8.7.27. При виконанні робіт у важкодоступних місцях у відсіках шасі, працюючому необхідно вибирати найбільше раціональне положення, з метою попередження травмування його об гострі і виступаючі частини і деталі. Щоб уникнути фізичних перевантажень, при роботах у незручних положеннях і обмеженому просторі, необхідно оптимально чергувати навантаження і відпочинок.


8.7.28. При передачі списаних ПС для наземного використання іншим організаціям, необхідно застосовувати конструктивні заходи для глухої фіксації стійок шасі, що не допускають складання їх і довільного руху навіть при роботі органів керування шасі.


8.8. Технічне обслуговування систем і посудин, що працюють під тиском


8.8.1. При технічному обслуговуванні систем ПС і посудин, що працюють під тиском, можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:


- частини планера ПС, що розлітаються при випробуванні фюзеляжу на герметичність;

- осколки балонів, що розлітаються, із стиснутим повітрям і киснем; манометрів; стаціонарних і ручних вогнегасників; деталей агрегатів і коліс шасі при руйнації посудин і приладів, що працюють під тиском стиснутих газів і рідин;


- ударна хвиля при вибуху посудин, що працюють під тиском, або при вибуху парів горючої рідини;


- витікаючі струмені газів і рідин із посудин, протипожежних балонів, амортизаторів шасі і трубопроводів, що працюють під тиском.


8.8.2. Технічне обслуговування посудин, що працюють під тиском, за винятком експлуатуємих на ПС, слід виконувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (розділ 2, п. 4. цих Правил). Основні вимоги до балонів викладені в додатку 12.


8.8.3. Перед включенням наземних гідро-газових установок або бортових джерел тиску необхідно установити всі елементи керування приводами цих систем у положення, що виключає спрацьовування виконавчих механізмів, при створенні тиски в лінії нагнітання. При цьому забороняється перебування авіаційного персоналу й устаткування в зоні відхилення органів керованих систем.


8.8.4. Провадити ремонт, підтягати з'єднання, а також ударяти по газопроводах і агрегатам, що знаходяться під тиском, категорично забороняється.


8.8.5. Перевірку трубопроводів та їх з'єднань на герметичність допускається провадити тільки з застосуванням мильної емульсії з нейтрального мила або призначеним для цього устаткуванням.


8.8.6. Роботи з усунення течі токсичної рідини у відсіках ПС повинні виконуватися в респіраторі або після попереднього продування відсіку повітрям, з метою видалення парів рідини.


8.8.7. При зарядці гідро-газових систем ПС місця приєднання шлангів повинні бути надійно закріплені, шланги не повинні мати механічних ушкоджень і різких вигинів. Вентилі балонів треба відкривати плавно, без ривків. Перед від'єднанням шлангів необхідно цілком стравити тиск.


8.8.8. Роботи з використанням кисневого обладнання та його обслуговування необхідно виконувати відповідно до Правил безпеки при виробництві та споживанні продуктів розділення повітря (розділ 2, п. 24 цих Правил).


8.8.9. Авіаційний персонал, перед технічним обслуговуванням кисневого устаткування, повинен вимити руки водою з милом, а з поверхні інструмента повинні бути віддалені сліди масла і жиру. Спецодяг повинен бути провітрений і не мати слідів масла і жиру.


8.8.10. Демонтаж виробів кисневого устаткування слід провадити після попереднього стравлювання тиску в системі. В безпосередній близькості від КЗС не повинно бути працюючих підігрівників, джерела електроенергії і паливно-мастильних матеріалів. Після демонтажу кисневих манометрів, з метою перевірки в метрологічних лабораторіях, їх штуцери слід заглушити й опломбувати.


8.8.11. Зарядні шланги КЗС повинні бути розконсервовані, знежирені і мати відмітне маркірування. Перед приєднанням до зарядного штуцера, шланги необхідно провіяти, а перед від'єднанням, через вентиль скидання, стравити тиск.


8.8.12. Зарядка кисневої системи ПС від КЗС повинна провадитися тиском, що не перевищує встановленого значення, у порядку обумовленому технологічними вказівками з виконання робіт на авіаційній техніці.


8.8.13. Зарядка бортових (переносних) кисневих балонів повинна провадитися з посудин, що мають напис "Медичний кисень" і паспорт установленого зразка.


8.8.14. Стравлювання кисню з кисневої системи провадиться при відкритих дверях і кватирках кабіни повітряного судна. Тиск у кисневих балонах не повинен знижуватися нижче 0,1-0,15 МПа (1-1,5 кг/см2). Кисневі балони, у яких тиск знижений до нуля, слідує попередньо 2-3 разу провіяти киснем, а потім зарядити до номінального тиску й опломбувати.


