погодження з органами Держкомітету України по нагля-

ду за охороною праці, а також без якісної характери-

стики корисних копалин за розділом "Радіаційно- гі-

гієнічна оцінка гірських порід";

- у небезпечних зонах відвалів породи вугільних і

сланцевих шахт, а також збагачувальних фабрик;

- в зонах активних карстових явищ;

- в зонах радіоактивного забруднення, визначених дію-

чим законодавством;

- в зонах зсувів, селевих потоків та снігових лавин,

що загрожують експлуатації будівель і споруд;

- в першому поясі зони санітарної охорони джерел во-

допостачання;

- в першій зоні округів санітарної охорони курортів,

якщо об'єкт, що проектується, не пов'язаний з експ-

луатацією курорту;

- на ділянках зелених зон міст і селищ міського типу,

де знаходяться ліси, лісопарки й зелені насадження,

які виконують захисні і санітарно-гігієнічні функ-

ції, або є місцями відпочинку населення;

- на ділянках, забруднених органічними і радіоактив-

ними відходами, до закінчення строків, що встанов-

лені органами санітарно-епідеміологічної служби;

- на землях заповідників і в межах, які встановлюються

навколо охоронних зон;

- в зонах охорони пам'яток історії і культури.

2.14. При виборі території для забудови необхідно забезпечу-

вати збереження природного середовища, передбачаючи заходи що-

до запобігання ерозійним процесам, забрудненню грунтів і вод-

них джерел. Майданчик для будівництва при наявності радіоеко-

логічного паспорту повинен мати достатні розміри з урахуванням

розвитку об'єктів, які розміщуються на перспективу, налагод-

ження систем водопостачання, каналізації, електропостачання і

упорядкування транспортного обслуговування.

2.15. Вибір території для будівництва повинен бути підтверд-

жений техніко-економічними розрахунками шляхом порівняння варі-

антів можливого розміщення будівництва, що намічається з ура-

хуванням раціонального використання земельних ділянок, відшко-

дування землекоритувачам збитків, що спричиняються вилученням

земельних ділянок і витрат сільськогосподарського виробництва,

пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь.

- 5 -

3. ПЛАНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Функціональне зонування

3.1. Територія сільського населеного пункту в залежності від

функціонального призначення ділиться на сельбищну і виробничу

зони. При формуванні функціональних зон сільського поселення

необхідно керуватись основними положеннями Державного земель-

ного і Містобудівного кадастрів населених пунктів.

Сельбищна зона включає громадський центр, територію житлової

забудови, вулиці, бульвари, проїзди, майданчики для стоянки

автомобілів, парки, сквери, водоймища.

Виробнича зона включає ділянки підприємств для виробництва і

переробки сільськогосподарської та іншої продукції, ремонту,

технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської

техніки і автотранспорту, комунально-складські та інші об'єк-

ти, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомобілів, інші

території.

ППИМІТКИ:

1. У межах населеного пункту знаходяться виробничі і кому-

нально-складські об'єкти, що віддалені від сельбищної зони

на відстань, не більше 300 м. Генеральні плани на виробничі

об'єкти, а також фермерські господарства, що розміщені поза

межами населеного пункту, розробляються окремо.

2. До території сільського населеного пункту належать також

присадибні землі, в тому числі землі фермерських і індивіду-

альних господарств, а також майданчики комунальних об'єктів,

що знаходяться в межах населеного пункту.

3. На перехідний період територіальні резерви сельбищної та

виробничої зон поселень намічаються виходячи з концепції

зростання чисельності населення на перспективу при збережен-

ні колективних (кооперативних) форм ведення господарства в

галузях тваринництва.

