---

допровідних споруд та артезіанських свердловин до меж першого

поясу зони санітарної охорони) повинні складати: для надійно

захищених горизонтів - не менше 30 м, а для незахищених чи не-

достатньо захищених горизонтів та інфільтраційних водозаборів-

не менше 50 м.

При використанні інфільтраційних вод як джерела водопостачан-

ня до межі поясу санітарної охорони необхідно включати прибе-

режну територію між водозабором і водоймищем.

Примітка. Для поодиноких підземних водозаборів, розташованих

на території об'єкту, що виключають можливість забруднення

грунту, відстань від них до огорожі можна зменшувати до 15 і

25 м.

Для поверхневого джерела водопостачання з урахуванням природ-

них умов межі першого поясу приймаються:

а) для проточних водотоків:

- вгору за течією не менше 200м від водозабору, вниз-не

менше 100 м, прилеглому до водозабора берега - не мен-

ше 100 м від лінії зрізу води під час літньої та

осінньої межені;

- у напрямку протилежного берега: при ширині водотоку

менше 100 м - вся акваторія та протилежний берег зав-

ширшки 50 м від зрізу води під час літньої та осін-

- 56 -

ньої межені та шириною водотоку більше 100 м - смуга

акваторії завширшки не менше 100 м;

б) для непроточних водоймищ (водосховище, озеро);

- по акваторії у всіх напрямках - не менше 100 м;

- по прилеглому до водозабора берегу - не менше 100 м

від зрізу води під час літньої та осінньої межені.

8.14. Межі другого і третього поясів зони санітарної охорони

підземного джерела водопостачання визначаються розрахунком, ви-

ходячи з часу пересування води з мікробними (другий пояс) і хі-

мічними (третій пояс) забрудненнями.

8.15. Для поверхневого джерела межі другого поясу зони сані-

тарної охорони складають:

а) для водотоку:

- угору за течією - за розрахунком виходячи з часу про-

бігу води по основному водотоку при середньомісячній

забезпеченій витраті 95% не менше 5 діб для II кліма-

тичного району і 3 доби для III і IV кліматичних рай-

онів: вниз за течією не менше 250 м; бокові межі від

рівня води під час літньої та осінньої межені 500 м на

рівнинному рельєфі і до вершини першого схилу -на го-

ристому рельєфі, але не більше 750 м при пологому схи-

лі і 1000 м при крутому схилі;

б) для непроточного водоймища:

- в обидві сторони по берегу і в усі сторони по аквато-

рії виходячи з часу добігання від 3 до 5 діб (див.

п.а); бокові межі углиб берега; для малих водоймищ -

по водорозділу, для великих (площею більше 10 кв.м)-

див. п.а.

8.16. Межі третього поясу санітарної охорони поверхневого

джерела водопостачання приймаються такі: угору і вниз за течі-

єю водотоку при непроточному водоймищі - у відповідності з п.8.

15а; бокові межі - по смузі водорозділу у межах 3-5 км від зрі-

зу води.

8.17. Межі першого поясів майданчиків водопровідних споруд

від огорожі:

- до запасних та регульованих місткостей, очисних споруд

та насосних водопровідних станцій - не менше 30 м,

- до водопровідних меж - не менше 10 м,

- до інших споруд - не менше 15 м.

При обгрунтуванні та погодженні з органами санітарно-епідемі-

ологічної служби можна:

- скоротити ці відстані до 10 м;

- не встановлювати перший пояс для окремих водонапірних

веж.

8.18. Ширина санітарно-захисної зони для водоводів приймає-

ться від крайніх трубопроводів при відсутності грунтових вод -

не менше 50 м незалежно від діаметра водопровода.

При прокладанні водоводів по забудованій території ширину

смуги після погодження з органами санітарно-епідеміологічної

служби можна зменшувати.

8.19. Розміри земельних ділянок для станцій очистки води в

залежності від їх продуктивності, тис.куб.м/доб, треба прийма-

ти за проектами, але, як правило, не більше, га:

до 0,8 - 1,0

більше 0,8 до 12 - 2,0

КАНАЛІЗАЦІЯ

8.20. Кналізуванню підлягають усі об'єкти, що забезпечені

внутрішнім водопроводом. Норми водовідведення побутових стічних

вод сельбищної зони повинні відповідати прийнятим нормам водо-

споживання (див. табл. 8.1). Норми відведення промислових стіч-

них вод сільськогосподарських об'єктів треба приймати на під-

ставі технологічних даних.

