ич-414

339

РОЗДІЛ 9

50

За подання заявником до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на знак для товарів і послуг

51

300

51.

За внесення до реєстру з ініціативи власника свідоцтва на знак для товарів і послуг змін, що стосуються цього свідоцтва

26

150

52.

За продовження строку дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

510

750

53.

За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії на використання одного знака для товарів і послуг

155

300

Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожного передбаченого ліцензійним договором знака для товарів і послуг більш як одного

102

225

54.

За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на один знак для товарів і послуг

155

300

Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожного передбаченого, договором знака для товарів і послуг більш як одного

102

225

55.

За внесення змін до вміщених до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожного передбаченого ліцензійним договором знака для товарів і послуг

51

225

Збір за дії, пов'язані з охороною прав на топографії інтегральних мікросхем (ІМС)

56.

За реєстрацію топографії ІМС

255

300

57.

За подання до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на реєстрацію топографії ІМС

51

300

58.

За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожної передбаченої ліцензійним договором однієї топографії ІМС

155

300

Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожної передбаченої ліцензійним договором топографи ІМС більш як однієї

102

225

340

Права і обов'язки суб'єктів інтелектуально» вла< мін 11

59.

За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на одну топографію ІМС

155

300

Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожної передбаченої договором топографії ІМС більш як однієї

102

225

60.

За внесення змін до вміщених до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожної передбаченої ліцензійним договором топографії ІМС

51

150

61.

За проведення експертизи зареєстрованої топографії ІМС на відповідність умовам

охороноздатності

204

300

Збір за дії, пов'язані з охороною прав на зазначення походження товарів

62.

За подання заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та (або) права на використання кваліфікованого зазначення походження товару і проведення експертизи заявки

510

225

63.

За продовження строку подання заявником додаткових матеріалів на запит закладу експертизи (за кожний повний чи неповний місяць)

5

30

64.

За поновлення пропущеного строку подання заявником додаткових матеріалів на запит закладу експертизи (за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного

строку)

10

60

65.

За подання заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

51

300

66.

За продовження строку відповіді на заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару (за кожний повний чи неповний місяць)

5

30

341

РОЗДІЛ 9

67.

За подання до Апеляційної палати скарги на рішення стосовно заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

51

300

68.

За внесення до реєстру з ініціативи власника свідоцтва змін і уточнень щодо реєстрації та (або) виправлення помилки, допущеної з його вини

51

150

69.

За продовження строку дії свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару

360

750

342

Права і обов'язки суб'єктів інтелектуально» власності

343

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, шо втратили чинність

1. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. № 701 «Про затвердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів і послуг» (ЗП України, 1995 р., № І, ст. 10).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р. № 196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. № 701» (ЗП України, 1995 р., № 6, ст. 142).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 1996 р. № 98 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. № 701» (ЗП України, 1996 р.,

№ 6, ст. 186).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 948 «Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів і послуг» (ЗП України, 1996 р., № 16, ст. 447)

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 445 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. № 701» (Офіційний вісник України, 1998 р., № 14, ст. 529).

РОЗДІЛ 9

Питання для контролю

1. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності.

2. Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності.

3. Майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

4. Майнові права суб'єктів права промислової власності.

5. Майнові права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, торговельної марки.

344

РОЗДІЛ 1 о

Припинення правової охорони інтелектуальної власності

10.1. Загальні положення

Припинення правово! охорони об'єкта інтелектуальної власності передусім означає, шо цей об'єкт перестає бути об'єктом права інтелектуальної власності з усіма наслідками, шо з цього випливають.

Твори науки, літератури і мистецтва після закінчення строку їх правової охорони стають надбанням суспільства. Об'єкти промислової власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг чинним законодавством України про інтелектуальну власність такого надбання не складають — вони стають нічиїми. При цьому слід зазначити, що закінчення строків правової охорони стосується не всіх об'єктів інтелектуальної власності — правова охорона торговельної марки, а також географічне зазначення походження товарів практично будь-яким конкретним строком не обмежені. Суб'єкти прав на зазначені об'єкти можуть зберігати за собою правову охорону протягом того строку, який їм буде доцільним. Ще один виняток із загального правила стосується такого своєрідного об'єкта інтелектуальної власності як ноу-хау або секрети виробництва. Тривалість їх правової охорони також не конкретизується. Вона залежить від здатності суб'єкта права на ноу-хау зберігати таємницю. Як довго він зуміє зберігати свою таємницю, так довго він буде мати право на його охорону.

Проте у цьому розділі буде йтись про припинення правової охорони інтелектуальної власності не через закінчення строків її охоро

345

РОЗДІЛ 10

ни, а за іншими підставами, визначеними чинним законодавством. Підкреслимо, що про припинення правової охорони інтелектуальної власності буде йтись лише щодо припинення майнових прав.

