4.6.2. Пилозбірник і фільтр пилососів слід чистити в спеціальному місці (камері, укритті тощо) тільки після відключення пилососа від мережі живлення.

4.6.3. Прибирання приміщень, залів, перонів, платформ і привокзальних територій необхідно виконувати відповідно до графіка та, по змозі, у години найменшого потоку пасажирів.

4.6.4. Скло світлових прорізів вокзалів (вікна, світлові ліхтарі тощо) систематично очищається механізованим способом або вручну від пилу та бруду, але не рідше двох разів на рік.

4.6.5. Люстри та світильники вокзалів систематично очищаються від пилу та бруду, але не рідше двох разів на рік.

4.6.6. До початку робіт вживаються заходи щодо перевірки справності та міцності віконних рам та вжиті заходи щодо захисту від падіння уламків скла.

4.6.7. Під час протирання люстр та світильників на висоті працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту від падіння.

4.6.8. Місце виконання робіт на висоті має бути огороджене й охоронятися.

4.6.9. Для безпечного виконання робіт з очищення скла, люстр та світильників підходи до них забезпечуються спеціальними пристроями (телескопічні вишки, постійні або переносні драбини, пересувні візки тощо).

4.7. Вимоги безпеки під час робіт з акумуляторами

4.7.1. Під час виконання робіт з ремонту та заряджання акумуляторів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

термічні фактори (вибухи під час заряджання акумуляторів; опіки кислотою, лугом, електролітом);

наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (парів кислот та лугів, аерозолю свинцю).

4.7.2. Відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 роботи з ремонту та зарядки кислотних і лужних акумуляторів проводяться в окремих приміщеннях, які оснащені необхідним устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з нормативно-технологічною документацією.

4.7.3. Під час виконання робіт з ремонту акумуляторів у приміщенні повинна працювати вентиляція.

Припливно-витяжна вентиляція зарядного відділення включається перед початком заряджання акумуляторів та відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення заряджання.

4.7.4. Пуск вентиляції зарядного відділення повинен бути зблокований із зарядним пристроєм.

4.7.5. Для переміщення акумуляторів територією та в приміщеннях необхідно користуватися спеціальними візками, платформа яких унеможливлює падіння акумуляторів.

4.7.6. Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторів необхідно використовувати пристрої (захвати) та додержуватись застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

4.7.7. Готувати кислотний електроліт необхідно в спеціальних посудинах (керамічних, скляних, термостійких пластмасових і т. ін.)

Під час приготування кислотного електроліту необхідно спочатку налити дистильовану воду, а потім вливати кислоту тонким струменем.

4.7.8. Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо).

4.7.9. Переливати кислоту вручну, а також вливати воду в кислоту не дозволяється.

4.7.10. Бутлі з кислотою та електролітом дозволяється переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які виключають падіння бутлів, а також перевозити, надійно закріпивши їх на візках.

4.7.11. Під час перенесення або перевезення бутлів з кислотою та електролітом пробки на них щільно закриваються.

4.7.12. Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.

4.7.13. Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, не докладаючи великих зусиль.

Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.

4.7.14. Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.

Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.

4.7.15. Акумулятори, що встановлюються для заряджання, з'єднуються між собою тільки проводами із наконечниками, які щільно прилягають до клем акумуляторів та унеможливлюють іскріння.

З'єднувати наконечники акумуляторів дротом-закруткою не дозволяється.

4.7.16. Приєднувати та від'єднувати акумулятори необхідно тільки до виключеного зарядного устаткування.

4.7.17. Контроль за ходом заряджання здійснюється за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

Перевіряти акумулятор коротким замиканням не дозволяється.

4.7.18. Перед заряджанням акумуляторів необхідно відкрити пробки акумуляторів та ввімкнути витяжну вентиляцію.

4.7.19. Для огляду під час ремонту акумуляторів необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 B.

4.7.20. Під час проведення акумуляторних робіт не дозволяється:

входити в зарядне відділення з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

виконувати роботи з виключеною або несправною вентиляцією;

користуватися в зарядному відділенні електронагрівальними приладами;

зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі з сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини;

зберігати та заряджати кислотні та лужні акумулятори в одному приміщенні;

перебування сторонніх осіб та працівників у зарядному відділенні, крім обслуговувального персоналу.

