5.4.7. Під час примусової подачі повітря в дихальні прилади, повітря повинне бути попередньо профільтроване, а в зимовий час підігріте до температури +18...+22°С.
5.4.8. Тиск повітря перед надходженням в маску шлангового дихального приладу не повинен перевищувати 0,03 МПа (0,3 кгс/м2) при цьому кількість повітря, яке подається, повинно бути в межах 200 л/хв.
5.4.9. Спускання працівників у котел цистерни, яка не пройшла дегазацію, і в котел цистерни після пропарювання залишками вантажу не дозволяється без оформлення наряда-допуска.
5.4.10. Під час обробки цистерни спускання в котел цистерни дозволяється тільки одному промивальнику-пропарювачу. З початку спускання промивальника-пропарювача в котел цистерни і до виходу із нього біля завантажувального люка цистерни повинні невідлучно знаходитися ще двоє промивальників-пропарювачів. Один з них повинен бути одягнений у спецодяг і спецвзуття, мати на собі запобіжний пояс із страхувальним канатом, напоготові мати дихальний прилад і стояти біля люка котла цистерни із надвітряної сторони, тримаючи прив’язаний страхувальний канат у руках, а другий примивальник-пропарювач повинен знаходитися поруч і підстраховувати першого у разі його спускання в котел цистерни для надання допомоги працюючому в котлі цистерни.
5.4.11. Промивальник-пропарювач, який знаходиться біля люка, повинен слідкувати:
- за роботою промивальника-пропарювача в котлі цистерни;
- за положенням страхувального каната, дихального шланга, через який надходить повітря під маску промивальника-пропарювача, що працює всередині цистерни;
- за сигналами промивальника-пропарювача, який працює в котлі цистерни, опускати або витягувати шланг, канат, контейнер з інструментом, а у разі необхідності надавати допомогу.
5.4.12. Для зв’язку промивальників-пропарювачів між собою за допомогою страхувального каната встановлюються наступні сигнали:
- один ривок знизу (із котла) – “підтягнути шланг і канат”, при цьому підтягувати їх потрібно після повторення сигналу промивальника-пропарювача, який знаходиться біля люка котла, і отримання такого ж відповідного сигналу із котла цистерни;
- два ривки підряд – “відпустити шланг і канат”. Такий сигнал подається промивальником-пропарювачем, який працює в котлі цистерни, для можливості переміщення вздовж котла цистерни до днища цистерни;
- два ривки з перервами між ними – “опусти контейнер” або “підніми контейнер” (в залежності від того, де він знаходиться в даний момент);
- багатократні ривки подані промивальником-пропарювачем, що знаходиться біля люка котла цистерни, – той, хто знаходиться в котлі цистерни зобов’язаний підійти до люка або піднятися наверх. Той же сигнал, який подав промивальник-пропарювач, що працює в котлі (сигнал про допомогу), означає вимогу негайного вжиття заходів по вилученню його із котла цистерни.
У випадку, якщо відповіді на ривки каната, які подав промивальник-пропарювач, що знаходиться біля люка котла, не сталося, він повинен підняти тривогу звуковою, світловою сигналізацією, радіозв’язком або двобічним зв’язком з метою виклику бригадира, інших працівників і медичного працівника, а самому спуститись в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.
Дозволяється використовувати в якості двобічного зв’язку між промивальниками-пропарювачами звукову, світлову сигналізацію і радіозв’язок, конструкція яких виключає іскроутворення. У разі застосування такого зв’язку, використання каната повинно залишатися в якості запасного варіанта.
5.4.13. Промивальники-пропарювачі, які знаходяться біля люка і промивальник-пропарювач, що працює в котлі цистерни, можуть, коли є необхідність, мінятися місцями, при цьому той, хто знаходиться біля люка може спускатися в котел цистерни тільки після того, як працюючий в котлі піднявся із котла і став біля люка.
Одночасне знаходження двох промивальників-пропарювачів всередині котла цистерни не дозволяється.
5.4.14. Під час надходження сигналу про допомогу від промивальника-пропарювача, який знаходиться всередині котла цистерни, або коли є підозра на небезпеку, яка виникла, ті, хто знаходяться біля люка повинні негайно викликати бригадира або працівників, які працюють поруч (подати сигнал тривоги), одягти шланговий дихальний прилад, підготуватися до спуску в котел цистерни, а з прибуттям бригадира або інших працівників негайно спуститися в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.
5.4.15. Працівники, які знаходяться поблизу, по сигналу тривоги зобов’язані негайно з’явитися до місця пригоди і взяти участь у діставанні потерпілого із котла цистерни і надання йому першої долікарняної допомоги.
Спускання одного або двох промивальників-пропарювачів всередину котла цистерни для вилучення потерпілого повинно проводитися із надітими на них засобами захисту органів дихання і відповідним спецодягом.
