8.1.5. Під час демонтажу і монтажу холодильно опалювальних установок секцій ЦБ-5, які знаходяться на позиціях для ремонту, відстань між автозчепами сусідніх вагонів повинна бути не менше 4,5 м.

8.1.6. Маневрова робота на коліях депо і вагоноскладальних дільницях повинна проводитися за письмовим нарядом, який видається особою відповідальною за проведення цих робіт.

8.1.7. Подача несправних вагонів у депо і виведення відремонтованих вагонів повинні проводитися під контролем особи, відповідальної за маневри, за графіком, погодженим керівниками депо і станції .

8.1.8. Вагони зовні вагоноскладальної дільниці повинні встановлюватися на відстані не менше 10 м від воріт.

8.1.9. Після виконання маневрових робіт колії, які ведуть на вагоноскладальну дільницю, повинні бути огороджені механічними зупиняючими пристроями, які встановлені в забороняюче положення, або гальмовими башмаками (не менше двох на кожній колії). Колії поточного ремонту повинні бути огороджені гальмовими башмаками не менше двох на кожну колію проти граничного стовпчика.

Огородження колій проводиться працівниками депо і ПТО, які призначаються наказом начальника депо.

8.1.10. Усі роботи на вагонах під час їх переміщення по коліях повинні бути припинені, а робітники виведені на безпечну відстань.

8.1.11. Перед початком ремонту ходових частин, рами автозчепного пристрою і гальмового обладнання на платформах і напіввагонах необхідно оглянути запори бортів і кришок люків. Борти платформ і кришки люків напіввагонів необхідно підняти і закріпити.


8.2. Вимоги безпеки під час підіймання і опускання вагонів.

8.2.1. Під час планового ремонту для підіймання вагонів у депо можуть застосовуватися стаціонарні або пересувні електричні домкрати вантажопідіймальністю 25-40 т і мостові крани відповідної вантажопідіймальності з подальшою установкою вагонів на ставлюги. Підіймання порожніх вантажних вагонів краном дозволяється за умови, що навантаження від вагона на кран не перевищує його вантажопідіймальності. Вантажозахоплювальні пристрої повинні забезпечувати безпеку робіт під час підіймання вагонів.

8.2.2. Під час підіймання вагонів домкрат повинен займати вертикальне положення. Кінцевий вихід гвинта електродомкрата не повинен перевищувати 3/4 його довжини, домкрати повинні бути обладнані автоматичними обмежувачами висоти підіймання (вимикачами-кінцевиками).

8.2.3. Під час ремонту в депо кузова вагона між рамою вагона і стаціонарною типовою металевою опорою (ставлюгою) повинна бути прокладена інвентарна дерев’яна прокладка товщиною 15-20 мм.

8.2.4. На стаціонарних електричних домкратах вантажопідіймальністю 35‑40 т із стальними запобіжними гайками підняті завантажені і порожні вагони можуть залишатися без ставлюг. Після підіймання вагона без підведення під нього ставлюг, роботи, які викликають появу ударних навантажень або розкачування вагонів, не допускаються.

8.2.5. Підіймання одного кінця вагона повинне проводитися після закріплення візка протилежного кінця вагона з обох боків гальмовими башмаками; краном вантажопідіймальністю, що перевищує вагу вантажу, що підіймається, тобто половину тари вагона, з використанням фальшавтозчіпа або двома домкратами, при цьому навантаження вагона, якій підіймається, на домкрати не повинне перевищувати їх вантажопідіймальності.

8.2.6. Підіймання і опускання вагона двома або чотирма електродомкратами повинне проводитися одночасно під керуванням особи, відповідальної за проведення цих робіт; випередження підіймання одного домкрата відносно другого не дозволяється. У разі випадкової зупинки одного електричного домкрата або перерві подачі напруги всі домкрати повинні бути негайно вимкнені. Після усунення несправності необхідно переконатися у відсутності перекосу вагона на домкратах і тільки після цього продовжити підіймання або опускання вагона.

8.2.7. Виконання ремонтних робіт на вагоні, а також знаходження людей на вагоні, під вагоном і в вагоні при підійманні його і опусканні не дозволяється.

8.2.8. Підіймання одного кінця транспортера при поточному відчіплювальному або деповському ремонті в депо повинно проводитись після закріплення протилежного кінця візка транспортера гальмовими башмаками двома електродомкратами вантажопідіймальністю 30-40 т або мостовим краном вантажопідіймальністю, яка перевищує половину маси транспортера, що підіймається.

8.2.9. Перестановку транспортерів усіх типів, крім зчленованих, на колію іншої ширини слід проводити двома електродомкратами вантажопідіймальністю 30-40 т або мостовим краном, вантажопідіймальність якого перевищує половину маси транспортеру, що підіймається. Підіймання транспортерів зчленованого типу під час перестановки їх на колію іншої ширини здійснюється за допомогою спеціального пристрою і гідравлічних домкратів вантажопідіймальністю не менше 25 т кожний із розрахунку два домкрата на двовісний візок.

