- під час руху водій зобов'язаний уважно стежити за станом причіпу і вантажу, вести тягач плавно, не допускати крутих поворотів і різкого гальмування.
17.1.25 Під час руху автомобільного або тракторного поїзда забороняється:
- знаходитися будь-кому між тягачем і причіпом;
- переходити через буксирний пристрій;
- знаходитися (стояти або сидіти) на рамі тягача, на причіпі (підсанках) або на вантажі, що перевозиться;
- відчіплювати тягач до повної зупинки поїзда.
17.1.26 Робота машини безпосередньо під проводами повітряних ліній електропередачі, що знаходяться під напругою, забороняється. Для безпеки роботи з обох сторін вздовж лінії електропередачі, відповідно до “Правил охорони електричних мереж”, встановлюється охоронна зона на відстані від електропроводів (по горизонталі) залежно від напруги лінії: до 1 кВ включно - 2 м; від 1 до 20 кВ включно - 10 м; до 35 кВ включно -15 м; до 110 кВ включно -20 м; до 150 і 220 кВ включно - 25 м; до 330, 400 і 500 кВ включно - 30 м; до 750 кВ включно - 40 м; до 800 кВ постійного струму - 30 м.
Робота будівельних і дорожніх машин в охоронній зоні лінії електропередачі дозволяється за умови попередньої видачі машиністу наряда-допуску і при повністю знятій напрузі організацією, що експлуатує дану лінію електропередачі.
У разі неможливості зняття напруги будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні лінії електропередачі допускаються тільки:
- під час наявності письмового дозволу організації, яка експлуатує лінію;
- у разі видачі машиністу наряда-допуску будівельно-монтажною організацією;
- у разі керівництва і безперервного нагляду відповідальної особи з числа працівників, призначеної організацією, що виконує роботи, яка має кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче III;
- при відстані від підіймальної або рухомої частини машини і від вантажу, що підіймається в будь-якому положенні до найближчого проводу лінії, що знаходиться під напругою: до 1 кВ - 1,5 м; від 1 до 20 кВ - 2 м; від 35 до 110 кВ - 4 м; від 150 до 220 кВ - 5 м; 330 кВ - 6 м; від 500 до 750 кВ - 9 м; 800 кВ постійного струму - 9 м;
- при наявності у машиніста, якій керує машиною, кваліфікаційної групи не нижче за II;
- при умові заземлення вантажопідйомної машини (крім машин на гусеничному ходу).
17.1.27 Пересування будівельних машин і механізмів, а також перевезення обладнання, конструкцій та іншого вантажу під лініями електропередачі допускається тільки в тому випадку, якщо машина, механізм і транспорт із вантажем мають висоту від відмітки дороги або землі не більше за 5 м у разі руху по автомобільних дорогах і 3,5 м при пересуванні по грейдерних дорогах і без доріг.
17.1.28 Машини, призначені для роботи в гірській місцевості, повинні бути обладнані автоматично діючими гірськими упорами. Автомобіль із причіпом повинен бути обладнаний зчепленням, що забезпечує поворот розпуску точно по тій же кривій, що і тягач.
17.1.29 Під час роботи в гірських умовах для попередження ковзання гусениць до їх, башмаків необхідно приварювати додаткові грунтозачіпи.
17.1.30 У зимовий час для вільного проходження механізмів вздовж траси проїзну частину потрібно регулярно очищати від снігу.
17.1.31 Перед перебазуванням екскаватора, крана, трубоукладача та інших самохідних будівельних машин необхідно намітити безпечний маршрут проходження. Для цього особа, відповідальна за роботу машин, повинно заздалегідь оглянути шлях проходження і споруди, через які необхідно переправлятися (міст, шляхопровід та ін.).
У складі колони, що перебазується, повинен знаходитися старший, в обов'язки якого входить спостереження за виконанням водіями і машиністами виробничої дисципліни й вимог безпеки. Персонал, зайнятий перебазуванням самохідних машин (машиністи, помічники машиніста), перед відправкою в дорогу повинен бути проінструктований про заходи безпеки.
17.1.32 Під час експлуатації машин в польових умовах повинні бути організовані пункти, що охороняються, для стоянки самохідних будівельних машин у неробочий час. По закінченні робочої зміни машину потрібно ставити на вказаний пункт. Випускати машину зі стоянки дозволяється тільки в тому випадку, якщо у машиніста є наряд на роботу. У термінових випадках дозволяється випускати машину по розпорядженню вищого керівника.
На стоянці повинен бути журнал, в якому записуються відомості про технічний стан машин, час виходу й повернення кожної машини.
17.1.33 Під час стоянки самохідних машин на дільницях траси, віддалених від пункту стоянки, що охороняється, машиністи зобов'язані вжити заходи, що виключають можливість запуску їх сторонніми особами.
17.1.34 Забороняється проводити які-небудь роботи під машиною при працюючому двигуні.