8.8.15. Змащення шпинделів кисневих вентилів повинно провадитися тільки встановленими для цього спеціальними мастилами.

8.8.16. Технічне обслуговування балонів системи пожежегасіння ПС повинно виконуватися відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (розділ 2, п. 4 ), авіаційним персоналом, який має спеціальну підготовку.


8.8.17. Перед виконанням робіт із монтажу і демонтажу вогнегасників на ПС необхідно перевірити, чи вимкнені відповідні автомати захисту мережі.


8.8.18. Перед демонтажем зарядженого протипожежного балона треба з'єднати запобіжний замок затвора з пусковим важелем, після чого роз'єднати трубопроводи й електропроводку, на вхідні штуцери установити металеві заглушки, потім зняти балон.


8.8.19. При установці стаціонарного вогнегасника на (протипожежного балона) ПС знімати запобіжний замок затвора необхідно тільки тоді, коли балон надійно закріплений і до нього приєднані всі трубопроводи й електропроводка.


8.8.20. При роботі з вогнегасними составами систем пожежегасіння ПС, авіаційний персонал, для захисту від токсичних парів, повинен застосовувати засоби індивідуального захисту.


8.8.21. Розрядження вогнегасників (протипожежних балонів), що знаходяться під тиском, для виключення травмування авіаційного персоналу необхідно провадити після надійного закріплення балона в спеціальному пристосуванні. Вогнегасний склад повинен приділятися в безпечне місце. Авіаційний персонал і устаткування не повинні знаходитись ближче 10 м з боку випуску.


8.9. Технічне обслуговування систем авіаційного і радіоелектронного устаткування


8.9.1. Під час виконання технічного обслуговування систем АіРЕО ПС можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :


- підвищена напруга електричного ланцюга, замикання якого може статися через тіло людини, при застосуванні електрифікованого інструменту, пристосувань і агрегатів з електроприводом, що живляться від зовнішніх джерел електроенергії;


- підвищений рівень електромагнітних випромінювань при технічному обслуговуванні і перевірці працездатності радіоелектронного устаткування повітряного судна.


8.9.2. Авіаційний персонал, зайнятий технічним обслуговуванням АіРЕО з використанням наземних (аеродромних) джерел електроенергії, повинен застосовувати, якщо цього потребують умови роботи, ізолюючі засоби індивідуального захисту.


8.9.3. Індивідуальні засоби захисту, від ураження електричним струмом, можуть застосовуватися тільки до терміна, зазначеного на штампі, проставленому на захисному засобі після його випробування. Перед застосуванням захисного засобу, працюючий повинен перевірити його справність шляхом зовнішнього огляду і переконатися, що величина напруги, установлена для даного захисного засобу, не нижче напруги електроустановки. Засоби захисту повинні бути чистими і сухими, на них не повинно бути слідів масла, палива і спецрідин.


Застосовувати несправні засоби захисту забороняється.


8.9.4. При ремонті і настроюванні радіоелектронного устаткування, що містить джерела ЕМВ РЧ, в умовах лабораторії АТБ або при перевірці працездатності цього устаткування на ПС, авіаційний персонал повинен використовувати засоби не тільки індивідуальної, але і колективного захисту : екрановані приміщення, еквіваленти антен, екрани зон опромінення тощо.


8.9.5. У процесі технічного обслуговування АіРЕО слід застосовувати одночасно один або декілька технічних засобів захисту від ураження електричним струмом :


- захисне заземлення;


- захисне занулення;


- вирівнювання потенціалів;


- застосування малих напруг - 42 В і нижче перемінного струму частотою 50 Гц; 110 В і нижче постійного струму;


- застосування розділяючих трансформаторів;


- електричний поділ мереж;


- захисне відключення;


- застосування робочої ізоляції струмоведучих частин, а в необхідних випадках - подвійної і посиленої;


- компенсація струмів замикання на землю;


- огороджені пристрої;


- попереджувальна сигналізація, блокування, запобіжні пристосування, знаки безпеки, а також засоби індивідуального і колективного захисту.


8.9.6. При технічному обслуговуванні, не пов'язаному з перевіркою працездатності систем і агрегатів АіРЕО, автомати захисту мережі, вимикачі споживачів і джерела електроенергії ПС повинні бути встановлені в положення "Вимкнено" або в положення, що відповідає технологічним указівкам з виконання робіт на авіаційній техніці.


8.9.7. При огляді і виконанні робіт із монтажу і демонтажу АіРЕО ПС; розподільних пристроїв; панелей електрощитів і пультів; комутаційної апаратури; пошук і усунення несправностей в електропроводці; в кисневій і протипожежній системі; заміну запобіжників необхідно провадити при виключених бортових акумуляторах (наземних джерелах живлення) і встановленій табличці «Не включати!».