3.2. При розвитку та реконструкції сільських населених пунк-

тів належить передбачати:

- упорядкування функціонального зонування, що склалося,

з метою поліпшення санітарно-гігієнічних умов;

- винесення сільськогосподарських підприємств з сель-

бищної зони (при відповідному обгрунтуванні- за межі

поселень);

- винесення транзитних автомобільних шляхів;

- заходи щодо захисту від затоплення, зсувів, селей,

підтоплення підгрунтовими водами, тощо;

- упорядкування і благоустрій мережі вулиць і проїздів

з максимально можливим збереженням планувальної

структури, що склалася;

- удосконалення забудови на основі збереження існуючих

капітальних і придатних до тривалої експлуатації бу-

динків і споруд, поступову заміну старого житлового

фонду;

- забезпечення найсприятливіших умов для ведення всіх

форм сільськогосподарської діяльності (включаючи орен-

ду, фермерське, особисте підсобне та інші види госпо-

дарювання) всіма жителями, зокрема тими, що прожива-

ють у безсадибних житлових будинках;

- поліпшення культурно-побутового обслуговування і за-

вершення формування громадського центру поселення

шляхом будівництва об'єктів, яких невистачає;

- найбільш ефективне використання території населеного

пункту за рахунок освоєння земель, непридатних для

сільськогосподарського використання;

- здійснення заходів щодо інженерного обладнання, зов-

нішнього благоустрою і озеленення території.

3.3. Генеральні плани сільських поселень, фермерських госпо-

дарств, проекти окремих виробничих, комунальних, транспортних,

інженерних об'єктів і споруд слід розробляти на основі схеми

генерального плану території сільської Ради. При удосконаленні

планувальної структури та організації вуличної мережі сільсь-

ких поселень належить керуватись діючими нормами.

- 6 -

3.4. Проектування самостійної мережі доріг для прогону осо-

бистої худоби, підвезення добрив і проїзду вантажного тран-

спорту до ділянок сельбищної території сільських населених

пунктів допускається з відповідним обгрунтуванням.

3.5. В умовах реконструкції сільських населених пунктів бу-

дівництво і капітальний ремонт житлових будинків, що знахо-

дяться у межах нормативних санітарно-захисних зон, не допус-

кається; існуючий житловий фонд передбачається до виносу на

території, що резервуються з цією метою.

СЕЛЬБИЩНА ЗОНА

Громадський центр

3.6. Громадський центр сільського населеного пункту є най-

важливішим структурним елементом, де концентруються органи

управління, установи культурно-побутового призначення, упо-

рядковується площа для проведення масових громадських заходів.

3.7. Виходячи з умов сприятливого сприймання забудови гро-

мадського центру сільського населеного пункту (висота 1-2 по-

верхи) і оптимального співвідношення між висотою будинків і

довжиною площі 1:6 - 1:8 відкритий простір повинен бути в межах

0,15 га в малих населених пунктах і 0,5-0,6 га у великих.

3.8. Розміри вільної площі з твердим покриттям для проведен-

ня масових громадських заходів повинні складати 700-750 кв.м

на 1000 жителів.

3.9. Територію громадського центру необхідно зонувати в за-

лежності від функціонального призначення установ і підпри-

ємств, які розміщуються.

3.10. У значному населеному пункті, в громадському центрі

якого розташовані будівлі культурно-побутових установ, що ма-

ють не тільки внутрішньоселищне, але й міжселищне значення,

установи повсякденного обслуговування розміщуються у підцент-

рах на шляху пішохідного руху до виробничої зони і громадсько-

го центру. При цьому обов'язкове дотримання нормативних раді-

усів обслуговування.

3.11. Важливим елементом реконструкції громадського центру

сільського населеного пункту є архітектурно-планувальні заходи

щодо охорони і використання пам'яток архітектури, історії і

культури, які передбачають створення необхідних умов для їх

сприйняття.

Житлова забудова

3.12. Забудова територіїї для заселення сільських населених

пунктів може здійснюватись садибними та безсадибними будинками

різних типів.

Будівництво секційних житлових будинків передбачається за

умов відповідного обгрунтування, але, як правило, не вище 4-х

поверхів.

Тип, кількість поверхів та довжина будинків визначаються

згідно з містобудівною документацією.

3.13. Розміри присадибних земельних ділянок у сільських на-

селених пунктах приймаються згідно з діючим земельним законо-

давством України та завданням на проектування, з урахуванням

регіональних правил забудови населених пунктів.

Для підвищення компактності забудови частина виділеного гро-

мадянам земельного наділу може бути винесена за межі сельбищ-

ної території.

В умовах сформованої забудови присадибна ділянка навколо бу-

динку повинна зберігатися в існуючих розмірах, якщо вона не

перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджає

вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.

