4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1 Вальцювальнику необхідно:
4.1.1. Закрити подачу емульсії, газові пальники.
4.1.2. Зупинити всі механізми стана.
4.1.3. Встановити всі ручки керування в нульове положення.
4.1.4. За необхідності розвантажити натискні гвинти робочої кліті.
4.1.5. Забезпечити чистоту робочих місць, проходів і сходів.
4.2. Старшому вальцювальнику необхідно зробити відповідні записи в журналі приймання-здачІ зміни про роботу механізмів стана, блокіровок, сигналізації.
4.3 Передати зміну зміннику і повідомити про виявлені недоліки в роботі. В разі відсутності змінника, доповісти про це безпосередньому керівникові
та залишатися на робочому місці до прибуття змінника чи розпоряджень керівника.
4.4 В побутовому корпусі оглянути і привести в справний стан засоби індивідуального захисту, прийняти душ та переодягнутися.
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Вальцювальник повинен знати план ліквідації аварій в частині, яка відноситься до місця його роботи.
5.2. Опис можливих аварійних ситуацій, які можуть виникнути піл час роботи на стані:
руйнування робочих валків з викидом відламків;
поламання опорних валків;
розриви арматури газопроводу, газового колектора і газових пальників;
падіння тиску природного газу;
загоряння кліті стана І витяжної вентиляції;
а також пошкоджень інших вузлів і механізмів.
5.3. Порядок дій, обов'язків і правила поведінки вальцювальника при виникненні аварій
5.3.1. Всі роботи, що пов’язані з вивалюванням зламаних робочих валків, повинні виконуватися лише під керівництвом старшого змінного майстра. При цьому для забезпечення максимальної безпеки необхідно чітко виконувати всі його вказівки та розпорядження.
5.3.2. Під час поломки нижнього робочого валка допускається вивалювання його разом з нижнім опорним валком. При цьому стропування зламаних частин робочого валка слід проводити з використанням висувного перехідного містка з одного боку І плити перекриття перевалкової ями - з іншого. За необхідності можливо використовувати трапи з дошок товщиною не менш як 40 мм; дошки повинні бути цілими і стійкими.
5.3.3 Вивалювання зламаних опорних валків проводиться під керівництвом старшого майстра прокатного відділення та механіка цеху з забезпеченням всіх заходів щодо безпеки під час ліквідації аварії.
5.3.4 Під час розривів газопроводу, газового колектора, газових пальників необхідно зупинити стан, пробковим краном І засувкою перекрити надходження газу, викликати слюсаря-енергетика і доповісти майстрові.
5.3.5. Під час падіння тиску газу необхідно зачинити вентилі на газових пальниках, а також пробковий кран і засувку на кліті та доповісти майстрові.
5.3.6. Під час загоряння зонда витяжної вентиляції кліті стана необхідно зупинити стан, вимкнути вентилятор, закрити шибер, відчинити вентиль подачі пари у вентиляційну систему. В разі окремих випадків необхідно застосувати протипожежну установку УВП-400, систему Іванова та викликати пожежну охорону.
5.3.7. Під час поломок інших вузлів і механізмів необхідно безаварійно зупинити стан, доповісти старшому змінному майстру та викликати відповідних спеціалістів.
5.3.8 Вальцювальник повинен вміти використовувати первинні засоби пожежегасіння (пісок, вогнегасники).
При виникненні пожежі необхідно повідомити керівництво цеху, викликати пожежну охорону, а до її прибуття вжити всіх заходів щодо ліквідації пожежі своїми силами, діючи відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
5.3.9 При загорянні електропроводки, електроприладів, електрообладнання їх необхідно відключити від мережі І гасити піском або порошковими вогнегасниками.
5.3.10 При загорянні пально-мастильних речовин гасити полум'я водою не дозволяється. Для цього необхідно використовувати землю, пісок, вогнегасники.
5.4 В разі виявлення під час аварії потерпілих треба негайно надати їм першу (долікарняну) допомогу.
Необхідно забезпечити збереження обставин, при яких стався нещасний випадок, якщо це не призведе до аварії чи інших небезпечних ситуацій.
5.5 У всіх випадках виявлення ознак можливих аварійних ситуацій або аварій вальцювальник повинен доповісти безпосередньому керівникові і діяти за його вказівками.
5.6 Вальцювальник повинен бути ознайомлений з порядком надання першої допомоги особам потерпілим від дії електричного струму, опіків, отруєнь, при пораненнях І вміти на практиці надати першу допомогу.
Основними умовами надання першої допомоги від дії електричного струму, а також при Інших нещасних випадках є: швидкість дії та спритність. Зволікання, довга підготовка до надання допомоги може призвести до смерті потерпілого. Ніколи не можна відмовлятися від надання першої допомоги потерпілому.
5.7 Перша допомога постраждалому
5.7.1. При ударах, переломах і травмах.
5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.
5.7.1.2. Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.
5.7.1.3. При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді.
Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.
При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.
5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль І запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).
При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.
При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.
При закритому переломі шини наскладуються поверх одягу.
5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).
5.7.2 При опіках.
5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.
5.7.2.2. При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.
5.7.2.3. При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).
5.7.2.4. При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.
5.7.3 При тепловому ударі.
5.7.3.1. При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.
5.7.3.2. Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.
5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.
5.7.4 При враженні електричним струмом.
5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки Інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.
5.7.4.2. Після звільнення від дії струму надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.
5.7.4.3. Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.
5.7.4.4. Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.
5.7.4.5. При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.
5.7.4.6. При відсутності дихання І пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.
