Страница 3: ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування інженерні вишукування для будівництва (29811)

3.1.6Вартість робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають згідно з ДБН Д. 1.1 -7із урахуванням положень 3.1.5.

3.2 Комплексні інженерно-геологічні вишукування

3.2.1 До складу комплексних інженерно-геологічних вишукувань входять такі види робіт:

• оцінка вивченості території;
• рекогносцирувальне обстеження;

ДБН А.2.1-1-2008 С. 9

• геофізичні роботи;
• бурові та гірничопрохідницькі роботи;
• геотехнічні вишукування, які включають лабораторні та польові дослідні роботи;
• гідрогеологічні вишукування;
• стаціонарні спостереження;
• вивчення інженерно-геологічних процесів і явищ;
• камеральне оброблення матеріалів.

3.2.2Для оцінки вивченості території виконують пошук та вивчення фондових і архівнихматеріалів, що містять відомості про структурно-тектонічні особливості території, орографіюта гідрографію, геологічну будову, властивості ґрунтів, гідрогеологічні умови, інженерно-гео-логічні процеси та досвід будівництва, а також інші відомості, які дозволяють зробити оцінкускладності інженерно-геологічних умов, ступеня їх вивченості і розробити програму подаль-ших вишукувальних робіт.

Попередню оцінку складності інженерно-геологічних умов і вивченості території наводять у програмі виконання робіт (технічному приписі).

У звіті про інженерно-геологічні вишукування наводять посилання на використані матеріали.

Порядок отримання і використання відомчої інформації регулюється відповідними нормативно-правовими актами та нормативними документами.

3.2.3Рекогносцирувальне обстеження території включає огляд ділянки планованої забу-дови та прилеглої території (у т.ч. опис відслонень, водотоків і виходів підземних вод, ознакпрояву інженерно-геологічних процесів, візуальне обстеження існуючої забудови), а такожрезультати опитування населення (працівників підприємства).

Рекогносцирувальне обстеження проводять за попередньо наміченими маршрутами (обстеження може бути суміщеним із маршрутними спостереженнями), а результати наносять на топографічну основу.

3.2.3.1 Маршрутні спостереження включають описання та картування відслонень та індикаторів інженерно-геологічних процесів, уточнення меж геоморфологічних елементів і екзогенних форм рельєфу, замірювання елементів залягання гірських порід у відслоненнях, оцінювання ефективності інженерної підготовки території, уточнення доступності та умов проведення польових робіт.

3.2.4Геофізичні роботи виконують з метою визначення структурно-тектонічної будови,меж розповсюдження та потужності ґрунтів різного літологічного складу і стану, властивос-тей ґрунтів, рівнів підземних вод, напрямку та швидкості водного потоку, виявлення інже-нерно-геологічних процесів і геофізичних аномалій, а також для сейсмічногомікрорайонування.

Геофізичні роботи виконують у комплексі з гірничопрохідницькими, геотехнічними та гідрогеологічними роботами або передують їм.

Рекомендовані методи геофізичних робіт наведено в дод. К.

3.2.5Бурові та гірничопрохідницькі роботи виконують для отримання інформації просклад ґрунтів і умови їх залягання, глибину залягання ґрунтових вод та інших водоносних го-ризонтів, наявність напору та особливості рівневого режиму; відбору зразків ґрунтів і пробводи для лабораторних випробувань; виконання польових досліджень властивостей ґрунтів;обладнання системи спостережень за компонентами геологічного середовища; встановленнямеж прояву інженерно-геологічних процесів.

С. 10 ДБН А.2.1-1:2008

1. Розміщення, кількість і глибину гірничих виробок (закопуш, розчисток, канав,шурфів та дудок, свердловин) призначають виходячи з необхідності повного та достовірноговідображення інженерно-геологічних умов ділянки (майданчика) будівництва залежно відскладності інженерно-геологічних умов і конструктивних особливостей проектованихбудівель (споруд).
2. Гірничі виробки розміщують по контурах і (або) осях проектованих будівель таспоруд. Крім того, у місцях різкої зміни навантажень на фундамент, глибини їх закладання,висоти споруд, а також на межах різних геоморфологічних елементів необхідно розміщуватидодаткові виробки.