8.9.8. Джерела електроенергії, при технічному обслуговуванні ПС, повинні включатися тільки з дозволу посадової особи, відповідальної за технічне обслуговування АіРЕО повітряного судна.


8.9.9. Підключення наземного джерела електроенергії до бортової мережі ПС, а також її відключення необхідно виконувати відповідно до вимог ОСТ 54 30030-84 (розділ 2, п. 27 цих Правил).

8.9.10. Перед кожним підключенням наземного джерела електроенергії до бортової мережі ПС необхідно перевірити відповідність напруги і частоти припустимим значенням.


8.9.11. При підключенні до бортової мережі наземного джерела електроенергії, що підключається у свою чергу до електроколонки, необхідно спочатку під'єднати наземне джерело до бортової мережі, потім підключити його до електроколонки.


8.9.12. При виникненні аварійної ситуації (відмова або істотне ушкодження електроустаткування) наземне бортове джерело електроенергії повинно бути негайно відключене до з'ясовування причини її виникнення й усунення наслідків аварії.


8.9.13. Випробування і запуск авіадвигунів ПС, підключення і відключення наземного джерела електроенергії до бортової мережі ПС повинна провадити особа, яка має допуск до цієї роботи, за командою відповідального, який здійснює запуск.


8.9.14. Для виключення можливої поразки електричного струму, перевіряти напругу в аеродромних джерелах електроенергії слідує тільки вольтметром за допомогою гнучких проводів, що закінчуються щупами.


8.9.15. Вимір високої напруги в електричних ланцюгах АіРЕО необхідно провадити тільки вольтметром із дільником напруги, що має спеціальний високовольтний шунт.


8.9.16. При пошуку несправностей в окремих блоках АіРЕО на ПС їх підключення до мережі треба провадити за допомогою спеціальних ремонтних перехідних кабелів.


8.9.17. Стулки капотів, кришки і люки доступу до електромеханізмів і розподільних пристроїв, приладові дошки, щити автоматів захисту мережі, діелектричні обтічники антен РЛС і допплеровських вимірників, у процесі технічного обслуговування, слід фіксувати для запобігання їх довільного руху.


8.9.18. При операціях з заміни запобіжників, проводів, автоматів захисту, при підключенні перетворювачів і акумуляторів, щоб уникнути утворення коротких замикань, електричних дуг, перегріву проводів, необхідно дотримуватись таких правил безпеки :


- заміняти проводи слідує тільки проводами тієї ж марки і того ж перетини, що і в обладнанні, що ремонтується;


- кріпити електропроводку (джгути) слідує тільки до нерухомих деталей конструкції ПС за допомогою хомутів із прокладкою, що виключає перетирання ізоляції проводів;


- в один контакт - під один гвинт (болт) треба підключати не більш трьох провідників одного перетину і не підключати проводи, що значно відрізняються по перетині;


- кінці проводів, що залишаються на час не підключеними, повинні бути ізольовані, а не підключенні рознімання закриті заглушками;


- спочатку, чим підключати аеродромне джерело до бортової мережі ПС, слід переконатися в цілісності ШРАЖ і відсутності в ньому обгорілих і оплавлених контактів, пилу, бруду і вологи, а також у відсутності механічних ушкоджень ізоляції живильного кабелю;


- підтягати гайки сполучних шин акумуляторів в акумуляторному візку, а також відключати і підключати наконечники живильного кабелю слідує тільки після відключення ШРАЖ від бортової мережі повітряного судна;


- заміняти запобіжники й автомати захисту мережі слідує тільки типами і марками, що відповідають номінальним значенням, зазначеним на електрощітках або в схемах;


- відкриті електрощітки розподільних пристроїв, розподільні коробки, панелі, приладові дошки, що знаходяться під напругою (при випробуванні ПС під струму), навіть при тимчасовій відсутності, треба закривати або відключати;


- регулювати і настроювати рухливі вузли й агрегати устаткування слідує тільки при виключеному їх живленні;


- чистити колектори перетворювачів необхідно тільки в лабораторних умовах АТБ.


8.9.19. Перед перевіркою під напругою працездатності електромеханизмів і датчиків МСРП системи керування ПС необхідно видалити авіаційний персонал із зони відхилення рульових поверхонь, тяг і качалок.


8.9.20. Перевіряти справність обігрівальних елементів, приймачів повітряного тиску, стекол кабіни екіпажа, повітряних гвинтів і їх обтічників, щоб уникнути опіків рук, слідує в бавовняних рукавицях або через бавовняну тканину.