Страница 3: ДСТУ ISO 9241-6:2004. Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі. Частина 6. Вимоги до робочого середовища (2426)

6.2 Зменшення впливу шуму

Для унеможливлення небажаного впливу шуму, номінальний рівень LAR на робочому місці повинен бути досить низький, що дозволяє виконувати певне завдання. У ISO 11690-1 наведе­но величину шуму на робочому місці (від 35 дБ(А) до 55 дБ(А)), яка для можливості виконання певного завдання не повинна бути перевищена. Для досягнення цього шум, створюваний робочим устаткуванням, повинен мати досить низьке значення та не накладатися на звук виконуваного завдання. Однак в окремих випадках загальні заходи не можна застосовувати, наприклад, коли декільком людям необхідно користуватися телефоном. Отже, у таких випадках повинні бути виділені окремі чинники (наприклад, шум від зовнішніх джерел) і для них розглянуті відповідні за­ходи, враховуючи потреби конкретного користувача (наприклад, удосконалення мовного спілкування, скорочення непотрібних зв'язків і чинників, які дратують). Основні аспекти контролювання шуму продемонстровані на рисунку 1.

Рисунок 1 — Основні аспекти контролювання шуму

Примітка. Згідно э рисунком 1 ISO 11690-2.

Взаємозв'язок між різними заходами контролювання і досягненням певних цілей наведено на рисунку В.1.

Коли замінюють або отримують устаткування та машини для робочого приміщення, необхідно брати до уваги відповідні дані з документації на устаткування щодо рівня шуму, що створює це устаткування і машини, Крім того, робоче приміщення повинне бути так спроектовано, зважаючи на акустику, щоб у ньому підтримувався номінальний рівень шуму для виконання пев­них завдань. Вибирання відповідних заходів залежить від завдання, яке треба виконувати, та характеристик шуму Методика контролювання шуму та застосовувані заходи зазначені в ISO 11690-1 та ISO 11690-2, Докладнішу інформацію, зокрема методи вимірювання та оцінювання звуку і шуму, розглянуто в додатку В.

7 ВИМОГИ ЩОДО МЕХАНІЧНИХ В1БРАЦІЙ

7.1 Основні аспекти

Механічні вібрації (визначені в ISO 2041) являють собою зміни, що періодично відбуваються у фізичному розташуванні. Вони можуть негативно впливати чи заподіювати шкоду як користувачеві, так і функціонуванню робочих пристроїв чи їхнім частинам. Ці впливи, в основному, доб­ре вивчені (див. додаток С).

Прикладом вібрацій у такому робочому середовищі, як офісне, є системи кондиціювання повітря, поштовхи під час роботи принтерів, близькість робочих місць до виробництва, що спричиняє вібрації.

7.2 Зменшення впливу механічних вібрацій

7.2.1 Загальні положення

7.2.1.1 Види впливів

У цьому підпункті надано вказівки щодо обмеження вібрацій на робочих місцях і в робочих приміщеннях. Механічні вібрації певних рівнів спричиняють шкідливий вплив на користувача та пристрої, з якими він працює, можуть негативно впливати на його здоров'я і на безпечність роботи, Крім того, вони можуть погіршувати самопочуття користувача» сприйняття відображуваної інформації, використовування органів керування, наприклад, клавіатури. Погіршення може походити від:

впливу на користувача;

впливу на чіткість показів оптичних пристроїв;

впливу на використання робочих елементів.

7.2.1.2 Вплив механічних вібрацій на користувача

Вплив механічних вібрацій на тіло користувача (наприклад, на ноги, ступні, сідниці, руки, го­лову) залежно від інтенсивності може спричинити незручність, перешкоди виконанню робіт, зниження продуктивності роботи і погіршення здоров'я (див. ISO 2631-1, ISO 5349). Для сприймання оптичних показів надзвичайно важливі вібрації в діапазоні 2 Гц та у резонансному діапазоні очного яблука (від 16 Гц до 32 Гц). Деякі види вібрацій призводять до зниження гостроти зору до 20 %. Під час вібраційної навантаги на тіло у вертикальному або поперечному напрямку може статися значне збільшення часу сприйняття (до 50 разів).

7.2.1.3 Вплив механічних вібрацій на чіткість показів оптичних пристроїв

Вплив вібрацій на сприйняття постійних у часі показів (наприклад, друкованих символів) відрізняється від впливу на сприйняття змінюваних у часі показів (наприклад, показів ЕПТ). В основному, чіткість чи видимість постійних у часі показів значно менше втрачається, ніж показів, змінюваних у часі. Орієнтований в одну лінію текст більш схильний до погіршення, ніж чорно-біле зображення на такому самому пристрої (див. Cakir and Cakir (1988) [21]). Вплив вібрацій на чіткість також залежить від характеристик відеотермінала (наприклад, швидкості регенерації екрана). Під час одночасного впливу вібрації на тіло та на оптичні покази негативний вплив може посилюватися.

