| | м |
|-----------------------------------------|
|Для ігор дітей | 12 |
|-----------------------------------------|
|Для відпочинку дорослого | 10 |
|населення | |
|-----------------------------------------|
|Для занять фізкультурою | 10-40 |
|-----------------------------------------|
|Для господарських цілей та | |
|вигулу кімнатних тварин | 20 |
-------------------------------------------
ПРИМІТКА. Відстань від майданчиків для занять фізкультурою
встановлюється в залежності від їхніх шумових характеристик;
відстань від майданчиків для сушіння білизни не нормується;
відстань від майданчиків для сміттєзбірників та інших госпо-
дарських цілей до вікон житлових і громадських будівель,
майданчиків для гри дітей, відпочинку дорослих та занять
фізкультурою слід приймати не менше 20 м, а від майданчиків
для господарських цілей до найбільш віддаленого входу в жит-
ловий будинок - не більше 100 м.
3.24. Будинки гуртожитків, як правило, слід розмішувати: для
учнів середніх спеціальних і професійно-технічних учбових зак-
ладів - на земельних ділянках відповідних учбових закладів;
для працівників сільського господарства, робітників та служ-
бовців - на відокремлених ділянках житлової території.
3.25. Норму площі земельної ділянки на одного проживаючого в
гуртожитку слід приймати залежно від кількості проживаючих.
При місткості гуртожитків 50, 100, 200 чол. площа ділянки має
бути відповідно: 45, 35, 30 кв.м/люд., якщо інше не обумовлено
завданням на проектування.
3.26. На земельних ділянках гуртожитків мають бути передба-
чені майданчики для відпочинку, ігор та занять фізкультурою,
склад яких визначається завданням на проектування з урахуван-
ням особливостей контингенту проживаючих.
Виробнича зона
3.27. Виробничі зони є невід'ємною складовою частиною сіль-
ських населених пунктів. Їх розташування та проектування здій-
снюється у відповідності з вимогами ДБН 360-92*. Забудова і
- 9 -
благоустрій виробничих зон здійснюється згідно з ДБН "Гене-
ральні плани сільськогосподарських підприємств".
3.28. У виробничих зонах розміщуються агропромислові підпри-
ємства і цехи, об'єкти виробничо-технічного обслуговування і
будівництва, а також підприємства сільськогосподарських галу-
зей.
3.29. При розробці документації з планування і забудови
сільських населених пунктів склад, потужність і спеціалізація
підприємств в межах виробничих зон належить погоджувати з дер-
жавними і регіональними схемами розміщення і розвитку галузей
агропромислового комплексу України і проектами розвитку тери-
торії адміністративного району.
3.30. При проектуванні виробничих зон належить виходити з
умов розміщення та їх розвитку на землях, найменш придатних
для використання в сільському господарстві.
3.31. При проектуванні виробничих зон сільських населених
пунктів віддається перевага розвиткові діючих виробничих по-
тужностей, їх розширенню, реконструкції і технічному переоб-
ладнанню за умови дотримання організаційно-господарських, са-
нітарно-гігієнічних, зооветеринарних, протипожежних та інших
вимог.
3.32. Виробничі зони повинні бути територіально компактними,
їх планування повинно забезпечувати кооперацію розміщених ви-
робництв, створення загальних систем інженерного забезпечення,
транспортних комунікацій і об'єктів побутового обслуговування.
3.33. Розміри санітарних розривів між виробничими об'єктами
і межею житлової забудови сільських поселень належить приймати
відповідно до санітарних норм (СанПіН). Розміщення об'єктів в
санітарно-захисних зонах належить здійснювати відповідно до са-
нітарних і протипожежних вимог.
3.34. При розташуванні біля сельбищної зони підприємств, ус-
танов, складів та відкритих майданчиків, що не є вибухо- та
пожежонебезпечними, не виділяють шкідливих речовин більш, ніж
допускається нормативами, не створюють шуму та інших негатив-
них впливів на навколишнє середовище, повинні бути встановлені
санітарно-захисні зони за розміром не менше 50 м.
3.35. Об'єкти виробничого призначення належить розміщувати
нижче за рельєфом і з підвітряної сторони відносно сельбищної
зони населених пунктів.
4. ЛАНДШАФТНО-РЕКРЕАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ОЗЕЛЕНЕННЯ І
БЛАГОУСТРІЙ
Територіальна організація рекреації
4.1. На території сільських Рад і сільських поселень необ-
хідно передбачати систему озеленення територій та інших від-
критих просторів, що можуть бути використані для тривалого і
короткочасного відпочинку населення.