5.4.16. Під час спускання в котел цистерни і виходу із нього промивальнику-пропарювачу не дозволяється тримати в руках які-небудь предмети. Необхідні для роботи всередині котла інструмент, ліхтар і матеріали мають бути опущені в контейнері із іскронеутворюючого матеріалу.
5.4.17. Всередині котла цистерни дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 12 В, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.
5.4.18. Виявлені всередині котла цистерни великі сторонні неметалеві предмети вилучаються назовні, металеві предмети до повного очищення і дегазації котла цистерни переміщувати і вилучати із котла цистерни не дозволяється.
5.5. Вимоги безпеки під час зовнішнього обмивання і очищення цистерн і вагонів-бункерів.
5.5.1. Зовнішнє очищення і обмивання цистерн повинне проводитися механізованим способом в спеціально обладнаних ангарах із улаштуванням примусової припливно-витяжної вентиляції. Спеціальні камери і ангари для зовнішнього обмивання цистерн повинні мати місткості для збирання і повторного використання промивальної рідини.
5.5.2. Контрольно-вимірювальні прилади, які встановлені безпосередньо на обмивальній арматурі, мають бути зручними для спостереження і обслуговування.
5.5.3. Очищення вагонів-бункерів повинне проводитися в спеціально обладнаних нагрівальних камерах. Контроль за температурним режимом в камерах повинен проводитися за допомогою дистанційних приладів.
5.5.4. Під час застосування дробоструменевих установок необхідно дотримуватися вимог безпеки, які викладені в інструкції з експлуатації установки даного типу.
6. Вимоги безпеки під час поточного ремонту цистерн і вагонів-бункерів.
6.1. Цистерни і вагони-бункери перед поточним ремонтом мають бути промиті, пропарені, а також очищені і обмиті зовні. Розпочинати ремонт зливних приладів необхідно, переконавшись у надійному кріпленні всіх деталей і вузлів цистерни.
6.2. У разі несправності перехідних містків і драбин виконувати ремонт запобіжних клапанів і кришок завантажувальних люків і їх деталей не дозволяється.
6.3. Заміну кришок завантажувальних люків повинні проводити не менше 2-х осіб, при цьому кришка люка має бути надійно закріплена на вантажопідіймальному механізмі.
Не дозволяється ударяти по запірним пристроям сталевим інструментом або кидати кришку люка на ковпак цистерни.
6.4. Виконувати клепальні, зварювальні і інші вогневі роботи, які пов’язані із ремонтом котла цистерни, дозволяється тільки на спеціально виділених для цих робіт дільницях (коліях) після його дегазації, що підтверджується актом встановленої форми ВУ-19 (акт про придатність цистерн до ремонту) із обов’язковою перевіркою газоповітряного середовища всередині котла на вибухобезпечність керівником робіт.
6.5. Під час виконання зварювальних робіт на зливних приладах у котлі цистерни, клапан зливного приладу і кришка ковпака мають бути відкриті, а біля люка ковпака повинен знаходитися працівник-спостерігач, який у випадку необхідності повинен надати допомогу зварнику, який знаходиться всередині котла цистерни.
6.6. Під час обварювання шайб валиків кришок завантажувальних люків, зварник повинен користуватися запобіжним поясом, який кріпиться за допомогою страхувального каната до перил площадки ковпака або поручня зовнішньої драбини цистерни.
6.7. Зварювальні агрегати встановлюються на площадці, яка очищена від сміття, горючих матеріалів і нафтопродуктів. Місця, які забруднені нафтопродуктами, мають бути засипані шаром піску або землі товщиною не менше 5 см.
6.8. Після закінчення вогневих і зварювальних робіт місце їх проведення ретельно перевіряється і очищається від розжарених огарків, окалин, тліючих предметів і, у разі необхідності, поливається водою.
7. Вимоги до території, виробничих приміщень, площадок і до робіт, що там виконуються.
7.1. Площадки, які відведені під ППС, повинні відповідати вимогам типового технологічного процесу і розташовуватися на відстані не менше 30 м від залізничних колій, найближчих станційних і тракційних колій, а від суміжних залізничних будівель і споруд не менше 50 м.
7.2. Ділянки територій, на яких проводиться оброблення цистерн і вагонів-бункерів, повинні мати тверде покриття (бетонне, асфальтове тощо), яке не допускає проникнення нафтопродуктів у грунт.
7.3. Територія, будівлі, споруди, естакади, виробничі і допоміжні приміщення повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також вимогам НАПБ В.01.010-97/950.
7.4. На території ППС ширина проходу для людей має бути не менше 1,5 м, а для проїзду транспортних засобів – 3,5 м. Робочі місця, проходи і проїзди повинні постійно бути вільними від вузлів деталей, які знімаються із цистерн, а також від залишків вантажів, які перевозилися.