8.21. В сільських населених пунктах для окремих об'єктів і

садибних житлових будинків рекомендується приймати локальні си-

стеми з очисними спорудами малої каналізації; каналізуванню в

першу чергу підлягають громадські будівлі, житлові будинки ви-

сотою два і більше поверхи, а також підприємства для переробки

сільськогосподарських продуктів (при відповідному обгрунтуванні

та розрахунках).

- 57 -

8.22. Схеми каналізації повинні розроблятися одночасно зі

схемами водопостачання. При цьому необхідно розглянути можли-

вість використання очищених стічних вод для промислового водо-

постачання та зрошення.

8.23. Можливість спільного відведення та очистки побутових та

промислових стічних вод повинна визначатися в залежності від

складу цих вод з урахуванням техніко-економічних показників та

санітарно-гігієнічних вимог.

8.24. Поверхневі води (дощові, талі та поливально-мийні) з

сельбищної території відводяться за межі населеного пункту і

підлягають обов'язковому очищенню на спорудах типу біоплато, а

потім скидаються в водоймища, балки та яри. Поверхневі води

тваринницьких підприємств повинні направлятися по відкритій си-

стемі водостоків в локальні сховища-збірники та після відпо-

відної обробки використовуватися для зрошення сільськогосподар-

ських культур.

8.25. Скидання поверхневих вод, методи та ступінь їх очищення

визначаються розрахунком у відповідності з вимогами Правил охо-

рони поверхневих вод від забруднення стічними водами та погод-

жуються з органами санітарно-епідеміологічної служби, охорони

рибних запасів та органами по регулюванню використовування та

охорони вод.

8.26. Трасування каналізаційних мереж треба здійснювати з

урахуванням рельєфу місцевості, можливості найбільшого охоплен-

ня каналізованої території самопливними лініями при найменших

глибинах закладання та нанесення якнайменшого збитку природі.

8.27. При прокладанні заглиблених самотічних каналізаційних

мереж (більше 7 м), а також при неможливості подати стічні води

на каналізаційні очисні споруди самотічною мережею треба перед-

бачати обладнання каналізаційних насосних станцій.

8.28. При виборі місця розташування очисних споруд каналіза-

ції необхідно враховувати такі вимоги:

- очисні споруди треба розміщувати з підвітряного боку

переважаючого напрямку вітрів теплого періоду року по

відношенню до найближчих житлових чи громадських бу-

дівель або груп будівель;

- стічні води після очистки повинні випускатися нижче

за течією річки відносно населеного пункту;

- територія, яку займають очисні споруди, не повинна

підтоплюватися чи підпадати під береговий розмив.

8.29. Для сільських поселень, як правило, слід передбачати

очистку стічних вод на спорудах біологічної очистки у штучних

умовах (біологічні фільтри різних типів, аераційні споруди).

Аеротенки усіх типів можуть застосовуватися за будь-яких клі-

матичних, геологічних та гідрогеологічних умов, вони не потре-

бують відводу великих площ землі і стабільно забезпечують висо-

ку ефективність очистки. Циркуляційні окислювальні канали за-

стосовуються у районах з розрахунковою температурою не нижче -

25о С в тих випадках, коли аеротенки застосовувати недоцільно.

Площі земельних ділянок очисних споруд каналізації треба прий-

мати при повній біологічній очистці у природних умовах - за

розрахунком, а при штучних - за табл.8.4.

8.30. Для децентралізованих (місцевих) систем при витратах

стічних вод до 15 куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах і

заляганні грунтових вод не вище 1,5 м від поверхні землі допу-

скається застосовувати поля підземної фільтрації.

8.31. Для невеликих об'єктів з витратами стічних вод до 1

куб.м на добу в піщаних і супіщаних грунтах допускається засто-

совувати фільтрувальні колодязі. Основа колодязя повинна бути

на 1 м вище рівня грунтових вод.

8.32. Піщано-гравійні фільтри та фільтрувальні траншеї допу-

скається використовувати для децентралізованих (місцевих) сис-

тем при витратах стічних вод до 15 куб.м за добу у водонепро-

никних і слабофільтрувальних грунтах при найвищому рівні грун-

тових вод, розміщеному на 1 м нижче лотка відвідної труби. Для

утворення фільтрувального середовища викорисиовується привізний

середньо- і крупнозернистий пісок.

При застосуванні будь-якої споруди підземної фільтрації необ-

хідна попередня очистка стічних вод у септиках.

8.33. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд до ме-

жі житлової забудови, ділянок громадських будівель і підприємств

- 58 -

харчової промисловості треба визначати з урахуванням їх перспек-

тивного розвитку згідно з санітарними нормами.

