КОМІТЕТ МЕДИЧНОЇ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ

ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


ПІ 1.9.10.-019-1999


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ


при виконанні робіт з санітарної обробки

за допомогою бактерицидних опромінювачів


м. Харків


УЖГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО


листом Національного наказом Комітету

науково-дослідного медичної та мікробіологічної

інституту охорони праці промисловості України


від 7травня 1999р. № 83 від 17 травня 1999р. № 62


ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ


при виконанні робіт з санітарної обробки

за допомогою бактерицидних опромінювачів


м. Харків


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

Ця інструкція є обов’язковою для виконання всіма особами, які виконують роботи з санітарної обробки приміщень, обладнання та засобів індивідуального й колективного захисту за допомогою бактерицидних опромінювачів.

Роботи з бактерицидними опромінювачами відносяться до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до п.п. № № 4, 33, 40 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затв. Держнаглядохоронпраці 30.11.1993. № 123.

Всі роботи з бактерицидними опромінювачами повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимог інструкції з охорони праці. залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної. матеріальної. адміністративної та карної відповідальності.

1.1. До самостійного виконання робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів допускаються особи, які:

  • досягли 18 років;
  • пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністерства охорони здоров'я України від 30 березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;
  • пройшли навчання. інструктаж з питань охорони праці. в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. про правила поведінки при виникненні аварії.

1.2. Особи, які проводять роботи з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів зобов’язані:

  • вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  • дотримуватися зобов'язань з охорони праці. передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства в тому числі:
  • своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися технологічної та обідньої перерв:
  • не виконувати роботи. непередбачені змінним завданням;
  • не находитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу та керівника

1.3. При проведенні робіт з санітарної обробки за допомогою бактерицидних опромінювачів працівники можуть наражатися на вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:


ФІЗИЧНИХ:

  • підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
  • підвищена температура поверхні обладнання та матеріалів:
  • підвищена або знижена температура повітря робочої зони:
  • підвищена або знижена рухомість повітря;
  • небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини:
  • недостатня освітленість робочої зони;

- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготівель, інструментів та обладнання,

ХІМІЧНИХ:

- токсична та дратуюча дія шкідливих речовин. які е у приміщеннях та обладнанні, де проводиться санітарна обробка.

При дії на кисень повітря ультрафіолетового випромінювання, яке утворюють бактерицидні опромінювані, утворюється озон. Це газ. що володіє своєрідним запахом і при великих концентраціях нагадує запах хлору.

Гранично допустима концентрація озону у приміщеннях 0.001 мг/л. Збільшення озону в повітрі до 0.002-0.003 мг/л викликає подразнення слизової оболонки носу, горла та очей.

При великих концентраціях озон діє на організм отруйно: з'являється подразнення дихальних шляхів, кашель, блювання. головний біль. запаморочення. сильна втома. можливий різкий занепад серцевої діяльності.

Опромінення бактерицидними опромінювачами може викликати болісний опік шкіри обличчя і рук.

1.4. При виконанні своїх обов'язків особи, які обслуговують бактерицидні опромінювачі, зобов'язані дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

  • приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту, які відповідають вимогам до приміщень відповідного класу чистоти;
  • після роботи вимити забруднені частини тіла.

Виробничому персоналу, який проводить санітарну обробку чистих приміщень усіх класів, рекомендується:

- мити голову 1-2 рази на тиждень і носити коротку стрижку;

- верхній одяг та особисті речі зберігати у гардеробі в індивідуальній шафі.


2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи виробничий персонал повинен:

  • прийняти душ, вимити і обробити дезінфекційними розчинами руки;
  • перевірити і одягти засоби індивідуального захисту;
  • включити припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин до початку роботи;
  • візуально перевірити цілісність бактерицидних опромінювачів, ізоляцію електропроводів, електророз'ємів;
  • при застосуванні відкритих опромінювачів упевнитися у відсутності людей у приміщеннях, що обробляються;
  • встановити час включення опромінювачів:
  • переносні екрановані опромінювачі встановлювати так, щоб потік променів був спрямованні у верхню частини приміщення під кутом, не менше 50 від горизонтальної площини, яка проходить через центр опромінювача;
  • перевірити установлену потужність опромінювача, яка не повинна перевищувати 1 Вт/м2 приміщення.
  1. Забороняється застосування неекранованих опромінювачів у присутності людей, бо ультрафіолетове проміння викликає захворювання очей (кон’юнктивіт).
  2. Відкриті та екрановані бактерицидні опромінювачі повинні мати різні вимикачі для їх роздільного включення.
  3. Вимикачі для відкритих опромінювачів слід розміщувати поза виробничого приміщення і обладнати сигнальним написом «Горять бактерицидні опромінювачі».
  4. Застосування відкритих опромінювачів повинно здійснюватись при відсутності людей у перервах між роботою. вночі або у спеціально відведений час.
  5. При виявлених несправностях обладнання та засобів колективного захисту сповістити керівника робіт (відповідального за проведення даної роботи) та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

  1. Опромінення відкритими опромінювачами повинно тривати не більше однієї години.
  2. Екрановані опромінювачі можуть працювати до 8 годин, через кожні 1.5-2 години безперервної роботи опромінювачів у повітрі може відчуватись характерний запах озону, в цьому випадку рекомендується вимкнути опромінювачі на 30-60 хвилин.
  3. При необхідності короткочасної присутності у приміщенні. де горять відкриті опромінювачі, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений захисними окулярами.
  4. У виробничих приміщеннях. обладнаних бактерицидними опромінювачами, повинен бути встановлений фотоелектричний газоаналізатор озону (діапазон вимірів концентрацій озону - 0.002 мг/л, чутливість - 0.0002 мг/л), для здійснення безперервного контролю гранично допустимої концентрації озону у повітрі робочої зони. що утворюється при горінні бактерицидних опромінювачів.
  5. Бактерицидні опромінювачі не виробляються у вибухозахищеному виконанні, тому їх не застосовують у вибухо- та пожежонебезпечих зонах, визначених відповідно до ПУЕ.
  6. Через кожні 1500 годин роботи бактерицидні опромінювачі слід замінювати на нові.
  7. У приміщеннях, де встановлені бактерицидні опромінювачі, необхідно стежити за безперервною роботою вентиляції.
  8. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити роботу, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівнику робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.
  9. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок:
  10. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
  11. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКШЧЕННЯ РОБОТИ

  1. Вимкнути бактерицидні опромінювачі.
  2. Після закінчення роботи зробити запис у «Журналі обліку роботи бактерицидних опромінювачів», що повинен бути заведений на кожний бактерицидний опромінювач у цеху.

За ведення журналу несе відповідальність призначення наказом власника підприємства посадова особа.


ЖУРНАЛ ОБЛІКУ РОБОТИ БАКТЕРИЦИДНИХ ОПРОМІНЮВАЧІВ


опро-міню-вача

Екрановані опромінювачі

Неекрановані опромінювачі

Ким зане-сений запис

Час вклю-чення

Час виклю-чення

Загальна кількість годин горіння опромінювачів

Час вклю-чення

Час віклю-чення

Загальна кількість годин горіння опромі-нювачів

1

2

3

4

5

6

7

8


5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

До аварійних ситуацій відносяться:

  • розгерметизація технологічних трубопроводів. обладнання та тари 3 викидом продукту, його пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
  • загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та ЗІЗ:
  • відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту. обривання і коротке замикання електрокомунікацій, електрообладнання.

5.1. На випадок виникнення пожежі виробничий персонал, який проводить санітарну обробку за допомогою бактерицидних опромінювачів. зобов'язаний:

  • припинити роботу;
  • вимкнути бактерицидні опромінювачі:
  • доповісти про те що трапилось керівнику робіт або іншій посадовій особі.

5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги на випадок травмування (отруєння):

5.2.1. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, що погрожують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, тощо)

  • визначити характер та тяжкість травми, найбільш загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування;
  • виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого у порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
  • підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;
  • викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надасться немедичними працівниками, не повинна замінювати допомоги з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.2.2. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарської) медичної допомоги, яка вивчається персоналом при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів


Заст. директора з наукової роботи


Зав. лабораторією охорони праці