b). докладний опис устаткування, що стосується випробовування, зокрема його настроювання і конфігурації, фіксовані ї програмно керовані характеристики, умови і результати випробовування;

c). умови експлуатації;

d). будь-які подробиці, що стосуються результатів випробовування і використовуваних приладів:

відповідність досягнутому класу;

для класів II чи III — використовування розширеного чи малого джерела;

усі відповідні результати випробовування (наприклад, RD, Rs, LB, LF тощо) для випробовування з розширеним чи малим джерелом;

усі відповідні розрахунки (наприклад, LFBDS/FDS тощо);

тип використовуваного керування відбиттям;

усі відповідні дані про джерела світла (наприклад, спектральні характеристики тощо);

усі відповідні дані про використовуваний фотометр (наприклад, отвір, поле зору, робоча відстань, спектральна чутливість тощо);

e) якщо відповідність оцінюють з використанням способу, описаного в 8.1 b) (після того, як він зможе застосовуватися), усі відповідні подробиці про використані критерії для вибирання випробовуваних об'єктів і їхніх характеристик.

ДОДАТОКА (довідковий)

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ВИПРОБОВУВАННЯ

А.1 Загальні положення

Після опублікування ISO 9241-3 почалося розробляння обов'язкового візуального методу оцінювання ефективності. У ISO 9241-8 було прийнято рішення скасувати альтернативний ме­тод випробовування, що пропонує інший підхід до розрізнювання кольору, й очікувати завершення додатка ISO 9241-3, тому що для усунення проблем з опублікуванням проекту пропозицій більшість методів ISO 9241-3 може бути без змін переміщено в ISO 9241-8. Можливо, що особи, які використовують цей стандарт, будуть за такої стратегії обслуговані щонайкраще. Запропонований тут метод заснований на різних дослідженнях (див, додаток D, [14] і [15]). Пропонована конфігурація випробовування ймовірно буде обґрунтованою за будь-якого підходу.

У додатку А викладено поточний стан розвитку альтернативного підходу до досягнення відповідності цьому стандарту. Він не є чинний. Метод випробовування викладено нижче тільки для інформації. Випробовувальним організаціям запропоновано повідомляти про їхні експерименти з методом чи про модифікацію нормативного методу, що було розіслано як зміну ISO 9241-3.

Цю структуру випробовування було обрано з кількох причин.

Використовування стандартних оптотипів дозволяв досить зрозуміло інтерпретувати ре­зультат випробовування чіткості зображення.

Визначання основних границь чіткості зображення використовує встановлену методологію медичних і дослідних випробовувань зору, які не вимагають наступного підтвердження.

Вона дозволяє одержати гарну кореляцію між відстанню зорових границь, виконанням візуального завдання і комфортністю за нормальних (вище граничних значень) візуальних відстаней.

Метод граничних відстаней дозволяв одержати надійні дані, що стосуються відносної якості зображення швидше й ефективніше, ніж точно сплановане завдання, виконуване не нормально відстані читання.

Звертаємо увагу, що сутність цього методу випробовування полягає в тому, що кожен відео-термінал (еталонний і випробовуваний) порівнюють із самим собою за стандартних умов відбиття, але це ризиковано, тому що недостатньо чітко встановлено, чи дозволяє цей випробовувальний метод проводити безпосереднє порівняння різних відеотерміналів з характеристиками зображен­ня, що різко відрізняються.

Цей метод випробовування дає змогу оцінювати зниження чіткості зображення на екрані відео-термінала з відбиттям відносно чіткості на тому самому екрані без відбиття. Використовують два екрани відеотерміналів: випробовувальний, який потребує цього випробовування, та еталонний, що відповідає всім кількісним вимогам і витримує кількісні випробовування на якість за методикою ISO 9241-3, і відповідає вимогам до якості для класів (I, II чи III) цього стандарту. Для кожного відеотермінала використовують два режими випробовування. Незалежною змінною є кількість освітлення в навколишньому середовищі та яскравість за кута дзеркального відбиття для двох випадків вимірювання. Залежною змінною є відстань чіткого сприйняття LD від ока спостерігача до екрана відеотермінала за 50%-ої правильності ідентифікації букв І слів. У результаті випробовування приймають рішення, чи витримає зображення випробовуваного відеотермінала зниження контрастності і перешкоди, спричинені відбиттям, так само як I звичайний відеотермінал аналогічного класу (I, II чи III). Якщо результат позитивний, то відповідність цьому стандарту повинна бути підтверджена для такого самого класу, як і використовуваного для випробовуван­ня еталонного дисплея.

