Допоміжне устаткування, застосовуване для робіт на висоті, повинно відповідати вимогам наступних нормативних документів :
- інвентарні риштовання і підмостки; пересувні вишки, площадки і люльки - ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 24258-88 (розділ 2, пп. 35, 43 цих Правил);
- приставні драбини і стрем'янки - ГОСТ 12.2.003-91.
7.3.2. Платформи (площадки) доків для ТОіР АТ повинні бути жорсткими, стійкими до впливу моменту, що перекидає, і мати аутригери для вимикання самовільного переміщення під час роботи на них.
Стрем'янки, що застосовуються при ТОіР АТ, повинні мати висоту огородження робочих площин не менше 1,2 м. Стрем'янки, доки, драбини для фарбувальних робіт повинні бути виготовлені з неспаленого матеріалу і мати протиударний захист, що виключає іскроутворення. Дерев'яні настили площадок, помостів і т.п. повинні бути оброблені вогнезахисними речовинами.
7.3.3. Висота огородження робочих площадок на кожному ярусі доків повинна бути не менше 1,2 м за винятком місць, де установка огороджень висотою 1,2 м неможлива.
7.3.4. Настили робочих площадок платформ і сходини драбин повинні бути стійкими до впливу паливно-мастильних матеріалів, що легко миються, вогнестійкими і не слизькими.
7.3.5. Тросо-блочні системи і лебідки, для підйому платформ, повинні мати механізм самогальмування.
7.3.6. На платформах повинні бути передбачені місця кріплення запобіжних поясів для працюючих на високо розташованих частинах повітряного судна.
7.3.7. Пристрої для підйому й опускання авіаційного персоналу повинні мати огородження і знаходитися за небезпечною зоною.
7.3.8. Конструкція драбин і стрем'янок повинна забезпечувати безпечні умови праці і передбачати :
а) пристрої, що застерігають від самовільного складання і переміщення;
б) пристрої, що застерігають від просадження і перекидання;
в) кріплення огороджень і запобіжних поясів, для застереження від падіння під час роботи на висоті 1,3 м і більше;
г) наявність рифленої поверхні в металевих східців.
Нахил драбин не повинний перевищувати 1:3.
7.3.9. Металеві драбини і стрем'янки повинні виготовлятися з матеріалів, що мають супровідну документацію. Зварювальні шви повинні бути рівними по всій довжині і не повинні мати тріщин, прожогів і дефектів, що знижують міцність шва. На поверхні драбин і стрем'янок не повинно бути вм'ятин, вибоїв, подряпин, помітних неозброєним оком, а також гострих крайок і задирів. Металеві частини повинні мати якісне антикорозійне покриття. Сходини не повинні провертатися.
7.3.10. Дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просоченню натуральною оліфою з наступним покриттям безбарвним лаком. Фарбувати драбини фарбою - забороняється.
7.3.11. Переносної драбини і стрем'янки, що виготовлені з дерева, повинні мати врізані у тятиву східці шириною не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними болтами.
Забороняється застосовувати драбини з набивними сходинами.
7.3.12. Відстань між сходинами драбини (в т.ч. і помостів) не повинна бути більш 250 мм і менше 150 мм.
7.3.13. Драбини і стрем'янки повинні бути такої довжини, щоб авіаційний персонал мав можливість виконувати операції зі сходин, що відстають від верхнього кінця драбини не менше чим на один метр.
7.3.14. Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню.
7.3.15. Задні ніжки драбин і стрем'янок повинні бути скріплені стяжками.
7.3.16. Забороняється використання зіпсованих, а також із кінцевими термінами чергових іспитів риштовань, засобів підмащування, доків, стрем'янок, драбин і іншого допоміжного устаткування.
7.3.17. Буксирувальні пристрої, призначені для з'єднання ПС із тягачем, повинні бути справними. Користуватися пристроями не призначеними для ПС даного типу, забороняється. Змінювати запобіжні засоби в буксирувальному пристрої деталями більшої міцності або інших деталей, не призначеними для цього, забороняється.
7.3.18. Конструкція упорних колодок і їх міцність повинна відповідати конкретному типу повітряного судна. Упорні колодки повинні бути стійкими від вислизання з-під коліс і перекидання.
Поверхня упорних колодок повинна забезпечувати сприймання навантаження, що надходить з колеса ПС, для передачі її на грунт, без її руйнації.
7.4. Інструмент
7.4.1. Інструмент, застосовуваний для ТОіР АТ, повинен мати маркірування і зберігатися в інструментальній коморі в спеціальних шафах.
7.4.2. Шкребки, для видалення старої лакофарбової поверхні, повинні бути виготовлені з матеріалу, що виключає іскроутворення.
7.4.3. Ручний слюсарний інструмент повсякденного застосування повинний бути закріплений за авіаційним персоналом для індивідуального або бригадного використання.
7.4.4. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники і т.п.) не повинні мати :
- ушкоджень на робочих поверхнях (вибоїв, відколів);
- на бічних гранях, у місцях затиску їх рукою, задирок і гострих ребер;
- на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;
- наклепів і перегартованих робочих поверхонь.
7.4.5. Бойки молотків повинні мати гладку, злегка опуклу поверхню без косин, відколів, вибоїв, тріщин і задирок.
Ручка молотків повинна бути прямою, овального перетину з незначним стовщенням до її вільного кінця.
7.4.6. Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, борідки, просічки, керни тощо) повинний мати гладку потиличну частину без тріщин, задирок, наклепів і скосів. На робочому кінці не повинно бути ушкоджень.
7.4.7. Лезо викрутки за товщиною повинно відповідати ширині шліца в голівці гвинта.
7.4.8. Розміри зіву (захвату) гайкових ключів не повинні мати тріщин і перевищувати розмірів голівок болтів (граней гайок) більш ніж на 0,3 мм. Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а держаки - задирок. На держаку повинний бути вказаний номер ключа.
7.4.9. Свердла й інший вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїв, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень.
7.4.10. Рукоятки викруток, плоскогубців, кусачок, при обслуговуванні електроустаткування, повинні бути виконані з ізоляційних матеріалів.
7.4.11. Ручні електричні машини (інструмент) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 (розділ 2, п. 36 цих Правил).
8. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні і поточному ремонті авіаційної техніки
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Під час ТОіР АТ можуть мати місце основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які наведені в додатку 11.
8.1.2. Виробничі процеси з ТОіР АТ повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 (розділ 2, п. 37 цих Правил).
8.1.3. Технічне обслуговування і поточний ремонт авіаційної техніки необхідно виконувати згідно з НТЭРАТ ГА-83 (розділ 2, п. 51 цих Правил), регламентом технічного обслуговування даного типу ПС, технологічними вказівками з виконання робіт на авіаційній техніці, а також цими Правилами.
8.1.4. Технічне обслуговування і поточний ремонт авіаційної техніки провадиться на місцях стоянки ПС, на спеціально відведених площадках, дільницях, робочих місцях (постах), які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технічною документацією.
8.1.5. Сила вітру, при якому допускається піднімати ПС на підйомники на відкритих місцях стоянок, повинна відповідати нормам передбаченим регламентом технічного обслуговування даного типу повітряного судна.
8.1.6. Для забезпечення захисту авіаційного персоналу від впливу електричного струму, при виконанні ТОіР АТ в робочій зоні місця стоянки ПС, треба керуватись вимогами ОСТ 54 30030-84 (розділ 2, п. 27 цих Правил).
8.1.7. Повітряні судна, спецтранспорт і пересувні установки, що використовуються для роботи поблизу ПС, повинні бути надійно заземлені.
8.1.8. Маршрути огляду ПС повинні виключати можливість зіткнення авіаційного персоналу з виступаючими або рухомими елементами ПС і наземного устаткування.
8.1.9. Авіаційний персонал, під час виконання робіт з ТОіР АТ, повинен зняти з себе предмети прикрас, якими він може зачепитися за виступаючі частини, устаткування та елементи конструкції повітряного судна.
8.1.10. Роботи з ТОіР високо розташованих частин ПС повинні виконуватись за допомогою спецтранспорту, доків, трапів, подмостей, стрем’янок, призначених для даного типу повітряного судна.
8.1.11. Пристрої, для виконання робіт на висоті (стрем’янки, сходи, трапи, підставки та ін.), повинні встановлюватися так, щоб центр ваги працюючого на них не переміщався за межі робочої площадки пристрою.
8.1.12. Під час робіт на борту ПС, у разі відсутності трапа, стрем'янки, драбини, біля відкритих отворів вхідних дверей ПС, на отвори повинні бути встановлені запобіжні ремінці, що виключають падіння працюючих за борт повітряного судна.
Біля відкритих люків на підлозі ПС необхідно встановлювати запобіжні огорожі.
8.1.13. Роботи на обшивці ПС повинні виконуватися тільки у взутті, яке виключає ковзання й пошкодження обшивки. Допускається застосування спеціальних килимків і матів.
8.1.14. Під час виконання робіт на ПС необхідно вжити заходів для запобігання попадання палива, масел і спеціальних рідин на людей, конструкцію ПС і обладнання, також на місця стоянки.
8.1.15. Перед виконанням робіт, пов'язаних з монтажно-демонтажними або ремонтними операціями на агрегатах і трубопроводах, які працюють під тиском, необхідно повністю стравити тиск в даній системі.
8.1.16. Установка ПС на підйомники повинна виконуватись відповідно до технологічних вказівок з виконання робіт на авіаційній техніці. Підйом ПС слід виконувати рівномірно, за командою особи, відповідальної за цю операцію.
8.1.17. Застосування легкозаймистих і горючих рідин для очищення деталей конструкції ПС допускається тільки з використанням ванночок, піддонів, волосяних щіток і салфеток з бавовняної тканини засобами, які виключають розливання, розбризкування та попадання рідин на шкіряні покриви та одяг працюючих. Не допускається виконання таких робіт на ПС одночасно із застосуванням джерел тепла, вмиканням і вимиканням споживачів електроенергії в безпосередній близькості від місця робіт, а також виконання робіт, при яких можливе іскроутворення.
8.1.18. При застосуванні аеродромних підігрівників необхідно запобігати попаданню струменя гарячого повітря на відкриті ділянки тіла працюючих,на балони із стиснутими газами та колеса шасі.
8.1.19. При використанні в процесах ТОіР АТ радіоізотопних приладів і гамма-дефектоскопія необхідно дотримуватись вимог Санітарних правил з радіоізотопної дефектоскопії (розділ 2, п. 14 цих Правил.)
8.1.20. Роботи з ТОіР АТ, при недостатній освітленості, слід виконувати тільки при допомозі переносних ламп напругою змінного струму не більше 12 В, постійного струму - 27 В.
8.1.21. Авіаційний персонал, зайнятий на роботах з ТОіР АТ, повинен забезпечуватись справним інструментом, устаткуванням та пристроями, що відповідають вимогам безпеки.
8.1.22. Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні розміщатися в спеціальних сортовиках (сумках), використовуватись за призначенням.
8.1.23. Робочі місця, виконання робіт на яких пов’язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 (розділ 2, п. 42 цих Правил) та відповідними галузевими нормативними документами.
8.1.24. При виконанні робіт удвох необхідно застосовувати заздалегідь узгоджені між ними прийоми.
8.1.25. Забороняється знаходження сторонніх людей на робочих місцях (в зонах), де виконуються роботи з підвищеною небезпекою
8.1.26. Особи, зайняті на роботах з ТОіР АТ, повинні використовувати засоби індивідуального захисту.
8.1.27. Підйом на ПС виробів, деталей, приладів тощо масою більш 10 кг по приставних та бортових сходам вручну забороняється.
8.1.28. Підйом на висоту виробів і устаткування масою до 10 кг допускається одним працюючим, від 10 до 20 кг - двома працюючими. Вироби авіаційної техніки штучною масою понад 20 кг повинні підніматися на висоту із застосуванням засобів механізації.
8.1.29. Після виконання робіт на ПС інструменти та устаткування повинні бути прибрані, а місце стоянки очищене від залишків витратних матеріалів з метою виключення їх попадання в повітряний тракт двигунів ПС або травмування авіаційного персоналу.
8.2. Зустріч повітряного судна, установка повітряного судна на місце стоянки, вирулювання з місця стоянки
8.2.1. При зустрічі, установці ПС на місце стоянки і вирулюванні можуть мати місце такі основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори :
- повітряні судна, спецтранспорт, самохідні машини і механізми, що рухаються;
- струмені вихлопних газів, що витікають із великими швидкостями при запуску і випробуванні авіадвигунів; випадкові предмети (камені, пісок і т.п.), що потрапляють у ці струмені;
- підвищений рівень шуму при працюючих силових установках повітряного судна;
- підвищена запиленість повітря на аеродромах із грунтовим покриттям;
- підвищена або знижена відносна вологість повітря;
- підвищена яскравість (виблискування) світла; пульсація світлового потоку.
8.2.2. Перед посадкою ПС, відповідальний за виконання робіт з зустрічі, повинен підготувати місце стоянки, погоджене з диспетчерською службою аеропорту :
а) перевірити стан місця стоянки, виділеного для прийому повітряного судна; устаткування місця стоянки, відсутність на ньому засобів і предметів, що заважають зарулюванні (установці) повітряного судна;
б) підготувати до використання необхідні засоби наземного обслуговування і пристосування.
8.2.3. При рулінні командир ПС повинен стежити за тим, щоб повітряна або газова струмінь від силових установок ПС не направлялася на інші ПС, аеродромне устаткування і споруди, що знаходяться на відстані менше 100 м. Командиру ПС забороняється зарулювати на місце стоянки, якщо відсутня особа, відповідальна за зустріч повітряного судна.