Зони тривалого відпочинку належить розміщувати за межами
населених пунктів в найсприятливіших умовах.
4.2. Розміщення зон відпочинку сільського населення нале-
жить передбачати відповідно до порядку використання рекреацій-
них земель на ландшафтно-рекреаційних територіях населених
пунктів (внутрішньоселищні), території сільських Рад і в сис-
темах розселення (міжселенні).
4.3. Розрахункова кількість одночасних відвідувачів терито-
рії парків, лісопарків, лісів, зелених зон належить приймати
не більше, чол/га:
для парків зон відпочинку 70
для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10
для лісів 1-3
ПРИМІТКА. При кількості одночасних відвідувачів 10-15 чол/
га необхідно передбачати дорожньо-стежкову мережу для органі-
зації руху, а також грунтовозахисні насадження, при кількості
одночасних відвідувачів 50 чол/га і більше - заходи щодо пере-
творення лісового ландшафту на парковий.
- 10 -
4.4. На територіях з високим ступенем збереження природних
ландшафтів, що мають естетичну і пізнавальну цінність, нале-
жить створювати національні природні парки. Архітектурно-про-
сторова організація національних природних парків повинна пе-
редбачати використання їх території з науковими, культурно-
освітніми і рекреаційними цілями з виділенням заповідно-рекре-
аційної, заповідної, рекреаційної і господарської зон.
4.5. Розміщення зон масового короткочасного відпочинку на-
лежить передбачати з урахуванням пішохідної доступності. Роз-
міри територій зон відпочинку належить приймати із розрахунку
500-1000 кв.м на одного відвідувача. Площу ділянки зони масо-
вого короткочасного відпочинку належить приймати не менше
50 га. Зони відпочинку належить розміщувати на відстані не
меншу 500 м від санаторіїв, таборів відпочинку школярів, до-
шкільних санаторно-оздоровчих установ, садівницьких товариств,
автомобільних доріг спільної мережі і залізниці, а від будин-
ків відпочинку - не менше 300 м.
4.6. Розміри території пляжів, що розміщуються в курортних
зонах і зонах відпочинку, належить приймати на одного відвіду-
вача не менше, кв.м:
морських 5
річкових і озерних 8
морських, річкових і озерних (для дітей) 4
Розміри річкових і озерних пляжів, що розміщуються на зем-
лях, придатних для сільськогосподарського використання, нале-
жить приймати із розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача. Мі-
німальну протяжність берегової смуги пляжу на одного відвіду-
вача належить приймати не менше, м:
для морських пляжів 0,2
річкових і озерних 0,25
Розраховувати кількість одночасних відвідувачів на пляжах
належить з урахуванням коефіцієнтів одночасного завантаження
пляжів:
санаторіїв 0,6-0,8
установ відпочинку і туризму 0,7-0,9
таборів відпочинку школярів 0,5-0,9
спільного користування для місцевого населення 0,2
тих, що відпочивають без путівок 0,5
4.7. Зона короткочасного відпочинку на території сільських
населених пунктів включає території лісопарків, що прилягають
до них, парків, скверів, бульварів.
Громадські центри сільських населених пунктів належить фор-
мувати у комплексі з зонами короткочасного відпочинку.
4.8. Парки культури та відпочинку формуються переважно у
центральних селах сільських Рад і розраховуються на жителів
даного села або групи сіл (за наявністю достатньої площі).
4.9. Найменша величина площі парку чи загальноселищного саду
повинна складати 0,2 га (без фізкультурно-спортивних споруд),
сквера-0,5 га. Під зелені насадження парку, саду чи скверу по-
винно відводитись не менше 70% території (без фізкультурно-
спортивних споруд).
4.10. В умовах реконструкції сільських населених пунктів,
завершення забудови і благоустрою їх громадських центрів необ-
хідно передбачати улаштування окремих скверів або парку у
складі культурного комплексу на території громадського центру.
Рекреаційне навантаження ландшафту зон короткочасного відпо-
чинку належить приймати за табл.1, додаток 3.
Система озеленення поселень
4.11. Зелені насадження на території сільських Рад і населе-
них пунктів підрозділяються на такі категорії:
- спільного користування (на території парку, скверу,
бульварів);
- обмеженого користування (на територіях безсадибної
житлової забудови, виробничої зони, ділянок установ
громадського призначення, приквартирних і присадибних
ділянок);
- спеціального призначення (санітарно-захисні, в тому
- 11 -
числі шумо-, вітро-, і снігозахисні, протиерозійні,
меліоративні).