7.5. Колії, на яких проводиться заправка клапанів зливних приладів цистерн, мають бути обладнані жолобами або іншими пристроями для уловлення залишків нафтопродуктів. Люки і приямки на відстійниках і трубопроводах мають бути постійно закриті кришками.
7.6. На території ППС всі люки, які забезпечують доступ до підземних комунікацій, мають бути закриті, а траншеї і канави надійно огороджені і мати перехідні містки із перилами висотою не менше 1 м і відбуртовкою висотою не менше 0,15 м.
7.7. Міжрейкові лотки для відводу промивальної води мають бути щільно закриті знімними щитами, а в місцях зливу залишків нафтопродуктів і промивальної рідини із цистерн – металевими гратами, які забезпечують безпеку працівників.
Лотки повинні очищатися не рідше одного разу на тиждень.
7.8. Міжрейкові лотки естакад, розміщених в закритих будівлях, рекомендується обладнувати витяжною механічною вентиляцією.
Міжрейкові лотки мають бути обладнані пристроями підігрівання стічних вод, які не призводять їх до кипіння, що може викликати виділення токсичних речовин.
7.9. Не дозволяється розташовувати загальні каналізаційні магістралі під будівлями, а також приєднувати фекальну каналізацію до виробничої.
7.10. Каналізаційні колодязі повинні мати діаметр не менше 1 м і обладнуватися драбинами. Дозволяється користуватися переносними драбинами, які виготовлені із іскронеутворюючого матеріалу.
7.11. Резервуари-збірники і ручні насоси можна розміщувати безпосередньо у нафтоуловлювачу.
7.12. Закриті нафтоуловлювачі мають бути обладнані люками і скобами, а відкриті – обгородженні перилами висотою не менше 1 м.
7.13. У всіх випадках, коли рідини, які перекачуються, містять шкідливі гази, не дозволяється розміщувати над машинним відділенням насосної станції ППС виробничі приміщення, електропідстанції, щитові тощо. Перекриття над приймальними резервуарами в цих випадках повинні улаштовуватися з врахуванням можливості утворення ударної хвилі.
7.14. Навколо приймального резервуара повинне бути огородження висотою не менше 1,2 м, а відстань від резервуара до виробничих будівель – не менше 20 м.
7.15. Приміщення насосних станцій для перекачування виробничих стічних вод, які містять шкідливі гази і утворюють вибухонебезпечні суміші, обладнуються механічною припливно-витяжною вентиляцією.
7.16. Кришки оглядових колодязів виробничої каналізації мають бути постійно закриті і засипані шаром піску товщиною не менше 10 см.
7.17. У основних і допоміжних приміщеннях, а також на відкритих площадках, де можливе виділення парів і газів нафтопродуктів, світильники мають бути у вибухобезпечному виконанні. Світильники і світлові прорізи повинні очищатися по мірі забруднення.
7.18. Теплові пункти, резервуари, естакади, нафтоуловлювачі і флотаційні установки повинні утримуватись в стані, що забезпечує безпеку працюючих.
7.19. Управління агрегатами, які створюють підвищений шум і вібрацію, повинно бути дистанційним.
7.20. Повітряно-теплові завіси мають бути зблоковані із воротами, біля яких вони встановлені. Відчинення і зачинення воріт повинне бути механізоване.
7.21. Система опалення повинна забезпечувати підтримання і відновлення температури до нормальної в приміщенні, після відчинення воріт для пропуску рухомого складу, за час не більше 10 хв.
7.22. Будівля, в якій розташовані естакади, обладнується витяжною загальною та місцевою, припливною і аварійною системами вентиляції.
Під час експлуатації пристрої вентиляції повинні забезпечувати на робочих місцях такі концентрації шкідливих речовин, які не перевищують гранично допустимі.
7.23. Забирання повітря припливною системою вентиляції повинно бути 10 м вбік або 6 м. вниз від небезпечної зони. Подача повітря у тамбур-шлюз має бути окремою зі створенням надлишкового тиску 20 Па.
7.24. Опалення будівель ППС і інших будівель повинно бути тільки центральним (водяним, паровим низького тиску або повітряним без рециркуляції і електропідігрівання).
7.25. Площадки, містки, підмості мають бути розраховані на відповідне навантаження, виготовлені із неслизького матеріалу (просічно-витяжної сталі тощо) і міцно закріпленні.
7.26. У місцях перетинання пішохідних переходів із залізничними коліями повинні встановлюватися настили на рівні головок рейок.
7.27. Для подачі сигналу аварійної ситуації в приміщеннях чергового оператора, на естакадах, в кабінах короткочасного відпочинку, на міжколіях і в місцях, де ведуться роботи всередині котлів цистерн, повинна передбачатися світлова і звукова попереджувальна сигналізація в медпункт, центральний пункт зв’язку пожежної охорони, виробничо-побутові приміщення.
