деLt — яскравість дисплея згідно 6.3. Рівняння А.5 базується на середніх значеннях психофізіо­логічних даних для світлого (позитивна полярність) екрана з люмінофором з коротким післясвітінням (Р31) за кута зору 70°. Тобто, формула А.5 вміщує вимоги, за яких поле периферійного зору повинне бути таким, що не має мерехтіння.

А.2.3 Визначення індивідуальних коливань

Стандартні відхилення для індивідуальних відмінностей, σint, наведені в таблиці А.2.


Таблиця А.2 — Стандартні відхилення для індивідуальних відмінностей

Середня яскравість екрана (кд/м2)

25

50

100

200

400

σint (Гц)

5,71

5,28

5,78

6,93

8,29


А.2.4 Визначення перцентильного критерію

Розподіл учасників випробувань у вимірах критичної частоти мерехтіння по суті є гаусовим. Відповідно, якщо використовується 95-й перцентиль (тобто, 95 % учасників випробувань сприймають екран як такий, що не мерехтить), то критерій відповідає 1,65 σint.

А.2.5 Обчислення стандартного значення

За умови використання 95-перцентильного критерію стандартне значення стає:

Якщо встановлена частота вища ніж CFFSTANDART , то екран вважається таким, що не має мерехтіння.

Приклад.

Для дисплея із середньою яскравістю, що дорівнює 100 кд/м2, CFF = 70,1Гц. Оскільки σint = 5,78 Гц, СFF STANDARD становить:

70,1 + 1,65 х 5,78 = 79,6 (Гц).


Примітка 15. Попереднє значення для люмінофорів із тривалим післясвітінням (наприклад, Р39) встановлюється приблизно на 5 Гц нижче.


ДОДАТОК В


(інформаційний)


ЕМПІРИЧНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ЧАСОВОЇ

ТА ПРОСТОРОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

(МЕРЕХТІННЯ ТА ТРЕМТІННЯ ) ЕКРАНА


B.1 Загальні положення

Бажано, щоб учасники випробувань становили вибірку, яка б репрезентувала коло користувачів (ті, що виконують офісні завдання, як це визначено в розділі 1), що згруповане за факторами, що стосуються обладнання, яке випробовується. У випробуваннях повинні приймати участь не менше ніж 20 учасників випробувань.

Якщо випробують яскраві знаки на темному фоні, на екран потрібно виводити стільки знаків, скільки максимально використовується під час звичайних операцій.

B.2 Процедура

a) Встановити зовнішнє освітлення до (250 + 250 cos А) лк відповідно з виміряною яскравістю екрану;

b) заповнити екран знаками;

c) відрегулювати яскравість екрана до рівня, що вказується в 6.3;

d) розташувати екран на проектну відстань спостереження від учасника випробувань;

e) встановити екран таким чином:

1) під кутом 30° у периферійному полі зору спостерігача;

потім

2) безпосередньо перед спостерігачем.


8.3 Звіт

У звіті вказують, що мерехтіння та тремтіння на екрані дисплея відсутні, якщо так вважають не менше ніж 90 % учасників випробувань.


ДОДАТОК С


(інформаційний)


МЕТОД ВИПРОБУВАНЬ ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

РОБОТИ КОРИСТУВАЧА


Цей метод випробувань розглядають з точки зору можливості його застосування як альтернативного методу перевірки відповідності до цієї частини ISO 9241. Організації, що проводять випробування, повинні фіксувати свої результати у відповідній документації з вказівкою на використані статистичні методи.


С.1 Основні положення

Ця методика проведення випробувань ґрунтується на виявленні та розпізнаванні знаків на екрані дисплея. її застосовують для оцінки ефективності дисплея у відношенні представлення буквено-цифрових знаків користувачеві. «Ефективний» в даному контексті означає, що користувач може виявити та розпізнати зображення швидко, точно і не відчуваючи дискомфорту. Ефективність роботи користувача оцінюється точністю та швидкістю роботи, що досягаються випробуваним під час знаходження і розпізнавання об'єктів, а також відчутим ним дискомфортом.

Робота користувача за дисплеєм, що підлягає випробуванням, порівнюється з роботою на еталонному дисплеї, про який відомо, що він відповідає обов'язковим вимогам розділу 5. Випробування проводяться в імітованому офісному середовищі, користувачами є люди з нормальним або відповідним чином відкоригованим зором. Інші умови проведення випробувань наведені нижче.

Кожний суб'єкт проходить випробування за вказаною методикою два рази: один раз з дисплеєм, що випробовується, і один — із еталонним (порядок представлення розподіляється між суб'єктами).

