Садибна забудова
3.18* Планувальна організація районів садибної забудови повинна передбачати формування структурних одиниць сельбищної території, їхні розміри, функціональне зонування треба встановлювати, виходячи з величини населеного пункту, містобудівних умов району, забезпечення соціального комфорту проживання, економічності рішення.
На майданчиках, які відводяться під садибну забудову, залежно від їхніх розмірів слід формувати:
а) до 10 га - групу житлових будинків з присадибними ділянками без територій громадського користування;
б) 10-50 га - житлові квартали з неповним комплексом громадського обслуговування;
в) більше 50 га - житловий район з повним комплексом громадського обслуговування місцевого значення.
3.19* Площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів.
Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства.
В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.
До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель.
Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями.
Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.
Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.
3.20 Розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови слід приймати відповідно до розміру присадибної ділянки (додаток 3.2). Для досягнення максимального рівня щільності доцільно застосовувати блоковану двоповерхову атріумну або килимову забудову площею ділянки 150-350 м. В інших випадках можливі різні планувальні прийоми компоновки садибної забудови (одно-, дворядна, гніздова та ін.).
3.21 На ділянках з ухилом 15-20%о слід застосовувати терасну забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4-5 при даних ухилах і одному підході, а при двох підходах може бути більшою.
При терасній забудові слід передбачати проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують. Відстань між проїздами і зовнішніми сходами повинна бути не більшою як 100 м.
Для структурної побудови терасної забудови слід використовувати:
3.21а* У районах садибної забудови розміщення об'єктів соціальної сфери слід передбачати на територіях загального користування, на спеціально відведених ділянках, у складі громадських центрів або у вигляді окремих споруд. Допускається розміщення цих об'єктів у житлових будинках на садибних ділянках при обов'язковому дотриманні державних будівельних, санітарних, протипожежних норм і правил та наявності вільної території для забезпечення розмірів земельних ділянок під об'єкти відповідно до вимог, наведених у таблиці 6.1.
3.22 У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11).
Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами і чагарниками доцільно висаджувати плодові. Озеленення вулиць завширшки 12 м і менше слід здійснювати за рахунок палісадників.
При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з дитячими ігровими майданчиками.
3.24* У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.
Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва, де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання. Розташування цих будівель на присадибних ділянках слід виконувати відповідно до місцевих правил забудови для сільських населених пунктів.
Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається.
Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки.
3.25* Протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).
Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.
Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.
Таблиця 3.2а*
--------------------------------------------------------------------
| Будівлі та | Відстань, м |
| споруди |-----------------------------------------------------|
| |Господарські| Майданчики | Фільтруючий | Септик |
| | будівлі | для | колодязь | продукти- |
| |(сараї) для | компосту, | продукти- | вністю, |
| | худоби, | дворові | вністю, | куб.м/добу |
| | свійських | вбиральні, | куб.м/добу | |
| | тварин та | сміттє- |-------------+-------------|
| | птахів | збірник | до 1 |1-3 | до 1 |1-3 |
| | площею до | | | | | |
| | 50 кв.м | | | | | |
|------------+------------+------------+------+------+------+------|
|Житлові | 15 | 15 | 8 | 10 | 5 | 8 |
|будинки та | | | | | | |
|літня кухня | | | | | | |
|------------+------------+------------+---------------------------|
|Питний | 20 | 20 |Згідно з приміткою 3 |
|колодязь | | | |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітка 1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок|
|допускається об'єднувати. |
| Примітка 2. Господарські приміщення для утримання худоби та|
|птиці площею до 50 кв.м допускається прибудовувати до одно- та|
|двоквартирних житлових будинків (крім будинків, розташованих в|
|IV кліматичному районі) за умови ізоляції від житлових кімнат та|
|кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями. |
| Примітка 3. При продуктивності місцевих каналізаційних|
|очисних споруд до 3 куб.м на добу водозабірні споруди місцевого|
|господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на|
|відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за|
|течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових|
|вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і|
|споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м. Місце|
|розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією|
|ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних|
|споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки|
|слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи|
|будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від|
|червоної лінії на 2,5-5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із|
|твердим покриттям та ухилом не більше 4-5%0. |
| Примітка 4. Відстані до інших джерел забруднювання|
|встановлюються відповідними нормативними документами за кожним|
|конкретним фактором (шум, вібрація, електромагнітні коливання,|
|радіація, джерела забруднення повітря та інші). Відстані від|
|будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з|
|таблицею 5.2. |
| Примітка 5. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути|
|виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних|
|стоків у ґрунт. |
--------------------------------------------------------------------
3.25б* За відсутності інженерних мереж міської (селищної) каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.
3.25в* На території районів садибної забудови слід передбачати розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та занять фізкультурою, автостоянок для тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального користування. Питомі розміри майданчиків для ігор дітей та автостоянок допускається зменшувати відносно показників, наведених у таблиці 3.2, але не більше ніж на 30%. Майданчики для сміттєзбірників загального користування слід розміщувати на відстані не менше ніж 20 м від стін житлового будинку, їх розміри та кількість визначаються розрахунком.
3.26 Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.
Садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м повинна забезпечуватися централізованим водопроводом, а малоповерхова забудова площею приквартирних ділянок менше 300 кв.м - водопроводом і каналізацією.
Сельбищна територія сільських поселень
3.27 Основним типом житлової забудови у сільських населених пунктах є одно-, двоповерхова з присадибними ділянками і господарськими будівлями для ведення особистого підсобного господарства.
Сельбищна територія сільських поселень не повинна перетинатися автомобільними дорогами I, II і III категорій, а також дорогами, призначеними для руху сільськогосподарських машин.
3.28 Розміри присадибних земельних ділянок у сільських населених пунктах установлюються сільською Радою відповідно до чинного Земельного кодексу України. Для підвищення компактності забудови присадибна ділянка може бути розділена на дві частини: приквартирну, яку виділяють біля будинку, і ділянку для городу, яку виділяють за межами житлової зони.
Розмір частини присадибної земельної ділянки, яку виділяють біля будинку, визначається завданням на проектування за місцевими умовами з урахуванням наявності садибного фонду і демографічної структури населення. Решта присадибної ділянки виділяється за межами житлової зони.
Примітка. В умовах забудови, що склалася, розмір присадибної ділянки біля будинку може бути збережений, якщо він не перевищує норми, встановленої законодавством, і не перешкоджає удосконаленню планувальної організації населеного пункту.
3.29 Перелік і граничні розміри господарських і побутових будівель і споруд, які зводяться на присадибних ділянках, визначаються завданням на проектування.
3.30 Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.
Примітка. Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування.
Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.
3.31 Дворову вбиральню і компостосховище рекомендується розміщувати безпосередньо біля сараю для худоби на відстані не менше 15 м від житлових будинків і 20 м від джерела водопостачання (колодязя), обов'язково враховуючи напрямок ухилу ділянки.
