Страница 3: ДСТУ 2470-94. Надійність техніки. Cистеми технологічні.Терміни та визначення (2270)

ДОДАТОК А

Довідковий

ПОЯСНЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ТЕРМІНІВ ТА ЗА РОЗДІЛАМИ СТАНДАРТУ

До терміна «Технологічна система» (1)

Технологічна система являє собою частину виробничої системи, має свою структуру та функціонує за певних умов.

Склад і структура технологічної системи, умови виробництва, режим роботи регламентуються конструкторською, технологічною та іншою нормативно-технічною документацією. Зміна цієї документації призводить до відповідної зміни технологічної системи.

Усі технологічні системи можна поділити на чотири ієрархічні рівні: технологічні системи операцій, процесів, виробничих підрозділів та підприємств.

Технологічна система операції забезпечує виконання однієї заданої технологічної операції.

Технологічна система процесу містить у собі, як підсистеми, су­купність технологічних систем операцій, що відносяться до одного методу (оброблення, формування, складання чи контролю) або до одного найменування продукції, що виготовляється. За наявності автоматизованої системи управління технологічним процесом (АСУ ТП) її технічні засоби входять до складу технологічної системи цього процесу.

Технологічна система виробничого підрозділу складається з тех­нологічних систем процесів і (або) операцій, які функціонують в межах даного підрозділу.

Технологічна система підприємства складається з технологічних систем його виробничих підрозділів.

Розрізняють такі види технологічних систем:

— послідовна технологічна система - технологічна система, всі підсистеми якої послідовно виконують різні частини заданого техно­логічного процесу;

— паралельна технологічна система - технологічна система, під­системи якої паралельно виконують заданий технологічний процес чи задану технологічну операцію;

— комбінована технологічна система - технологічна система, структура якої може бути подана у вигляді об'єднання послідовних і паралельних систем нижчого рівня;

— технологічна система із жорстким зв'язком підсистем - тех­нологічна система, в якій відмова принаймні однієї підсистеми вик­ликає негайне припинення функціонування технологічної системи в цілому;

— технологічна система з нежорстким зв'язком підсистем - тех­нологічна система, в якій відмова однієї з підсистем не викликає негайного припинення функціонування технологічної системи в ці­лому ;

— за рівнем автоматизації:

— механізована технологічна система - технологічна система, засобі! технологічного оснашення якої складаються з механізовано-ручних та механізованих технічних пристроїв;

— автоматизована технологічна система - технологічна система, засоби технологічного оснащення якої складаються з автоматизовано-ручних та автоматизованих пристроїв;

— автоматична технологічна система - технологічна система, за­соби технологічного оснащення якої складаються з автоматичних при­строїв;

— за рівнем спеціалізації:

— спеціальна технологічна система - технологічна система для виготовлення або ремонту виробу одного найменування і типорозміру;

— спеціалізована технологічна система - технологічна система для виготовлення або ремонту груп виробів із спільними конструк­тивними та технологічними ознаками; .

— універсальна технологічна система - технологічна система для виготовлення або ремонту виробів з різними конструктивними та технологічними ознаками.

Аналогічні поняття рівнів та видів використовують також для технологічних комплексів.

Окремим випадком (видовим поняттям) послідовної технологічної системи с технологічна лінія, в якій технологічне устаткування роз­міщують послідовно для виконання операцій заданого технологічного процесу таким чином, щоб число робочих місць дорівнювало числу операцій.

При цьому в послідовній технологічній системі на одне і те ж робоче місце предмет виробу може надходити декілька разів для виконання різних операцій.

Підсистеми паралельної технологічної системи можуть містити в собі спільні засоби технологічного оснашення. Так, наприклад, шестишпіндельний автомат містить шість паралельних підсистем, відмови яких взаємозалежні, внаслідок наявності спільних елементів: системи подавання, приводу тощо. У випадку, коли паралельні підсистеми верстатів не містять у собі спільних елементів (наприклад, шість однотипних верстатів виконують паралельно і незалежно один від одного одну і ту ж операцію технологічного процесу), то технологічну систему називають багатоканальною.

Класифікація технологічних систем за рівнем спеціалізації від­носиться до технологічних систем операції, процесу і виробничого підрозділу. При цьому універсальна, спеціалізована, спеціальна тех­нологічні системи виробничого підрозділу (процесу) можуть містити в собі підсистеми різного рівня спеціалізації. Рівень спеціалізації технологічної системи визначають співвідношенням обмежень, які вносить кожна підсистема стосовно до номенклатури виготовлюваної продукції. Невдалий вибір цього співвідношення призводить до зни­ження технологічних можливостей системи в цілому.

Технологічна система,яка виконує груповий технологічний процес, є універсальною.

Рівень і вид технологічної системи є головними ознаками для вибору критеріїв відмови і граничних станів, показників надійності та методів їх оцінювання.

