5.5. Працівники перед виконанням небезпечних робіт, на які обов`язково оформляється наряд-допуск, повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці.
Перелік таких робіт приведений в додатку 2, а форма наряд-допуску - в додатку 3.
5.6. Забороняється допуск осіб віком до вісімнадцяти років та жінок до робіт, що наведені у додатках 4 і 5, та інших робіт, передбачених Переліками важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх та жінок (розділ 2, пп. 19, 20 цих Правил).
5.7. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей жінками та неповнолітніми наведені в додатках 6 і 7 (розділ 2, п. 16, 57 цих Правил).
5.8. Забороняється допуск до робіт осіб, які не пройшли професійний добір згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, додаток 8 (розділ 2, п. 18 цих Правил).
5.9. Працівники, зайняті ТОіР АТ, зобов`язані проходити попередній (при прийомі на роботу ) і періодичний (на протязі трудової діяльності) медичні огляди відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій (розділ 2, п. 17 цих Правил).
5.10. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, які можуть мати місце при ТОіР АТ, повинно проводитися згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях (розділ 2, п. 11 цих Правил).
5.11. Власник підприємства повинен інформувати працівників про стан праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.
5.12. Для захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів власник підприємства зобов`язаний своєчасно забезпечувати працюючих справними засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, відповідно до діючих галузевих норм (розділ 2, п. 29 цих Правил).
5.13. Атестацію робочих місць необхідно провадити згідно з державним нормативним актом Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (розділ 2, п. 21 цих Правил).
6. Вимоги безпеки до місць стоянок повітряних суден, площадкам спеціального призначення, приміщенням, спорудам та інженерному устаткуванню
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Місця стоянок ПС, площадки спеціального призначення, приміщення і споруди АТБ повинні відповідати ВНТП II-85/МГА, СанПіН № 5059-89 (розділ 2, пп. 54, 56 цих Правил), чинним будівельним, санітарним і протипожежним нормам і правилам, а також цим Правилам.
6.1.2. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд, площадок спеціального призначення повинно відповідати технологічному процесу технічного обслуговування і ремонту авіаційної техніки.
6.1.3. Виробничі і допоміжні приміщення, площадки спеціального призначення АТБ необхідно використовувати тільки за своїм прямим призначенням. Використання їх не за прямим призначенням дозволяється у виняткових випадках за узгодженням із територіальними органами державного нагляду.
6.1.4. Площадки і приміщення, в яких провадиться дезинфекція, дезинсекція і дератизація ПС, місця миття й обробки ПС спецрідинами, а також спеціально відведені місця для зливу відходів з асенізаційних машин повинні бути обладнані засобами очищення і нейтралізації стічних вод.
6.1.5. У виробничих приміщеннях і площадках спеціального призначення зберігання деталей, вузлів, агрегатів повинно бути організовано в окремих місцях на стелажах.
6.1.6. Зони ТОіР АТ, перебування і виконання робіт у яких пов'язано з небезпекою для працюючих, повинні бути обладнані знаками безпеки, відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 (розділ 2, п. 42 цих Правил).
6.1.7. Зони з рівнем шуму або еквівалентного рівня звуку вище 80 дБА, повинні бути позначені знаками безпеки, відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Забороняється навіть короткочасне перебування в зонах з октавними рівнями звукового тиску понад 135 дБ у будь-який октавній смузі.
6.2. Місця стоянок повітряних суден, площадки спеціального призначення
6.2.1. Місця стоянок ПС повинні бути розташовані на відстані не менше 50 м від виробничих будівель і споруд, не менше 25 м - від ангарів і не менше 100 м - від складів паливно-мастильних матеріалів.
6.2.2. Площадки спеціального призначення для дегазації і миття ПС і авіахімапаратури повинні розташовуватись на відстані не менше 200 м від будівель і споруд АТБ і на відстані не менше 300 м від адміністративних і громадських будівель аеропорту з підвітряної сторони.
6.2.3. Місця стоянок ПС, територія навколо них у радіусі не менше 50 м, площадки спеціального призначення повинні бути очищені від льоду, снігу, бруду, сухої трави, сміття, каменів, промасленого ганчір’я, пальних матеріалів. Для зливу палива і відпрацьованого масла повинні встановлюватися спеціальні ємності, а для збору використаних обтиральних матеріалів ганчір’я - металеві ящики, із кришками, що щільно закриваються.
6.2.4. Поверхні покриття місць стоянок ПС і площадок для їх заправки не повинні мати гострих крайок твердого покриття, кінців арматури, що стирчать й інших дефектів, спроможних нанести травму авіаційному персоналу.
6.2.5. Площадки спеціального призначення для доведених робіт і випробування авіадвигунів ПС слід розташовувати з торцевих сторін будівель і споруд на відстані не менше 300 метрів від них.
6.2.6. Місця стоянок ПС повинні бути обладнані згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні і НПО ГА-85 (розділ 2, пп. 44, 52 цих Правил).
6.2.7. Місця стоянок ПС, у тому числі і на грунтових аеродромах, повинні бути обладнані стаціонарними заземлюючими пристроями для захисту від статичної електрики. В усіх випадках величина активного опору розтікання струму в землі, для захисту від статичної електрики, повинна бути не більш 100 Ом.
6.2.8. Контактні гнізда заземлюючих пристроїв місць стоянок ПС повинні позначатися у вигляді круга червоного кольору діаметром 0,3 м з обвідкою його кільцем білого кольору шириною 0,1 м і постійно утримуватися очищеними від землі, снігу, льоду.
6.2.9. Стаціонарне устаткування на місцях стоянок ПС повинно відповідати вимогам ВНТП II-85/МГА (розділ 2, п. 54 цих Правил).
6.2.10. Розмічення під'їзду й установка засобів механізації і спецтранспорту, що застосовуються при технічному обслуговуванні ПС, повинні відповідати вимогам Керівництва з організації руху повітряних суден, спецтранспорту та засобів механізації на аеродромах цивільної авіації (розділ 2, п. 50 цих Правил).
6.2.11. Місця для паління, ємкості під злив відстою палива і відпрацьованого масла, а також місця для збору використаних обтиральних матеріалів повинні розташовуватись на відстані не менше 25 м від місць стоянок ПС і позначатися на місцевості покажчиками (табличками, знаками безпеки), відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і НПО ГА-85 (розділ 2, пп. 42, 52 цих Правил).
6.2.12. На місцях стоянок ПС забороняється :
а) розливати на покриття (землю) паливо, масло, гідросуміш та інші легкозаймисті і пальні рідини. Випадково розлиті рідини повинні негайно посипатися піском і убиратися;
б) курити поза місцями, спеціально відведених для цих цілей;
в) залишати без нагляду, працюючі засоби механізації і технологічне устаткування, а також ПС із підключеними аеродромними джерелами живлення;
г) користуватися несправним, замасленим або покритим льодом аеродромним обладнанням;
д) запускати двигуни або робити інші роботи без первинних засобів вогнегасіння.
6.3. Приміщення для технічного обслуговування і поточного ремонту авіаційної техніки
6.3.1. Приміщення для ТОіР АТ повинні бути безпечними для виконання усіх технологічних операцій.
6.3.2. При розміщенні в загальному виробничому приміщенні дільниць, на котрих, згідно з технологічним процесом виділяються шкідливі речовини, створюються шум, ультразвук, електромагнітні випромінювання, вони повинні розташовуватися в окремих приміщеннях, ізольованих від інших стінами до стелі.
Шкідливий вплив підвищених рівнів ультразвука на працюючих необхідно усувати або знижувати шляхом конструктивних планувальних рішень: застосування екранів; облицювання приміщень звукоізолюючими матеріалами і т.п.; застосування засобів індивідуального захисту, відповідно до ГОСТ 12.1.001-89 (розділ 2, п. 31 цих Правил).
6.3.3. Для захисту працюючих від впливу електромагнітного випромінювання радіочастот повинні використовуватися інженерно-технічні методи захисту : екранування обладнання, що випромінює; екранування робочого місця відбиваючими або поглинаючими екранами тощо.
6.3.4. Підлоги приміщень ангарів (ангарних секцій) повинні бути з гладкою і рівною поверхнею, зручної для легкого очищення від бруду, пролитих спецрідин і паливно-мастильних матеріалів.
6.3.5. Підлоги виробничих приміщень, для виконання зварювальних робіт, повинні бути пожежобезпечними, мати малу теплопровідність, рівну неблизьку поверхню, зручну для очищення.
6.3.6. Підлоги АК повинні бути суворо горизонтальними, на бетонній основі, з кислостійким покриттям. Установка стелажів для акумуляторів на асфальтове покриття не допускається.
6.3.7. Підлоги фарбувальних цехів виготовляються з вогнестійких, електропровідних матеріалів, стійких до розчинників, і які виключають іскроутворення.
6.3.8. Для виконання робіт з кислотними і лужними акумуляторами необхідно передбачати окремі приміщення, у кожному з який повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв : одне - для ремонту; інше - для зарядки; третє - для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту.
6.3.9. Для виконання фарбувальних робіт слід передбачати два приміщення : одне - для приготування фарби; друге - для постів фарбування і сушки.
6.3.10. Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути одноповерховим, ізольованим від інших, мати знімний дах і безпосередній вихід через двері, що відкриваються назовні.
6.3.11. Для вікон приміщень АК повинні застосовуватися матові стекла або стекла, покриті білою клейовою фарбою.
6.3.12. Збереження і використання радіоізотопних приладів, а також роботи з гамма-дефектоскопії повинні виконуватись в ізольованому одноповерховому будинку або в окремому його крилі.
6.3.13. Вхідні двері виробничих приміщень повинні мати справні механічні пристрої для примусового закриття.
6.3.14. У входів у виробничі будівлі і споруди АТБ необхідно передбачати металеві штахети і пристосування для очищення взуття, при цьому їх необхідно обладнати опорними бильцями або поруччями.
6.4. Санітарно-побутові приміщення
Авіаційний персонал, який виконує роботу з ТОіР АТ, повинен бути забезпечений санітарно-побутовими приміщеннями, згідно з СНиП 2.09.04-87, Перечень профессий и должностей работников эксплуатационных предприятий гражданской авиации с отнесением их к группам производственных процессов с Нормами обеспечения санитарно-бытовыми помещениями и устройствами (розділ 2, пп. 46, 55, цих Правил).
6.5. Опалення і вентиляція
6.5.1. Виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення АТБ повинні бути обладнані опаленням і загально-обмінною припливно-витяжною вентиляцією, відповідно до вимог СНиП 2.04-05-91, і забезпечувати стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005-88 і СаНПіН № 5059-89 (розділ 2, пп. 47, 33, 56 цих Правил) і цих Правил.
6.5.2. Для обігрівання і створення у виробничих приміщеннях нормованих показників мікроклімату (додаток 9) повинно застосовуватися повітряне, парове або водяне опалення.
6.5.3. У виробничих приміщеннях, у яких неможливо встановити допустимі нормативні величини параметрів мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічної недосяжності їх забезпечення або економічно обгрунтованої недоцільності, повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від можливого перегрівання або охолодження : системи місцевого кондиціонування повітря; повітряного душування; приміщення для відпочинку й обігрівання; засоби індивідуального захисту; регламентація часу роботи і відпочинку та ін.
6.5.4. Система опалення, незалежно від виду, повинна забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях, можливість місцевого регулювання і вимикання, зручність в експлуатації.
6.5.5. Опалення виробничих помешкань, в яких на одного працюючого більш 50 м2 площі підлоги, повинно забезпечувати нормативну температуру повітря на постійних робочих місцях.
6.5.6. Опалення приміщень АК переважно повинно здійснюватися за допомогою калориферного пристрою. В межах приміщення для зарядки акумуляторів подача теплоносія повинна здійснюватися тільки по гладких трубах, з'єднаними зварюванням.
6.5.7. Опалення фарбувальних цехів повинно бути повітряним, сумісним із припливною вентиляцією. Допускається передбачати водяне або парове опалення низького тиску.
6.5.8. У ангарних воріт АТБ, незалежно від кліматичної зони, необхідно передбачати повітряно-теплові завіси; розрахунок об’єму і температури подаваного повітря необхідно проводити так, щоб температура повітря в ангарі, на момент відкривання воріт, не знижувалася нижче 50 С.
6.5.9. Експлуатація парових і водогрійних котлів тепловикористовуючих установок, теплових мереж повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж і Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (розділ 2, пп. 5, 8, 9 цих Правил).
6.5.10. Системи вентиляції виробничих приміщень повинні забезпечити стан повітря робочої зони, згідно з ГОСТ 12.1.005-88 (розділ 2, п. 33 цих Правил).
6.5.11. У виробничих приміщеннях АТБ, з об'ємом на одного працюючого менше 20 м3, слід передбачати подачу зовнішнього повітря в кількості не менше 30 м3/ч на кожного працюючого, а в приміщеннях з об'ємом на кожного працюючого більш 20 м3 - не менше 20 м3/ч.
6.5.12. У повітрі, що надходить усередину приміщень АТБ через прийомні отвори систем вентиляції і кондиціонування повітря, а також прорізи для природної припливної вентиляції, концентрація шкідливих речовин не повинна перевищувати 30 % ГДК, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 (розділ 2, п. 33 цих Правил).