3.14. Для попереднього визначення потреби у сельбищній тери-

торії сільського населеного пункту рекомендується прийняти та-

кі показники на один будинок (квартиру), га, при забудові:

- 7 -

Будинками садибного типу Га

з ділянками біля будинку

(квартири) площею, кв.м

2500* 0,27-0,30

2000 0,25-0,27

1500 0,21-0,23

1200 0,17-0,20

1000 0,15-0,17

800 0,13-0,15

600 0,11-0,13

400 0,08-0,11

Секційними будинками без ділянок з приквартирними

з кількістю поверхів при квартирах ділянками

2 0,04 0,05-0,07

3 0,03 0,04-0,06

4 0,02 0,03-0,05

Багатоквартирними 1-4- Га

поверховими будинками

щільної забудови 0,03-0,06

3.15. При розміщенні будинків та споруд слід додержуватись

санітарних і протипожежних вимог. У випадку розходження вимог

архітектурно-містобудівних, протипожежних та санітарно-захис-

них розривів приймається найбільший із них.

3.16. Житлові будинки слід розміщувати з відступом від чер-

воної лінії селищних дорог та головних вулиць поселень не мен-

ше 6 м, а житлових вулиць та проїздів-не менше 3 м.

В умовах реконструкції населених пунктів допускається змен-

шувати відступ або зводити житлові будинки по червоній лінії,

зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.

3.17. Розміщення господарських будівель перед лінією забу-

дови не допускається.

Відстань від гаражу до сусідніх житлових будинків, територій

шкіл та дошкільних заходів має бути не менше 10 м, до лікарня-

но-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.

ПРИМІТКА. В умовах реконструкції допускається розміщувати

господарські будівлі (за винятком приміщень для утримання

худоби та птахів) по лінії забудови, якщо це викликано ста-

лими національно-побутовими традиціями.

3.18. Для жителів багатоквартирних будинків з опаленням, ко-

лонками та кухонними плитами на твердому паливі слід передба-

чати приміщення для зберігання палива. Сараї проектуються з

розрахунку:

- при пічному опаленні - не менше 6 кв.м на одну квар-

тиру;

- при центральному опаленні та наявності газових плит і

колонок - з розрахунку 0,8 кв.м на одну людину, але не

менше 4 кв.м на одну квартиру.

3.19. Господарські та побутові будівлі та споруди для меш-

канців багатоквартирних секційних будинків слід розміщувати

на спеціально виділених ділянках та по можливості згруповува-

ти. Розриви між групами господарських будівель слід приймати

згідно протипожежних норм.

3.20. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками,

сараями для худоби, кролів, нутрій та інших тварин, а також

іншими господарсько-побутовими будівлями та спорудами слід

приймати згідно положень ДБН 79-92*.

3.21. Відстань від стін індивідуального будинку з вікнами

житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в буди-

нок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських бу-

дівель має бути не менше 6 м.

--------------------------------------------------------------

* Для ділянок більшої площі з розрахунку до розміру ділянки

слід додавати 0,02-0,05 га.

- 8 -

3.22. Між довгими сторонами багатоквартирних житлових будин-

ків заввишки 2-3 поверхи слід приймати відстань (містобудівні

розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м;

між довгими сторонами і торцями або між торцями цих же будин-

ків з вікнами з житлових кімнат - за протипожежними нормами,

але не менше 10 м. Містобудівні розриви можуть бути зменшені

у межах 20% за умов додержання норм інсоляції та освітленості,

якщо виключається можливість проглядання житлових кімнат з

вікна у вікно.

3.23. На території безсадибної забудови слід передбачити

майданчики: загального користування, дитячі, для занять фіз-

культурою, господарські та місця для відпочинку. Розміри май-

данчиків приймаються у відповідності з пп. 4.28 і 4.29, а від-

стань від них до житлових та громадських будівель слід прийма-

ти не менше наведених у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

(рекомендована)

-------------------------------------------

| | Відстань |

| | від май- |

| | данчиків |

| Призначення | до вікон |

| майданчиків | житлових |

| | та гро- |

| | мадських |

| | будинків, |