Програма випробувань повинна враховувати вказівки виробника з установки та експлуатації дисплея. Випробування слід проводити за участю особи, що має підготовку в галузі оцінки поведінки людини.


С.2 Учасники випробувань

Вибірка учасників випробувань повинна репрезентувати прогнозоване коло користувачів (тих, хто виконує офісні завдання, як вказано в розділі «Сфера застосування»), що згруповані за факторами, що стосуються обладнання, що випробовується. Вказівки відносно того, як визначити кількість суб'єктів для участі в випробуваннях, надані в С.10.

Учасники випробувань підлягають дослідженню на зорову здатність, що включає наприклад, випробування вертикального та бокового зору, стану кольорової та контрастної чутливості. Гострота зору учасників випробувань повинна бути не менша ніж 0,5 (відкоректована, якщо необхідно), за проектної відстані спостереження.


С.3 Дисплеї

Дисплей, що випробовують, повинен бути серійним або дослідним зразком, який містить в собі всі конструктивні елементи, що знаходяться в серійному зразку, в тому числі фільтри для усунення відблисків та відбитків, та використовувані засоби, які повинні бути у серійному дисплеї.

Еталонний дисплей поставляють або вказують постачальником дисплея, що випробовується; він повинен задовольняти всім обов'язковим вимогам розділу 5.

Ці два дисплеї потрібно включати заздалегідь, щоб вони як слід прогрілись. Дисплеї повинні мати певні помітки з метою ідентифікації, наприклад «Дисплей 1», «Дисплей 2» . Учасники випробувань не повинні знати, який з дисплеїв є еталонним, а який випробовують.


С.4 Робоче місце і робоче середовище

С.4.1 Загальні вимоги

Випробування потрібно проводити в просторі, що не відволікає уваги та не має зовнішніх перешкод, які могли б вплинути на результати. Умови навколишнього середовища повинні бути комфортні і незмінні протягом всієї процедури випробувань.

С.4.2 Робоче середовище

Наступні умови мають важливі для визначення оптимального середовища для проведення випробувань. Наведені вимоги мають за мету звести до мінімуму значення зовнішніх перемінних, які можуть вплинути на виконання завдання.

С.4.2.1 Шум

Рівень фонового шуму під час випробувань, виміряний у позиції положення голови суб'єкта, повинен бути нижче 55 дБ (А).

С.4.2.2 Температурний режим

Випробування необхідно проводити за умов, що надані в таблиці С.1:


Таблиця С.1 — Температурний режим

Температура повітря

19 °С —26 °С

Відносна вологість

40 % — 60 %

Швидкість вітру

≤ 0,15 м/с


С.4.2.3 Освітлення

Середовище для проведення випробувань повинне бути таким, що імітує робоче середовище. Зовнішню освітленість слід вимірювати в центрі екрана на площині, дотичної до нього. Освітленість повинна бути, як мінімум (250+250 cosА) лк, де А — кут, що утворюється перетином площини, дотичної до центра дисплея, та горизонтальної площини.

Яскравість символу або фона (незалежно від того, яка вища) еталонного дисплея встановлюють відповідно до 6.3.

Зовнішня освітленість повинна бути такою, щоб звести до мінімуму відблиски. Не можна допускати значних дзеркальних відбитків на екрані. Коефіцієнт відбиття поверхонь приміщення, призначеного для випробувань, повинний знаходитися в діапазоні значень, що зазначені в таблиці С.2.


Таблиця С.2 — Діапазон значень коефіцієнту відбиття поверхонь

приміщення, призначеного для проведення випробувань

Джерело

Коефіцієнт відбиття, %

Стеля

70 — 80

Стіни

30 — 50

Підлога

10 — 30

Меблі

20 — 50


Суб'єкти випробувань повинні адаптуватися до світла перебуванням в приміщенні для проведення випробувань або в еквівалентно освітленому приміщенні за 15хв до проведення випробувань. Такий рівень адаптації зберігається протягом всіх випробувань.


С.4.3 Робоче місце для випробувань

Дисплеї та супутнє обладнання (наприклад, клавіатура) повинні бути встановлені на робочій поверхні відповідних розмірів, висоти та якості обробки (див. ISO 9241-5). Відстань від точки спостереження до дисплея є проектна відстань спостереження (див. 5.1), а кут лінії спостереження повинен становити від 0° до 60° нижче горизонтальної лінії (див. 5.2).

Учасник випробувань повинен сидіти на стільці, що відповідає вимогам ISO 9241-5.