За необхідності вивчення сфери взаємодії проектованих будівель і споруд з геологічним середовищем, існуючою забудовою, а також за наявності небезпечних процесів необхідно розміщувати додаткові виробки за межами контуру проектованої будівлі (споруди).

1. Мінімальну кількість гірничих виробок у межах контурів кожної будівлі (споруди)і відстань між ними визначають із урахуванням раніше пройдених виробок та суміжних(якщо проектується група будівель та споруд) згідно з табл. 3.1.
2. При розташуванні групи проектованих будівель і споруд II та III рівнів відпо-відальності на ділянках І й II категорії складності інженерно-геологічних умов розміщеннягірничих виробок допускається поза межами контурів будівель і споруд на відстанях, що неперевищують максимальні відстані, які вказані в табл. 3.1. Гірничі виробки у цьому разірозміщують за рівномірною сіткою.
3. Для оконтурення невитриманих у плані лінз і прошарків сильно стискуванихґрунтів або неоднорідних ґрунтів (торф, мул, елювіальні, техногенні ґрунти та ін.), при вив-ченні тектонічних порушень, виявленні карстових порожнеч і площин ковзання зсувних тіл,встановленні меж розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ, а також при роз-міщенні виробок під окремі фундаменти (опори) допускається встановлювати відстані міжвиробками менше ніж 20 м.

Таблиця 3.1 - Мінімальна кількість гірничих виробок у межах контурів будівлі (споруди) і відстань між ними

3.2.5.6 Глибини гірничих виробок при вишукуваннях для будівель і споруд на природній основі призначають із урахуванням зони взаємодії з геологічним середовищем і величини стискуваної товщі ґрунтів, із заглибленням в підстильні ґрунти на 1...2 м.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями та в місцях розвитку небезпечних геологічних процесів глибина не менше 50 відсотків гірничих виробок повинна призначатися з урахуванням вимог 3.2.6.6 і 3.2.9.

ДБН А.2.1-1-2008 С. 11

За відсутності даних про стискувану товщу ґрунтів, глибини гірничих виробок допускається встановлювати відповідно до табл. 3.2.

На ділянках поширення скельних ґрунтів з тектонічними порушеннями глибину гірничих виробок встановлюють програмою вишукувань.

Таблиця 3.2 - Рекомендована глибина гірничих виробок при зведенні будівель із різними основами

1. При вишукуваннях під плитний тип фундаменту (ширина фундаменту більше10 м) глибину гірничих виробок встановлюють розрахунком, а за відсутності необхідних да-них глибину виробок приймають рівною половині ширини фундаменту, але не менше 20 мдля нескельних ґрунтів. Відстань між виробками повинна бути не більше 50 м, число виробокпід один фундамент - не менше трьох.
2. Глибину гірничих виробок для пальових фундаментів у нескельних ґрунтах прий-мають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 5 м.

При навантаженні на кущ висячих паль понад 3 000 кН, а також при суцільному полі паль під всією спорудою глибину 50 відсотків виробок у нескельних ґрунтах встановлюють нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 10 м.

Глибину гірничих виробок при обпиранні або зануренні паль у скельні ґрунти приймають нижче проектованої глибини занурення нижнього кінця паль не менше ніж на 2 м.

Для паль, що працюють тільки на висмикування, глибини виробок і зондування призначають нижче кінця паль на 1 м.

За наявності в масиві скельного ґрунту прошарків сильно вивітрілих різновидів і (або) не-скельного ґрунту глибину виробок встановлюють у програмі вишукувань, виходячи з особливостей інженерно-геологічних умов і проектованих об'єктів.

3.2.5.9На ділянках огороджувальних і водорегулювальних дамб (гребель) водотоків і на-копичувачів промислових відходів і стоків (хвосто- і шламосховищ, гідрозоловідвалів тощо)висотою до 15...25 м гірничі виробки розміщують по осях дамб через 50... 150 м залежно відскладності інженерно-геологічних умов та з урахуванням вимог відомчих нормативних доку-ментів.

