжні агрегати, що обслуговують приміщення, віднесені до категорії Б, повинні встановлюватися в окремих камерах.

2.1.7. У структурних підрозділах підприємства повинна бути організована та укомплектована спеціалістами служба експлуатації вентиляційних систем. Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних установок необхідно проводити змінним персоналом перед початком кожної зміни.

2.1.8. Місця забору припливного повітря необхідно обирати з урахуванням рози вітрів і розташування джерел забруднення повітря технологічними та вентиляційними викидами.

2.1.9. Аерацію цехів з підвищеним рівнем тепловиділення необхідно визначати відповідно до проекту щодо розрахунку вентиляції та вибору систем знепилення повітря в цих цехах.

2.1.10. Технологічне устаткування, у процесі роботи якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень, повинно бути герметизованим та обладнаним місцевою витяжною вентиляцією залежно від конструкції устаткування та матеріалу, що перероблюється.

2.1.11. Під час монтажу повітропроводів аспіраційних систем необхідно передбачати заходи щодо запобігання осіданню пилу на стінках повітропроводів.

2.1.12. Під час розрахунку продуктивності аспіраційних установок необхідно брати 10 %-й запас на підсмоктування повітря через нещільності.

Продуктивність установки повинна розраховуватися на одночасну роботу всіх приєднаних до неї місцевих відсмоктувачів.

2.1.13. Системи аспірації та видалення газів повинні бути обладнані газоочисними пристроями, що дають змогу очищати повітря, що аспірується, та гази, що відходять, до рівня, погодженого в установленому порядку.

2.1.14. На дільницях, де працівники зазнають інтенсивного впливу тепла, повинні використовуватися припливні вентиляційні установки, екрани та інші теплоізолювальні пристрої.

2.1.15. Установки кондиціонування з очищенням повітря необхідно використовувати в кімнатах міжопераційного відпочинку, операторських пунктах, у приміщеннях АСКТП.

2.1.16. Під час розвантаження залізничних вагонів з матеріалами, що курять, повинні передбачатися заходи, що запобігають запиленню окремих цехів і території підприємства.

2.1.17. Аналіз повітря на запиленість і загазованість необхідно здійснювати за графіком, затвердженим роботодавцем. Місця відбору повітря необхідно визначати та погоджувати з органами санітарного нагляду.

2.1.18. Усе устаткування з переробки та транспортування сипких матеріалів, що за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинно накриватися укриттями та герметично з'єднуватися із закритими завантажувальними та розвантажувальними пристроями. Засипання порошків у тару необхідно механізувати та герметизувати.

2.1.19. З метою зменшення пиловиділення, пересипання матеріалів необхідно здійснювати по похилих жолобах з мінімально допустимими, відповідно до умов транспортування, кутами нахилу та зменшувати висоту вільного падіння потоків матеріалу та погоджувати швидкість руху матеріалу з швидкістю руху транспортерної стрічки.

2.1.20. Обладнання та експлуатація аспіраційних систем під час виробництва порошкових матеріалів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.

2.1.21. Під час транспортування матеріалу, що курить, стрічковими конвеєрами необхідно обмежувати шар матеріалу на стрічці за шириною та висотою; використовувати спеціальні роликоопори, що запобігають сходженням і перекосам стрічки; зменшувати відстань між осями роликоопор у місцях завантаження матеріалу на стрічку; очищати холосту гілку конвеєрної стрічки.

Очищення холостої гілки конвеєрної стрічки вручну під час роботи конвеєра не дозволяється.

2.1.22. Для локалізації пиловиділень необхідно передбачати герметизацію та аспірацію устаткування, застосування зволоження, сигналізацію про заповнення бункерів, регулярне прибирання приміщень.

2.1.23. Торцювання та обробка графітних виробів без обладнання пиловідсмоктувальних вентиляційних установок не дозволяється.

2.2. Водопостачання

2.2.1. Влаштування систем водопостачання повинно відповідати вимогам будівельних норм СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП 173-96).

2.2.2. Забезпечення безпеки під час експлуатації, налагоджування, випробувань і ремонту мереж і споруд водного господарства необхідно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і документації, затвердженої роботодавцем у встановленому порядку на підприємстві.

2.2.3. Вибір джерел водопостачання та норм якості води для господарсько-питних потреб і душових пристроїв повинен відповідати вимогам ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

2.2.4. Необхідно, щоб якість питної води відповідала вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".

2.2.5. Крани мережі виробничого водопостачання повинні бути позначені написами, що не дозволяють використовувати їх для господарсько-питних потреб.

2.2.6. Водопроводи господарсько-питної води, що будуть живитися від міського водопроводу, не можна з'єднувати з іншими водопроводами, що будуть живитися від місцевих джерел водопостачання.

2.2.7. У цехах необхідно влаштовувати фонтанчики питної води. Кількість фонтанчиків визначається згідно з СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 N 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).

2.2.8. У гарячих цехах працівників необхідно забезпечувати газованою водою з розрахунку 4 - 5 л у зміну на одну людину.

2.2.9. На підприємствах, що проектуються та експлуатуються, повинні бути передбачені системи оборотного водопостачання.

2.3. Каналізація

2.3.1. Обладнання систем каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 N 169 (далі - СНиП 2.04.01-86), та вимогам ДСП 173-96.

Не дозволяється з'єднувати (суміщати) каналізаційні стоки різного призначення.

2.3.2. Огляд та очищення каналізаційних мереж і колодязів необхідно проводити відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт за нарядом-допуском та графіком, затвердженим роботодавцем.

2.3.3. Необхідно, щоб умови спуску стічних вод у водойми відповідали вимогам чинних нормативно-правових актів.

2.3.4. Роботодавець повинен забезпечувати регулярний контроль за ефективністю очищення виробничих і побутових стічних вод.

2.3.5. Скидання сировини та продуктів виробництва під час аварій, а також під час ремонтів і ревізій апаратури в каналізацію не дозволяється. Скидання необхідно передбачати в технологічну каналізацію з наступним надходженням продукту, що скидається, у технологічний цикл.

2.3.6. Спуск отруйних продуктів і реагентів у каналізацію, у тому числі під час аварій, не дозволяється. Ці продукти необхідно направляти в спеціальні герметичні технологічні ємності для подальшої утилізації або знешкодження.

2.3.7. Каналізаційні системи технологічних зливів необхідно обладнувати гідравлічними затворами та фланцевими з'єднаннями для встановлення заглушок на трубопроводах під час зупинки систем для ремонту. Гідравлічні затвори необхідно встановлювати з боку випуску забруднених стоків перед стояками.