| Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів|

|коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при|

|застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. |

--------------------------------------------------------------------

8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.

8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водотоків (річки, | |

|канали): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) вгору за течією, від |200 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) униз за течією, від |100 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у бік берега, що прилягає до|100 |

|водозабору, від урізу води у | |

|літньо-осінню межень | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) у бік акваторії: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при ширині водотоку менше |Уся акваторія і протилежний |

|100 м |берег завширшки 50 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) при ширині водотоку більше | |

|100 м, | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|від водозабору |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) на водозаборах ківшового |Уся акваторія і територія |

|типу |навколо нього завширшки 100 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) для водойм (водосховища, | |

|озера): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) по акваторії в усіх |100 |

|напрямках від водозабору і по | |

|прилеглому до водозабору березі| |

|від урізу води при нормально | |

|підпертому рівні для водосховищ| |

|або літньо-осінній межені для | |

|озер | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|г) для підземних джерел (від | |

|поодинокого водозабору або від | |

|крайніх водозабірних споруд | |

|групового водозабору): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при використанні водоносних |30 |

|горизонтів, які мають суцільну | |

|водоупорну покрівлю, що | |

|виключає можливість місцевого | |

|живлення з поверхневих джерел | |

|або інших недостатньозахищених | |

|підземних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|при використанні інших |50 |

|водоносних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) для підруслових |Як для поверхневих джерел |

|інфільтраційних водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|д) при штучному поповненні | |

|запасів підземних вод: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) для споруд закритого типу |50 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) для споруд відкритого типу |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|е) для водопровідних споруд: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) від стін резервуарів чистої |30 |

|води, фільтрів (крім напірних),| |

|контактних освітлювачів з | |

|відкритою поверхнею води | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) від решти споруд і стовбурів|15 |

|водонапірних башт | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.

Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водопровідних споруд, |100 |

|розташованих за межами другого | |

|поясу зони джерела | |

|водопостачання, від межі | |

|першого поясу | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) для водогонів (від крайніх | |

|водогонів): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) в сухих ґрунтах при діаметрі|10 |

|до 1000 мм | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) те саме, при діаметрі більше|20 |

|1000 м | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у мокрих ґрунтах водогонів |50 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.

Таблиця 8.4

-----------------------------------------------------------------------

| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій |

| | продуктивності споруд, |

| | тис.куб.м/добу |

| |-----------------------------------------|

| |до 0,2 | більше |більше 5|більше 50 |

| | |0,2 до 5| до 50 | до 280 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди механічної та | 150 | 200 | 400 | 500 |

|біологічної очистки з | | | | |

|мулистими майданчиками і | | | | |

|такими мулистими | | | | |

|майданчиками, що розміщені | | | | |

|окремо | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Те саме, з термомеханічною | 100 | 150 | 300 | 400 |

|обробкою осадів у закритих | | | | |

|приміщеннях | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди з циркуляційними | 150 | - | - | - |

|каналами | | | | |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |

|---------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше |

|280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології |

|очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за |

|погодженням з Міністерством охорони здоров'я. |

| Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки |

|з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих |

|майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід |

|приймати не менше 1 км. |

| Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного |

|боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони |

|допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій |

|розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. |

| Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території |

|очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір |

|зони слід скорочувати на 30%. |

| Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від |

|споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах |

|продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. |

| Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації |

|продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. |

| Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних |

|фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих |

|колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з |

|аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - |

|50 м. |

| Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із |

|сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - |

|15 м. |

-----------------------------------------------------------------------

8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.

Енергопостачання

8.14 Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.

8.15 При виборі потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплі, газі та електроенергії визначається:

- для промислових і сільськогосподарських підприємств - за їхніми замовленнями, аналогічними проектами нових підприємств і тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєності або енергомісткості на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов;

для комунально-побутових потреб - відповідно до чинних нормативів.

Для попередніх розрахунків допускається застосовувати укрупнені показники електроспоживання, де враховується житловий і громадський сектор поселень, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, міський транспорт (крім метрополітену), системи теплопостачання, водопостачання і водовідведення, наведені у таблиці 8.5.

Таблиця 8.5

--------------------------------------------------------------------

| Ступінь | Електроспоживання, | Річна кількість годин |

| благоустрою |кВт год./люд. на рік |використання максимуму |

| житлових і | | електричного |

| громадських | | навантаження, год. |

| будинків і |---------------------+-------------------------|

| поселень |на першу|на розрахун-|на першу|на розрахун- |

| | чергу |ковий термін| чергу |ковий термін |

|------------------------------------------------------------------|

| Міста |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 800 | 1700 | 3100 | 5200 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 840 | 2000 | 5200 | 5700 |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 1300 | 2100 | 4500 | 5300 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 1600 | 2400 | 5300 | 5800 |

|------------------------------------------------------------------|

| Селища і сільські поселення (без кондиціонерів) |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки, не | 800 | 950 | 3000 | 4100 |

|обладнані | | | | |

|стаціонарними | | | | |

|електроплитами | | | | |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|Будинки, обладнані| 1000 | 1350 | 3900 | 4400 |

|стаціонарними | | | | |

|електроплитами | | | | |

|(100%) | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Застосування стаціонарних електроплит слід|

|погоджувати з планувальними організаціями відповідно до чинних|

|нормативів так само, як і райони з використанням побутових|

|кондиціонерів. |

| Примітка 2. Укрупнені показники наведені для великих міст.|

|Для інших типів міст застосовуються коефіцієнти: для найзначніших|

|- 1,2; значних - 1,1; середніх - 0,9 і малих - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.16 Кількість, потужність і напруга понижувальних підстанцій, а також їх розміщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.

8.17 Понижувальні підстанції глибокого вводу з трансформаторами потужністю 16 тис.кВА вище призначені для електропостачання житлових районів, а на територіях курортних зон і комплексів усі трансформаторні підстанції і розподільні пристрої слід передбачати закритого типу.

8.18 На підходах до підстанцій повітряних і кабельних ліній повинні бути забезпечені технічні смуги для їх вводу і виводу розмірами залежно від кількості і напруги ліній.

Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій і розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5 - 1,5 га при неодмінній умові дотримання санітарних вимог, для пунктів переходу повітряних ліній у кабельні - не більше 0,1 га.

8.20* Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2 x 1000 кВА і розподільні пункти напругою до 20 кВ слід споруджувати закритими і розміщувати від вікон житлових і громадських будинків на відстані не менше 10 м, від лікувальних і оздоровчих установ - відповідно не менше 25 м і 15 м.

8.21 Не слід розміщувати трансформаторні підстанції у зсувних зонах, зонах затоплення і передбачати заходи проти їх затоплення.

8.22 Лінії електропередачі, які входять до загальних енергетичних систем, не допускається розміщувати на територіях промислових і сільськогосподарських підприємств.

8.23* Повітряні лінії електропередачі (далі ПЛ) напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.

Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:

а) будувати житлові, громадські та дачні будинки;

б) розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;

в) влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище.

д) розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.