У складних інженерно-геологічних умовах і при висоті дамб більше 12 м необхідно намічати додатково через 100...300 м поперечники не менше ніж з трьох виробок.

Глибини гірничих виробок приймають із урахуванням зони взаємодії дамби з геологічним середовищем (стискуваної товщі та зони фільтрації), але не менше полуторної висоти дамб. За необхідності оцінки фільтраційних втрат глибини гірничих виробок повинні бути не менше подвійної-потрійної величини підпору у дамб висотою до 15...25 м, відлікову-ючи від основи дамби. У випадку залягання водотривких ґрунтів на меншій глибині виробки слід проходити нижче їх покрівлі на 3 м.

С. 12 ДБН А.2.1-1:2008

3.2.5.10У межах чаш накопичувачів промислових відходів і стоків проходку додатковихгірничих виробок передбачають за необхідності уточнення результатів попередніх основнихвишукувань.

Кількість поперечників у чаші накопичувачів встановлюють залежно від геолого-гідроге-ологічних умов території з урахуванням створів спостережних свердловин за режимом підземних вод, розташованих у чаші накопичувачів. Відстань між поперечниками не повинна перевищувати 200...400 м, а відстань між гірничими виробками в створі - 100...200 м.

За межами контурів чаш накопичувачів гірничі виробки розташовують по поперечниках, орієнтованих по напрямках передбачуваного розтікання й руху промислових стоків, а також у бік найближчих водотоків, водойм, водозаборів підземних вод, населених пунктів, цінних сільськогосподарських і лісових угідь, які перебуватимуть у зоні впливу накопичувачів.

Відстані між гірничими виробками на поперечниках від контуру накопичувача до об'єктів у зоні їх впливу приймають від 300 м до 2000 м залежно від складності гідрогеологічних умов і довжини поперечника (мінімальні відстані у складних умовах або при довжині поперечника до 1000 м, а максимальні у простих умовах або при довжині поперечника більше 10000 м).

Глибини виробок приймають не менше 3 м нижче рівня підземних вод. Частину виробок (не менше 30 відсотків) необхідно проходити до витриманого водоупору або у всіх випадках не менше полуторної величини підпору.

1. На ділянках проектованих водозабірних споруд поверхневих вод (затоплених во-доприймачів, течієнапрямних і хвилезахисних дамб тощо) гірничі виробки розташовують постворах, орієнтованих нормально до водотоку (водойми), з відстанями між створами100...200 м і виробками на них через 50... 100 м із урахуванням основних геоморфологічнихелементів (у руслі, на заплаві, терасах).
2. На полях фільтрації число гірничих виробок приймають не менше трьох на одингектар.

Глибини виробок встановлюють до 5 м, а за близького залягання ґрунтових вод - на 1.. .2 м нижче їх рівня. На кожній ділянці з характерними ґрунтовими умовами слід проходити не менше трьох виробок до глибини 8... 10 м. Для оцінки можливого забруднення ґрунтових вод частину виробок проходять на 1...2 м нижче водотривкого шару ґрунтів.

3.2.5.13На ділянках трас лінійних споруд типового та індивідуального проектування (зве-дення штучних споруд, виїмок, насипів тощо) розміщення та глибину виробок приймаютьвідповідно до дод. Л.

3.2.5.14По трасах повітряних ліній електропередачі гірничі виробки мають бутирозміщені у місцях розташування опор: від однієї виробки на ділянку І та II категорії склад-ності інженерно-геологічних умов, до 4-5 виробок - у складних та особливо складних умовах(категорії IIIта IIIа).

Глибини виробок встановлюють відповідно до табл. 3.2 та дод. Л, а для пальових фундаментів проміжних опор - на 2 м нижче найбільшої глибини занурення кінця паль і для кутових опор - не менше ніж на 4 м нижче занурення нижнього кінця паль.

На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями глибина виробок повинна бути збільшена із необхідності їх проходження на повну потужність.