4.12. Норма площі зелених насаджень спільного користування
на одного сільського жителя складає, кв.м:
для північного і західного регіонів України 12
для Лісостепової зони 13
для Степової зони 14
для Південного берегу Криму 17*
ПРИМІТКИ:
1. Для сіл, що прилягають до лісових масивів, площу зелених
насаджень спільного користування належить зменшувати до 5-6
кв.м на одного жителя.
2. При визначенні площі зелених насаджень спільного користу-
вання враховується тільки площа зелених насаджень парків і
скверів; при цьому не враховуються величини площ дзеркала
водоймищ, смуги пляжу, ділянок установ і підприємств обслу-
говування (крім зелених насаджень культурно-освітніх уста-
нов).
3. Площі зелених смуг на вулицях, проїздах і майданчиках до
складу зелених насаджень спільного користування не включаю-
ться.
4.13. Відстань від будинків і споруд до дерев і чагарників
належить приймати за табл. 4.1.
4.14. Бульвари слід передбачати поза транспортними магістра-
лями у напрямку масових потоків пішохідного руху. Ширина буль-
варів з однією повздовжньою пішохідною доріжкою приймається не
менше 10 м. Зелені насадження на вулицях, дорогах і майданах
населених пунктів повинні забезпечувати захист населення від
шуму, пилу, вітрів, відпрацьованих автомобільних газів та над-
мірної інсоляції, а також безпеку руху транспорту і пішохі-
дів.
Таблиця 4.1
--------------------------------------------------------------
| | Відстань до осі, м |
| |---------------------|
| Споруди | стовбура |чагарника |
| | дерева | |
|------------------------------------------------------------|
|Від зовнішніх стін будівель та споруд,| | | |
|меж сусідніх ділянок | 5,0 | 1,5 |
|------------------------------------------------------------|
|Від краю тротуарів і садових доріжок | 0,7 | 0,5 |
|------------------------------------------------------------|
|Від бровки земляного полотна доріг | 5,0 | 4,0 |
|------------------------------------------------------------|
|Від щогол і опор освітлювальної мережі| 4,0 | - |
|------------------------------------------------------------|
|Від підошви схилів, терас та ін. | 1,0 | 0,5 |
|------------------------------------------------------------|
|Від підошви або внутрішньої грані | | |
|підпірних стінок | 3,0 | 1,0 |
|------------------------------------------------------------|
|Від підземних мереж: | | |
|------------------------------------------------------------|
| газопроводу, каналізації | 1,5 | - |
|------------------------------------------------------------|
| теплопроводів(від стінок каналу) і| | |
| трубопроводів теплових мереж з | 2,0 | 1,0 |
| безканальною прокладкою | | |
|------------------------------------------------------------|
| водопроводів, дренажів | 2,0 | - |
|------------------------------------------------------------|
| силових кабелів і кабелів зв'язку | 2,0 | 0,7 |
--------------------------------------------------------------
--------------------------------------------------------------
* Містобудівне районування слід приймати у відповідності з
- 12 -
ПРИМІТКА. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром кро-
ни не більше 5 м і повинні бути відповідно збільшені для дерев
з кроною більшого діаметра, при цьому дерева не повинні зава-
жати проїзду і роботі пожежних автомобілів.
4.15. Для озеленення вулиць вживаються такі способи посадок:
- однорядкова посадка дерев в ямках на тротуарі (через
неможливість влаштування газонових смуг на вузькому
тротуарі або при наявності підземних комунікацій під
газоновою смугою);
- рядкова посадка дерев на газонових смугах уздовж про-
їзної частини вулиць з чергуванням чагарників;
- бульвари з рядковою посадкою дерев і чагарників;
- ділянки і смуги газонів, квітників, окремих груп дерев
і чагарників.
4.16. Озеленення майданів здійснюється у вигляді газонів,
сумісних рядкових посадок дерев з груповими або рядковими по-
садками чагарників. Відстань між осями стовбурів дерев з ряд-
ковою посадкою повинна бути не менше 5 м. При посадці саджан-
ців дерев, що повільно ростуть, відстань між деревами може
бути зменшена з урахуванням наступного розрідження.
4.17. Ширину смуг зелених насаджень належить приймати не
менше вказаної у табл. 4.2.
Таблиця 4.2
(рекомендована)
--------------------------------------------