8.34. Умови спуску очищених стічних вод у водоймища повинні

відповідати вимогам "Правил охраны поверхностных вод" (Мос-

ква, 1991 г.) і повинні бути погоджені з органами санітарного

нагляду та органами охорони навколишнього природного середови-

ща і Держрибнагляду.

Таблиця 8.4

(рекомендована)

--------------------------------------------------------------

| | Продуктивність, куб.м/доб. |

| Будівлі |--------------------------------------------|

| | 12 | 25 | 50 | 100| 200| 400 | 700 |1400 |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки | | | | | | | | |

|повного окис- | | | | | | | | |

|лення заводсь- | 0,1 | 0,12|0,14|0,23|0,38| | | |

|кого виготов- | | | | | | | | |

|лення | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки | | | | | | | | |

|повного окис- | | | | | | | | |

|лення завод- | | | | | | | | |

|ського виго- | | | | | | | | |

|товлення бу- | | | |0,23|0,38|0,47 | | |

|дуються на | | | | | | | | |

|місці з меха- | | | | | | | | |

|нічною аера- | | | | | | | | |

|цією | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки | | | | | | | | |

|повного окис- | | | | | | | | |

|лення завод- | | | | | | | | |

|ського виго- | | | | | | | | |

|товлення бу- | | | |0,23|0,38| 0,47| 0,57| |

|дуються на | | | | | | | | |

|місці з пнев- | | | | | | | | |

|матичною | | | | | | | | |

|аерацією | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Аеротенки за- | | | | | | | | |

|водського ви- | | | | | | | | |

|готовлення з | | | | | | | | |

|аеробною ста- | | | | |0,38| 0,47| 0,57| |

|білізацією му- | | | | | | | | |

|лу | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Станція з ви- | | | | | | | | |

|соконаванта- | | | | | | | | |

|женими аеротен-| | | | | | | | 0,90|

|ками з | | | | | | | | |

|пневматичною | | | | | | | | |

|аерацією | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Циркуляційні- | | | | | | | | |

|окислювальні | | | |0,25|0,43| 0,56| 0,58| 1,4 |

|канали | | | | | | | | |

|------------------------------------------------------------|

|Установки по | | | | | | | | |

|доочистці на | | | | | | | | |

|піщаних | | | |0,05|0,05|0,064|0,064|0,083|

|фільтрах | | | | | | | | |

--------------------------------------------------------------

Примітки:

1. Площі земельних ділянок наведені в га.

2. При очистці невеликих обсягів стічних вод доцільно викорис-

товувати споруди малої каналізації біологічної очистки (поля

підземної фільтрації, піщано-гравійні фільтри та фільтрувальні

траншеї, фільтрувальні колодязі).

- 59 -

ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

8.35. Системи теплопостачання треба проектувати, враховуючи

структури паливно-енергетичного балансу регіону та розвитку

систем електро- та газопостачання. Теплопостачання сільських

населених пунктів може бути централізованим - від селищних

опалювальних чи опалювально-виробничих котельних і децентралі-

зованим - від місцевих (вбудованих чи прибудованих) котельних,

поквартирних апаратів (котлів) опалення та гарячого водопоста-

чання, від опалювальних чи опалювально-варочних печей.

8.36. При проектуванні централізованого теплопостачання сіль-

ського населеного пункту необхідно враховувати можливість і до-

цільність використання існуючих та проектованих джерел тепла за

межами населеного пункту, які належать різним відомствам і під-

приємствам. Питання про спільне або роздільне теплопостачання

сельбищної та виробничої зон вирішується на підставі техніко-

економічних розрахунків.

8.37. Витрати тепла для промислових та сільськогосподарських

підприємств на опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря

в житлових і громадських будівлях, а також на централізоване

гаряче водопостачання треба приймати у відповідності з розділом

СНиП по проектуванню теплових мереж.

Для попередніх розрахунків витрати тепла на опалення та вен-

тиляцію житлових і громадських будинків допускається визначати

за паспортами типових проектів, а витрати тепла на виробничі

потреби - за проектами підприємств-аналогів або за укрупненими

показниками.

8.38. Вода, що подається системами гарячого водопостачання в

житлові та громадські будинки і на господарсько-питні потреби

виробничих комплексів, за якістю повинна відповідати вимогам

ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая".

Для теплопостачання сельбищної зони треба, як правило,

передбачати одну групову котельну. Черговість будівництва ко-

тельної залежить від черговості будівництва теплопостачальних

об'єктів. Проектування на території сельбищної зони кількох ко-