До термінів «Підсистема технологічної системи» і «Елемент тех­нологічної системи» (3, 5)

Підсистема, як і сама технологічна система, с сукупністю функ­ціонально взаємозв'язаних засобів технологічного оснащення і людини-оператора та має основні властивості даної системи. Тому, наприклад, систему, яка забезпечує виконання декількох техноло­гічних процесів, зручно умовно поділяти на підсистеми, які виконують окремі технологічні процеси. В свою чергу, останні можна умовно поділяти на підсистеми, які виконують окремі операції. Глибина структурного розділення залежить від мети дослідження.

У кожній технологічній системі є обов'язковий елемент — сукуп­ність засобів технологічного оснащення даної технологічної системи. . При цьому сукупність засобів технологічного оснащення дозволяється розглядати як об'єднання технічних підсистем та елементів.

До термінів «Відмова технологічної системи». «Параметрична відмова технологічної системи» (11, 12)

Відмова технологічної системи виявляється у повному чи частко­вому припиненні її функціонування. Прикладом часткового припи­нення функціонування може бути поломка одного з інструментів при оброблюванні деталей на автоматичній лінії. При цьому може про­довжуватись випуск продукції, але без оброблювання відповідних поверхонь деталі. До функціональних відмов слід відносити і факти перевищення термінів запланованих перерв у роботі, тобто переви­щення регламентованого часу заміни інструмента, установлення за­готовки (партії заготовок), заданих перерв на відпочинок обслуговувального персоналу тощо.

Параметрична відмова технологічної системи виявляється у виході параметрів функціонування окремих її елементів за допустимі межі. Наприклад: вихід значень показників якості деталей за поле допуску на оброблення, зниження ритму випуску нижче заданого рівня; нерегламентована зміна режимів оброблювання, перевищення матері­альних та вартісних витрат; неприпустиме забруднення навколиш­нього середовища, причиною якого с процес функціонування розгля­дуваної системи тощо.

До розділу «Основні показники надійності технологічної системи»

Розділ містить основні показники, які відображають специфіку технологічних систем і характеризують їх надійність в регламенто­ваних умовах виробництва.

Разом з показниками надійності, які встановлені цим стандартом, використовують показники надійності технологічних систем щодо па­раметрів якості виготовлюваної продукції і параметрів продуктивності.

Для оцінки надійності технологічних комплексів використовують показники безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності.

До терміна «Імовірність виконання технологічною системою за­вдання за обсягом випуску» (21)

Імовірність виконання технологічною системою завдання за обсягом випуску продукції і-го найменування Рзi визначають за формулою:

Рзi = Ρ {Vі(t) ≥ V0i} , (1)

де Vі(t) i V0i — відповідно, фактичний та заданий обсяг випуску продукції i-го найменування потрібної якості за даний інтервал часу. Імовірність виконання завдання технологічною системою з виго­товленням n найменувань продукції Рзi....,n визначають за формулою:

Рз1, ... ,n = Ρ { V1(t) ≥ V0i , .... Vі(t) ≥ V0i, ..., Vn(t) ≥ V0n} (2)

До терміна «Призначений наробок технологічного комплексу до підналагодження» (19)

Показник «Призначений наробок технологічного комплексу до підналагодження» установлюють для технологічних систем з періодичним технічним обслуговуванням (підналагодженням). Зазначений показ­ник характеризує тривалість безвідмовного функціонування техноло­гічної системи без проведення підналагодження.

До розділу «Комплексні показники надійності та ефективності використання технологічної системи»

Розділ містить основні показники, які характеризують надійність технологічної системи та ефективність ΰ використання за даний про­міжок часу з урахуванням як власних, так і вимушених відмов.

Комплексні показники надійності та ефективності використання технологічної системи дозволяють оцінювати надійність систем за даними, які реєструються в процесі управління виробництвом.

До терміна «Коефіцієнт використання технологічної системи» (22)

Коефіцієнт використання технологічної системи характеризує від­носну частку часу знаходження технологічної системи в працездат­ному стані за даний інтервал часу з урахуванням усіх видів простоїв.

Значення номінального фонду часу tном , год, вираховують за формулою:

tном = [(Дк - Дс – Дс.с) · tз + Дс.с · tc.з ] · nз (3)

де Дк — число днів у даному календарному інтервалі часу;

Дс — число вихідних та святкових днів у даному календарному

проміжку часу;

Дс.с.— число днів зі скороченою робочою зміною в даному кален­дарному проміжку часу;

tз — тривалість робочої зміни, год;

tc.з — тривалість скороченої робочої зміни, год;

nз — число змін за добу (nз = 1,2,3).

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1 РОЗРОБЛЕНО 1 ВНЕСЕНО Науково-дослідним технологічним інститутом приладобудування Міністерства машинобудування, вій­ськово-промислового комплексу та конверсії України

РОЗРОБНИКИ: М. В. Замірець; А. О. Редько (керівник теми); В. X. Ців'ян; В. Т. Горелов

2 ЗАТВЕРДЖЕНО f ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 99 від 29 квітня 1994 р.

3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