17.1.35 Якщо на дільниці робіт є підземні комунікації, які перетинають трасу трубопроводу, то необхідно отримати вказівки від особи, відповідальної за виконання робіт, про межі роботи будівельних машин.
17.1.36 Машиніст не має права передавати управління будівельною машиною без дозволу особи, відповідальної за технічний стан машини. Не дозволяється допускати сторонніх осіб і осіб, що не мають відповідної кваліфікації, до запуску двигуна й обслуговування машин.
17.1.37 Під час роботи в темний час діб і при поганій видимості траншея й дільниця траси попереду землерийної машини повинні бути освітлені.
17.1.38 Проходження самохідних будівельних машин через залізничний шлях дозволяється тільки на першій транспортній швидкості і в місцях діючих залізничних переїздів.
17.1.39 Коли на машині працює двигун ії не можна ремонтувати, змащувати або чистити механізми.
17.1.40 Після закінчення роботи машиніст будівельної машини зобов'язаний: зупинити машину, встановити важелі в нейтральне положення, заглушити двигун, відключити акумуляторну батарею від маси машини вимикачем маси або шляхом зняття клеми “мінус".
17.2. Експлуатація бульдозера
17.2.1 Під час роботи бульдозера потрібно дотримуватися наступних вимог безпеки праці:
- зупиняти машину, якщо перед ріжучою кромкою відвалу зустрілася перешкода, яку бульдозер подолати не може;
- не висувати ніж за брівку укосу;
- не працювати в дощову погоду на глинистих ґрунтах;
- опускати на землю відвал під час його очищення або ремонту;
- не наближатися гусеницями до брівки свіжого насипу ближче ніж на 1 м;
- працювати бульдозером на місцевості з поздовжнім схилом не більше за 36°.
17.2.2 Одночасна робота бульдозерів, які йдуть один за другим, дозволяється на дистанції не менше за 20 м.
17.2.3 Не дозволяється залишати машину на схилі з неопушеним відвалом до упору в землю.
17.2.4 Бульдозеристу забороняється:
- переганяти бульдозер своїм ходом (до місця роботи, на пункт стоянки машин) із низько опущеним ножем відвалу;
- включати задній хід руху бульдозера без подачі попереджувального сигналу.
17.3 Експлуатація одноківшевих екскаваторів
17.3.1 Під час роботи одноківшевого екскаватора вільний простір між задньою стінкою кузова і забоєм або спорудою при будь-якому положенні стріли повинен бути не менше за 1 м
17.3.2 Під час роботи одноківшевим екскаватором забороняється:
- повертати платформи з невиведеним із ґрунту ковшем;
- підтягати стрілою вантаж, розташований не під роликом стріли;
- чистити, змащувати, ремонтувати машини або регулювати на них гальма при піднятому ковші;
- виконувати які-небудь роботи між забоєм і екскаватором;
- знаходитися в радіусі дії стріли екскаватора плюс 5 м;
- сходити з екскаватора при піднятому ковші
- переганяти бульдозер своїм ходом (до місця роботи, на пункт стоянки машин) із низько опущеним ножем відвалу;
- включати задній хід руху бульдозера без подачі попереджувального сигналу.
17.3.3 У разі знаходження людей у небезпечній зоні дії стріли робота екскаватором забороняється.
17.3.4 Під час зупинки екскаватора машиніст зобов'язаний плавно опустити ківш на ґрунт.
17.3.5 Під час роботи на екскаваторах з електроприводом машиніст зобов'язаний користуватися діелектричними засобами захисту від поразки струмом (діелектричні рукавички, килимок, калоші).
17.3.6 Під час вантаження ґрунту екскаватором на автомобілі потрібно подавати ґрунт збоку або позаду кузова, але не через кабіну водія; забороняється виконувати вантаження, якщо люди знаходяться в кабіні або між автомобілем і екскаватором.
17.3.7 Профілактичний догляд за екскаватором помічник машиніста або слюсар-ремонтник повинен проводити тільки з дозволу машиніста. Очищати ківш і оглядати головні блоки можна тільки після зупинки екскаватора й опускання ковша на землю.
17.3.8 Перед початком пересування одноківшевого екскаватора своїм ходом (до місця роботи, на пункт стоянки машин) необхідно ківш звільнити від ґрунту, підняти на висоту 0,7 м, закріпити від розгойдування, а стрілу встановити й закріпити по осі ходу.
Пересувати екскаватор дозволяється на місцевості з поперечним і поздовжнім схилом, вказаним у паспорті, і в присутності особи відповідальної за виконання цих робіт.
17.3.9 Під час розробки виїмки або полиці одноківшевим екскаватором машиніст повинен спостерігати за станом забою, а у разі обвалу - негайно відвести екскаватор на безпечну відстань і повідомити про це керівника робіт.
17.4. Експлуатація роторного траншейного екскаватора
17.4.1 Екскаватор, що отриманий від заводу або після капітального ремонту, перед пуском його в експлуатацію повинен пройти обкатку з поступовим його завантаженням протягом перших 30 год. роботи. Екскаватор також повинен бути оглянутий особою, відповідальною за технічний стан механізмів.
17.4.2 Під час роботи екскаватора на ньому постійно повинні знаходитися дві людини, одна із яких управляє роботою екскаватора, а другий контролює зону робочого органу.
17.4.3 Рух екскаватора на підйомі й спуску повинен бути рівномірним, прямолінійним і без поворотів.
17.4.4 Під час роботи по кривій трасі робочий орган (ротор) не повинен мати різких розворотів, а задній щиток впиратися в стінку траншеї. При цьому повинно здійснюватися плавне й короткочасне пригальмування однієї гусениці.
17.4.5 У нестійких ґрунтах необхідно рити траншеї з ножовими укісниками. У разі завалу ґрунту робочий орган потрібно очищати обертанням ротора без просування уперед.
Очищення ковшів ротора і транспортної стрічки екскаватора повинно виконуватися після повної їх зупинки і тільки з берми траншеї під постійним спостереженням машиніста.
17.4.6 Забороняється будь-кому знаходитися на брівці траншеї у зоні робочого органу і поблизу працюючого транспортера з боку відвального барабана.
17.4.7 Переїзд екскаватора через канави дозволяється тільки після їх засипки ґрунтом або по настилу з колод.
17.4.8 До самостійної роботи на дизелі-електричному екскаваторі і до його обслуговування допускаються особи, що мають:
- посвідчення про закінчення школи механізаторів по курсу даного дизель-електричного екскаватора;
- кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче за II;
- практичні знання по наданню першої допомоги у разі ураження електричним струмом.
17.4.9 Виконувати які-небудь роботи по технічному обслуговуванню або ремонту електричної частини екскаватора дозволяється тільки електромонтеру при непрацюючому двигуні.
17.4.10 Поверхні контактів повинні бути чистими. Від забруднення їх необхідно протирати чистою ганчіркою або зачистити дрібною наждачною шкіркою.
17.4.11 Опір ізоляції енергоустаткування повинен бути не менше за 0,5 МОм. Вимірювання виконують мегомметром напругою 500 В в терміни, що встановлюються відповідальною за електрогосподарство особою, виходячи з місцевих умов, але не рідше за один раз у рік. Електротехнічний персонал, якій виконує вимірювання (не менш двох чоловік) повинен користуватися індивідуальними засобами захисту.
17.4.12 Виносні струмоприймачі повинні підключатися до акумуляторної батареї або до генератора через понижувальний трансформатор. Підключати їх прямо до генератора забороняється.
17.4.13 У разі припинення робіт по копанню траншей, а також при ремонті екскаватора необхідно встановити його на відстань не менше за 2 м від краю траншеї і загальмувати, підклавши підкладки під гусениці. Щоб уникнути примерзання гусениць до ґрунту під них потрібно підкладати жердини або дошки.
17.5 Експлуатація кранів-трубоукладачів
17.5.1 Прибулий із заводу або з капітального ремонту, а також після перебазування трубоукладач повинен бути оглянутий, перевірений і випробуваний особою, відповідальною за технічний стан механізмів, після чого може бути введений в експлуатацію.
17.5.2 Машиніст трубоукладача повинен ретельно оглянути й випробувати всі механізми трубоукладача, перевірити наявність набору інструментів, такелажу, пристосування і прийняти його за актом.
17.5.3 Через кожні 12 міс. трубоукладачі, що знаходяться в експлуатації, повинні піддаватися технічному огляду. Технічний огляд, включаючи статичне й динамічне випробування, проводить особа, що відповідає за технічний стан вантажопідіймальних механізмів.
17.5.4 Статичне випробування повинно проводитися під навантаженням, що перевищує вантажопідйомність трубоукладача на 25% при найбільшому й найменшому вильотах стріли. Вантаж підіймається на висоту 100 - 200 мм і витримується в такому положенні 10 хв. Динамічне випробування проводиться під навантаженням, що перевищує вантажопідйомність трубоукладача на 10%, шляхом повторного його підіймання й опускання, а також пересування з ним на відстань 100 м. Це випробування проводиться тільки в тому випадку, якщо результати статичного випробування визнані задовільними.
17.5.5 Забороняється працювати на трубоукладачі у разі наявності наступних дефектів:
- тріщин у відповідальних частинах металоконструкцій (стрілі, рамі та ін.);
- недопустимого зносу стальних канатів, крюка й механізму підіймання;
- несправності гальм;
- поломки собачки храпового механізму стрілового барабана лебідки;
- пробуксовки муфти відбору потужності.
17.5.6 Під час роботи на трубоукладачі повинен знаходитися тільки машиніст.
17.5.7 Машиністу забороняється сходити з трубоукладача під час руху й проведення робіт.
17.5.8 Вантажі, маса яких близька до максимальної при даному вильоті стріли, потрібно спочатку підіймати на висоту не більш ніж 20 см. Подальший підйом повинен здійснюватися після перевірки стану трубоукладача й дії гальм.