8.2.10. Перед заміною колісних пар для забезпечення безпеки працюючих на транспортері необхідно провести підготовчі роботи із закріплення окремих деталей візків і рами відносно один одного.


8.3. Вимоги безпеки під час ремонту ходових частин і рами вагонів.

8.3.1. Транспортування і ремонт ходових частин (візків вагонів) повинні бути механізовані. Розбирання, збирання і переміщення литих деталей візків повинні проводитись за допомогою вантажопідіймальних механізмів або спеціальних пристроїв.

8.3.2. Правильні роботи для усунення прогинів рами, балок, кришок люків на вагонах повинні проводитися спеціальними пристроями або зі зняттям цих вузлів із вагонів.

8.3.3. Правильні роботи частин рами або люків (кришок) проводити тільки тоді, коли кузов знаходиться на візках.

8.3.4. Під час зняття несправних деталей необхідно застосовувати відповідний інструмент, забезпечуючи при цьому безпеку людей, які проходять або працюють поруч.

8.3.5. Нагрівання заклепок поза приміщень проводиться на горнах, а всередині приміщень повинно проводиться тільки на електрогорнах. Кидати нагріті заклепки від горна до місця роботи не дозволяється. Поставлення заклепок слід проводити гідропресами (гідроскобами).


8.4. Вимоги безпеки під час ремонту кузовів вагонів.

8.4.1. Ремонт деталей і вузлів кузовів вантажних вагонів повинен проводитися вагоноремонтними машинами або спеціальним обладнанням і пристроями відповідно до ОСТ 32.15-81. Ремонт деталей і вузлів із зніманням з вагона повинен проводитися на спеціалізованих дільницях.

8.4.2. Розбирання кузова вагона повинно починатися з покрівлі, опалубки (ізотермічні вагони і вагони спеціального призначення), потім стіни і підлога, при цьому цвяхи із дощок повинні бути видалені. Під час ремонту даху і його підшивки інші роботи на вагоні не дозволяються.

8.4.3. Під час розбирання покрівлі і опалубки даху вагона, а також під час настилання опалубки, не дозволяється проводити роботи всередині вагона і біля нього. Скидання з даху вагона деталей може проводитися тільки за умови огородження місць їх падіння і під наглядом призначеного працівника.

8.4.4. Під час розбирання кузова вагона необхідно негайно прибирати частини, які знімаються (листи і дошки обшивки тощо) на спеціальні найближчі площадки на місці або на вагоноремонтній машині. Місця зняття болтів і заклепок повинні бути огороджені щитами.

8.4.5. Подавання і спускання деталей на дах вагона проводитися не менше, ніж двома робітниками.

8.4.6. Роботи всередині вагона, а також роботи з ремонту стін дозволяється проводити тільки після закінчення робіт по настиланню не менше половини площі підлоги або після укладання тимчасового настилу, встановлення тимчасових кришок люків рами вагонів з боку проведення робіт.

8.4.7. У вагонах з подвійною підлогою спочатку встановлюється нижній настил підлоги, а потім верхній настил підлоги.

8.4.8. Під час ремонту торцевої частини кузова вагона необхідно користуватися тільки спеціальними (відкидними) площадками або допоміжними драбинами. Ставати на автозчеп не дозволяється.

8.4.9. Встановлення на вагони засувних дверей повинно проводитися тільки за наявності дверних рейок і пристроїв, які утримують двері на вагоні. Встановлення дверей, кришок люків і бортів на вагони повинно проводитися вантажопідіймальними механізмами.

8.4.10. Під час встановлення дверей, кришок люків, бортів, якщо вони не можуть бути відразу закріплені, потрібно робити тимчасове закріплення, яке утримує їх від падіння. Залишати остаточно невстановлені двері, кришки люків і борти без тимчасового закріплення не дозволяється.

8.4.11. Підняті борти платформи повинні бути закріплені бортовими запорами.

8.4.12. Під час заміни верхніх обв’язувальних брусів вагонів, нові бруски, які встановлюються, на час припасування їх по місцю, повинні бути закріплені.

8.4.13. Під час встановлення на вагон косоурів, підніжок, поручнів закріплення їх повинно проводитись відповідно до робочих креслень завода-виготовлювача, ремонтної документації і ОСТ 24.050-67-87.

8.4.14. Для збереження стійкості кузова заміну стійок необхідно проводити послідовно, а не одночасно всіх.

8.4.15. Не дозволяється залишати інструмент з краю даху, на виступах рами і кузова.

8.4.16. Не дозволяється роз’єднувати і розбирати важільний механізм, який з’єднує кузов з рамою. Повітря із гальмової магістралі і повітряного резервуару повинне бути випущене до початку роботи.

8.4.17. Для безпечного проведення робіт підіймання кузова вагона для перевезення апатиту і апатитного концентрату на висоту більше 650 мм не дозволяється.