С.5 Об'єкт випробувань

Об'єктом випробувань служить група знаків, пов'язаних із сукупністю графічних знаків з восьмирозрядним кодуванням, що надані в таблицях 1—3, які містять дані щодо восьмирозрядних Відеотерміналів, в ISO/IEC 4В731) . В кожному випробуванні використовують всю групу знакв або спеціально вказану підгрупу, як, наприклад, в ISO/IEC 6462) для семирозрядних відеотерміналів. В обох випадках використовують одну й ту ж саму групу.


1) ISO/IEC 4873: 1991 Information technology — ISO 8-bit code for information interchange — Structure and rules for implementation.

2' ISO/IEC 646: 1991 Information technology — ISO 7-bit coded character set for information interchange.


Національна примітка

1) ISO/IEC 4873-1991 Інформаційні технології. 8-розрядні коди ISO для інформаційного обміну. Структура та правила користування.

2) ISO/IEC 646-1991 Інформаційні технології. 7-розрядні коди ISO для інформаційного обміну.


С.6 Ознайомлення з об'єктом випробування

Перед випробуваннями необхідно впевнитися, що учасники випробувань ознайомлені з кожним знаком в групі знаків.


С.7 Процедура проведення випробування

Наступна процедура пропонується як настанова до проведення випробувань. Метою цієї процедури є проведення точних й достовірних випробувань. Будь-які відступи від передбаченої процедури повинні бути направлені на підвищення точності й достовірності випробувань. Процедури випробувань повинні бути досить легкими, слід уникати надмірного навантаження учасників випробувань .

Слід підкреслити, що метою випробувань є порівняння ефективності роботи користувачів на двох дисплеях.

Учасникам випробувань необхідно дати можливість відрегулювати дисплей, що випробовується (але не еталонний дисплей) до такого рівня яскравості і контрасту, яким вони віддають перевагу.

Знаки необхідно виводити на екран блоками в три ряди по п'ять знаків в кожному з них. Середній ряд — це ряд, що враховує вплив інтервалу між рядками. Кожний знак представляють довільно в кожному рядку, не менше двох раз протягом випробувань.

Центр одного блока встановлюють як можна ближче до кожного із наступних п'яти положень (див. рисунок 11):

a) верхній лівий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;

b) верхній правий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;

c) центр екрана;

d) нижній лівий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута;

e) нижній правий кут, по діагоналі, 10 % довжини діагоналі від кута.

Перед тим як вивести блоки на екран, учаснику випробувань повинен бути пред'явлений візуальний або слуховий старт-сигнал, щоб зосередити його увагу. П'ять знакових блоків в п'яти точках пред'являють одночасно через 0,5 с після припинення сигналу і демонструються на екрані до того часу, поки вони не будуть повністю розпізнані учасником випробувань .

Учасників випробувань інструктують у відношенні порядку розпізнавання знаків в ряду кожного блока, від верхнього лівого до нижнього правого кута.

Під час проходження тесту учасника випробувань необхідно проінструктувати щодо важливості швидкості та точності розпізнавання знаків.

Час від появи блоків, що випробуються, до реакції суб'єкта на останню букву останнього блока необхідно реєструвати з точністю до 100 мс або вишчою.

Наступна група блоків, що випробуються, пред'являється відразу після завершення реакції на попередню групу.

Примітка 16. Процедура випробувань допускає використання будь-якого прийнятного методу реагування (наприклад, використанням клавіатури). Треба відмітити, що як для дисплея, що випробовують, так і для еталонного дисплея, застосовують ідентичні процедури та вимірювання.


С.8 Оцінка дискомфорту

С.8.1 Процедура

Після завершення випробувань дисплея, що спостерігався першим, суб'єктам пропонують оцінити його прийнятність у відношенні найбільш істотних характеристик зорового дискомфорту. Для половини учасників випробувань дисплей, що спостерігався першим, буде тим дисплеєм, що проходить випробування, а для іншої половини — еталонний дисплей. Учасники випробувань не повинні знати, з яким з них вони працюють. Далі наведено шкали для оцінки дискомфорту та інструкції, які надають учасникам випробувань.

Після спостереження другого дисплея учасники випробувань повинні дати порівняльну оцінку прийнятності відносно першого дисплея у відповідності з кожною шкалою. Далі визначено шкали, які повинні використовуватися, а також інструкції, що надають учасникам випробувань.

Примітка 17. Учасники випробувань використовують суцільну псевдоінтегральну шкалу для оцінки придатності першого дисплея для одержання максимальної кількості інформації про кожне судження. Далі суб'єкт може орієнтува­тися на цю інформацію під час прийняття порівняльного висновку щодо придатності другого дисплея.


С.8.2 Шкали оцінки дискомфорту