Цей антропометричний параметр найкорисніший у визначанні максимальної товщини стегна над сидінням, хоча таке визначання не буде повним без урахування припуску на рух. Цей вимір формально характеризують як «висота простору для стегон» у положенні сидячи (е),

Товщина робочої поверхні пов'язана з різницею між висотою ліктя над сидінням і максимальною висотою стегна користувача. Потрібно бути уважним до розглядання сидіння для невисокого користувача з відносно великими стегнами. Висота сидіння, яку вибирають користувачі, пов'язана з висотою нижньої сторони робочої поверхні і товщиною стегон, тому що невисокі користувачі мають потребу піднімати сидіння настільки високо, наскільки можливо, щоб стегна не перебували в контакті з нижньою стороною робочою поверхні. Ця висота може бути більша, ніж висота сидіння, визначена за підколінною висотою від підлоги для високого користувача. У багатьох випадках невисокі користувачі мають потребу використовувати підставку для ніг, щоб мати прийнятну опору для ніг на цій висоті. Щоб визначити простір для ніг високих користувачів також використовують максимальну товщину стегна разом із підколінною висотою від підлоги.

А.2.10 Глибина простору для колін

Відповідний антропометричний параметр формально характеризують як «довжина від сідниці до коліна» (л).

Цей вимір важливий для забезпечення достатнього простору, щоб дозволити користувачу за бажанням змінювати положення нижньої частини тіла.

Цей розмір, що антропометрична визначається як відстань між задньою поверхнею сідниць і передньою поверхнею колін, є мінімальний, оскільки для забезпечення вільного руху, необхідний також припуск попереду. Це мінімальна відстань під поверхнею роботи, що повинна забезпечити простір для ніг високих користувачів. У цьому застосовуванні треба враховувати користувачів із відносно маленькою товщиною тулуба і великою довжиною стегон. Для руху ногами та їх витягування також потрібен простір.

Під час роботи в положенні сидячи глибина простору для колін повинна дозволяти достатній pyx ніг Розмір (z) може бути розраховано з використовуванням розмірів (h) і (к) (див. А.2.6), беручи до уваги можливе витягування ніг під кутом 30° від положення за вихідної проектної пози і додаючи припуск на довжину стопи.

А.2.11 Висота спинки сидіння

Висота спинки сидіння повинна бути визначена такою, щоб гарантувати адекватну опору спині та прийнятну кривизну для спинного хребта, мінімізуючи у такий спосіб статичну навантагу та імовірність болю в спині. Повинні бути визначені два виміри.

a) мінімальний нижній рівень, формально характеризований як «висота сідниці над сидінням» (f).

Він вказує, де закінчується тверда маса тазових кісток і починається гнучка частина спинного хребта. Цей вимір треба використовувати, щоб забезпечити простір для сідниць у конструкції спинки;

b) максимальний верхній рівень, формально характеризований як «висота нижнього кута лопатки» (а).

Примітка. Цей вимір не визначено ISO 7250.

Цей вимір вказує положення лопатки. Щоб запобігти взаємодії спинки з прискореним рухом руки, коли лопатки теж рухаються, спинка сидіння повинна бути нижче, ніж висота а. Однак під час тривалої роботи сидячи, як наприклад, під час роботи з комп'ютером, вища спинка може мати багато переваг. Потреба у свободі руху лопатки залежить від типу виконуваної роботи. У багатьох випадках верхня частина тіла нахиляється вперед, коли використовуються руки, і лопатки не перебувають у контакті зі спинкою. За обставин, якщо оператор повинен повертатися у бік чи назад, але сидіння не придатне до обертання (тобто частина сидіння знаходиться в просторі під столом), спинка повинна бути нижче, ніж лопатки, оскільки більшість обертань відбуваються в області грудної клітки.

А.2.12 Відстань спостереження (х) та її змінювання (y)

Оптимальна відстань між дисплеєм та очима користувача залежить від різних чинників. Проектна відстань спостереження, тобто відстань, зазначена виробником дисплею, встановлена > 400 мм (див. ISO 9241-3). Оптимальна відстань спостереження для роботи в офісі в положенні сидячи — 600 мм. Однак окремі користувачі надають перевагу значенню між 450 мм і 750 мм (у = ±150 мм). Висота знаків, потрібна за відстані спостереження у цьому діапазоні, повинна бути між20' і 22' (див. ISO 9241-3).

Деякі технології для демонстрації зображення з необхідною якістю вимагають довших відстаней спостереження. Наприклад, мінімальна відстань спостереження для телевізійних екранів — чотири діагоналі області зображення. Візуальні символи, складені з елементів різного кольору, також можуть вимагати мінімальної відстані спостереження. Якщо автоматизоване робоче місце містить дисплеї, створені за різних технологій, відстані спостереження, за якими можуть бути досягнуті оптимальні візуальні умови, повинні бути визначені перед організацією і встановленням розмірів автоматизованого робочого місця.

А.2.13 Відстань (z)

Відстань (z) між користувачем і найближчою перешкодою в горизонтальному напрямку повинна бути обрана такою, щоб нижні частини ніг, не натрапляючи на перешкоди, могли бути переміщені, приймаючи кут 30° (за угодою) від вертикально орієнтованих нижніх частин ніг.

А.З Використовування обраних антропометричних вимірів: положення стоячи

Для використовування в положенні стоячи, як і в положенні сидячи, є невелика кількість зовнішніх розмірів тіла, що їх треба розглядати під час проектування чи вибирання автоматизованого робочого місця на основі відеотермінала.

Співвідношення між антропометричними і деякими проектними параметрами подані на рисунку А,3.

Рисунок А.З — Визначання розмірів автоматизованого робочого місця з використовуванням антропометричних даних передбачуваної групи користувачів (положення стоячи)

А.3.1 Висота очей у положенні стоячи

Цей вимір зазвичай визначають як відстань по вертикалі від підлоги до внутрішнього кута ока та формально характеризують як «висоту очей в положенні стоячи» (п). Залежно від застосовування використовуваним розміром повинна бути висота очей або висота очей у положенні зменшення. Потрібно пам'ятати, що для зручного спостереження дисплею і пов'язаного візуального матеріалу в розслабленій позі голова нахилена вперед.

Цей вимір важливий для визначання того, що візуальні елементи завдання можуть бути розміщені без недоречної навантаги шиї, плечей, верхньої частини спинного хребта і нижніх кінцівок. Він також може бути важливий для підтримання візуального контакту між іншими користувачами і клієнтами, чи навпаки, створення візуальної відокремленості.

А.3.2 Висота ліктя в положенні стоячи

Цей вимір важливий для визначання висоти робочої поверхні під час виконання офісних завдань у положенні стоячи. Його визначають як відстань по вертикалі від підлоги до найнижчої точки кістки зігнутої у лікті руки суб'єкта, що стоїть струнко, верхня частина руки вільно опущена, передпліччя зігнуте під прямим кутом до неї, або як «висота ліктя в положенні стоячи» (о).

БІБЛІОГРАФІЯ

ISO 7250:1996 Basic human body measurements for technological design

CIE Publication 17.4:1987 International lighting vocabulary (IEC/CIE joint publication).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 7250:1996 Основні розміри людського тіла, застосовні для інженерного проектування

Публікація СІЕ від 17.4.1987р. Міжнародний словник з освітлення (спільна публікація ІЕС/СІЕ).


УКНД 13.180; 35,180

Ключові слова: ергономіка, офісне устатковання, комп'ютерне периферійне устатковання, обробляння тексту, цифрове кінцеве устатковання, дисплейні пристрої, робочі місця, технічні умови, компонування, робочі умови.