ПІ 1.9.10-017-1999. Примірна інструкція з охорони праці при приготуванні дезінфікуючих розчинів (3181)

КОМІТЕТ МЕДИЧНОІ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

при приготуванні дезінфікуючих розчинів

м. Харків

УЖГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

листом Національного наказом Комітету

науково-дослідного медичної та мікробіологічної

інституту охорони праці промисловості України

від 7травня 1999р. № 83 від 17 травня 1999р. № 62

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

при приготуванні дезінфікуючих розчинів

м. Харків

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

Ця інструкція є обов'язковою для виконання особами, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів.

Роботи, пов'язані з приготування дезінфікуючих розчинів відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. №№ 11, 33, 39, 118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Всі роботи з приготування дезінфікуючих розчинів повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та карної відповідальності.

1.1. До виконання самостійних робіт з приготування дезінфікуючих розчинів допускаються особи, які:

• досягли 18 років;
• пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
• пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.

1.2. Особи, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів зобов'язані:

• вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• дотримуватися зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:
• своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв;
• не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням;
• не находитися на роботі у позаробочий час без відповідного дозволу і керівника

1.3. В процесі роботи на осіб, які зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

ФІЗИЧНИХ:

• небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;
• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
• підвищена або знижена рухомість повітря;
• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена або зніжена температура обладнання, матеріалів;

- гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготівлі, інструментів та обладнання.

ХІМІЧНИХ:

- токсична і дратуюча дія дезінфікуючих розчинів на шкіряні покрови, слизові оболонки очей і органи дихання.

ПСИХОФІЗЮЛОГІЧНИХ:

- нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів).

1.4. На роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, роботах, пов'язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, особам, які виконують роботи з приготування дезінфікуючих розчинів, видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

За встановленими нормами також безкоштовно видасться мило, змиваючи а знешкоджуючі засоби.

1.5. При виконанні своїх обов'язків особи, зайняті приготуванням дезінфікуючих розчинів, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

• приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
• прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті й порядку;
• зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;

• зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
• після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТОЮ

1. Перед початком роботи особа, яка готує дезінфікуючи розчини зобов'язана перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.
2. На робочому місці повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади і обладнання.
3. Перевірити справність пристосувань. Включити загальнообмінну припливно-витяжну та місцеву витяжну вентиляцію.
4. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

1. При приготуванні дезінфікуючого розчина пергідролю, його слід додавати у воду, а не навпаки.
2. При зберіганні пергідролю і миючих засобів слід дотримуватися таких заходів безпеки:

• бутель з пергідролем повинна находитись в кожусі з прокладкою;

• переносите пергідроль слід з обережністю, у бутлях з кожухом або в закритій ємкості, що не б'ється, уникаючи розбризкування;

• миючий засіб, розфасований у негерметичну упаковку, слід зберігати в сухому місці.

3.3. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів із застосуванням легкозаймистих (ЛЗР) і горючих рідин (ГР) (мурашина кислота, спирт етиловий):

1. Роботи з ЛЗР і ГР повинні проводитесь тільки у витяжних шафах, при вимкнутих електроприладах і газових пальниках.
2. Зберігати ЛЗР і ГР слід в закритій товстостінній скляній посуді, яку розміщують у металеві ящики з кришками. Загальний запас ЛЗР, що водночас зберігається не повинен перевищувати добову потребу.
3. Розлиті ЛЗР і ГР необхідно засипати піском. Забруднений пісок необхідно збирати дерев'яною лопатою або совком.
4. Тара, в якій виконувались роботи з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинна негайно промиватись великою кількістю води (подвійне наповнення).
5. Відпрацьовані ГР повинні збиратись у спеціальну тару.

3.4. Вимоги безпеки при приготуванні дезінфікуючих розчинів із застосуванням кислот і луги:

1. Бутлі з кислотами слід тримати в захисній металевій тарі, викладеній негорючими матеріалами, переносити і піднімати їх необхідно тільки вдвох.
2. Переливання кислот і луги з бутлів в більш дрібну тару необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.
3. Для приготування розчинів кислот, їх необхідно приливати у воду тонким струмом при безперервному перемішуванні, а не навпаки.
4. Великі шматки їдкої луги слід розколювати на дрібні шматочки в спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом) або папером.

Рекомендується замість монолітних шматків луги застосовувати лускаті.

Розчиняти тверду лугу слід шляхом повільного додання її невеликими шматками до води при безперервному перемішуванні. Шматочки луги брати тільки щипцями.

1. Паління дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
2. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
3. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок.

3.7.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

3.7.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКШЧЕННЯ РОБОТИ

1. Вимкнути обладнання.
2. Після закінчення роботи опорядити робоче місце, скласти усі шкідливі речовини, ЛЗР, ГР в установлене для зберігання місце.
3. Зняти спецодяг та інші засоби індивідуального захисту і прибрати їх у спеціально відведене місце.
4. При виявленні недоліків в роботі обладнання та засобах колективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У АВАРІЙНИХ СИТУАЩЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

• розгерметизація технологічних трубопроводів та обладнання та тари з викидом продукту, його пари у виробниче та зовнішнє середовище;
• загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та 313;
• відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

1. У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно погасити газові пальники, вимкнути електроживлення загальним рубильником, розлитий продукт засипати піском, пісок зібрати і усунути у безпечне місце.
2. У випадку займання ЛЗР та ГР необхідно:

• негайно приступите до її гасіння, застосовуючи відповідні для даного випадку засоби гасіння (пісок, порошкові та інші вогнегасники);
• негайно вимкнути вентиляцію, пальники і нагрівальні прилади;
• винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами.

1. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин електрообладнання, виробничий персонал зобов'язаний його негайно обезживити, повідомити про це електрику, керівнику робіт.
2. У випадку виникнення пожежі необхідно:

• припинити роботу;
• обезживлити електрообладнання;
• закрити вентилі на лініях подачі газу, води, вакууму;
• негайно розпочати гасіння осередку наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону.

5.5. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у випадку травмування (отруєння):

1. Виробничий персонал повинен вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря.
2. Послідовність надання першої допомоги:

• усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров'ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери. погасити одяг, що горить, тощо);
• визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
• виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця. зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
• підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
• викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.5.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка виробничим персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів.