- способи визначення роду залишків вантажу, що раніше перевозився, по зовнішнім прикметам і якостям (колір, в’язкість, запах);

- дію на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які виникають під час роботи, прикмети отруєння, способи захисту і правила надання першої (долікарняної) допомоги;

- сигнали тривоги, які встановлені на ППС, і місця знаходження пристроїв для їх подачі;

- вимоги безпеки праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки;

- правила користування пожежною технікою та первинними засобами пожежогасіння.

11.3. Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік мають проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з питань пожежної безпеки.

11.4. Працівники, які пов’язані з обслуговуванням і експлуатацією електрообладнання, в тому числі зварювальних агрегатів, електроінструменту, електроосвітлення, повинні проходити навчання і перевірку знань у відповідному обсязі згідно ДНАОП 0.00-1.21-98.

11.5. Працівники ППС в залежності від посади, професії і характеру робіт повинні мати групу по електробезпеці у відповідності з переліком професій і посад наказу 24-Ц.

11.6. На ППС обладнуються кабінети або куточки охорони праці, які мають наочне приладдя з охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки, а також пристрої для демонстрації кінофільмів, відеофільмів.


12. Вимоги до застосування засобів захисту працівників.

12.1. Працівники, які безпосередньо пов’язані з обробкою цистерн і вагонів-бункерів, мають бути забезпечені відповідним спецодягом, спецвзуттям, натільною білизною і іншими ЗІЗ у відповідності з НАОП 5.1.11-3.01-90, а також первинними засобами пожежогасіння у відповідності з НАОП 5.1.11-3.03-88 та рятувальним спорядженням.

12.2. Порядок видачі, зберігання і використання спецодягу, спецвзуття і інших ЗІЗ має відповідати ДНАОП 0.00-4.26-96.

12.3. Спецодяг, спецвзуття, інші ЗІЗ, а також рятувальне спорядження має бути справним і відповідати розміру і зросту робітника, якому вони видаються. Спецвзуття повинно мати підошви із іскронеутворюючого матеріалу.

12.4. Для можливості негайної заміни спецодягу у випадках його забруднення етильованим бензином або іншими токсичними речовинами на ППС має бути постійний запас комплектів спецодягу, натільної білизни і інших ЗІЗ.

Кількість аварійних комплектів спецодягу, натільної білизни і інших ЗІЗ має бути обумовлене місцевими умовами, специфікою роботи і затверджено адміністрацією ППС у відповідному документі (інструкції, що діє на підприємстві).

12.5. Спецодяг і інші ЗІЗ перед здаванням їх в приміщення для зберігання мають бути очищені від нафтопродуктів, які потрапили на них в процесі роботи.

12.6. Керівництво ППС забезпечує механізоване хімочищення спецодягу не рідше одного разу на тиждень і в кожному випадку значного забруднення його, а також ремонт спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв по мірі їх зношення. Зберігання, ремонт і прання спецодягу і захисних засобів вдома не дозволяється. Перед здаванням в ремонтну майстерню ЗІЗ і інші запобіжні пристрої підлягають дегазації, очищенню і пранню.

12.7. Проводити дегазацію спецодягу і спецвзуття працівників, які зайняті обробкою цистерн з-під етильованого бензину необхідно наступним чином:

- бавовняного – шляхом пропарювання гострою парою в спеціальній камері з температурою не менше 110 оС, тиском не менше 0,2 МПа (2 кгс/см2) на протязі 45 – 60 хв. або вимочуванням і пранням з додаванням 1% розчину монохлораміна;

- гумового – зануренням на 1 годину в насичену хлорну воду або в кашку з хлорним вапном або на 30 хв. в 10% розчин діхлораміна в діхлоретані з наступним відмочуванням в гарячій воді на протязі 1 години, а потім миттям з милом.

12.8. Для захисту рук промивальники-пропарювачі і слюсарі повинні забезпечуватися:

- рукавицями КР, а коли готуються цистерни з-під етильованого бензину – гумовими рукавичками;

- плівкоутворюючими кремами типу силіконових, а також різними захисно-мийними пастами;

- противопековими пастами ХІОТ (для захисту шкіри під час роботи з пеком і від інтенсивних сонячних променів);

- світлозахисними пастами і кремами (цинкова, мелан).

12.9. Захисні мазі слід наносити на шкіру два рази на протязі робочої зміни (перед роботою і після обідньої перерви) і відповідно два рази їх змивати.

12.10. Після закінчення робочої зміни для очищення шкіри від забруднень необхідно використовувати олефін-сульфат, сульфат, поверхнево-активні речовини ОП – 7; ОП – 10 і інші захисно-відмиваючі пасти і мазі, які поєднують якості захисних і миючих засобів.

Для підтримання шкіри в хорошому стані необхідно застосовувати різні індиферентні мазі і креми (борний вазелін, ланоліновий крем тощо).

Після закінчення роботи з нафтопродуктами необхідно вимити все тіло водою з милом під душем.

Не дозволяється застосовувати гас та інші токсичні нафтопродукти для очищення шкіри і оброблення ЗІЗ.

12.11. Для захисту ніг промивальники-пропарювачі і слюсарі повинні забезпечуватися спецвзуттям від дії нафтопродуктів і механічних травм.

12.12. Під час зовнішнього обмивання цистерн для захисту очей від дії бризок розчинів працівники повинні забезпечуватися захисними окулярами типу ЗН або Г.

12.13. Робота всередині котлів цистерн дозволяється тільки із застосуванням засобів захисту органів дихання.

Для захисту органів дихання під час роботи в котлі цистерни повинні застосовуватися шлангові протигази типу ПШ-2, апарат дихальний “шкід” або пневмокостюми.

12.14. Перед початком роботи промивальники-пропарювачі разом з бригадиром або майстром повинні впевнитися в справному стані рятівного спорядження, інструменту, засобів захисту органів дихання і шлангових дихальних приладів, а також перевірити довжину шланга, щільність прилягання маски до обличчя, відсутність пошкоджень маски і шланга.

Перевірка дихання в масці повинна продовжуватися не менше 3 хв. Спускатися в котел цистерни промивальнику-пропарювачу дозволяється тільки після перевірки справності маски, шланга і всього спорядження.

12.15. Запобіжний пояс і канат для страхування повинні оглядатись перед кожним застосуванням і випробовуватись через кожні шість місяців.

Шланговий дихальний прилад повинен випробовуватись один раз на два місяця.

Після випробування шлангового дихального приладу, запобіжного пояса і страхувального каната на них має бути міцно закріплена бирка, яка виготовлена із іскронеутворюючого матеріалу, на якій вказується номер і дата останнього випробування. Час і результати випробування заносяться в журнал випробувань.


13. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення.

13.1. Для забезпечення відповідних санітарно-гігієнічних умов працівників усіх професій на ППС повинні бути санітарно – побутові і допоміжні приміщення.

У відповідності до СНиП 2.09.04-87 промивально-пропарювальні роботи відносяться до групи виробничих процесів 3б, у відповідності з цим на ППС повинні бути наступні санітарно-побутові і допоміжні приміщення:

- гардеробні роздільні, по одному відділенню для громіздкого спецодягу, із штучною вентиляцією шаф;

- душові і умивальні кімнати з гарячою і холодною водою;

- приміщення і пристрої для сушіння спецодягу і взуття;

- приміщення для прання і хімочищення спецодягу;

- приміщення для зберігання і очищення ЗІЗ і інвентаря;

- майстерні з ремонту спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв;

- теплі туалети, кімнати для паління і кімнати для особистої гігієни жінок;

- приміщення для обігріву, відпочинку і приймання їжі з холодильником.

13.2. Для обігрівання промивальників-пропарювачів у холодну пору року, укриття в негоду і короткочасного відпочинку площадка естакади повинна обладнуватися утепленими кабінами з припливною вентиляцією.

У холодну пору року повітря, яке подається, повинне підігріватися, а в літній період – охолоджуватися.

Кабіни мають бути обладнані стільцями (лавами), бачком з питною водою, переговорними колонками, а також світловою і звуковою попереджувальною сигналізацією для подачі сигналу тривоги в медпункт, пожежну охорону, приміщення оператора.

13.3. Побутові приміщення для робітників, зайнятих обробкою цистерн з-під етильованого бензину, мають бути ізольовані від інших побутових приміщень і знаходитися біля місця обробки цих цистерн.

13.4. Санітарно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.09.04-87, ГОСТ 12.4.021-75.

13.5. Санітарно-побутові приміщення оздоблюються вологостійкими матеріалами, які легко очищаються від забруднення нафтопродуктами.

13.6. Керівництво повинне забезпечувати постійну наявність в умивальних кімнатах мила для миття рук, а також захисних дерматологічних засобів.

13.7. На ППС обладнуються медпункти із чергуванням середнього медичного персоналу протягом всього робочого часу.

13.8. Якщо медпункт знаходиться на відстані, то в приміщенні оператора ППС повинні знаходитись:

- киснева подушка, яка заповнена киснем;

- балон з киснем, який укомплектований редуктором тиску;

- портативний кисневий апарат АДР-2.

13.9. В приміщенні чергового оператора, на естакаді або на міжколійї в місцях, де проводяться роботи всередині котлів цистерн, в дерев’яних ящиках з заскленими і опломбованими дверцятами повинні знаходитись по одному запасному комплекту шлангового дихального приладу (із шлангом), два запобіжних пояси із страхувальними канатами і окремі запасні страхувальні канати довжиною не менше 12 і 17 м з вузлами. В цих же місцях повинні знаходитись в складеному стані медичні ноші.

13.10. Про місце знаходження ящика з аварійним комплектом мають бути повідомлені всі працівники ППС. На ящику повинен бути опис вмісту в ньому.

13.11. Щотижня ящики із аварійним комплектом повинні розкриватися для перевірки вмісту і знову пломбуватися майстром із записом в журналі.

13.12. На естакадах, де проводиться оброблення цистерн, а також в приміщенні оператора мають бути аптечки (сумки) першої допомоги з необхідними медикаментами і перев’язочними матеріалами згідно з переліком, який затверджений Головним управлінням медичних та оздоровчих закладів Укрзалізниці, а також правила і інструкції з надання першої допомоги під час отруєння і інших нещасних випадках.

13.13. Відповідальність за зберігання і утримання аптечок і санітарних сумок повинна покладатись на спеціально виділеного працівника, який пройшов спеціальну підготовку і вміє надавати першу медичну допомогу під час отруєння і інших нещасних випадків.

13.14. До прибуття медичного працівника потерпілому необхідно надати першу допомогу у відповідності з Інструкцією з надання першої допомоги потерпілим в зв’язку з нещасними випадками, затвердженою в установленому порядку.

13.15. На ППС повинно бути організоване питне водопостачання робочих місць. У спеціально відведених місцях мають бути встановлені бачки фонтанного типу, захищені від попадання пилу і інших шкідливих речовин.

13.16. У бачках повинна знаходитися кип’ячена вода з температурою не вище +20оС і не нижче +8оС, яка щоденно заміняється.

Дозволяється вживання некип’яченої водопровідної води з дозволу СЕС.

13.17. Працівники ППС, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, у дні фактичної зайнятості повинні безкоштовно одержувати молоко відповідно до ДНАОП 0.05-4.02-87.