4.7.21. У приміщеннях для ремонту та зарядження акумуляторів повинні бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник.

Крім того:

у приміщеннях для ремонту та зарядження кислотних акумуляторів повинні бути закриті посудини з 5 - 10 %-ним нейтралізувальним розчином питної соди для шкіри та 2 - 3 %-ним розчином питної соди для очей.

у приміщеннях для ремонту та зарядження лужних акумуляторів повинні бути закриті посудини з 5 - 10 %-ним нейтралізувальним розчином борної кислоти для шкіри та 2 - 3 %-ним розчином борної кислоти для очей.

4.7.22. У разі попадання кислоти, лугу або електроліту на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла відповідним нейтралізувальним розчином, а потім водою з милом.

У разі попадання кислоти, лугу або електроліту в очі необхідно промити їх відповідним нейтралізувальним розчином, потім водою та негайно звернутися до лікаря.

4.7.23. Кислота, луг або електроліт, пролиті на стелаж, верстак тощо, необхідно витерти ганчір'ям, змоченим у відповідному 10 %-ному нейтралізувальному розчині, а пролиті на підлогу - спочатку посипати тирсою, зібрати її, а потім це місце змочити відповідним нейтралізувальним розчином і протерти насухо.

4.7.24. На вхідних дверях в акумуляторне приміщення вивішують написи: "Акумуляторна", "Забороняється палити", "Вхід стороннім заборонено", "Вогненебезпечно" та знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026.

4.7.25. Не дозволяється зберігати продукти харчування та вживати їжу в акумуляторному приміщенні.

4.7.26. Після закінчення робіт в акумуляторному приміщенні необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки та прийняти душ.

5. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

5.1. У виробничих і складських приміщеннях і на території станцій та вокзалів мають бути забезпечені протипожежні заходи відповідно до вимог, що регулюються нормативно-технічними документами.

5.2. У кожному цеху або на виробничій дільниці встановлюється й обладнується місце для паління.

5.3. Резервуари, баки й інші ємності для зберігання горючих і вибухонебезпечних рідин на території станції та вокзалу облаштовуються та розташовуються в суворій відповідності до вимог СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий".

5.4. Електричні мережі й електроустаткування, що використовуються на станції та вокзалі, повинні відповідати вимогам діючих ПУЕ та НПАОП 40.1-1.21-98.

5.5. Обладнання установками автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації (уключаючи системи оповіщення про пожежу) у виробничих і складських будівлях виконується з урахуванням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009, та інших нормативних документів щодо обладнання установками протипожежного захисту.

5.6. Будівництво, реконструкція та перепланування будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 та вимог пожежної безпеки.

 Начальник управління організації
державного нагляду за промисловою
безпекою на виробництвах і об'єктах
підвищеної небезпеки В. М. Морозов 

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра транспорту
та зв'язку України Л. Г. Сергієнко 

Заступник директора виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на
виробництві та професійних
захворювань України   О. О. Постоюк   

Перший заступник Голови
Ради профспілки залізничників
і транспортних будівельників
України М. Г. Сінчак 

Заступник Міністра України
з питань надзвичайних ситуацій
Генерал-лейтенант служби
цивільного захисту П. Ф. Борисов

Директор Національного
науково-дослідного інституту охорони праці   М. О. Лисюк   

Перший заступник Міністра,
Головний державний санітарний
лікар України    С. П. Бережнов   

Голова Державного комітету
ядерного регулювання України   О. А. Миколайчук   



Про затвердження Правил безпеки праці для працівників залізничних станцій і вокзалів

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 12 березня 2007 року N 44

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
3 квітня 2007 р. за N 304/13571

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року N 1640, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки праці для працівників залізничних станцій і вокзалів (далі - Правила), що додаються.

2. З набранням чинності наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности и производственной санитарии для работников станций и вокзалов", затверджених заступником міністра шляхів сполучення СРСР 03.04.73 та Президією ЦК профспілки працівників залізничного транспорту 16.05.73 протокол N 31.

3. Управлінню організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки (Креховецький В. В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В. В.) унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.

5. Начальникам територіальних управлінь Держгірпромнагляду вжити заходів щодо вивчення вимог Правил посадовими особами державних інспекцій.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М. Г. опублікувати наказ у журналі.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Держгірпромнагляду Долматова О. І.

 Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак