6.1.12 Положення верхніх кінцівок і голови

Пристрій уведення повинен бути спроектований так, щоб його експлуатація не вимагала незручних відхилень від нейтрального положення кисті, пальців, передпліччя, плеча і голови.

6.1.13 Форма і розмір

Пристрій уведення, керований пальцями, рукою чи такий, що стискають у руці, повинен бути спроектований так, щоб бути пристосованим до розмірів руки певної передбачуваної групи користувачів.

6.1.14 Стійкість

Пристрій уведення повинен мати таку стійкість, щоб його точність не знижувалася в процесі нормальної експлуатації.

Примітка. Нестійкість може негативно позначитися на продуктивності, комфортності та біомеханічному навантаженні.

6.1.15 Температура поверхні

Температура поверхні пристрою, з якою контактує шкіра користувача протягом 10хв і більше, не повинна бути вище ніж40°С.

6.1.16 Урахування паралакса

Пристрій уведення (наприклад, світлове перо чи тактильний екран) і програмні засоби, у яких можливий паралакс і заломлення зображення об'єкта, повинні бути спроектовані так, щоб користувач міг правильно сприймати положення об'єкта, незважаючи на зазначені оптичні явища,

6.1.17 Вага

Вага, отже, інерція пристрою уведення не повинна знижувати точності пристрою під час його експлуатації у певному нормальному діапазоні дій, охоплюючи зсув, обертання і тиск на кнопку.

6.1.18 Коефіцієнт передавання

Коефіцієнт передавання пристрою уведення, що встановлюється в строго визначеному положенні, повинен бути прийнятний для виконання певних завдань і повинен настроюватися опе­ратором.

6.1.19 Пропускальна здатність

Пристрій уведення, що його використовують для непрямого введення чи для вибирання або перетаскування, повинен бути спроектований так, щоб користувач міг досягти пропускальної здатності, зазначеної в таблиці 1, у діапазоні точності завдання, для виконання якого пристрій призначено. Керування пристроєм уведення не повинне знижувати функціональної здатності мускульної системи кінцівок тіла.

Таблиця 1

Приклади пропускної здатності для пристроїв уведення, керованих двома окремими кінцівками

Керувальний орган

Пропускна здатність, біт/с

Пальці

3

Кисть руки (долоня)

2

6.1.20 Здатність до обслуговування

Пристрій уведення повинен бути спроектований так, щоб користувач міг почистити чи настроїти пристрій без спеціального інструмента.

6.2 Спеціальні вимоги і рекомендації для пристроїв уведення

6.2.1 Мишка

6.2.1.1 Розміщення чутливого елемента

Рухома чутлива точка (наприклад, обертова кулька в нижній частині звичайної мишки) повинна розміщуватися скоріше під пальцями, ніж під долонею руки.

Примітка. До поняття «пальці» також належить великий палець.

6.2.1.2 Хід кнопки

Пристрій повинен бути спроектований так, щоб у процесі його використовування за призначенням пальці могли контактувати і вмикати кнопки без надмірних відхилень від нейтрального положення,

Примітка. «Надмірні» означає, наприклад, відхилення, що заважають точності ходу чи викликають напруженість м'язів.

6.2.1.3 Вмикання кнопки

Повинна бути можливість натиснути кнопку на мишці без погіршення керування пристроєм.

6.2.1.4 Сталість вирізнівної здатності

Вирізнівна здатність мишки не повинна залежати ні від розміщення пристрою на робочій поверхні, ні від положення покажчика на дисплеї.

Примітка. Однак вирізнівна здатність може бути змінена за допомогою програмних засобів чи оператором.

6.2.2 Координатні шайби

6.2.2.1 Хід кнопки

Пристрій повинен бути спроектований так, щоб за нормально! експлуатації пальці могли контактувати і вмикати кнопки без надмірних відхилень від нейтрального положення (див. примітку до 6.2.1.2).

Контактувальні поверхні кнопки повинні розміщуватися перпендикулярно напрямку зсуву кнопки і до руху пальця в процесі його згинання.

6.2.2.2 Вмикання кнопки

Повинно бути можливим натиснути кнопку на координатній шайбі, не спричиняючи ненавмисних переміщень пристрою.

6.2.2.3 Віконце з візирними лініями

Віконце з візирними лініями повинне бути прозорим і не мати деформацій для одержання відповідної розбірливості.

6.2.2.4 Розташування візирних ліній

Віконце з візирними лініями повинне бути спроектоване і розташовано на координатній шайбі так, щоб оператор міг їм користуватися, не нахиляючи надмірно голову (не більше ніж на 15°).

6.2.2.5 Випадкове зісковзування

Координатна шайба не повинна випадково зісковзувати, якщо її' використовують на похилій площині.

6.2.2.6 Перекривання цільового об'єкта

Розмір пристрою уведення не повинен заважати оператору бачити цільовий об'єкт у зоні спостереження настільки, що ефективність роботи оператора буде знижена.

6.2.3 Джойстики

6.2.3.1 Сила впливу

Сила, яку необхідно прикласти для переміщення керованого пальцями джойстика, повинна бути в діапазоні від 0,05 Н до 1,1 Н.

6.2.3.2 Переміщення

Для керованих кистю джойстиків переміщення не повинно перевищувати 45° у лівому і пра­вому напрямках, 30° — уперед (від оператора) і 15° — назад (на оператора).

6.2.3.3 Розміщення кнопок

Функційні кнопки керованих пальцями джойстиків повинні розміщуватися на ручці зверху так, щоб кнопки можна було вмикати вказівним пальцем.

Функційні кнопки керованих кистю джойстиків повинні розміщуватися зверху чи збоку так, щоб їх можна було вмикати великим, вказівним чи середнім пальцем.

6.2.4 Кульові маніпулятори

Під час вибирання кульових маніпуляторів варто враховувати такі фактори:

переміщення покажчика;

вимоги до точності виконання завдання;

можливість зміни положення пальців, 6.2.4.1 Розміри

Довжина хорди відкритої зони кульки маніпулятора повинна бути не менше ніж 25мм. Відкрита дуга, обмірювана від центру кульки, повинна бути не менш ніж 100° і не більше ніж 140° (див. рисунок 17). Рекомендована відкрита дуга становить 120°.

Розміри у міліметрах

Пояснення:
1 — поверхня пристрою введення.
Рисунок 17 — Довжина хорди і відкрита дуга кульки маніпулятора

6.2.4.2 Сила кочення

Сила обертання кульового маніпулятора повинна бути в діапазоні від 0,2Н до 1,5Н.

6.2.4.3 Стартовий опір

Стартовий опір повинен бути в діапазоні від 0,2 Н до 0,4 Н.

6.2.5 Планшети й оверлеї

Примітка. Для великих цифрових планшетів, з якими працюють в положенні стоячи, з метою виконання вимог і рекомендацій, наведених у цьому пункті, припускають, що оператор може переміщатися боком.

6.2.5.1 Висота і нахил планшета

Якщо планшет вбудовано в автоматизоване робоче місце, його конструкція (висота, глибина і нахил) повинна допускати можливість зміни проектної вихідної пози.

6.2.6.2 Контактні поверхні планшета й оверлея

Поверхні планшета й оверлея, з якими контактує користувач, повинні бути плоскими і гладкими.

6.2.5.3 Відбитки від поверхонь планшета и оверлея

Відбитки чи блиск поверхні планшета чи оверлея не повинні заважати видимості надрукованих зображень на планшеті чи оверлеї та знижувати візуальної ефективності чи комфортності.

Примітка. Накладні зображення можуть бути надруковані на планшеті чи на пересувному матеріалі.

6.2.5.4 Сила, необхідна для роботи з планшетом чи оверлеем

Максимальна сила, необхідна для введення періодичної інформації через планшет чи оверлей, не повинна перевищувати 1,0 Н.

6.2.5.5 Керування коефіцієнтом передавання дисплея

Коефіцієнт передавання дисплея повинен регулюватися відповідно до потреб оператора і вимог завдання.

6.2.5.6 Чіткість написів і графічних символів

Усі написи на планшеті та оверлеї повинні бути зрозумілі з передбаченої проектом відстані спостереження. Графічні символи повинні бути розпізнані з проектної відстані.

6.2.5.7 Розміри написів і графічних символів

Усі символи, великі літери і цифри на планшеті й оверлеї повинні мати мінімальну сприйману висоту, що дорівнює 16' куга зору на проектній відстані спостереження. Для сприйманої висоти враховують положення оператора. Рекомендована сприймана висота становить 20' кута зору.

6.2.5.8 Відношення ширини літер до висоти

Відношення ширини великої літери (за винятком великої і: I) до висоти літери повинне перебувати в діапазоні від 0,5:1 до 1:1 висоти знака.

6.2.6.9 Відношення висоти до ширини штриха напису

Відношення висоти великої літери до ширини її штриха повинне бути в діапазоні від 5:1 до 14:1.

6.2.5.10 Контрастність написів і графічних символів

Написи і символи, що мають першорядне значення, повинні мати мінімальне відношення контрасту яскравості не менше ніж 3:1. Дозволено менше співвідношення для другорядних написів і символів за умови, що різниця в кольорі гарантує їх розпізнавання.

6.2.5.11 Колір написів і графічних символів

Кольори, що призначені для розрізнення інформації, повинні відрізнятися настільки, щоб ця різниця була очевидною і легко сприймалася.

6.2.5.12 Групування функцій

Групи функцій на оверлеї чи планшеті повинні легко і швидко розрізнюватися.

6.2.5.13 Кріплення оверлея

Прикріплення і знімання оверлея до планшета повинні бути легкими і простими.

6.2.5.14 Випадкове зміщення оверлея

За нормальної експлуатації оверлей не повинен випадково відокремлюватися від планшета.

6.2.5.15 Площинність оверлея

Розміщений на планшеті оверлей повинен бути плоским.

6.2.6 Стилографа і світлові пера

6.2.6.1 Поверхня захвату

Поверхня захвату стилографа і світлового пера не повинна бути слизькою.

6.2.6.2 Зусилля урохомлювання

Для безперервного введення інформації зусилля, необхідне для керування стилографом на планшеті, не повинне бути більше ніж 1,5 Н.

6.2.6.3 Зусилля кнопки вибирання

Зусилля, необхідне для урухомлювання кнопки вибирання, повинне бути в межах від 0,3 Н до 1,5 Н.

6.2.6.4 Зона контакту кнопки вибирання

На контактній поверхні кнопки вибирання повинна бути кругла зона діаметром не менше ніж 5 мм.

6.2.6.5 Розмір

Циліндричні стилографи і світлові пера повинні мати довжину від 120 мм до 180 мм і діаметр від 7 мм до 20 мм.

6.2.6.6 Маса

Маса стилографів і світлових пер повинна бути в межах від 10 г до 25 г.

6.2.7 Екран, чутливий до дотику

6.2.7.1 Розташування цільового об’єкта

Вертикально розташовані екрани, чутливі до дотику, повинні допускати дотик до цільового об’єкта, розташованого на висоті нижче плеча.

Примітка. Це означає, що вертикально орієнтовані екрани. чутливі до дотику, можна нахиляти, переміщати і регулювати за висотою так, щоб з ними можна було працювати, опираючи руку чи лікоть на робочу поверхню й усередині зони досяжності для передбачуваної групи користувачів.

Горизонтально орієнтовані екрани, чутливі до дотику, повинні допускати дотик до цільового об’єкта на рівні чи нижче висоти ліктя й усередині зони досяжності для передбачуваної групи користувачів.

6.2.7.2 Зона, чутлива до дотику

Для систем, що використовують спосіб дотику початку контакту, розмір чутливої до дотику зони повинен принаймні дорівнювати ширині верхнього суглоба (другого пальця) дев’яносто п'ятого перцентиля чоловіків. Чутливу зону варто збільшити, якщо паралакс призводить до зниження ефективності роботи.

6.2.7.3 Розмір і контрастність знаків

Зона екрана в межах чутливої ділянки повинна відповідати відповідним вимогам ISO 9241-3, ISO 9241-7, ISO 9241-8, ISO 13406-2.

6.2.7.4 Затримка у разі повторення функції

У разі повторення функції для запобігання випадковому вмиканню повинна передбачатися початкова затримка від 500 мс до 750 мс.

6.2.7.5 Неактивний простір цільового об’єкта

Для чутливих до дотику екранів, спроектованих для активування дотиком початку контакту, навколо кожного цільового об’єкта повинен бути передбачений неактивний простір шириною не менше ніж 5 мм.

Примітка. Для чутливих до дотику екранів, спроектованих для активування дотиком закінчення контакту, ширина неактивного простору може бути менше ніж 5 мм.

6.2.7.6 Стеження за ціллю

Під час операції перетаскування палець чи стилограф повинні стежити за переміщуваним об'єктом чи покажчиком як у часі, так і в просторі.

6.2.7.7 Статична електрика

Для уникнення чи для зниження дискомфорту через розряд статичної електрики під час дотику оператора до екрана, чутливого до дотику, екран повинен мати антистатичне оброблення.

7 УМОВИ ВИМІРЮВАННЯ I ДОМОВЛЕНОСТІ

7.1 Загальні положення

У цьому розділі запропоновано методи вимірювання для кожної нормативної вимоги, наведеної в розділі 6, якщо є вказівка «повинна». Оцінювання відповідності для кожної вимоги містить:

визначання необхідного методу випробовування;

описання методики;

зворотні дії, пов'язані з оцінюванням відповідності.

7.2 Види вимірювання

7.2.1 Пряме вимірювання

Під час прямого вимірювання для одержання характеристик, що їх піддають кількісному визначанню, необхідно використовувати стандартні прилади чи інструменти.

7.2.2 Пряме спостереження

Пряме спостереження являє собою усвідомлені відчуття чи записи щодо специфічних характеристик пристроїв уведення, отримані від одного чи декількох незалежних спостерігачів. Резуль­татом прямого спостереження зазвичай є альтернативне рішення (наприклад, ТАК чи HI), Таке рішення обумовлене наявністю чи відсутністю відповідної характеристики.

7.2.3 Перевіряння експлуатаційних характеристик

Метод перевіряння експлуатаційних характеристик застосовують для визначання відповідності між заданими вимогами і відповідними властивостями пристрою уведення.

Якщо використовують зазначений метод, повинна бути отримана відповідна інформація щодо дослідно-конструкторської методології, аналізування і одержуваних результатів.

7.3 Необхідні вимірювання

7.3.1 Закріплення

Метод випробовування для завдань, де необхідна висока точність установки у певне положення: пряме спостереження

Визначають, чи можливо закріпити окремі частини пальців, кисті, зап'ястя чи передпліччя на пристрої, на робочій чи підтримувальній поверхнях як на основі.