7.2.1.4 Вплив вібрації на використовування робочих елементів

Вплив вібрації на органи керування і на пристрої введення (наприклад, клавіатуру, мишку тощо) може призвести до зниження ефективності роботи (швидкості та точності).

7.2.2 Запобігання впливу вібрації

Розгляд і вивчення механічних вібрацій повинні допомагати, де це можливо, повністю їх уникнути чи послабити їхнє джерело. Вибирання устаткування та робочих процесів з низькою вібрацією є найкращим способом досягнення мети. Існує багато засобів, які можуть допомогти знизити вібрацію в точці збудження та на передавальних частинах. До кожного конкретного випадку необхідно пристосовуватися. Коли система гасіння вібрації невірно скоординована, це може призвести до збільшення вібрації.

Примітка. Для одержання основної інформації щодо зниження вібрації необхідно звертатися до ISO 2017, ISO 10946 та EN 1299 (приклади наведені у VDI 2062, аркуш 2 та у VDI 3831)

Якщо неможливо достатньою мірою знизити вібрацію а точці збудження, необхідно вжити заходи для зниження вібрації на передавальних частинах. Якщо необхідно, кожний окремий пред­мет на робочому місці або навіть робоче місце повністю повинні бути ізольовані від джерела вібраційного збудження. Цьому треба приділяти увагу на стадії проектування та планування робочого місця, щоб потім можна було вжити необхідних заходів найефективніше та найекономічніше.

У тих випадках, коли неможливо повністю уникнути вібрацій у робочому середовищі, необхідно вжити таких заходів, які гарантують, що чіткість показів і зручність використовування робо­чих елементів, наприклад, органів керування, не будуть порушені.

8 ВИМОГИ ЩОДО ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ I СТАТИЧНО)' ЕЛЕКТРИКИ

8.1 Основні аспекти

У цьому розділі розглянуто можливий вплив статичної електрики та магнітних полів, наднизькочастотних (ННЧ) магнітних полів і електромагнітних полів на якість зображення відеодисплеїв, зокрема, дисплеїв з ЕПТ, наприклад:

статичні (земні) магнітні поля впливають на ЕПТ однаково;

статичні магнітні поля будь-якого походження впливають на збіжність у кольорових дисплеев з ЕПТ;

ННЧ магнітні поля від систем розподілу електроенергії чи від джерел, які перебувають поблизу, зокрема розміщені поблизу дисплеїв з ЕПТ, можуть призводити до тремтіння на дисплеї з ЕПТ (про максимальну просторову нестабільність див. 5.24 ISO 9241-3).

У цьому стандарті описано тільки ті впливи електричних і магнітних полів (наприклад, тремтіння), які впливають на сприйняття інформації від відеотерміналів.

Електричні та магнітні поля можуть погіршувати якість оптичних показів і передавання сигналів від частин робочого устаткування.

Вплив електромагнітних полів на оптичні покази може виражатися у вигляді скривлення (ефект Мойра) чи тремтіння.

Статична електрика, що накопичується на екрані, може знижувати чіткість зображення че­рез нагромадження пилу на дисплеї, Статичні розряди, спричинені тертям об килим, одяг чи фурнітуру (особливо взимку, коли низька відносна вологість), можуть спричинити роздратування та впливати на устаткування.

Оскільки для потенційних джерел повинні бути чітко встановлені найнижчі з можливих значення електромагнітного випромінювання, узяті з відповідних стандартів на продукцію та навколишнє середовище, важливо також враховувати можливий накопичувальний ефект під час взаємодії декількох потенційних локальних джерел. Такі локальні джерела (наприклад, випромінювання від ліній передачі сигналу, ліній потягів або трамваїв, розташованих поблизу, внутрішніх випромінювань від машин, ліній електропередач) та їхню взаємодію неможливо цілком передбачати під час проектування відеотерміналів. Тому, за необхідності, треба провести оцінювання впливу таких локальних джерел у конкретних умовах довкілля.

8.2 Уникнення небажаних впливів навколишнього середовища

Якість оптичного сигналу не повинна значно погіршуватися під впливом електричних і магнітних полів на дисплеї. Як небажані впливи розглядають підвищення максимально значень, визначених у ISO 9241-3 для перекручування зображення, залежного від локусу чи форми знаків, змінювані в часі коливання розміщення знаків та змінювані в часі або залежні від локусу перекручування та перекручування кольору.

Небажані впливи можуть бути спричинені або іншим устаткуванням, що перебуває на цьому робочому місці, або зовнішніми полями, створюваними зовнішніми д же репами. Для уникнення перших із зазначених впливів, необхідно виконувати вказівки щодо установлення, надані виробником, Керувати основними перекручуваннями зображень, спричиненими впливом зовнішніх полів, можна двома способами:

установленням перегородок, екранів, зміною, перестановкою чи віддаленням джерела;

огородженням або екрануванням пристрою.

Через наявність великої кількості комбінацій характеристик устаткування (екранів, інших установок у приміщенні) і характеристик полів, які впливають, неможливо відразу точно визначити придатні заходи захисту.

Викладені нижче заходи можуть запобігти або знизити вплив зовнішніх статичних і динамічних полів:

екранування джерела фізичними засобами;

фізичне відокремлення, перестановка чи переорієнтація джерела;

екранування чи адаптування дисплея, що перебуває під впливом.

Несприйнятливість різних дисплеїв до зовнішніх магнітних полів із частотою мережі живлення відрізняється одна від одної. Дисплеї з ЕПТ мають різний рівень несприйнятливості, який залежить від їхньої конструкції. Більшість дисплеїв з ЕПТ відповідає вимогам ISO 9241-3 за наявності магнітних полів до 0,02 А/м у навколишньому середовищі. У приміщенні багатьох офісів сила магнітних полів може бути вище наведеного значення, тому може виникнути тремтіння зображення. Якщо виявляється така проблема, достатнім для її усунення може бути переорієнтація дисплея. У випадку несприятливої взаємодії конкретного дисплея з його оточенням варто перевірити, чи були враховані такі технічні заходи під час проектування розглядуваного дисплея:

a) Динамічні;

схемотехнічні заходи або металеве екранування корпусу (наприклад, осадження пари на внутрішніх поверхнях корпусу, покриття струмопровідним лаком і безвідмовне замикання контактів);

екранування відхильних котушок індуктивності високопроникними матеріалами;

затухання кола за допомогою інверсії індукційних вихрових струмів.

Вимоги стандарту щодо випробовувань на ЕМС (електромагнітну сумісність) (див. 1ЕС 61000-4-8) визначають методи випробовування і вимірювання зовнішніх магнітних полів із частотою мережі живлення.

b) Статичні:

Використовування устаткування, яке витримує електростатичні розряди, згідно з ІЕС 61000-4-2.

Примітка. Може виявитися необхідним розглянути й інші вимоги щодо ЕМС.

розмагнічування дисплея;

антистатичне обробляння поверхні дисплея.

Такі заходи, що стосуються оточення, можуть допомогти у разі виникнення проблем з устаткованням:

антистатичне меблювання приміщення (покриття підлоги, меблі);

підвищення вологості (див. 9.2.5).

9 ВИМОГИ ЩОДО ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕД OB ИЩА

9.1 Основні аспекти

Теплові умови на робочих місцях безпосередньо впливають на комфортності і ефективність роботи користувачів. Внесення до робочого простору відеотермінала призведе до додаткової теплової навантаги та до змінення руху повітря в приміщенні. Призначенням 9.2 є опис відповідних температурних параметрів і способів пристосування цих параметрів до потреб людини, щоб забезпечити прийнятні теплові умови для запобігання можливому негативному впливу на комфортність і здоров'я (див. додаток D).

Параметрами, що впливають на тих, хто перебуває у робочому просторі, є:

персональні параметри:

теплоізолювальний одяг;

рівень активності;

параметри навколишнього середовища:

температура повітря;

середня випромінювана температура;

швидкість повітря;

вологість.

Теплова комфортність може знизитися, якщо:

використано непотрібне місцеве охолодження;

випромінювання від холодних і гарячих поверхонь асиметричне;

наявність протягів (рух повітря);

різниця температури повітря по вертикал! на рівні голови і ступень занадто велика;

температура поверхні підлоги занадто велика чи занадто низька.

Потрібно уникати місцевого нагрівання, спричиненого тепловим випромінюванням або нагрітим повітрям, або джерелом, що перебуває в устаткуванні, або через кліматичний вплив (наприклад, висока сонячна активність), використовуючи відповідні методи регулювання теплових умов, суміщених із правильним розміщенням устаткування, що випромінює тепло, чи інших електричних теплових джерел у робочому просторі.

Зразок, який описує дію відповідних параметрів на теплову комфортність і пропонує критерії для оцінювання комбінованого впливу цих параметрів на загальне відчуття тепла (PMV-індекс, PPD-індекс), наведено в ISO 7730. Докладнішу інформацію щодо рівня активності можна знайти в ISO 8996. Докладну інформацію щодо теплоізоляційних властивостей одягу наведено в ISO 9920.

9.2 Важливі параметри теплової комфортності

9.2.1 Робота та одяг

Через значну різницю індивідуальних характеристик немає можливості забезпечити такі теплові показники навколишнього середовища, щоб задовольняли усіх людей, навіть якщо вони однаково одягнені та виконують однакову роботу. Отже, важливо, щоб кожна людина могла забез­печити тепловий баланс настроюванням окремих теплових параметрів навколишнього середо­вища чи персональних параметрів.

9.2.2 Температура