А.2 Принципи

Швидкість читання і візуальний комфорт тісно взаємопов'язані з відносною чіткістю слів і букв на різних дисплеях (див. додаток D, [14] i [15]). Відносна відстань чіткості (RLD) з відбиттям може бути оцінена визначенням граничної відстані «око — екран» для умов випробовування з відбиттям порівняно з граничною відстанню для еталонних умов, що подібні, але за відсутності відбиття. RLD відеотермінала, яке необхідно використовувати за цього методу випробовуваиня, не повинне бути нижче RLD еталонного відеотермінала, що відповідає усім вимогам до якості згідно з ISO 9241-3 і цим стандартом.

дє RLDTST= LDTSTw RLDTSTwo

LDTSTw — дистанція чіткості за умов випробовуваиня з відбиттям;

RLDTSTwo — дистанція чіткості за умов випробовуваиня без відбиття;

RLDREF = RLDREFw RLDREFwo

RLDREFw — дистанція чіткості для еталонних умов з відбиттям;

RLDREFwo — дистанція чіткості для еталонних умов без відбиття.

Випробовуваиня починають з відстані спостереження досить близької для того, щоб ідентифікація становила не менше ніж 90 %. Відстань спостереження збільшують східчасто з однаковим логарифмічним кроком у 0,1 діоптрії (чи менше; довші дистанції спостереження вимагають більшого поділу) доти, поки ідентифікація не буде становити не більше ніж 10 %. Стандартні методи (папір імовірності, регресійне аналізування тощо) використовують для визначання відстані спостереження, за якої досягається 50 % правильної ідентифікації. Відстань «око — екран» для кожного випробовувального положення повинна бути відома з точністю + 5 мм, але може мати невеликі відхили від встановленого початку координат ока, наприклад, еталонної мітки на чолі.

Випробовуваиня проводять монокулярно, використовуючи краще око випробовувача, інше око заплющене.

У ролі випробовуваних знаків вибирають групи з п'яти довільних букв із комплекту, використовуваного у візуальних картах гостроти зору Bailey-Lovie (D, Е, R Н, N, Р, R, U, V, Z) у випадковому порядку без переставлення. Знаки представляють послідовно в центрі екрана відеотермінала і супроводжують чутними репліками. Рядки вище і нижче випробовуваних знаків складаються з аналогічних труп п'яти випадкових знаків, узятих з такого самого комплекту:

D R F E V

Z N U Р D ← випробовуваний рядок

H U Z V F

Учасники випробовуваиня повинні після надходження репліки ідентифікувати п'ять букв у центральному рядку. Принаймні два випробовуваних сигнали (10 знаків) повинні бути представлені на кожній відстані спостереження. Підраховують, скільки правильних і неправильних відповідей надано під час визначання положення знака. Тобто відзначають знаки, представлені у випробовувальному рядку, але неправильні положення записують як неправильну відповідь. Відповіді реєструють як кількість правильних відповідей із загального кількості можливих правильних відповідей.

А.3 Умови випробовування

Умови випробовування поділяють на чотири групи, як показано в таблиці А.1.

Таблиця А.1

Умови випробовування

Умова

Дисплей

Екран

1

Випробовуваний

3 відбиттям

2

Випробовуваний

Без відбиття

3

Еталонний

3 відбиттям

4

Еталонний

Без відбиття

Для випробовування використовують відеотермінали:

еталонний — один з тих, що витримав випробовування з показників якості за методиками ISO 9241-3 і цього стандарту в умовах для шуканого класу (див. таблицю 1);

випробовуваний дисплей — дисплей, що під час випробовування з показників якості за ме­тодикою цього стандарту було визнано невідповідним.

Умови для екрана наведено в таблицях At2 i А.З. Див. рисунок А.1.

Розміри у міліметрах

Пояснення:
1 — джерело дзеркального вибиття; 2 — додаткове джерело освітлення екрана,
Рисунок А.1 — Установка для випробовування зорової ефективності

Таблиця А.2

Умови екрана. Яскравість


Джерело яскравості


Апертура

від 15° до 16°

Апертура

від 1°д0 2°

Стан екрана

Клас І чи ІI

Клас ІІІ

Клас І чи ІІ

Клас III

3 відбиттям

200 кд/м2

125 кд/м2

2 000 кд/м2

200 кд/м2

Без вибиття

Менше ніж 12 кд/м2

Менше ніж 12 кд/м2

Значення яскравості повинні підтримуватися з точністю + 10 %.

Таблиця А.3

Умови екрана, Освітленість

Стан екрана

Освітленість

3 відбиттями

ЕREF = 250 + 250 cos α, лк

Без відбиття

Менше ніж 50 лк

Значення освітленості повинні підтримуватися з точністю ± 10 %.