8.4.18. Під час правлення торцевих дверей, стійок, розкосів, усунення розширення або звуження кузова за допомогою вагоноремонтної машини не дозволяється перенесення балок цього пристрою під час їх опускання і підіймання. Під час роботи необхідно слідкувати за тим, щоб рукави гідро- і пневмопроводів не були притиснуті механізмами до вагона.

8.4.19. Перед правленням стулок дверей напіввагона між дверима і стійкою необхідно закласти дерев’яну прокладку товщиною 15-20 мм.

8.4.20. Перед правленням кришок люків напіввагона необхідно впевнитись в надійності їх кріплення запірними механізмами і у відсутності на боковому каркасі кузова напіввагона в’язального дроту.

8.4.21. Відгвинчування гайок, яке вимагає застосування великих зусиль, слід проводити за допомогою гайковертів або ключів, які мають подовжену рукоятку.

Не дозволяється нарощування ключів і заповнення зазору між губками ключа і гайками прокладками.


8.5. Вимоги безпеки під час ремонту котлів цистерн.

8.5.1. Зварювальні роботи всередині котлів повинні виконуватися відповідно до ГОСТ 12.3.003-86, ЦВ-0019, №1009-73.

8.5.2. Проведення зварювальних і інших робіт, пов’язаних з ремонтом котлів цистерн дозволяється тільки за наявності акта встановленої форми ВУ-19 (акт про придатність цистерн для ремонту) про придатність даної цистерни для ремонту, з підписами осіб, які виконували підготовку цистерн до ремонту. Для цистерн обов’язкова довідка про дегазацію котла цистерни відповідно ОСТ 32.13-82.

8.5.3. Під час проведення зварювальних робіт всередині котла цистерни кришка ковпака і клапан зливного приладу повинні бути відкриті і забезпечена припливна вентиляція з достатнім обміном повітря або застосовуватися спеціальне обладнання у вигляді шлангових дихальних приладів, що забезпечують подачу чистого повітря в зону дихання зварника.

Взимку повітря, яке подається, повинно бути підігріте до +18...+22С.

8.5.4. В котел цистерни може бути спущений один працівник, два працівника повинні знаходитися біля люка цистерни. Працівники всередину котла цистерни повинні спускатися по драбинах, які знаходяться всередині котла. Якщо відсутні постійні драбини, то повинні застосовуватися переносні дерев’яні неоковані драбини, довжина яких повинна бути не менше 3,3 м.

8.5.5. Перед спусканням в котел цистерни зварник повинен надіти запобіжний пояс з прикріпленим до нього канатом для страхування. Другий кінець каната повинен знаходитися в руках спостерігаючих робітників, які зобов’язані при виконанні електрозварювальних робіт всередині котла постійно знаходитися біля ковпака цистерни і уміти подавати і приймати за допомогою каната сигнали, а також, у випадку необхідності, надати допомогу зварнику, який знаходиться всередині котла.

8.5.6. Одночасне проведення зварювальних робіт і інших робіт зовні і всередині котла цистерни не дозволяється.

8.5.7. Не дозволяється запалювати газозварювальний пальник всередині котла цистерни. Пальник повинен бути запалений поза котлом, його подає зварнику працівник, який знаходиться біля ковпака цистерни.

8.5.8. Освітлення під час роботи всередині котла може бути штучним від джерела світла, розташованого зовні. Дозволяється застосування переносних електричних світильників (напругою до 12 В) із скляним ковпаком і металевою сіткою або акумуляторних ліхтарів.

8.5.9. Електрозварники під час роботи всередині котла цистерни повинні користуватися захисним щитком, каскою, гумовим взуттям, брезентовими або шкіряними рукавицями, наколінниками і підлокітниками, виготовленими із брезенту і вати, а для підстилання під ноги гумовим килимком, войлочною підстілкою з гумовою прослойкою або дерев’яним сухим щитом.

8.5.10. Під час виконання електрозварювальних робіт з ремонту ходових частин або рами цистерни зливний прилад повинен бути закритий, а кришка ковпака котла цистерни відкрита.


8.6. Вимоги безпеки під час ремонту гальмового обладнання вагонів.

8.6.1. Перед заміною повітророзподільників, випускних клапанів, деталей гальмового обладнання і резервуарів, підвідних трубок до повітророзподільника, перед розкриттям гальмових циліндрів і регулюванням важільної передачі, повітророзподільник повинен бути вимкнутий, а повітря із запасного і двокамерного резервуарів випущене.

8.6.2. Перед заміною стоп-крана, роз’єднувального крана і підвідної трубки від магістралі до роз’єднувального крана магістраль вагона потрібно від’єднати від джерела живлення перекриттям кінцевих кранів.

8.6.3. Під час регулювання гальмової важільної передачі для суміщення отворів в головках тяг і важелів необхідно користуватись бородком і молотком. Перевіряти збіг отворів пальцями рук не дозволяється.