Що стосується особистих немайнових прав, то це питання вимагає уточнення. Як інколи стверджується — особисті немайнові права охороняються безстроково. Так, наприклад, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. у п. 5 ст. 8 проголошує: «Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково». Така категоричність викликає сумнів. На думку дослідників, право авторства на об'єкт промислової власності не може охоронятися безстроково. Безсуб'єктних прав взагалі не буває і право, у тому числі право авторства, охороняється лише за життя автора. Зі смертю автора припиняється також і право авторства. Після смерті автора охороняється авторство, а не право авторства.

З цією проблемою тісно пов'язана ще одна — на якій підставі надається охорона прав на твори літератури і мистецтва після смерті їх автора, адже право припинилося зі смертю автора. Після смерті автора його майнові права переходять у порядку спадкоємства до його спадкоємців на строк, визначений законом. Отже, суб'єктами прав на твори науки, літератури і мистецтва після смерті автора стають його спадкоємці. Твори науки, літератури і мистецтва не стають безсуб'єктними.

Взагалі авторське право або охорона прав на твори науки, літератури і мистецтва припиняється іншим способом, ніж правова охорона на об'єкти промислової власності. При цьому слід мати на увазі, шо йдеться не про припинення авторського права конкретного суб'єкта шляхом відчуження його майнових прав. Йдеться про припинення правової охорони творів науки, літератури і мистецтва взагалі, тобто коли зазначений об'єкт взагалі позбавляється правової охорони.

Авторське право на твори науки, літератури і мистецтва може припинитися лише одним способом — закінченням строків їх правової охорони. Інших способів припинення правової охорони цих творів чинне законодавство України не знає.

346

Припинення правової охорони інтелектуальної власності

347

Проте стверджувати, що зазначені твори взагалі позбавляються

будь-якої правової охорони у зв'язку із закінченням строку охорони, також немає підстав. Позбавляються охорони права спадкоємців. Щодо охорони прав на твори науки, літератури і мистецтва, то слід зазначити, що із закінченням строків охорони майнові права на зазначені твори не припиняються. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» в такому разі твір стає надбанням суспільства в особі держави. Про це свідчить п. З ст. ЗО зазначеного Закону. Постановами Кабінету Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, що стали надбанням суспільства.

З наведеної норми можна зробити два висновки: 1) Майнове право на твір після закінчення строку охорони належить суспільству в особі держави, яке здійснює Кабінет Міністрів України; 2) Кабінет Міністрів України має право в окремих випадках встановлювати певні відрахування. Таке право може бути лише на підставі майнового права на твір, що перейшло до Кабінету Міністрів України.

Разом з тим можна стверджувати, що дана норма не доведена до свого завершення. Якщо твір став надбанням суспільства, то всі майнові права, що можуть випливати з авторського права на твір, має здійснювати Кабінет Міністрів України у повному обсязі, а не

в окремих випадках.

Припинення суміжних прав настає також лише із закінченням їх правової охорони. Закон не передбачає примусового припинення авторського права і суміжних прав. Не можуть бути припинені зазначені права і за вільним волевиявленням суб'єктів цих прав. Чинне законодавство про авторське право і суміжні права не містить норм, які б передбачали примусове припинення авторського права і суміжних прав. Патентні закони України передбачають можливість невизнання пропозиції об'єктом промислової власності, якщо вона суперечить суспільним інтересам і моралі. Закон про авторське право і суміжні права такої можливості не передбачає, хоча відомо, що можуть бути твори, які суперечать суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі.

РОЗДІЛЮ

10.2. Припинення правової охорони об'єктів промислової власності

Припинення правової охорони об'єктів промислової власності має свої особливості. Передусім воно здійснюється офіційно, лише Установою або судом. Патентні закони України передбачають такі способи припинення правової охорони об'єктів промислової власності як припинення дії патенту та визнання його недійсним.

Перший спосіб припинення чинності патенту передусім може статися через закінчення строку правової охорони об'єкта промислової власності. Чинне законодавство України про промислову власність передбачає чіткі строки їх правової охорони. Тривалість правової охорони зазначених об'єктів визначає і тривалість чинності охоронного документа. У разі припинення чинності патенту припиняється правова охорона самого об'єкта. Закінчення строків правової охорони об'єктів промислової власності припиняє їх правову охорону. На нашу думку, припинення правової охорони у зв'язку із закінченням строку не припиняє права власності на зазначений об'єкт. Але чинне законодавство України про промислову власність такої норми не містить. Зазначені закони не проголошують припису, шо в такому разі об'єкт промислової власності стає надбанням суспільства (держави). Відсутність такої норми не є вдалим вирішенням цієї проблеми. З формального боку за чинним патентним законодавством об'єкт промислової власності, правова охорона якого припинилася із закінченням строку, стає нічийним, у нього немає власника взагалі. Його може використати будь-яка особа без будь-якого дозволу і без виплати винагороди за його використання. Будь-яка особа — означає, що це може бути як фізична, так і юридична особа, як вітчизняна, так і зарубіжна. Таке становище не відповідає інтересам ні патентовласника, ні самої держави. Тому було б краще, якби закон містив норму, за якою об'єкт промислової власності, строк правової охорони якого закінчився, визнавався власністю держави з усіма наслідками, що з цього випливають.