Кут нахилу екрана а повинен бути зазначений постачальником, і цей кут треба використовувати i для еталонного, i для випробовуваного екранів.

Для екранів з відбиттям величина ЕREF повинна бути зазначена постачальником i повинна використовуватися для обох станів екрана.

Установка (див. рисунок А.1):

центр відеотермінала повинен бути на рівні очей;

екран відеотермінала нахилений назад на кут (90° — α) (на рисунку зазначений кут α = 75°);

мале чи розширене джерело дзеркальних відбиттів, що відповідає вимогам розділів 3, 6 і 7 цього стандарту розміщене на відстані 500 мм від екрана під кутом дзеркального відбиття від центру. Режими випробовування «з відбиттями» і «без відбиття» настроюють відповідно до таблиць А.2 і А.З;

допоміжне джерело освітлення екрана розміщують так, щоб уникнути дзеркальних відбиттів.

А.4 Випробовувальне приміщення і навколишнє середовище

Випробовування проводять у навколишніх умовах, що наближаються до медичних умов перевіряння гостроти зору. Навколишнє середовище повинне відповідати вимогам і рекомендаціям, наведеним у ISO 9241-6, за винятком зазначеного нижче.

Загальна освітленість у випробовувальному приміщенні ≤ 50 лк.

Яскравість поверхонь випробовувального приміщення всередині або біля кута дзеркального відбиття від центру екрана відеотермінала повинна бути ≤ 12 кд/м2.

Яскравість поверхонь у діапазоні 45° для учасника випробовування повинна бути ≤12 кд/м2 (≤1/3 мінімальної яскравості дисплея згідно з ISO 9241-3, щоб гарантувати, що адаптація учасника випробовування до яскравості визначається переважно відеотерміналом).

Як відеотерміная, так і джерела світла, чи учасник випробовування повинні мати можливість контрольованого горизонтального переміщення уздовж осі «око — екран». Базова дистанція «око - екран» LD повинна бути відома чи виміряна з точністю ± 5 мм. За наступного переміщення на нову випробовувальну дистанцію положення голови під час розпізнавання знаків повинне залишатися таким самим у межах LD ± 5 мм. За цього переміщення повинен залишатися незмінним дзеркальний відбиток, відцентрований в місце розміщення випробувальних сигналів на екрані відеотермінала.

А.5 Критерій випробовування

Набір даних RLR (див. А.2) розраховують для кожного учасника випробовування. Розраховують середнє значення RLR для всіх учасників випробовування і порівнюють із критерієм:

ДОДАТОК В (довідковий)

ГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕНИЯ ЗВ1ТУ

В.1 Загальні положення

Відповідність з цим стандартом встановлюється за певних умов. Є можливість, задаючи властивості відбиття та випромінюваму яскравість, визначені за методикою випробовування, розрахувати діапазон умов освітлення навколишнього середовища, за яких вимоги були б точно виконані. Ці дані можуть бути представлені графічно і використовуватися під час визначання узгодженості між відеотерміналом і його оточенням,

Примітка. Графічним оформленням не визначається відповідність, I воно не заміняє звіт про відповідність.

В.2 Графічний звіт

На графіках показані значення джерела дзеркального відбиття LA(mах), у разі рівності яким чи нижче яких відеотермінал відповідає вимогам, що залежать від освітленості екрана Е в межах від 0 лк до 1500 лк. Значення LA(max) обмежується як вимогою до відношення яскравості зображення, так і вимогою до відношення яскравості дзеркального відбиття. Застосовують нижче з двох можливих значень.

Розкладені формули для визначення LA(max) як функції від Е, засновані на відношенні яскравості зображення і відношенні яскравості дзеркального відбиття, наведені нижче. Функційні залежності описуються прямими лініями, тому розрахунки виконують тільки для двох точок, а результувальну лінію наносять графічно. Потім лінії обрізають над їх перетином.

В.З Визначання і формули

8.3.1 Максимальна яскравість джерела дзеркального відбиття LА(max)

Максимальна яскравість джерела дзеркального відбиття може бути математично обчислена, виходячи з вимог цього стандарту. На графіках показано яскравість джерела дзеркального відбиття LA(max). У разі рівності якій чи нижче якої для кожної освітленості £ в межах від 0 лк до 1500 лк повністю виконуються вимоги цього стандарту. За нижчої освітленості максимальне відношення яскравості дзеркального відбиття LRBDS/BD обмежене значенням LA(max). За вищої освітленості мінімальна яскравість зображення LRFDS/BDS чи LRBDQ/FDS обмежена LA(max).